Ухвала суду № 93469569, 10.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 грудня 2020 року м. Київ № 640/30417/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до відповідача 1 - Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, відповідача 2 - Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Києвапро визнання протиправними дій та рішення, стягнення коштів, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача 1 - Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, (01601, м. Київ, вул. Терещанківська, 11-а, код ЄДР: 37955989), відповідача 2 - Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Києва (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 14, код ЄДР: 40376133), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії та рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо утримання з пенсії, яка призначалася до виплати позивачу ОСОБА_1 сум податку за період із липня 2014 року по березень 2018 року;

2) cтягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь позивача ОСОБА_1 суму завданої шкоди в розмірі 57270,89 грн. внаслідок протиправного утримання з пенсії тобто шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 1 ст. 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з п.п. 4, 5 та 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

Так, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними дії та рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо утримання з пенсії, яка призначалася до виплати позивачу ОСОБА_1 , сум податку за період із липня 2014 року по березень 2018 року.

Разом з тим, по-перше, у такій вимозі позивач не конкретизує, які саме дії ? (відносно чого ?) позивач просить суд визнати протиправними.

По-друге, позивач у вказаній вимозі не зазначає реквізити (дату та номер) рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яким утримано суми податку позивача за період з липня 2014 року по березень 2018 року. та яке позивач просить суд визнати протиправним.

Відтак, у вказаній вимозі позивачу слід конкретизувати, які саме дії (відносно чого) відповідача позивач просить суд визнати протиправними та зазначити реквізити (дату та номер) рішення, яке позивач просить суд визнати протиправним.

Крім того, позивач також просить суд cтягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь позивача ОСОБА_1 суму завданої шкоди в розмірі 57270,89 грн. внаслідок протиправного утримання з пенсії тобто шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним.

Тобто, така вимога позивачем звернута саме: до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві.

В той же час, варто звернути увагу позивача на те, що, по-перше, така вимога не містить викладу обставин та обґрунтування, чому саме за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві позивач просить стягнути суму завданої шкоди.

По-друге, вимозі про стягнення з суб`єкта владних повноважень коштів повинна перебувати вимога про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності цього самого суб`єкта владних повноважень з якого необхідно стягувати кошти.

Однак, позовна заява не містить вимоги позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, а у позовній заяві позивач не обґрунтовує, які саме рішення, дії чи бездіяльність органу казначейства призвели до порушення прав та інтересів позивача.

Відтак, позивачу слід обґрунтувати вимогу чому саме з Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві позивач просить суд стягнути моральну шкоду та які саме рішення, дії чи бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві призвели до порушення прав позивача.

Крім того, згідно з п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

Разом з тим, позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку суми, яку позивач просить суд стягнути з казначейства.

Також з позовної заяви видно, що позивачем в якості відповідача 2 визначено Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Так, у відповідності до вимог ч.ч. 1 - 3 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

При цьому, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видно, що Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві. (код ЄДР: 40376133) припинено 27.04.2018.

Таким чином, позивач звернувся з позовом до одного з відповідача, якого не існує. Відтак, позивачу слід визначитись із суб`єктним складом учасників справи.

Також, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В той же час, згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вже було зазначено судом позивач просить суд визнати протиправними дії та рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо утримання з пенсії, яка призначалася до виплати позивачу ОСОБА_1 сум податку за період із липня 2014 року по березень 2018 року.

Варто звернути увагу позивача на те, що пенсія є періодичним щомісячним платежем, а тому не отримуючи її або отримуючи таку пенсію у меншому розмірі (утримання такої пенсії), що має місце у даному випадку, позивач знав про це починаючи з липня 2014 року, тобто знав про порушення своїх прав та інтересів та продовжував знати до березня 2018 року.

Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 30.11.2020, тобто із значним пропуском строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Вказаний висновок щодо строку звернення до суду відповідає правовій позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 25.09.2019 у справі № 712/7317/17, в якій касаційний суд зробив висновок про те, що позивач звернувшись до суду 12.06.2017, пропустила 6-місячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів за період з 01.06.2015 по 12.12.2016. При цьому, клопотань про поновлення пропущеного строку та належних доказів на підтвердження підстав для поновлення цього строку, не подавала. Відтак, враховуючи, що позивач в судах першої та апеляційної інстанцій не звернулась з клопотанням чи заявою та не додала до неї матеріали на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, а також не навела жодних аргументів на поважність причин пропуску цього строку, а висновки суду першої інстанції про те, що про порушення свого права позивач дізналась лише 16.08.2017, є безпідставними з огляду на те, що пенсія є періодичним щомісячним платежем, а тому не отримуючи її, позивач знала про це починаючи з червня 2015 року, що колегія суддів вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню в межах строку звернення до суду, тобто з 12 грудня 2016 року.

Натомість заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду не надано.

Посилання позивача на ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, є помилковими, оскільки вказана норма визначає строки виплати без обмеження пенсії саме яка нарахована та не виплачена з вини пенсійного органу, тоді як в даному випадку має місце щомісячне, у період з липня 2014 року по березень 2018 року, утримання пенсії позивача.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточненої позовної заяви з приведенням її у відповідність до вимог ч. 1, п.п. 4, 5 та 9 ст. 160 КАС України (відповідно до кількості учасників справи):

із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог, зокрема, які саме дії (відносно чого) відповідача (відповідачів) позивач просить суд визнати протиправними та зазначити реквізити (дату та номер) рішення, яке позивач просить суд визнати протиправним;

із викладом обставин та обґрунтування кожної із заявленої позивачем вимоги, у тому числі чому саме за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві позивач просить стягнути суму завданої шкоди, які повинна передувати вимога про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності цього самого суб`єкта владних повноважень з якого необхідно стягувати кошти:

із визначенням належного відповідача (щодо Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві);

2) обґрунтований розрахунок суми, яку позивач просить суд стягнути з ГУ ДКС України у м. Києві;

3) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.А. Кармазін