Рішення № 93469675, 11.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2020 року м. Київ № 640/19252/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточнення позовних вимог та заяви про збільшення позовних вимог від 08.11.2019, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягає у не підвищенні пенсії позивачу з 01.01.2018 під час її перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та довідки МВС України від 21.03.2018 №22/6-2210 на 35 відсотків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №353, яка є чинною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві невідкладно здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та довідки МВС України від 21.03.2018 №22/6-2210 підвищивши встановлену суму основної пенсії у розмірі 18993,42 грн. на 35 відсотків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №353, яка є чинною, а саме підвищити пенсію на 6647,70 грн.;

- зобов`язати Пенсійний фонд України в м. Києві невідкладно здійснити перерахування на пенсійний рахунок позивача починаючи з 01.01.2019 пенсію у розмірі 26647,83 грн. без будь-яких обмежень;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягає у нездійсненні перерахунку пенсії позивачу за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в повному обсязі без будь яких обмежень та її виплату у строки та порядку відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 21.02.2018 №103 після звернення позивача зареєстрованого 16.10.2019 №Б-11721/2;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунку пенсії позивачу за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в повному обсязі без будь-яких обмежень на підставі постанови Кабінету Міністрів від 21.02.2018 №103 та надіслати засвідчену належним чином копію такого розрахунку позивачу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві негайно після набуття рішенням суду законної сили здійснити перерахування на пенсійний рахунок позивача, в повному обсязі без будь яких обмежень, суми перерахованої пенсії позивачу за період 01.01.2016 по 31.12.2017 у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2018 №103.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем при здійсненні перерахунку його пенсії з 01.01.2018, протиправно не включено підвищення до пенсії за Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб», яку він отримував до здійснення такого перерахунку.

Позивач також стверджує, що відповідачем протиправно не здійснено перерахунок пенсії позивачу за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у повному обсязі і без будь-яких обмежень та її виплату у строки та в порядку відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 № 103.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог зазначив, що при проведенні перерахунку пенсії позивача відповідач діяв на підставі та в межах чинного законодавства. Вказав, що сума підвищення до пенсії за Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб» виплачувалась позивачу до дати здійснення перерахунку пенсії відповідно до постанови до Постанови № 988 та Закону № 900. Звернув увагу, що правова кваліфікація підвищення до пенсії відповідної категорії пенсіонерів, встановлене постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 різниться від перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-XII, у порядку встановленому у ст. 63 Закону № 2262-XII. Відтак, посилання позивача на положення ст. 51 Закону № 2262-XII для підтвердження права на оскарження дій управління Пенсійного фонду щодо нарахування підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 є безпідставними.

Крім того, відповідач зазначив, що права позивача в частині виплати йому пенсії без обмеження максимального розміру не порушені, оскільки під час перерахунку пенсії позивача обмеження максимальним розміром не підлягало застосуванню.

Позивач надав відповідь на відзив, у якому стверджував, що аргументи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими та спростовуються мотивування позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2020 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Відповідно до відомостей Автоматизованої системи Розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі № N/A2210-МВС, позивачу призначено (обчислено) з 25.10.1997 у розмірі 80% грошового забезпечення, виходячи із таких складових: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років 40%; робота з таємними виробами, носіями, документами 15%; надбавка за особливо важливі завдання 52%, надбавка за оперативно-розшукову діяльність 38%, премія 66,6%.

Основний розмір пенсії ОСОБА_1 становив 80% грошового забезпечення у розмірі 6051,02 грн. З урахуванням доплати: в т.ч. збільшення основного розміру пенсії (25%). Види підвищення або надбавки до пенсії: інвалід війни 2 групи при виконанні обов`язків в/с інвалід війни 2 гр. (ст.7) (379,60); 1 категорія ЧАЕС (379,60), інвалід війни 2 гр. при виконанні обов`язків в/с (50), підвищення за пост. КМУ 2012 р. № 355 (35% від 6051,02=2117,86, макс. розмір 2160.13).

Учасниками справи визнається, що у квітні 2018 року у зв`язку із зміною розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, на підставі статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та довідки, виданої Міністерством внутрішніх справ України від 21.03.2018 № 22/6-2210, пенсійним органом з 01.01.2016 було здійснено перерахунок пенсії позивача.

Згідно наявних в матеріалах справи відомостей Автоматизованої системи Розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі № N/A2210-МВС, позивачу перераховано пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення, виходячи із таких складових: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років 50%, премія 86,21%.

Основний розмір пенсії ОСОБА_1 становив 80% грошового забезпечення у розмірі 15 194,74 грн. З урахуванням доплати: в т.ч. підвищення за пост. КМУ 2012 р. № 355 (35% від 6051,02=2117,86, макс. розмір 2160.13).

З урахуванням доплати: в т.ч. збільшення основного розміру пенсії (25%). Види підвищення або надбавки до пенсії: інвалід війни 2 групи при виконанні обов`язків в/с інвалід війни 2 гр. (ст.7) (580,80); 1 категорія ЧАЕС (379,60), інвалід війни 2 гр. при виконанні обов`язків в/с (50).

Позивач вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві протиправно не враховано при перерахунку пенсії позивача підвищення за постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №335.

Також, у заяві про збільшення позовних вимог позивач зазначає, що 16.10.2019 він звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, у якій просив надати мотивований розрахунок визначеної відповідачем суми у розмірі 1609,68 грн. за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 відповідно до абзацу першого пункту 3 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 та повідомити про правові підстави не здійснення перерахунку пенсії у повному обсязі без будь-яких обмежень за спірний період.

Листом від 30.10.2019 № 265187/03/Б-11721/2 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі № 761/3319/19 зобов`язано Головне управління здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 у повному обсязі без будь-яких обмежень відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262. При цьому проведення перерахунку пенсії у повному обсязі без будь-яких обмежень з 01.01.2016 по 31.12.2017 не було предметом судового розгляду у справі № 761/3319/19, а тому вчинення таких дій Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві виходить за межі зобов`язань, покладених судовим рішенням. Враховуючи викладене, перерахунок пенсії з 01.01.2016 по 31.12.2017 у повному обсязі без будь-яких обмежень не проводився, тому надати розрахунок доплати пенсії виходячи з її розміру 20003,83 грн. за вказаний період немає можливості.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо здійснення перерахунку перерахунок пенсії позивача за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в повному обсязі без будь яких обмежень, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Аналіз статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" дає підстави для висновку про те, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 355 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" установлено з 1 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 01 січня 2013 року до 35 відсотків розміру пенсій.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року №355 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що розмір пенсії, обчислений з урахуванням підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.

Проаналізувавши зміст постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року №355, суд дійшов висновку, що зазначеною постановою Кабінет Міністрів України не приймав рішень щодо зміни розмірів хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, або щодо введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії на підставі цієї постанови.

Аналогічної правової позиції дотримується також і Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, про що останнім зазначено, зокрема, в постановах від 2 квітня 2019 року у справі № 592/761/16-а та від 12 червня 2019 року у справі №359/5937/17.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII) Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правило подібного змісту містить також частина 6 статті 13 Закону №1402-VIII, відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Отже, в силу вимог чинного законодавства обов`язковими для врахування є висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, тим паче за результатами розгляду зразкових справ.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для здійснення позивачу перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2016 з врахуванням підвищення за Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №355 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Ураховуючи викладене, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не підвищення пенсії позивачу з 01.01.2018 під час її перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та довідки МВС України від 21.03.2018 №22/6-2210 на 35 відсотків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №353 та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та довідки МВС України від 21.03.2018 №22/6-2210 підвищивши встановлену суму основної пенсії у розмірі 18993,42 грн. на 35 відсотків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №353, та перерахувати на пенсійний рахунок позивача починаючи з 01.01.2019 пенсію у розмірі 26647,83 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог про протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійсненні перерахунку пенсії позивачу за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в повному обсязі без будь яких обмежень та її виплату у строки та порядку відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 21.02.2018 № 103 після звернення позивача зареєстрованого 16.10.2019р. за №Б-11721/2 та зобов`язання відповідача здійснити перерахунку пенсії позивачу за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в повному обсязі без будь-яких обмежень на підставі постанови Кабінету Міністрів від 21.02.2018 №103 та надіслати засвідчену належним чином копію такого розрахунку позивачу, а також негайно після набуття рішенням суду законної сили здійснити перерахування на пенсійний рахунок позивача, в повному обсязі без будь яких обмежень, суми перерахованої пенсії позивачу за період 01.01.2016 по 31.12.2017 у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, суд зазначає таке.

Як було зазначено судом вище, у квітні 2018 року у зв`язку із зміною розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, на підставі статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та довідки, виданої Міністерством внутрішніх справ України від 21.03.2018 №22/6-2210, пенсійним органом з 01.01.2016 було здійснено перерахунок пенсії позивача

З досліджених судом розрахунків пенсії вбачається застосування відповідачем обмеження пенсії позивача з 01.01.2016 по 31.12.2017 максимальним розміром 10 740 грн. Інших доказів, які б свідчили про обмеження розміру пенсії позивача, до суду не подано, а відповідачем такий факт заперечується.

Оцінюючи правомірність застосованого відповідачем обмеження пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи було встановлено, що обмеження максимального розміру пенсії позивача здійснено на підставі Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VI.

Статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3668-VI) встановлено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно з абзацом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положення Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Аналізуючи норми абзаців 1, 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положення Закону № 3668-VI, суд зазначає, що вказані норми Закону №3668-VI стосуються виплат пенсії, призначеної до 01.10.2011, та розмір якої на час призначення перевищував встановлений цим Законом її максимальний розмір. Виплата таких пенсій здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків до того моменту, коли встановлений максимальний розмір пенсії відповідатиме розміру відповідної пенсії.

Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI норми є спеціальними, оскільки їх дія розповсюджується на окрему групу суб`єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).

Судова колегія Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.06.2020 по справі № 580/234/19 зазначила, що положення цього пункту спрямовані на врегулювання питань, які виникають у зв`язку із застосуванням Закону № 3668-VI щодо осіб, права яких внаслідок такого застосування могли підлягати звуженню. У зв`язку з цим положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI, а саме - усі його чотири абзаци, застосовуються у системному зв`язку між собою.

При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI встановлюють межі застосування норм інституту обмеження максимального розміру пенсії за колом осіб в момент набуття чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.

Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).

Таким чином, пункт 2 розділу ІІ Закону № 3668-VI в контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 01 жовтня 2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).

Відтак, на осіб, у яких на момент набрання чинності Законом № 3668-VI пенсія не перевищувала законодавчо встановленого максимального розміру не поширюються норми пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI, відповідно, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року № 580/234/19.

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на те, що перевищення максимального розміру пенсії позивача стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Вказані положення Закону № 3668-VI неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.

Ураховуючи викладене, суд вважає правомірним обмеження відповідачем пенсії позивача з 01.01.2016 до 31.12.2017 максимальним розміром.

З огляду на зазначене, позовні вимоги у наведеній частині задоволенню не підлягають.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 250, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 22869069, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Т.П. Балась