Рішення № 93467836, 09.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року справа №380/7378/20

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.,

секретар судового засідання Гринкевич Ю.Ю.,

за участі представників:

позивача Мельника М.А.,

відповідача Павліша О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрибьюшн» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.08.2020 №0006790512 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 80759,82 грн за платежем «штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки».

Посилається на те, що посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області проведено перевірку ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» за період з 01.08.2017 по 06.08.2020, за результатам якої складено акт перевірки №0973 за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. На підставі цього акта відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 21.08.2020 №0006790512, згідно з яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг». Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним. В обґрунтування цього вказав, що відповідачем порушено вимоги податкового законодавства під час видачі наказу від 27.07.2020 №2691 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Партнер Дістрибьюшн», а висновки, викладені в акті перевірки №0973 від 06.08.2020, не відповідають фактичним обставинам справи. Що стосується суті порушення, зазначив, що товариство має всі первинні документи на товари, що зберігались та зберігаються на складі, а облік товарних запасів вівся та ведеться з дотриманням норм чинного законодавства. Крім того, додав, що штрафна санкція, передбачена ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовується до платників податків тільки у разі виявлення факту реалізації не облікованих товарів, а не за їх надлишок чи нестачу. У зв`язку із чим, вважає, що застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі вказаної норми є безпідставним та необґрунтованим. Наведене і зумовило позивача звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в обґрунтуваннях позовної заяви та відповіді на відзив, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, суть якого зводиться до цитування норм Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг». Окрім того, зазначено, що спірне рішення є правомірним, а тому підстав для його скасування немає. Вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та наданих суду поясненнях.

Ухвалою судді від 16.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді від 18.11.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі ст.20 та підп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України та службового допису управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Львівській області від 27.07.2020 №185 проведено фактичну перевірку ТОВ «Партнер Дістрибьюшн». За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій за №0973 від 06.08.2020 (далі – акт від 06.08.2020).

Як зазначено в описовій частині цього акта: «під час проведення фактичної перевірки здійснено інвентаризацію алкогольних напоїв (пиво) в складі комісії, де встановлено надлишок алкогольних напоїв (пиво), на який до перевірки не представлено прихідні накладні чи інші бухгалтерські документи в кількості 2060 пляшок пива в асортименті на загальну суму 40379,91 грн, чим порушено вимоги п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не здійснено належний облік товарних запасів за місцем їх реалізації/зберігання».

12.08.2020 позивачем подано заперечення на вищевказаний акт, однак листом відповідача вих.№34247/10/05.12.-12 від 20.08.2020 «Про надання відповіді на заперечення» повідомлено, що за результатами проведеної комісії прийнято рішення, відповідно до якого аргументи, наведені у запереченні, не спростовують фактів порушень, вказаних в акті перевірки від 06.08.2020, відповідно висновки акта перевірки залишено без змін.

На підставі акта від 06.08.2020 Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.08.2020 №0006790512 про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» в розмірі 80759,82 грн.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що, на переконання позивача, у його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст.20 цього ж Закону вважає неправомірним.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Окрім суті встановленого відповідачем порушення, спірним у межах даних правовідносин є питання належного оформлення наказу та направлення на перевірку, а також наявність у ньому вичерпного переліку відомостей, передбачених п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України (далі – ПК України).

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, згідно якої незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки регламентовано ст.80 ПК України, відповідно до підп.80.2.5 п.80.2 якої, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється відповідно до ст.81 ПК України.

Умовою допуску посадової особи контролюючого органу до проведення фактичних перевірок за наявності підстав для її проведення, відповідно до абз.3 п.81.1 ст.81 ПК України, є пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, такого документу, як копія наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Аналізуючи зміст наказу про проведення перевірки та направлення на перевірку, правовою підставою для проведення перевірки є підп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, тобто наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Однак суд враховує, що підстава для проведення перевірки не була доведена до позивача, в наказі на проведення перевірки міститься лише посилання на відповідний підпункт ПК України, без відповідного роз`яснення ким, як і коли отримана відповідна інформація про вчинення порушень, наведених у підп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, яка стала фактичною підставою для проведення перевірки.

Наведені вище обставини зумовлюють висновок про те, що наказ про проведення фактичної перевірки не відповідає положенням ПК України щодо його змісту.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.09.2018 по справі №826/14478/17.

Поряд з тим, суд не враховує доданий відповідачем розрахунок фінансових санкцій по акту фактичної перевірки, адже такий не оформлений належним чином, оскільки не підписаний уповноваженими особами Головного управління ДПС у Львівській області, зокрема, начальником відділу якості перевірок управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Ігорем Меленчуком; натомість, замість підпису посадової особи зазначено «відпустка».

Стосовно порушень, встановлених Головним управлінням ДПС у Львівській області у ході проведеної перевірки, суд звертає увагу на таке.

29.07.2020, у зв`язку із проведенням фактичної перевірки на складі позивача, проведено інвентаризацію за участю, зокрема, посадових осіб відповідача, які проводили згадану перевірку. При здійснені інвентаризації, про що вказано в п.2.2.14 акта від 06.08.2020, відповідачем виявлено надлишок товарів, а саме алкогольних напоїв – пива, на суму 40379,91 грн. Як наслідок, контролюючим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення за порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 80759,82 грн на підставі ст.20 цього ж Закону.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, шо виявлений надлишок утворився у зв`язку із тим, що згаданий об`єм товару, станом на момент проведення інвентаризації, був проданий та знятий з залишків, однак фізично перебував на складі, оскільки не відбулось відвантаження товару контрагенту – Товариству з обмеженою відповідальністю «Біанко Плюс» – через відсутність вільного транспорту для здійснення поставки товару.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем, як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біанко Плюс», як покупцем, укладено договір поставки від 01.01.2019 №НЛВ-173/19, предметом якого є поставка товару. Вид, кількість, асортимент товару визначається в накладних або розрахункових документах, які є невід`ємною частиною вищевказаного договору.

Так, 29.07.2020 позивачем було продано товар, а саме алкогольні напої – пиво, на суму 40379,92 грн, підтвердженням чого є товарно-транспортна накладна №НЛВ-147681. Крім цього, у зв`язку із здійсненням поставки, товариством зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1507525 від 29.07.2020.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Положеннями статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, з аналізу змісту вказаних норм слідує, що сам по собі факт нестачі або надлишку товару не свідчить про порушення порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання.

Втім, згідно з висновками акта перевірки від 06.08.2020, посадові особи відповідача ототожнили надлишок товарів з таким порушенням, як реалізація товарів, які не обліковані в установленому порядку.

Суд враховує, що статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачена відповідальність саме за реалізацію не облікованих товарів, а не за їх надлишок чи нестачу. Водночас відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували факт реалізації позивачем товару, який не облікований у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування положень ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» висловлена у постановах Верховного суду 03.04.2019 по справі №812/1508/17, від 15.08.2018 по справі №815/2751/16 та від 05.03.2019 по справі №814/2158/16.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, відповідачем у відзиві на позовну заяву не зазначено та у ході судових засідань не висловлено.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, відповідно до ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.08.2020 №0006790512 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 80759,82 грн за платежем «штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки» не відповідає критеріям правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, наведеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, так як прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 21.08.2020 №0006790512 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 80759 (вісімдесят тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 82 копійки за платежем «штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ: 43143039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрибьюшн» (місцезнаходження: вул.Городоцька, 355, офіс 325, м.Львів, 79040; код ЄДРПОУ: 37171990) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду буде складено до 18.12.2020 року.

Суддя Ланкевич А.З.

Оригінал повного тексту судового рішення складено в одному примірнику 11.12.2020 року.