Ухвала суду № 93469520, 10.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

10 грудня 2020 року м. Київ № 826/16217/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., спри секретарі судового засідання Ващенка В.А., розглянувши заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення в адміністративній справі:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-РЕГІОН" доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.09.2017

за участю представників сторін:

від заявника: Кравченко О.О.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2019 , залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13 вересня 2017 року №0006231402, №0006241402 та №0006251402.

Постановою Верховного Суду від 05.03.2020 залишено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 без змін.

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної податкової служби у м. Києві із заявою про перегляд рішення в адміністративній справі №826/16217/17 від 15.01.2019 за нововиявленими обставинами. Так, заява обґрунтована тим, що, задовольняючи позовні вимоги Окружний адміністративний суд м. Києва в рішенні від 15.01.2019 дійшов висновку щодо законних підстав для прийняття оскаржуваних у даній справі податкових повідомлень-рішень, за відсутності належно оформленого акта документальної перевірки (акт не підписаний головними державними ревізорами - інспекторами Позняк О.М. та Рудюком Р.В.), у контролюючого органу не було, а тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Також, суд посилався на аналогічну правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 по справі №813/2451/17. У той же час, на адресу відповідача надійшов лист ДПС України від 21.08.2020 №14780/7/99-00-05-03-07 про огляд судової практики зокрема, на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.06.2020 по справа №140/388/19, в якій судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначено наступне: акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта. А відтак, чинне законодавство не встановлює такий наслідок відсутності в акті перевірки підпису одного з перевіряючих контролюючого органу, як його нечинність, недійсність.

Отже, у зв`язку зі зміною правової позиції в аналогічній справі, контролюючий орган просить суд переглянути рішення за нововивявленими обставинами.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, для розгляду даної заяви визначено суддю Мазур А.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 прийнято справу до провадження судді Мазур А.С., та призначено заяву до розгляду.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно вимог ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Отже, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Вони за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 02.05.2018 по справі № 303/3535/16.

При цьому, "істотність" обставини означає, що, якби суд міг урахувати її при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення справи. Ознаку "не були і не могли бути відомі особи" слід розглядати, - як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. У разі, якщо вона все ж таки могла знати про певну обставину, то у суду відсутні підстави для перегляду судового рішення, визначені пунктом 1 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, судом встановлено, що позивач вважає нововиявленою обставиною постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.06.2020 по справі №14/388/19, проте не є нововиявленою обставина, яка виявлена після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Суд звертає увагу, що перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок у тлумаченні правових норм, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, яка існувала на час вирішення справи, але про існування якої заявнику стало відомо після ухвалення судового рішення.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що вказані заявником обставини як нововиявлені, не є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення та не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами в розумінні вимог статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, суд також зазначає про необґрунтованість посилань представника заявника, як на підставу для перегляду рішення за нововиявленими обставинами скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду, оскільки така обставина не доведена заявником і не встановлена судом.

Як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v.Moldova № 2 № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Згідно п.1 ч. 4 ст. 368 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Частиною 1 ст. 369 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. керуючись ст.241-243, 248, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2019 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п.5 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Шостого апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур