Рішення № 93469630, 11.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

11 грудня 2020 року справа №640/18032/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ГУ ПФУ в м. Києві)про1) визнання протиправним та скасування рішення відповідача, викладене в листі від 02 липня 2020 року №2600-0304-8/88079 про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років; 2) зобов`язання відповідача здійснити з 01 квітня 2020 року перерахунок та виплату пенсії за вислугою років позивачу без обмеження її максимального розміру, з розрахунку 88% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Офісу Генерального прокурора від 15 травня 2020 року №21-974зп, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідачем протиправно відмовлено в здійсненні перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 15 травня 2020 року, що порушує його конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/18032/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 10 вересня 2020 року представнику відповідача відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі №640/18032/20.

Відповідач надав відзив, в якому зазначив, що позивачу відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії за його заявою від 26 травня 2020 року, оскільки, з урахуванням вимог статті 86 Закону України «Про прокуратуру», перерахунок здійснюється із розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тому після проведеного перерахунку розмір пенсії позивача зменшується та становить 16 380,00 грн. та зауважив, що призначення та виплата пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу.

Суд встановив, що вказана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі №560/2120/20, адміністративне провадження №Пз/9901/9/20, за результатами зразкової справи, що відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для врахування судом відповідних правових висновки Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ.

Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 26 липня 2016 року у справі №754/8706/16-а Лівобережне об`єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві зобов`язано провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 501 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, чинній на момент призначення пенсії, починаючи з 03 березня 2016 року на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 10 травня 2016 року №18-677зп, виходячи з розрахунку 88% від суми місячної зарплати без обмеження її граничного розміру.

Листом від 02 липня 2020 року №2600-0304-8/88079 відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, обґрунтовуючи тим, перерахунок здійснюється із розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тому після проведеного перерахунку розмір пенсії зменшується та становить 16 380,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих станом на дату призначення позивачу пенсії визначалось статтею 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ.

Згідно з частиною першою статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Частиною дванадцятою статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною сімнадцятою статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Отже, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах дванадцятій та сімнадцятій статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ.

В подальшому до статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI, внаслідок яких частина сімнадцята статті 501 з 01 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ до статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, частину вісімнадцяту статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, який набрав чинності 15 липня 2015 року.

Частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (в первинній редакції) передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 501 Закону.

Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2015 року, зокрема, внесено зміни:

- частину вісімнадцяту №1789-ХІІ викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;

-частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» №1697-VІІ викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Таким чином, починаючи з 01 січня 2015 року, жоден закон не визначав умов (підстав) та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Конституційний Суд України 13 грудня 2019 року за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення №7-р(II)/2019, відповідно до якого визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Пунктом 3 Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Таким чином, з 13 грудня 2019 року Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Після прийняття рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) у позивача виникло право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

При цьому, слід звернути увагу, що Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року прийнята постанова від №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування, оскільки ця постанова уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру № 1697-VII з урахуванням рішення Конституційного Суду України 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.

Як встановлено судом, позивач звертався до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії від 26 травня 2020 року, до якої долучено довідку про заробітну плату, видану Офісом Генерального прокурора 15 травня 2020 року, тобто після прийняття рішення Конституційним Судом України.

В матеріалах справи міститься копія довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, видана Офісом Генерального прокурора 15 травня 2020 року №21-974зп та відповідач не заперечує проти її достовірності.

У вказаній довідці відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7(ІІ)/2019 та від 26 березня 2020 року №6-р/2020 зазначений розмір заробітної плати позивача, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове соціальне страхування за нормами чинними на 26 березня 2020 року.

Таким чином, право позивача на перерахунок пенсії виникло з 13 грудня 2019 року, довідка, видана Офісом Генерального прокурора 15 травня 2020 року та містить інформацію щодо заробітної плати станом на 26 березня 2020 року, тому у відповідача відсутні підстави для відмови в перерахунку пенсії позивача.

Відповідач, обґрунтовує свою відмову в перерахунку пенсії позивача тим, що після перерахунку розмір пенсії позивача зменшується та становить 16 380,00 грн., посилаючись на статтю 86 Закону України «Про прокуратури», відповідно до частин другої та п`ятнадцятої якої, пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Як встановлено вище, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах 12 та 17 статті статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за таким призначенням або перерахунком.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, без обмежень, які встановлені уже після призначення позивачу пенсії.

Крім того, суд зазначає, що Деснянський районний суд м. Києва 26 липня 2016 року у справі №754/8706/16- а постановив:

- адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково;

- визнати неправомірними дії Лівобережного об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києва щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до статті 501 Закону України «Про прокуратуру», що діяла на час призначення пенсії, на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 10 травня 2016 року №18-677зп з розрахунку 88 % від суми заробітної плати.

- зобов`язати Лівобережне об`єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києва провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 501 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії), починаючи з 03 березня 2016 року на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 10 травня 2016 року №18-677зп виходячи з розрахунку 88% від суми місячної зарплати без обмеження її граничного розміру.

Як вбачається зі змісту постанови Деснянського районного суду м. Києва від 26 липня 2016 року у справі №754/8706/16-а, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію з 04 квітня 2005 року за вислугу років призначену на підставі статті 501 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 88% суми заробітної плати.

03 червня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, згідно якої просив зробити перерахунок пенсії за вислугу років починаючи з 01 січня 2016 року з урахуванням довідки про заробітну плату Генеральної прокуратури від 10 травня 2016 року №18-677зп.

Листом від 07 червня 2016 року відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213 норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру» скасовуються

Деснянський районний суд м. Києва зазначив, що пенсія позивачу була призначена відповідно до статті 501Закону України «Про прокуратуру» в редакції від вересня 2002 року, та вказав, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом № 213-VIII від 02 березня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» зміни до статті 501 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини тринадцята та вісімнадцята 18 статті 501 Закону України «Про прокуратуру», які змін у зв`язку із прийняттям Закону № 213-VIII від 02 березня 2015 року не зазнали.

Деснянський районний суд м. Києва дійшов висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до статті 501Закону України «Про прокуратуру», що діяла на час призначення пенсії у розмірі та зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу, починаючи з 03 березня 2016 року, а саме з моменту звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 10 травня 2016 року №18-677зп з розрахунку 88% від суми заробітної плати без обмеження її граничного розміру.

Таким чином, право позивача на перерахунок та отримання пенсії, виходячи із 88% суми заробітної плати без обмеження її граничного розміру встановлено постановою Деснянського районного суду м. Києва від 26 липня 2016 року у справі №754/8706/16-а.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що твердження відповідача, що перерахунок пенсії позивача здійснюється із розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, є необґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у м. Києві, викладене в листі від 02 липня 2020 року №2600-0304-8/88079 про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років, що є підставою для зобов`язання відповідача здійснити з 01 квітня 2020 року перерахунок та виплату пенсії за вислугою років позивачу без обмеження її максимального розміру, з розрахунку 88% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Офісу Генерального прокурора від 15 травня 2020 року №21-974зп, з урахуванням раніше проведених виплат.

Щодо дискреційних повноважень відповідача, суд зазначає таке.

Обрана судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача. Втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна позиція випливає зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2016 року у справі № 826/17109/13-а.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

В даному випадку зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за вислугу років позивача без обмеження її максимального розміру, з розрахунку 88% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Офісу Генерального прокурора від 15 травня 2020 року №21-974зп є виправданим, оскільки відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права позивача.

При цьому, слід зазначити, якщо бездіяльність відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанта поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача. Отже, застосування судами зазначеного способу захисту права не можливо вважати втручанням у дискреційні повноваження такого суб`єкта владних повноважень.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 22 березня 2018 року у справі № 823/795/17, постанові від 27 лютого 2018 року у справі № 816/591/15-а, постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене в листі від 02 липня 2020 року №2600-0304-8/88079 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 квітня 2020 року перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру, з розрахунку 88% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Офісу Генерального прокурора від 15 травня 2020 року №21-974зп, з урахуванням раніше проведених виплат.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; ідентифікаційний код 42098368).

Суддя В.А. Кузьменко