
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5373/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
28 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області про:
- визнання протиправною бездіяльності Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області щодо не розгляду на пленарному засіданні сесії Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області заяв ОСОБА_1 від 09.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність: земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована в межах села Вищий Булатець на території Лубенського району; земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,25 га, що розташована в межах села Новаки на території Лубенського району; земельних ділянок для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га та для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,1 га, що розташовані в межах села Шинківщина на території Лубенського району з метою подальшої передачі їй безоплатно у власність для використання за цільовим призначенням на території населених пунктів Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області;
- зобов`язання Засульську сільську раду Лубенського району Полтавської області розглянути на пленарному засіданні сесії Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області зазначені заяви ОСОБА_1 від 09.02.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду заяв про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, що перешкоджає в реалізації позивачем права на отримання у власність відповідних земельних ділянок.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
11.11.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач позов не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с. 55-58). Свою позицію мотивував посиланням на те, що позивачем були надані дві аналогічні заяви від 09.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована в межах села Вищий Булатець на території Лубенського району. Вказані заяви зареєстровані в сільській раді під двома різними вхідними номерами. Рішенням сесії Засульської сільської ради від 09.08.2019 на земельну ділянку, на яку з 09.02.2020 претендувала гр. ОСОБА_1 згідно вказаних заяв, надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо її відведення для оформлення права власності учаснику АТО гр. ОСОБА_2 . При розгляді заяв ОСОБА_1 за інформацією гр. ОСОБА_2 встановлено, що проектна документація знаходиться в стадії завершення. З огляду на це, листами №02-37/874 та №02-37/1028 від 24.03.2020 сільською радою повідомлено гр. ОСОБА_1 про неможливість задоволення вказаних вище зав. Також, позивачем були надані дві аналогічні заяви від 09.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,25 га, що розташована в межах села Новаки на території Лубенського району. Вказані заяви зареєстровані в сільській раді під двома різними вхідними номерами. Згідно запису земельно-шнурової книги рішенням Новаківської сільської ради від 31.03.1997 вказана гр. ОСОБА_1 земельна ділянка надана громадянину ОСОБА_3 в розмірі 0,25 га і законні підстави для скасування даного рішення в Засульській сільській раді відсутні, про що листами №02-37/920 та №02-37/1027 від 19.03.2020 позивачку було повідомлено. Поряд з цим, позивачем були надані дві аналогічні заяви від 09.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га та для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,1 га, що розташовані в межах села Шинківщина на території Лубенського району. Вказані заяви зареєстровані в сільській раді під двома різними вхідними номерами. Разом з тим, стосовно вказаних земельних ділянок зареєстрована заява гр. ОСОБА_4 від 07.02.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби, на яку претендувала гр. ОСОБА_1 . Відтак, листами Засульської сільської ради №02-37/1026 та №02-37/930 від 24.03.2020 позивачку було повідомлено про відмову у задоволенні вказаних заяв. Таким чином, відмови у задоволенні заяв ОСОБА_1 мотивовані тим, що заяви які надходять до сільської ради розглядаються в порядку їх надходження. За умови розгляду заяв та прийняттю по них відповідних рішень, а тим більше коли на їх виконання вчинений правочин, задоволення наступних заяв є незаконним.
У відповіді на відзив, що надійшла до суду 17.11.2020, позивач наполягає на тому, що викладені сільською радою у відзиві заперечення проти позову не підтверджуються жодними достовірними та належними доказами та не ґрунтуються на нормах права, а тому не можуть бути взяті судом до уваги. Невинесення на розгляд пленарного засідання сесії сільської ради заяв ОСОБА_1 та одноособове надання відповідей на такі заяви головою сільської ради є порушенням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та свідчить про допущення сільською радою протиправної бездіяльності щодо розгляду заяв позивача (а.с. 90-97).
Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач направила до Засульської сільської ради заяву від 09.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована в межах села Вищий Булатець на території Лубенського району, додавши до заяви копії паспорту, ідентифікаційного номеру та графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с. 71-75).
Вказана заява зареєстрована в сільській раді під двома різними вхідними номерами, що учасниками справи не заперечується.
Листами за підписом сільського голови від 24.03.2020 №02-37/874 та №02-37/1028 ОСОБА_1 повідомлено, що вказана на графічних матеріалах останньої земельна ділянка, що є додатком до заяви, намічена для відведення учасникам АТО. На даний час виготовляється проект щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність. Враховуючи зазначене, Засульська сільська рада не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 (а.с. 30-31, 76).
Також, позивач направила до Засульської сільської ради заяву від 09.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,25 га, що розташована в межах села Новаки на території Лубенського району, додавши до заяви копії паспорту, ідентифікаційного номеру та графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с. 77-81).
Вказана заява зареєстрована в сільській раді під двома різними вхідними номерами, що учасниками справи не заперечується.
Листами за підписом сільського голови від 19.03.2020 №02-37/920 та №02-37/1027 ОСОБА_1 повідомлено, що вказана на графічних матеріалах останньої земельна ділянка, що є додатком до заяви, згідно відомостей земельно-шнурової книги розташована на присадибному земельному фонді та знаходиться в користуванні громадян. Враховуючи зазначене, Засульська сільська рада не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 (а.с. 36-37, 82).
Поряд з цим, позивач направила до Засульської сільської ради заяву від 09.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га та для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,1 га, що розташовані в межах села Шинківщина на території Лубенського району, додавши до заяви копії паспорту, ідентифікаційного номеру та графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с. 83-87).
Вказана заява зареєстрована в сільській раді під двома різними вхідними номерами, що учасниками справи не заперечується.
Листами за підписом сільського голови від 24.03.2020 №02-37/1026 та №02-37/930 ОСОБА_1 повідомлено, що вказана на графічних матеріалах останньої земельна ділянка, що є додатком до заяви, намічена для відведення у користування громадянину - жителю села. На даний час ним виготовляється проект щодо відведення земельної ділянки. Враховуючи зазначене, Засульська сільська рада не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 (а.с. 42-43, 88).
Позивач, розцінюючи такі відповіді суб`єкта владних повноважень як протиправну бездіяльність, звернулася до суду за захистом порушеного права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За змістом частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до частини четвертої цієї статті, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Частинами шостою, сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
За змістом частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.97 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
За змістом статті 59 Закону №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.
Суд враховує, що частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надати дозвіл або відмову в наданні такого дозволу.
При цьому, виходячи з положень статей 26, 59 Закону №280/97-ВР рішення про надання чи відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у власність належить до виключних повноважень сільської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні.
У той же час, у спірному випадку, відповідач одне із передбачених законодавством рішень у спосіб встановлений законом (питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях ради) не прийняв, а обмежився формальним листуванням з заявником.
Тобто, має місце факт ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання покладених на нього законодавством обов`язків.
Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №346/5791/16-а.
Суд, вважає, що листи відповідача від 19.03.2020 та від 24.03.2020 №02-37/874, №02-37/1028, №02-37/920, №02-37/1027, №02-37/1026 та №02-37/930 у відповідь на заяви позивача від 09.02.2020 про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за змістом та формою не можуть вважатися "рішенням про відмову" у розумінні статей 26, 59 Закону №280/97-ВР, частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що не розглянувши заяви ОСОБА_1 від 09.02.2020 щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, відповідачем порушено законні інтереси позивача щодо позитивних сподівань стосовно розгляду її заяв у встановленому законодавством порядку.
Оскільки відповідач не прийняв жодного передбаченого законом рішення за наслідками розгляду заяв ОСОБА_1 , а лише надіслав позивачу листи від 19.03.2020 та від 24.03.2020 №02-37/874, №02-37/1028, №02-37/920, №02-37/1027, №02-37/1026 та №02-37/930 з посиланнями про відсутність у сільської ради підстав для задоволення заяв ОСОБА_1 з різних підстав, суд не вбачає за доцільне надавати таким вказаним у цих листах підставам правову оцінку, оскільки листи не є рішеннями суб`єкта владних повноважень (індивідуальними актами) у розумінні пункту 19 частини першої статті 4, частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак не можуть бути предметом судового розгляду.
У контексті вказаного, суд зазначає, що відповідач, у даному випадку, не вчиняв належних дій щодо відмови позивачу у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення безоплатно у власність запитуваних земельних ділянок, не реалізував своїх повноважень, оскільки не надав оцінки поданим документам, натомість допустив протиправну бездіяльність, не прийнявши жодного з передбачених статтею 118 Земельного кодексу України рішень.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У спірних правовідносинах ефективним засобом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області щодо не розгляду на пленарному засіданні сесії Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області заяв ОСОБА_1 від 09.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність: земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована в межах села Вищий Булатець на території Лубенського району; земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,25 га, що розташована в межах села Новаки на території Лубенського району; земельних ділянок для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га та для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,1 га, що розташовані в межах села Шинківщина на території Лубенського району, а також зобов`язання Засульську сільську раду Лубенського району Полтавської області розглянути на пленарному засіданні сесії Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області зазначені заяви ОСОБА_1 від 09.02.2020, з урахуванням висновків суду.
Відтак, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Отже, сплачений ОСОБА_1 при зверненні до суду з цим позовом судовий збір належить стягнути за рахунок відповідача у розмірі 840,80 грн.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до стягнення позивачем з відповідача, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зауважує, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про вартість витрат на правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд встановив, що 17.09.2020 між гр. ОСОБА_1 (клієнт) та Крігер Л.Ю. (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги №9 (а.с. 23-25).
За умовами вказаного договору адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту та здійснювати юридичний захист земельних прав та інтересів клієнта у правовідносинах із Засульською сільською радою. Надання правової допомоги за цим договором здійснюється адвокатом за винагороду (гонорар), розмір якого визначається сторонами у договорі у фіксованому розмірі (за кожну надану юридичну послугу), з урахуванням: складності справи та значенням справи для клієнта; часу який витрачається адвокатом на виконання відповідних юридичних послуг; обсягу юридичної роботи; кваліфікації, практичного досвіду роботи та наявності наукового ступеня у адвоката з наступним розрахунком:
- первинна консультація з вивченням документів, наданих клієнтом та опрацюванням відомостей Публічної кадастрової карти - 1700,00 грн;
- підготовка аналітичної довідки з питань правозастосування з правовим аналізом та правовою оцінкою діяння Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області на предмет його відповідності чинному законодавству, із: а) описом попередньо узгодженої стратегії можливого захисту земельних прав та інтересів клієнта; б) визначенням практично-орієнтовних опцій з подальшої реалізації пропонованої стратегії та юридичних рекомендацій на предмет проблемних питань та захисту інтересів клієнта у правовідносинах із Засульською сільською радою Лубенського району Полтавської області; в) аналізом практики судів України, правозастосовної практики інших органів України, практики Європейського суду з прав людини, що може мати значення або іншим чином бути релевантно для здійснення юридичного захисту земельних прав та інтересів клієнта у правовідносинах із Засульською сільською радою Лубенського району Полтавської області; г) визначення перспектив судового захисту - 3500,00 грн;
- підготовка позовної заяви від імені клієнта до Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області (відповідач) з вимогами визнати бездіяльність Засульської сільської ради Полтавської області протиправною, зобов`язати вчинити дії та клопотанням по розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження - 13500,00 грн;
- оформлення (друк, виготовлення копій та ін.) для подання (направлення) в суд підписаної клієнтом позовної заяви - 2500,00 грн.
Сторони домовилися, з урахуванням фінансового стану клієнта, що оплата наданої адвокатом правової допомоги здійснюється клієнтом протягом 30 днів з моменту набрання законної сили рішенням Полтавського окружного адміністративного суду за позовом про визнання бездіяльності Засульської сільської ради Полтавської області протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Представник позивача до позову надав копію акту наданих послуг №5 до договору про надання правової допомоги №9 від 17.09.2020, в якому зазначено детальний опис робіт (наданих послуг) на суму 21200,00 грн, що відповідає опису робіт (наданих послуг), зазначеному у договорі про надання правової допомоги №9 від 17.09.2020 (а.с. 26).
Оцінюючи обґрунтованість заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу та заперечення відповідача про неспівмірність таких витрат зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову (а.с. 107-108), суд зауважує на наступному.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Еаst/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
В цьому випадку суд вважає за доцільне відмітити, що такі послуги як первинна консультація з вивченням документів, наданих клієнтом та опрацюванням відомостей Публічної кадастрової карти, підготовка аналітичної довідки з питань правозастосування з правовим аналізом та правовою оцінкою діяння Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області на предмет його відповідності чинному законодавству, із: а) описом попередньо узгодженої стратегії можливого захисту земельних прав та інтересів клієнта; б) визначенням практично-орієнтовних опцій з подальшої реалізації пропонованої стратегії та юридичних рекомендацій на предмет проблемних питань та захисту інтересів клієнта у правовідносинах із Засульською сільською радою Лубенського району Полтавської області; в) аналізом практики судів України, правозастосовної практики інших органів України, практики Європейського суду з прав людини, що може мати значення або іншим чином бути релевантно для здійснення юридичного захисту земельних прав та інтересів клієнта у правовідносинах із Засульською сільською радою Лубенського району Полтавської області; г) визначення перспектив судового захисту, а також оформлення (друк, виготовлення копій та ін.) для подання (направлення) в суд підписаної клієнтом позовної заяви є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складення адміністративного позову про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Враховуючи викладене, а також нескладність цієї справи, сформовану практику розгляду судами аналогічних спорів, заявлені витрати: - на первинну консультацію з вивченням документів, наданих клієнтом та опрацюванням відомостей Публічної кадастрової карти, - підготовку аналітичної довідки з питань правозастосування з правовим аналізом та правовою оцінкою діяння Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області на предмет його відповідності чинному законодавству; - за складання процесуальних документів; - на оформлення (друк, виготовлення копій та ін.) для подання (направлення) в суд підписаної клієнтом позовної заяви суд в цілому зменшує до 5000,00 грн.
Таким чином, обґрунтована сума витрат на правничу допомогу становить 5000,00 грн, яка підлягає стягненню за рахунок Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області (вул. Молодіжна, буд. 78, с. Засулля, Лубенський район, Полтавська область, 37552, ідентифікаційний код 04381335) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області щодо не розгляду на пленарному засіданні сесії Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області заяв ОСОБА_1 від 09.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність: земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована в межах села Вищий Булатець на території Лубенського району; земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,25 га, що розташована в межах села Новаки на території Лубенського району; земельних ділянок для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га та для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,1 га, що розташовані в межах села Шинківщина на території Лубенського району.
Зобов`язати Засульську сільську раду Лубенського району Полтавської області розглянути на пленарному засіданні сесії Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області заяви ОСОБА_1 від 09.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність: земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, що розташована в межах села Вищий Булатець на території Лубенського району; земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,25 га, що розташована в межах села Новаки на території Лубенського району; земельних ділянок для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га та для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,1 га, що розташовані в межах села Шинківщина на території Лубенського району, з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень нуль копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Гіглава
Судове рішення № 93468156, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 11.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 440/5373/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: