
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
09.12.2020Справа № 910/21132/16
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт"
на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
у справі № 910/21132/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт"
до Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариства
"Чорноморнафтогаз"
про повернення продукції
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Вовчик О.В.,
Представники: відповідно до протоколу судового засідання.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2017 (суддя Нечай О.В.) позов задоволено, зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт" (трубу обсадну 339,72 (340) х 12,19 мм, № 80 (різьба Butters) R2, R3, API 5 СТ в кількості 106.371 тн. та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт" витрати по сплаті судового збору в розмірі 39 889, 13 коп.
07.02.2017 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.
19.10.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт" надійшла скарга на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
У поданій скарзі заявник просить визнати незаконними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шеремета Олександра Вікторовича щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.04.2020 у виконавчому провадженні №54070727 та скасувати винесену постанову.
Крім того, заявник посилається на те, що лише 08.10.2020 р. ним було отримано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.04.2020 р. у виконавчому провадження №54070727, що підтверджується копією конверта з трек-номером та відомостями з офіційного сайту Укрпошта.
У зв`язку з викладеним, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт" просить поновити строк на подання даної скарги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт" строк на подання скарги та призначено розгляд скарги на 11.11.2020 р.
02.11.2020 р. від боржника надійшли письмові пояснення по суті поданої скарги, відповідно до яких останній заперечує проти задоволення скарги, оскільки Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення діяльності Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" (із змінами та доповненнями), встановлено заборону до 31.12.2022 на проведення виконавчих дій відносно боржника, тому повернення виконавчого документа стягувачу є правомірним. Окрім того боржник зазначає, що і Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлена пряма заборона вчинення виконавчих дій, у тому числі і щодо виконання рішень судів, якими встановлено стягнення грошових коштів з боржника.
Протокольною ухвалою від 11.11.2020 р. відкладено розгляд скарги на 25.11.2020 р.
Протокольною ухвалою від 25.11.2020 р. задоволено клопотання боржника та відкладено розгляд справи на 09.12.2020 р.
Державний виконавець у судове засідання 09.12.2020 р. не з`явився, про час, місце та дату розгляду скарги повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні 09.12.2020 підтримав подану скаргу у повному обсязі та наполягав на її задоволенні.
Представники боржника заперечили щодо поданої скарги з підстав викладених у письмових поясненнях.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт" на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з огляду на наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2017 (суддя Нечай О.В.) позов задоволено, зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт" (трубу обсадну 339,72 (340) х 12,19 мм, № 80 (різьба Butters) R2, R3, API 5 СТ в кількості 106.371 тн. та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт" витрати по сплаті судового збору в розмірі 39 889, 13 коп.
07.02.2017 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.
Рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2017 у справі №910/21132/16, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
Так, ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").
Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.
Однак, 24.04.2020 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки Верховною Радою України прийнято Закон України від 22.11.2018 №2618-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення діяльності Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", яким встановлено, що до 31.12.2022 підлягають зняттю арешти та заборони відчуження майна Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" у виконавчих провадженнях (крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування)". Окрім того, вказаним законом внесено доповнення до Закону України "Про трубопровідний транспорт", якими встановлено, що на період тимчасової окупації Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" відкриває поточний рахунок із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків із забезпечення виробничої, інвестиційної діяльності, діяльності щодо захисту майнових прав та законних інтересів у судах (арбітражах) та погашення заборгованості за договорами, укладеними до початку тимчасової окупації території України, яка підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, а також заборгованості перед бюджетом.
В той же час, особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи встановлено статтею 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", за приписами частини першої якої виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
При цьому статтею 2 вказаного Закону закріплено, що Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Так, у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (частина друга статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень").
Частиною третьою статті 4 вказаного Закону передбачено, що в разі встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, передбачених пунктами 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, керівник органу ДВС протягом десяти днів з дня встановлення такого факту, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів.
При цьому, надсилання центральному органу, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документів та відомостей, необхідних для перерахування стягувачу коштів відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не тільки не є заходом примусового виконання рішення у розумінні статті 10 Закону України "Про виконавче провадження", але й відповідно до пункту 9 частини першої статті 34 цього Закону є самостійною підставою для зупинення здійснення виконавчих дій.
Таке тимчасове зупинення державою лише захищає боржника від примусових дій зі стягнення визначених судовим рішенням грошових коштів, але жодною мірою не звільняє/зупиняє обов`язків самої держави перед стягувачем - особою приватного права, які (обов`язки) зумовлені встановленими Законом державними гарантіями.
Таким чином, необхідно керуватися інтересами стягувача, оскільки стягувач вправі очікувати від держави вчинення всіх дій, які б наближали його до виконання судового рішення. У цьому сенсі наявність невиконаного судового рішення не вселятиме стягувачеві надію, що Україна, як держава робить усе, аби наблизити стягувача до бажаної ним законної мети - виконання судового рішення, як стадії реалізації права стягувача на справедливий суд у розумінні Конвенції.
Частина друга статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачає, що виконання рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, у разі якщо дане рішення не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Ніяких інших умов для застосування, в т.ч. визначених частиною третьою статті 4 вказаного Закону, крім спливу шестимісячного строку з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, вказана частина друга статті 4 Закону не вимагає та не передбачає.
Тобто, частина друга статті 4 Закону підлягає застосуванню саме після спливу шестимісячного строку з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.08.2019 у справі №905/2986/16, від 19.03.2019 у справі №13/156-10.
Таким чином, факт невиконання рішення суду протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження є самостійною і безумовною підставою для переходу до процедури виконання рішення за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
При цьому, Законом України від 22.11.2018 №2618-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення діяльності Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" жодних обмежень щодо застосування Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" в частині направлення необхідних документів центральному органу, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування, яке повинно вчиняться в рамках виконавчого провадження саме на стадії примусового виконання рішення суду, судовий контроль за виконанням якого покладено на суд, не встановлено.
Не встановлено обмежень щодо застосування Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" і Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", на який посилається боржник. До того ж приписами пункту 3 розділу III вказаного Закону встановлено заборону вчиняти виконавчі дії щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності Законом були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", за винятком стягнення грошових коштів та товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, тобто вказаним законом встановлено лише обмеження у здійсненні виконавчих дій.
Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на дату відкриття виконавчого провадження - 08.06.2017 р., суд дійшов висновку, що державний виконавець повинен був здійснити заходи, визначені Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", що, виходячи з принципу обов`язковості судових рішень, свідчить про неправомірність дій державного виконавця по винесенню постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.
Відповідно до статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт" на дії державного виконавця у виконавчому провадженні №54070727.
Керуючись статтями 234, 235, 339, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Профіт" на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.
2. Визнати незаконними дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шеремета Олександра Вікторовича щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.04.2020 у виконавчому провадженні №54070727.
3. Скасувати постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шеремета Олександра Вікторовича про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.04.2020 у виконавчому провадженні №54070727.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Повний текст ухвали складено 11.12.2020 р.
Суддя Н.І. Зеленіна
Судове рішення № 93471516, Господарський суд м. Києва було прийнято 09.12.2020. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/21132/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: