Ухвала суду № 93469516, 10.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову в закритті провадження у справі

10 грудня 2020 року м. Київ № 640/1258/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу та клопотання відповідача про закриття провадження у справі

за позовом ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 )

до Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бул.

Дружби народів, 28)

третя особа Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул.

Грушевського, 12/2)

про визнання протиправним та скасування припису від 29 грудня 2018 року

№3314,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі по тексту - відповідач), третя особа - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, в якому просить: визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 29 грудня 2018 року №3314 «Про внесення припису про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

13 листопада 2020 року до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що 27 жовтня 2020 року Конституційним Судом України було прийнято рішення №13-р/2020 у справі №1-24/2020 (393/20), яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пп.6,8 ч.1 ст.11, пп 1,2,6-10-1, 12,12-1 ч.1, ч. 2-5 ст.12, ч.2 ст.13, ч.2 ст.13-1, ст.35, абз 2-3 ч.1 ст.47, ст.ст.48-51, чч2-3 ст. 52, ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII зі змінами; ст. 366-1 Кримінального кодексу України.

На думку відповідача, у вказаному випадку відпали правові підстави для перевірки судом правомірності прийнятого Національним агентством рішення стосовно повної перевірки декларації позивача на відповідність її вимогам Закону, адже оскаржуване позивачем рішення Національного агентства у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює в подальшому для нього виникнення будь-яких прав і обов`язків, а тому воно не може бути предметом спору.

Також заявник зазначив, що за наслідком прийняття рішення Конституційним Судом від 27 жовтня 2020 року Національне агентство позбавлено повноважень, наданих Законом України «Про запобігання корупції», а тому в даному адміністративному провадженні відповідач втратив ознаки суб`єкта владних повноважень. Вказані обставини на думку заявника свідчать про наявність передбачених ч.1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для закриття провадження у справі.

Представником відповідача надано докази надіслання вказаного клопотання на адресу позивача, однак останнім не надано по суті заявленого клопотань жодних пояснень та/або заперечень.

Розглянувши доводи заявника вказаного клопотання, проаналізувавши норми процесуального законодавства, суд вважає, що таке клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання закриття провадження у справі.

Так, суд закриває провадження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;

7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;

8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Так, в обґрунтування клопотання Національне агентство з питань запобігання корупції послалось на рішення Конституційного Суду України №13-р/2020 у справі №1-24/2020, яким визнано неконституційними пп.6,8 ч.1 ст.11, пп 1,2,6-10-1, 12,12-1 ч.1, ч. 2-5 ст.12, ч.2 ст.13, ч.2 ст.13-1, ст.35, абз 2-3 ч.1 ст.47, ст.ст.48-51, чч2-3 ст. 52, ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII зі змінами; ст. 366-1 Кримінального кодексу України.

Суд зазначає, що згідно частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У рішенні Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року №13-р/2020 у справі №1-24/2020, зазначено, що пп.6,8 ч.1 ст.11, пп 1,2,6-10-1, 12,12-1 ч.1, ч. 2-5 ст.12, ч.2 ст.13, ч.2 ст.13-1, ст.35, абз 2-3 ч.1 ст.47, ст.ст.48-51, чч2-3 ст. 52, ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII зі змінами; ст. 366-1 Кримінального кодексу України втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 27.10.2020 року.

З огляду на викладене суд вважає, що вказане рішення Конституційного Суду України жодним чином не може застосуватись до спірних правовідносин, які виникли у 2018 році.

Станом на час виникнення спірних правовідносин (дата прийняття оскаржуваного припису №3314 від 29 грудня 2018 року), правове регулювання відносин сторін здійснювалось у відповідності до вимог чинного Закону України «Про запобігання корупції».

Щодо доводів заявника про те, що за наслідком прийняття рішення Конституційним Судом від 27 жовтня 2020 року Національне агентство позбавлено повноважень, наданих Законом України «Про запобігання корупції» в даному адміністративному провадженні втратило ознаки суб`єкта владних повноважень, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пункту 1 статті 4 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.10.2020 року №13-р/2020 у справі №1-24/2020 статус Національного агентства з питань запобігання корупції не змінювався.

Згідно пункту 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Станом на час прийняття оскаржуваного рішення від 29 грудня 2018 року №3314 відповідач був наділений публічно-управлінськими функціями, відтак судом не вбачається підстав для задоволення клопотання відповідача та закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Б. Федорчук