Рішення № 93467940, 11.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9373/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою Фермерського господарства “Прогресагро” до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарства “Прогресагро” звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області №208352 від 06.07.2020 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ФГ «Прогресагро» належать на праві приватної власності транспортний засіб MAN TGX 18.440 (д.н.з. НОМЕР_1 ).

27.05.2020 року даним транспортним засобом за керуванням водія ОСОБА_1 здійснювалось перевезення пшениці вагою 26000,00 кг. Зазначене підтверджується копією товарно-транспортної накладної №241 від 27.05.2020 року та додатком до неї.

Маса транспортного засобу (маса брутто) складала 43040,00 кг. Відповідно, загальна маса транспортного засобу не перевищувала норму, визначену у Правилах.

Однак, під час здійснення габаритно-вагового контролю 27.05.2020 року, посадовим особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області було виявлено перевищення маси вантажу на одиночну вісь, яка склала 12380,00 кг.

Позивач вказав, що відповідно до пунктів 24, 25 Постанови КМУ №879 від 27.06.2007 року, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Після здійснення габаритно-вагового контролю водієві ТЗ ОСОБА_1 було повідомлено про перевищення норм маси на вісь. Проте, на прохання водія щодо перерозподілу вантажу та повторного здійснення габаритно-вагового контролю, йому було відмовлено з посиланням на відсутність у інспекторів часу.

Позивач зазначив, що вантажем була, пшениця, яка має сипучу форму та може легко переміщуватися.

Ухвалою від 15.10.2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Визначено сторонам строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. Роз`яснено, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та справу буде розглянуто у строк не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Встановлено строк для подання відповідачами відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачі у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подали.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 27.05.2020 року інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці автодороги Київ-Одеса (450 км + 500 м) було здійснено перевірку транспотрного засобу марки MAN TGX 18.440 д/н НОМЕР_1 з причепом д/н НОМЕР_2 , що належить ФГ “Прогресагро”. За результатами контролю складено акт №224660 від 27.05.2020 року (а.с. 6).

Під час перевірки виявлено порушення п.22.5 Правил дорожнього руху, а саме: під час надання послуг з перевезення вантажу - пшениця згідно ТТН №241 від 27.05.2020 року з перевищенням вагових обмежень на одиночну вісь складає 12380,00 кг замість допустимих 11 т.

За результатами перевірки складено довідку № 0001035 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 27.05.2020 року, акт № 041098 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.05.2020 року та акт № 224660 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 27.05.2020 року (а.с. 6, 36 зворотній бік, 37).

На підставі акта № 224660 від 27.05.2020 року відповідачем було винесено постанову №208352 від 06 липня 2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу, згідно якої до позивача на підставі абз.15 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн. (а.с. 4).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно ст.6 Закону України “Про автомобільний транспорт”, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 (далі – Порядок №1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Пунктом 4 Порядку №1567 регламентовано, що контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно п.25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно п.27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Згідно п.22.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджений постановою КМУ Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі – Порядок №879).

Відповідно до п.3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно п.23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Відповідно до п.24 Порядку №879 після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно ч.4 ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до абз. 15 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, маса транспортного засобу (маса брутто) складала 43 040,00 кг. Відповідно, загальна маса транспортного засобу не перевищувала норму, визначену у Правилах дорожнього руху для контейнеровозів - 44 т.

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 27.05.2020 року №241 (а.с. 7), позивачем перевозилася пшениця, яка є сипучим вантажем та може легко переміщуватися по контейнеру під час зміни швидкості транспортного засобу, зокрема, під час гальмування.

Таким чином, загальна маса транспортного засобу не перевищувала норм Правил дорожнього руху.

Суд зазначає, що перевищення норми навантаження на одиночну вісь було незначним. При цьому, з акта про перевищення транспортним засобом габаритно-вагових параметрів № 041098 від 27.05.2020 року вбачається, що навантаження на строєну вісь складає 22,86т (7,9т+7,93т+7,63т) при допустимому навантаженні 24т (а.с.36 зворотній бік).

За таких обставин, враховуючи властивості сипучих вантажів, водієм ТЗ міг бути здійснений перерозподіл вантажу у бік строєної вісі автомобіля. Проте, всупереч приписів пунктів 23, 24 Порядку № 879 позивачу не було дозволено перерозподілити вантаж та пройти повторне зважування.

Також суд звертає увагу на те, що єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології», свідоцтво про атестацію № 02-84-08.

Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.

Суд враховує виключення пункту 19 Порядку №879 на підставі постанови КМ України від 30.08.2017 року №671, який визначав необхідність наявності Методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Мінекономрозвитку, якою під час проведення такого контролю повинні керуватись Укртрансбезпека або її територіальні органи.

Разом з тим суд зазначає, що вимоги відносно визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, які проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, наявні в підпункті 2 пункту 2 Порядку №879, який є чинним.

При цьому існування такої методики і її використання під час зважування автомобіля позивача відповідачем не доведено.

Суд зазначає, що виключення пункту 19 Порядку №879, на думку суду, свідчить лише про те, що Кабінетом Міністрів України усунуто вимогу про використання двох різних методик, затверджених різними центральними органами виконавчої влади, а не про те, що ним прийнято рішення про відсутність необхідності у застосуванні взагалі будь-якої методики при здійсненні габаритно-вагового контролю.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За викладених вище обставин, враховуючи зважування відповідачем 27.05.2020 року транспортного засобу позивача з сипучим вантажем за відсутності затвердженої у встановленому чинним законодавством порядку методики зважування таких вантажів, а також враховуючи ту обставину, що загальна маса транспортного засобу позивача не перевищувала встановлену п.22.5 ПДР норму (44т), а перевантаження на одиночну вісь було незначним та обґрунтоване властивістю сипучих вантажів постійно переміщуватися під час зміни швидкості руху транспортного засобу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу згідно абз. 15 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Відповідач не довів суду правомірність прийняття ним постанови №208352 від 06.07.2020 р., і суд дійшов висновку, що дана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а позов Фермерського господарства “Прогресагро” підлягає повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті, який є юридичною особою, за відсутності статусу юридичної особи у територіального ограну - Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, яким прийнято оскаржувану постанову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фермерського господарства “Прогресагро” (адреса: вул. Кудрявцева, 150, с. Плоске, Балтський район, Одеська область, 66133, код ЄДРПОУ 37343050) до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (адреса: вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014), Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса: проспект Перемоги, 14, м. Київ, 03135, код ЄДРПОУ 39816845) – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області №208352 від 06.07.2020 року про застосування до Фермерського господарства “Прогресагро” адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса: проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Фермерського господарства “Прогресагро” (адреса: вул. Кудрявцева, 150, с. Плоске, Балтський район, Одеська область, 66133, код ЄДРПОУ 37343050) судові витрати в сумі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Андрухів