Рішення № 93467802, 09.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року справа №1.380.2019.001451

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників:позивача Іванейко Я.Я., третьої особи Поповича Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Державного підприємства «Львівське будівельно-монтажне управління», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Львівській області,) звернулось до суду з позовом до Державного підприємства «Львівське будівельно-монтажне управління» (далі - відповідач, ДП «Львівське будівельно-монтажне управління»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України (далі - третя особа, МОУ), в якому просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 1 185 354 грн 66 к. Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, в тому числі звертався до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості та надсилав податкові вимоги. Однак внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не була погашена. За таких обставин контролюючий орган просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкової заборгованості за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Третя особа проти позову заперечує повністю з мотивів, викладених у відзиві на позов, просить суд у задоволенні позову відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що описане майно, яке перебуває в податковій заставі і на яке позивач просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу, є власністю Міністерства оборони України. Наказом Міністерства оборони України від 05.07.2005 №373 «Про створення державного підприємства «Львівське будівельно-монтажне управління» та затвердження Статуту» створено ДП «Львівське будівельно-монтажне управління». Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, підтверджується, що засновником Державного підприємства «Львівське будівельно-монтажне управління» є Міністерство оборони України.

Відповідно до Статуту ДП «Львівське будівельно-монтажне управління» зареєстрованого в Реєстрі суб`єктів підприємницької діяльності 17.08.2005, ДП «Львівське будівельно-монтажне управління» створене на основі державної власності, діє як державне унітарне підприємство та входить до сфери управління Міністерства оборони України. Відповідно до пункту 4.3 Статуту джерелами формування майна ДП «Львівське будівельно-монтажне управління» є майно, передане йому Органом управління майном, в даному випадку Міністерством оборони України. На думку представника третьої особи, дії позивача прямо порушують законні права Міністерства оборони України, оскільки, фактично позбавляють його можливості на законних підставах здійснювати управління відповідним майном та порушують публічний порядок у сфері управління об`єктами державної власності, що також порушує інтереси Міністерства оборони України, на яке покладено обов`язки щодо забезпечення використання відповідно до законодавства переданого йому в управління державного майна.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: вулиця Творча будинок 11 в місті Львові. Надіслана рекомендованою кореспонденцією відповідачу судова повістка на адресу, вказану у позовній заяві, повернулася з відміткою поштового відділення на конверті «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до положень статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач вважається таким, що його повідомлено про дату, час і місце судового розгляду.

На вимогу частини першої статті 130 КАС України відповідача викликано в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати судового засідання.

Відповідно до положень статті 205 КАС України справа вирішена на підставі наявних у ній доказів.

Ухвалою від 01.04.2019 відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання на 23.04.2019.

Підготовче засідання, призначене на 23.04.2019, відкладено на 02.05.2019, для повторного виклику відповідача.

Підготовче засідання, призначене на 02.05.2020, відкладено на 21.05.2020, для повторного виклику відповідача.

Відповідачем 21.05.2019 (вх.№17475) подано клопотання про відкладення судового засідання.

Підготовче засідання, призначене на 21.05.2019, відкладено на 16.07.2019, для повторного виклику відповідача.

В підготовчому засіданні 16.07.2019 ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Міністерство оборони України, у зв`язку з чим підготовче засідання відкладено на 30.07.2019.

Третьою особою 26.07.2019 (вх.№2393ел) та 29.07.2019 (вх.№26916) подано відзив на позовну заяву та клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№2396ел) (вх.№26920).

Підготовче засідання, призначене на 30.07.2019, відкладено на 07.08.2019 за клопотанням третьої особи.

Підготовче засідання призначене на 07.08.2020, відкладено на 21.08.2019 за клопотанням третьої особи.

Ухвалою суду від 21.08.2019 провадження у справі зупинено.

Третьою особою 11.10.2019 (вх.№3291ел) подано клопотання про поновлення провадження у справі.

Відповідачем 23.10.2019 (вх.№3421ел) подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В підготовчому засіданні 23.10.2019 відкладено вирішення питання про поновлення провадження у справі

Ухвалою суду від 26.02.2020 провадження у справі поновлено.

Позивачем 26.02.2020 подано клопотання про процесуальне правонаступництво (вх.№10702) та додаткові пояснення (вх.№10704).

В підготовчому засіданні 26.02.2020 ухвалою суду здійснено заміну позивача Головне управління ДФС у Львівській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Львівській області.

Ухвалою від 26.02.2020 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 05.03.2020.

Судове засідання, призначене на 05.03.2020, відкладено на 31.03.2020, у зв`язку з неявкою сторін.

Представниками третьої особи 27.03.2020 (вх.№1892ел) та позивача (вх.№16996) подані клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантину, пов`язаного із запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19).

Судове засідання, призначене на 31.03.2020, відкладено на 28.04.2020 за клопотаннями учасників справи.

Представником позивача 27.04.2020 (вх.№21485) та представником третьої особи 28.04.2020 (вх.№3303ел) подані клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантину, пов`язаного із запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19).

Судове засідання, призначене на 28.04.2020, відкладено на 02.07.2020 за клопотаннями учасників справи.

Представником третьої особи 30.06.2020 (вх.№60710ел) та представником позивача 02.07.2020 (вх.№6130ел) подані клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантину, пов`язаного із запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19).

Судове засідання ,призначене на 02.07.2020, відкладено на 21.07.2020 за клопотаннями учасників справи.

Судове засідання призначене на 21.07.2020, відкладено на 12.08.2020 для повторного виклику відповідача.

Представником третьої особи 12.08.2020 (вх.№7351ел) подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантину, пов`язаного із запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19).

Судове засідання призначене на 12.08.2020, відкладено на 02.09.2020 для повторного виклику учасників справи.

Судове засідання, призначене на 02.09.2020, відкладено на 22.09.2020 за клопотанням третьої особи.

Судове засідання, призначене на 22.09.2020, відкладено на 21.10.2020.

Судове засідання, призначене на 21.10.2020, відкладено на 18.11.2020.

Судове засідання, призначене на 18.11.2020, відкладено на 02.12.2020 для повторного виклику учасників справи.

Судове засідання, призначене на 02.12.2020, відкладено на 09.12.2020.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ДП «Львівське будівельно-монтажне управління» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій 17.08.2005 з присвоєннням ідентифікаційного коду юридичної особи 08420865.

Згідно з довідкою ГУ ДФС у Львівській області про наявність заборгованості від 27.02.2019 №10155/62.17-16, станом на 25.05.2019 сума податкового боргу ДП «Львівське будівельно-монтажне управління» становить 1 185 354 грн 66 к., а саме: Шевченківський район (14060100) податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) - 579 349 грн 22 к.:основний платіж - 60 002 грн 08 к., штрафні санкції - 139 571 грн 14 к., по акту перевірки - 379 776 грн; (11010100) податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п - 18 270 грн 08 к.: основний платіж по акту - 7 661 грн 46 к., штрафні санкції - 3 447 грн 65 к. та пеня - 7 160 грн 97 к; (11020100) податок на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності - 522 478 грн 11 к: по акту перевірки - 400 787 грн, штрафні санкції - 10 4927 грн 24 к., основний платіж - 16 763 грн 87 к; (21081103) адміністративні штрафи та інші санкції - 510 грн; Личаківський район (18010500) податок на землю - 20 961 грн 88 к: основний платіж - 16 393 грн 64 к., штрафні санкції - 3 707 грн 42 к., та пеня 860 грн 82 к; Залізничний район (18010500) податок на землю - 43 785 грн 37 к: основний платіж - 24 302 грн 03 к., штрафні санкції - 18 449 грн 98 к. та пеня 1 033 грн 36 к.

Позивач звертався до Львівського окружного адміністративного суду із позовними заявами про стягнення з відповідача податкового боргу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2012 у справі №2а-6329/12/1370 задоволено позов ДПІ у Залізничному районі м. Львова до ДП «Львівське будівельно-монтажне управління» та стягнуто податковий борг в сумі 75 491 грн 91 к.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 у справі №2а-10159/12/1370 задоволено позов ДПІ у Личаківському районі м. Львова до ДП «Львівське будівельно-монтажне управління» та стягнуто податковий борг в сумі 17 311 грн 66 к.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 у справі №813/5391/14 задоволено позов ДПІ у Личаківському районі м. Львова до ДП «Львівське будівельно-монтажне управління» та стягнуто податковий борг в сумі 8 276 грн 49 к.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 у справі №813/41/15 задоволено позов ДПІ у Шевченківському районі м. Львова до ДП «Львівське будівельно-монтажне управління» та стягнуто податковий борг в сумі 1 106 094 грн 15 к.

На виконання вказаних рішень суду ГУ ДФС у Львівській області скеровано інкасові дорученння від 24.05.2015 №66; від 28.04.2015 №154; від 30.06.2015 №214; від 27.08.2015 №228; від 27.08.2015 №227; від 15.01.2019 №82; від 13.02.2019 №249 до банківських установ щодо списання суми заборгованості з рахунків боржника.

Вказані інкасові доручення повернуті без виконання, сума заборгованості не сплачена.

Відповідно до відміток банку на інкасовому дорученні від 15.01.2019 №82 таке повернуте у зв`язку із накладенням арешту на кошти іншим виконавчим документом та відсутністю на рахунку інших (крім арештованих) коштів.

Згідно з актом опису майна від 21.03.2019 № 15052/10/52.17-15 податковим керуючим описано майно ДП «Львівське будівельно-монтажне управління» на загальну суму 625 140 грн 36 к.

Згідно з цим актом податковий керуючий провела опис такого майна відповідача: автомобіль УАЗ-452 НОМЕР_1 , автовишка ВС-22 НОМЕР_2 , автомобіль ЗІЛ 130 НОМЕР_3 , буріла БМ 302 Б на ГА366 НОМЕР_11, напівпричіп ОДАЗ 9385 НОМЕР_4 , автогідро підіймач АГП на ГАЗ 5312 НОМЕР_10, автокран КС3577 НОМЕР_5 , автомобіль ГАЗ 31029 НОМЕР_6 , автомобіль ЗІЛ 43-14-1080 НОМЕР_7 , автомобіль УАЗ-31512 НОМЕР_8 , автомобіль КАМАЗ 54112 НОМЕР_9 .

Вказане обтяження зареєстроване в Державному реєстрі речових обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом від 21.03.2019 №58765545.

Заходи стягнення, вжиті позивачем, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, а тому, позивач звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

При вирішення справи суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Відповідно до пункту 41.1 цієї статті, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно з абзацом 1 підпункту 87.1, підпунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з підпунктами 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Таким чином, податкова застава є способом забезпечення виконання обов`язку зі сплати грошових зобов`язань, при її застосуванні обмежуються права платника податків щодо розпорядження власним майном.

Відповідно до абзацу 1 пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде права власності у майбутньому.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пунктом 89.8 статті 89 Податкового кодексу передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Реєстрація податкової застави (обтяжень) рухомого майна здійснюється у відповідності до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 №1255-IV, Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 №73/5 та Постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна».

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі наявності у платника податків непогашеного податкового боргу податковий орган вправі поширити на майно такого платника в межах суми боргу податкову заставу на підставі відповідного рішення керівника податкового органу та складеного акта опису ліквідного майна, яка підлягає реєстрації у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 №1255-IV записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження.

Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п`яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п`ятирічний строк.

Отже, обтяження, зареєстроване в Державному реєстрі речових обтяжень рухомого майна 21.03.2019 за №58765545, є дійсним протягом п`яти років з моменту його внесення.

Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.

Судовими рішеннями: від 05.09.2012 у справі № 2а-6329/12/1370 встановлено, що контролюючим органом виставлено ДП «Львівське будівельно-монтажне управління» податкову вимогу від 23.02.2012 №130; від 20.12.2012 у справі № 2а-10159/12/137 та від 16.09.2014 у справі № 813/5391/14 встановлено, що контролюючим органом виставлено ДП «Львівське будівельно-монтажне управління» податкову вимогу від 21.02.2012 №205; від 26.01.2015 у справі №813/41/15 встановлено, що контролюючим органом виставлено ДП «Львівське будівельно-монтажне управління» податкову вимогу від 24.04.2014 № 593.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що з часу направлення другої податкової вимоги сума податкового боргу ДП «Львівське будівельно-монтажне управління» змінювалася, але такий не був погашений в повному обсязі. Тому контролюючим органом в подальшому податкова вимога додатково не надсилалася.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, Податковим кодексом встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин є підставою для звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Отже, Податковим кодексом встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Саме така правова позиція в подібних правовідносинах сформована Верховним Судом в постанові від 02.04.2019 у справі № 809/1941/14, яка відповідно до пункту 5 частини другої статті 242 КАС України врахована судом при ухваленні даного рішення.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується вжиття позивачем вищевказаних заходів, передбачених Податковим кодексом, що є необхідною передумовою погашення суми податкового боргу за рахунок майна ДП «Львівське будівельно-монтажне управління», що перебуває у податковій заставі.

Щодо посилань третьої особи на Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29 листопада 2001 року № 2864-III (далі - Закон № 2864-III), суд зазначає таке.

Статтею 1 Закону № 2864-III встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Згідно із статтею 2 Закону № 2864-III для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов`язань боржника з перерахування фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Конституційний Суд України у пункті 3.3 рішення від 10.06.2003 у справі № 1-11/2003 роз`яснив, що за змістом статті 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» мораторій не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що не забезпечує ведення їх виробничої діяльності, а також на продаж об`єктів нерухомого майна та інших засобів виробництва, що забезпечують виробничу діяльність підприємства-боржника у процедурі його санації.

Згідно з актом опису майна від 21.03.2019 № 15052/10/52.17-15 податковим керуючим описано саме рухоме майно ДП «Львівське будівельно-монтажне управління» на загальну суму 625 140 грн 36 к., обтяження на яке зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Отже мораторій, передбачений Законом № 2864-III, не поширюється на відчуження рухомого майна.

При цьому, слід зазначити, що в даному випадку мова йде про продаж майна, яке перебуває в податковій заставі, яке здійснюється контролюючим (податковим) органом, а не Державною виконавчою службою.

Щодо заперечень третьої особи стосовно державної власності майна ДП «Львівське будівельно-монтажне управління», суд зазначає, що майно ДП «Львівське будівельно-монтажне управління», яке перебуває в податковій заставі, належить йому на праві господарського відання, перебуває на балансі підприємства та використовується в його господарській діяльності, тому в розумінні пункту 89.2 статтті 89 Податкового кодексу може бути використане як джерело погашення податкового боргу.

У суду відсутні відомості, що відповідач чи власник майна оскаржували дії позивача щодо включення такого майна до акта опису майна, що перебуває в податковій заставі.

Матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу ДП «Львівське будівельно-монтажне управління» у розмірі 1 185 354 грн 66 к.

Оцінюючи зібрані по справі докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43143039) до Державного підприємства «Львівське будівельно-монтажне управління» (вул. Творча, 11, м. Львів, 79059, код ЄДРПОУ 08420865), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України (пр. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 0034022) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, - задовольнити повністю.

Надати дозвіл Головному управлінню ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43143039) на погашення усієї суми податкового боргу Державного підприємства «Львівське будівельно-монтажне управління» (вул. Творча, 11, м. Львів, 79059, код ЄДРПОУ 08420865) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11 грудня 2020 року.

Суддя О.П. Хома