Рішення № 93469560, 24.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2020 року м. Київ № 640/15399/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., за участі секретаря судового засідання Лук`янович В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста

Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної

адміністрації)

до Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

треті особи 1. Громадська організація "Київський центр підтримки підприємства"

2. Київська міська рада

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Побут Пром Сервіс"

про зобов`язання знести самочинно збудовані приміщення

за участю представників сторін:

позивач: Вільгельм А.Д.

відповідач: Цимбаліст В.В.

третя особа-1: не з`явився

третя особа-2: Тетерянник О.В.

третя особа-3: Павленко Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - Департамент) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (далі - Відповідач), в якому просив зобов`язати знести самочинно побудовані приміщення (гаражні бокси) № 3, № 4 на вул. Бульварно-Кудрявській, 34 літ. Г у Шевченківському районі м. Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2019р. відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено справу до розгляду в підготовче засідання та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Громадську організацію "Київський центр підтримки підприємства".

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що під час проведення з 16.10.2018 по 29.10.2018 позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктом містобудування КП «Київжитлоспецексплуатація» та ГО «Київський центр підтримки підприємництва» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: вул. Бульварно-Кудрявська, 34-Г у Шевченківському районі м. Києва було встановлено, що нежитлові приміщення гаражних боксів № 3 та № 4 самовільно побудовані, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За результатами перевірки складено акт від 31.01.2019, видано замовнику КП «Київжитлоспецексплуатація» обов`язковий до виконання припис від 31.01.2019 про усунення порушення вимог законодавства у строк до 01.04.2019.

З метою перевірки виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог припису від 31.01.2019 у період з 24.05.2019 по 06.06.2019 була проведена повторна перевірка, якою встановлено, що КП «Київжитлоспецексплуатація» не виконало вимоги припису, чим порушено підпункт «а» пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також під час перевірки уповноваженою особою замовника будівництва не надано документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів із будівництва гаражних боксів № 3 та 4 по вул. Бульварно-Кудрявській, 34-Г у Шевченківському районі м. Києва.

Отже, КП «Київжитлоспецексплуатація» в установлений строк добровільно не виконало вимоги, встановлені у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31.01.2019, що відповідно до ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є підставою для знесення самочинно збудованого об`єкта.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив, зазначивши, що на момент прийняття нежилих приміщень загальною площею 134,7 кв.м. (5 гаражів) на вул. Бульварно-Кудрявській, 34 літер Г гаражі на праві власності не реєструвались і балансоутримувач був невідомий. Отже у даному випадку позивач повинен був діяти відповідно до п.9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМ України № 553 від 23.05.2011р., а не видавати відповідачу припис про усунення порушень відповідно до ч.1 ст. 34 та ч.1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2019р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Київську міську раду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2019р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Побут Пром Сервіс".

У зв`язку з залученням третіх осіб та клопотаннями про перенесення розгляду справи, підготовче засідання неодноразово відкладалось.

Громадська організація "Київський центр підтримки підприємства" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Побут Пром Сервіс" у наданих поясненнях позовні вимоги позивача повністю підтримали.

Київська міська рада у поданому поясненні проти позовних вимог заперечила.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

24.11.2020р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні, викладеним у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.11.2020р. проти позову заперечив.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до звернення TOB «ПОБУТ ПРОМ СЕРВІС» від 30.08.2018 № 30/08 (вх. Департаменту 073/6708 від 04.09.2018) та на підставі наказу Департаменту від 04.10.2018 № 770, керуючись ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) та Порядком № 553, посадовою особою Департаменту проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом містобудування КП «Київжитлоспецексплуатація» та ГО «Київський центр підтримки підприємництва» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: вул. Бульварно-Кудрявська, 34-Г у Шевченківському районі м. Києва.

Перевірка проводилась у період з 16.10.2018 по 29.10.2018 та у подальшому на підставі п. 7 Порядку № 553 продовжено на 2 робочі дні з 30.01.2019 до 31.01.2019 у присутності уповноваженої особи КП «Київжитлоспецексплуатація» Нараєвського О. В., Цимбаліста В. В. та уповноваженої особи ГО «Київський центр підтримки підприємництва» Костянчука С. П., про що свідчать відповідні підписи останніх у направленнях для проведення перевірки від 04.10.2018 та 15.01.2019.

За наслідками перевірки Департаментом було складено Акт від 31.01.2019р., яким було зафіксовано, що під час виїзду на місце представника Департаменту 16.10.2018 з`ясовано, що за адресою: вул. Бульварно-Кудрявська, 34-Г розташована триповерхова нежитлова будівля, яка у плані має Г-подібну форму. У торцях зазначеної вище будівлі, впритул до будівлі розташовані одноповерхові гаражні бокси. По ліву сторону від головного фасаду розташований один одноповерховий гаражний бокс, по праву сторону чотири одноповерхових зблокованих гаражних боксів, які у плані мають Г-подібну форму.

На підставі рішення Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київради від 27.12.2001 № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва»» від 06.10.2005 № 40/3504 та на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації «Про закріплення об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва за КП «Київжитлоспецексплуатація» від 22.11.2005 № 2139 п`ять зазначених вище гаражів площею - 134,7 кв. м за адресою: вул. Воровського, 34 літ. Г (теперішня назва вулиці Бульварно-Кудрявська) закріплені за КП «Київжитлоспецексплуатація» на праві господарського відання.

Згідно договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25.10.2017 № 2539, зазначені вище нежитлові приміщення (гаражі) загальною площею 134,70 кв.м. надані в оренду Громадській організації «Київський центр підтримки підприємництва» строком з 25.10.2017 по 23.10.2020 (акт приймання-передачі нерухомого майна від 24.11.2017). Гаражні бокси не експлуатуються.

Згідно плану першого поверху будинку № 34 літера «Г» на вул. Воровського у Шевченківському районі м. Києва, виконаного Київським міським бюро технічної інвентаризації від 14.12.2004 (остання поточна інвентаризація від 19.04.2006), який Департаментом отримано з листом комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 09.11.2018 № 062/14-13845 (И-2018), нежитлові приміщення гаражних боксів мають номер 3, 4 і згідно примітки самовільно побудовані, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 36 Закону.

Встановити суб`єкта, яким самочинно побудовано зазначені вище нежитлові приміщення (гаражні бокси) № 3, № 4 та рік побудови об`єкта не вбачається за можливе.

Документи, які свідчать про прийняття в експлуатацію приміщень (гаражних боксів) № 3, № 4 на вул. Бульварно-Кудрявській, 34 літ. Г у Шевченківському районі м. Києва під час перевірки не пред`явлено. У єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документ відсутні дані щодо реєстрації та видачі будь-яких документів на зазначені вище нежитлові приміщення.

За результатами вказаної перевірки та враховуючи виявлені порушення КП «Київжитлоспецексплуатація» видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31.01.2019р., яким зобов`язано в термін до 01.04.2019р. усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил у встановленому законодавством порядку. Відповідно до підпису на останньому аркуші вказаного Акту, його примірник отримав особисто представник КП «Київжитлоспецексплуатація» Цимбалій В.В.

На підставі наказу Департаменту від 16.05.2019р. № 388 та відповідно до направлення від 16.05.2019р., з метою перевірки виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог припису від 31.01.2019р., Департаментом з 24.05.2019р. по 06.06.2019р. була проведена позапланова перевірка, за наслідками якої було складено Акт від 06.06.2019р. що КП «Київжитлоспецексплуатація» не виконало вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил виданого Департаментом від 31.01.2019, а саме: не усунуто допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у зазначений в приписі термін, чим порушив підпункт «а» пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Під час перевірки уповноваженою особою замовника будівництва не надано документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів із будівництва гаражних боксів № 3 та 4 по вул. Бульварно-Кудрявській, 34-Г у Шевченківському районі м. Києва. Крім того, КП «Київжитлоспецексплуатація» письмово не повідомило Департамент про виконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.01.2019, у встановлений у приписі термін.

На підставі Акту від 06.06.2019 посадовою особою Департаменту за результатами проведеної перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.06.2019р., в якому було зазначено про те, що розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 18.06.2019р. о 10-00 год. в приміщенні Департаменту. На останньому аркуші вказаного протоколу міститься відмітка про те, що представник КП «Київжитлоспецексплуатація» Цимбаліст В.В. відмовився від отримання, ознайомлення та підписання вказаного протоколу, у зв`язку з чим його було надіслано поштою за трекінгом Укрпошти № 0104403941905.

За наслідками розгляду справи постановою Департаменту від 18.06.2019р. № 57/19/073-5396 визнано КП «Київжитлоспецексплуатація» винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз.2 п.1 ч.6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 28 815,00 грн.

Судом також встановлено, що вказаний припис Департаменту від 18.06.2019р. № 57/19/073-5396 КП «Київжитлоспецексплуатація» не оскаржувався та станом на момент розгляду даної справи є чинним.

Таким чином, невиконання відповідачем приписів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зумовили звернення позивача з даним позовом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 року №2780-ХІІ (далі - Закон №2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Частинами першою та другою статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року №687-XIV визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Відповідно до статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Частиною першою статті 38 Закону України № 3038 встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Відповідно до ч.2 ст. 38 Закону України № 3038 за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством. Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, позов про знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування може бути пред`явлено органом державного архітектурно-будівельного контролю до суду в разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимог, встановлених у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 826/12543/16.

Відповідно до частини десятої статті 41 Закону № 3038-VI суб`єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Правовідносини з приводу кваліфікації нерухомого майна як об`єкта самочинного будівництва унормовані приписами ст. 376 Цивільного кодексу України.

Так, за визначенням ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Зі змісту наведеної норми закону вбачається, що під об`єктом самочинного будівництва законодавцем розуміється нерухоме майно, котре відповідає хоча б одній з таких кваліфікуючих ознак: 1) об`єкт розміщений на земельній ділянці, яка не була відведена під мету будівництва; 2) об`єкт зведений без документа з приводу дозволу на виконання будівельних робіт; 3) об`єкт споруджений без належно затвердженого проекту; 4) наявні істотні порушення будівельних норм і правил.

В свою чергу, суд зауважує, що сама лише кваліфікація нерухомого майна, як об`єкта самочинного будівництва, не призводить до виникнення абсолютного наслідку у вигляді безумовного знесення такого об`єкта.

Так, за правилом ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Таким чином, законом передбачено, що дефект у підставі речового права на земельну ділянку може бути нівельований зацікавленою особою шляхом одержання правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

За приписами ч. 4 ст. 376 ЦК України об`єкт самочинного будівництва підлягає знесенню у разі, якщо продовження фізичного існування нерухомого майна (тобто збереження об`єкта) порушує права інших осіб.

Відповідно до частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд, за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Як вбачається з наведеної норми, знесення об`єкта самовільного будівництва можливе лише тоді, коли мало місце істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, або істотне порушення будівельних норм і правил. При цьому, знесення застосовується тоді, коли є неможливим проведення перебудови, або коли має місце відмова від проведення перебудови.

У пункті 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" від 30.03.2012 року № 6 зазначено, що при розгляді позовів про знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомості суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

У пункті 22 зазначеної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 також вказується, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливо лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо притягнення винної особи до відповідальності.

При цьому, суду повинні бути надати докази того, що будівельні роботи, виконані відповідачем, суперечать суспільним інтересам або порушують права інших осіб, істотно порушують будівельні норми, а з огляду на приписи Закону №3038-VI надані також докази неможливості перебудови такого об`єкту з метою усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб чи істотного порушення будівельних норм.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 23.04.2015 (справа К/800/22069/14).

Згідно з частиною першою статті 367 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, ознаками самочинного будівництва є: відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; об`єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку; створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об`єкт нерухомого майно самочинним будівництвом.

Судом встановлено, що в місті Києві за адресою вул. Бульварно-Кудрявська, 34-Г розташована триповерхова нежитлова будівля, у торцях якої впритул до будівлі розташовані одноповерхові гаражні бокси, зокрема, по ліву сторону від головного фасаду розташований один одноповерховий гаражний бокс, по праву сторону чотири одноповерхових зблокованих гаражних боксів.

На підставі рішення Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київради від 27.12.2001 № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва»» від 06.10.2005 № 40/3504 та на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації «Про закріплення об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва за КП «Київжитлоспецексплуатація» від 22.11.2005 № 2139 п`ять зазначених вище гаражів площею - 134,7 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 34 літ. Г (теперішня назва вулиці Бульварно-Кудрявська) закріплені за КП «Київжитлоспецексплуатація» на праві господарського відання.

Наказом КП «Київжитлоспецексплуатація» № 416 від 22.11.2005р., на виконання вказаного розпорядження від 22.11.2005 № 2139, наказано заступнику начальника підприємства забезпечити оформлення відповідних актів приймання-передачі та прийняття в господарське відання підприємства об`єктів згідно з додатком, в якому вказано також вул. Воровського, 34 літ. Г.

09.12.2005р. начальником КП «Київжитлоспецексплуатація» затверджено акт обстеження гаражів у садибі № 34 літера «Г» на вул. Воровського у Шевченківському районі міста Києва та зарахування їх на баланс КП «Київжитлоспецексплуатація» як безгосподарних. Вказаним актом встановлено, що до складу об`єкта приймання входять п`ять гаражних боксів загальною площею 134,70 кв.м.

Згідно договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25.10.2017 № 2539 та відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 24.11.2017, зазначені вище нежитлові приміщення (гаражі) загальною площею 134,70 кв.м. надані в оренду Громадській організації «Київський центр підтримки підприємництва» строком з 25.10.2017 по 23.10.2020.

До матеріалів справи позивачем подано фото вказаних гаражів.

Згідно плану першого поверху будинку № 34 літера «Г» на вул. Воровського у Шевченківському районі м. Києва , виконаного Київським міським бюро технічної інвентаризації від 14.12.2004 (остання поточна інвентаризація від 19.04.2006), який Департаментом отримано з листом комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 09.11.2018 № 062/14-13845 (И-2018), нежитлові приміщення гаражних боксів мають номер 3, 4 і згідно примітки самовільно побудовані.

Таким чином, аналізуючи наведене вище, а також докази, подані позивачем до матеріалів справи, суд приходить до висновку, що нежитлові приміщення гаражних боксів № 3 та № 4 вул. Воровського № 34 літера «Г» в м. Києві знаходяться на балансі саме КП «Київжитлоспецексплуатація». Проте встановити суб`єкта, яким самочинно побудовано зазначені вище нежитлові приміщення (гаражні бокси) № 3, № 4 та рік побудови об`єкта не вбачається за можливе.

Також у матеріалах справи міститься акт КП «Київтеплоенерго» про порушення охоронних зон теплових мереж та енергопостачальних об`єктів від 06.07.2018 № 718, яким за результатами обстеження виявлено порушення охоронних зон теплових мереж, а саме: безпосередньо на теплових мережах розташований гараж цегляний на протязі 3 м. у дворі будинку по вул. Бульварно-Кудрявській, 34-Г, що суперечить вимогам Земельного кодексу України, Закону України «Про трубопровідний транспорт», ДБН В.2.5.-39:2008 «Теплові мережі», розпорядження КМДА від 03.03.2007 № 235 «Про заходи щодо усунення порушень в ОЗТМ» та положення про охоронні зони теплових мереж ЕПО КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».

Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978, Департамент, зокрема, здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста Києва.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553). Дію зазначеної постанови було зупинено до початку виконання функцій і повноважень Державної інспекції містобудування згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 13.03.2020, однак станом на момент виникнення спірних правовідносин вона була чинною.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 2 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно- технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Однією з підстав для проведення позапланової перевірки є, зокрема звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Відповідно до пункту 16 Положення № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених Порядком.

Судом встановлено, що керуючись ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком № 553, на підставі наказу Департаменту від 04.10.2018 № 770, звернення TOB «ПОБУТ ПРОМ СЕРВІС» від 30.08.2018 № 30/08, посадовою особою Департаменту проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом містобудування комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» та громадською організацією «Київський центр підтримки підприємництва» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: вул. Бульварно-Кудрявська, 34-Г у Шевченківському районі м. Києва.

За результатами перевірки складено акт від 31.01.2019 та враховуючи виявлені порушення видано замовнику - КП «Київжитлоспецексплуатація» обов`язковий до виконання припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31.01.2019.

Згідно пункту 17 Положення № 553, разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 19 Порядку № 553 передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно- будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Судом встановлено, що перевірка проводилась у період з 16.10.2018 по 29.10.2018 та у подальшому на підставі п. 7 Порядку № 553 продовжено на 2 робочі дні з 30.01.2019 до 31.01.2019 у присутності уповноваженої особи КП «Київжитлоспецексплуатація» Нараєвського О. В., Цимбаліста В. В. та уповноваженої особи ГО Костянчук С. П., про що свідчать відповідні підписи останніх у направленнях для проведення перевірки від 04.10.2018 та 15.01.2019. Будь-яких пояснень, зауважень або заперечень під час проведення заходу державного нагляду (контролю) та щодо складених документів за результатами перевірки у замовника будівництва не було. Примірники матеріалів складених за результатами проведення позапланового заходу отримано уповноваженою особою перевірки КП «Київжитлоспецексплуатація» ОСОБА_1 .

За результатами вказаної перевірки та враховуючи виявлені порушення КП «Київжитлоспецексплуатація» видано припис про усунення до 01.04.2019р. допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил у встановленому законодавством порядку.

Проте під час повторної перевірки, яка проводилась з 24.05.2019 по 06.06.2019 у присутності уповноваженої особи КП «Київжитлоспецексплуатація» Цимбаліста В.В., що підтверджується відповідним підписом у направленні від 16.05.2019, встановлено, що КП «Київжитлоспецексплуатація» не виконало вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил виданого Департаментом від 31.01.2019, а саме, не усунуто допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у зазначений в приписі термін, чим порушив підпункт «а» пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Під час перевірки уповноваженою особою замовника будівництва не надано документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів із будівництва гаражних боксів № 3 та 4 по вул. Бульварно-Кудрявській, 34-Г у Шевченківському районі м. Києва.

Посадовою особою Департаменту за результатами проведеної перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил складено акт від 06.06.2019 та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.06.2019.

Пунктом 21 Порядку № 553 встановлено, що у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно- будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Судом встановлено, що у зв`язку з відмовою суб`єкта містобудування від отримання акту від 06.06.2019 та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.06.2019 Департамент рекомендованим листом від 07.06.2019 надіслав вищезазначені матеріали перевірки на адресу КП «Київжитлоспецексплуатація» та одночасно запросив уповноважену особу суб`єкта містобудування на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на 18.06.2019.

Відповідно до п. 17 Порядку № 244 справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Абзацом 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення, зокрема невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийнято постанову від 18.06.2019 № 57/19/073- 5396, якою КП «Київжитлоспецексплуатація» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено стягнення у вигляді штрафу.

Підсумовуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що Департаментом, під час вказаних вище перевірок було повністю дотримано порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

Водночас, встановлені в ході перевірки порушення щодо виявлення факту самочинного будівництва гаражів № 3 та № 4, а також не виконання їх КП «Київжитлоспецексплуатація» в добровільному порядку, з метою усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, а також усунення істотного порушення будівельних норм, суд вважає за необхідне задовольнити вказаний позов.

Також, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

З аналізу вказаної норми вбачається, що законодавцем чітко визначено випадки, у яких відповідний орган державної влади має право на звернення до суду з певними позовними вимогами (позовом): 1) про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову у разі наявності фактів: а) відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; б) істотного порушення будівельних норм і правил); 2) про знесення за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво позивач у разі наявності факту: а) якщо проведення такої перебудови є неможливим; б) особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення.

Отож, приведений перелік позовних вимог, з якими позивач вправі звертатись до суду, застосовується за наявності чітко визначених випадків та є взаємовиключними.

Суд звертає увагу на те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06 березня 2019 року по справі №814/2645/15 (провадження №К/9901/12518/18), по справі №810/5680/15 (провадження №К/9901/14299/18).

Суд, аналізуючи зміст акту позапланової перевірки та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, дійшов висновку, що відповідачем порушено визначений законодавством порядок виконання будівельних робіт стосовно гаражів № 3 та № 4 у дворі будинку по вул. Бульварно-Кудрявській, 34-Г , не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31.01.2019р., у зв`язку з чим самочинно побудовані приміщення (гаражні бокси) № 3, № 4 на вул. Бульварно-Кудрявській, 34 літ. Г у Шевченківському районі м. Києва підлягають знесенню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність таких заходів з боку позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; код ЄДРПОУ 03366500) знести самочинно побудовані приміщення (гаражні бокси) № 3, № 4 на вул. Бульварно- Кудрявській, 34, літ. Г, у Шевченківському районі м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій

Дата складання повного тексту рішення - 08 грудня 2020 року