Рішення № 93466990, 11.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2020 р. Справа№200/10526/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (далі - УСЗН, відповідач), в якому просить: - скасувати рішення від 07.04.2020 про відмову в призначенні соціальної допомоги: допомоги при народженні дитини, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та щомісячної адресної допомоги переміщеним особам; - скасувати рішення комісії з призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 02.04.2020 № 190 в частині відмови ОСОБА_1 в призначенні соціальних виплат; - зобов`язати призначити та виплатити ОСОБА_1 та її дітям ОСОБА_4 і ОСОБА_5 допомогу при народженні дитини, соціальної допомогу з моменту звернення як малозабезпеченій особі та щомісячної адресної допомоги переміщеним особам; - зобов`язати призначити і виплатити соціальну допомогу з моменту звернення як тимчасово переміщеним особам на компенсацію оренди житла на ОСОБА_1 та її дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається не те, що її конституційне право та її дитини на соціальне забезпечення є беззаперечним. Зазначає, що ні Конституція України, ні Закон України № 2811 не передбачають такої підстави для відмови у наданні державної допомоги при народженні дитини, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та щомісячної адресної допомоги переміщеним особам як відсутність внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання або перебування. Вважає, що Порядок № 365 є підзаконним актом і не може змінювати у бік звуження конституційних прав та свобод. Також посилається на те, що відсутність внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання/перебування не може позбавляти її права на отримання допомоги при народженні дитини через впроваджений механізм реєстрації внутрішньо переміщених осіб.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що при подачі ОСОБА_1 заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, спеціалістом управління, було їй наголошено/зазначено про необхідність до 10.04.2020 донести повний пакет документів, які передбачені відповідними нормативно-правовими актами для призначення соціальної допомоги, а саме: висновку потреби дитини та сім`ї, довідки про наявність /відсутність земельної ділянки, про що відповідно до вимог Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінсоцполітики від 19.09.2006 № 345, заявниці видано відривну розписку-повідомлення. Посилається на те, що відповідно до вимог Порядку призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 08.06.2016 № 365, з метою перевірки достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, представником структурного підрозділу управління було здійснено перевірку за адресою: АДРЕСА_1 , (про факт здійснення перевірки, заявницю було попереджено при поданні заяви, про що свідчить її підпис у заяві). 31.03.2020 при перевірці фактичного місця проживання зазначеного у довідці ОСОБА_1 , разом з дітьми були відсутні, в зв`язку із чим було залишено повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з дати складення акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї з`явитися до управління (акт обстеження матеріально-побутових умов від 31.03.2020 № 80393). Втім, заявниця до управління не з`явилася, не повідомивши причини неявки, для проходження ідентифікації та відповідні документи, для розгляду заяви на призначення соціальних допомог не надала. Якщо заявник не додав необхідних документів у визначені терміни, документи повертаються без розгляду. Також зазначає, що відповідно до інформації з систем «Аркан» від 06.04.2020 ОСОБА_1 , з 10.03.2020 не перебуває на підконтрольній владі України. Тобто, особа 10.03.2020 прибула з території непідконтрольній владі України, подала заяву на призначення соціальної допомоги та в цей же день повернулася на території непідконтрольну владі України. Будь які документи (договір) щодо оренди житлового приміщення, які можуть свідчити про наміри мешкання, у тримання житла ОСОБА_1 до управління не надавалися. Відсутність позивача за адресою фактичного місця проживання (зазначеної у довідці ВПО) та неявка до управління, неповідомлення про причини неявки до управління, факт виїзду на території непідконтрольну владі України та не повернення є обставинами, як такими, що підтверджують відсутність особи на території підконтрольній владі України, що в свою чергу, унеможливлюють не є підставами, для прийняття рішення про призначення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки ця особа не несе витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Ухвалою суду від 16 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, відстрочено позивачу сплату судового збору, витребувані у відповідача докази.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 .

Згідно з копією свідоцтва про народження від 2 жовтня 2014 серія НОМЕР_2 позивач 7 вересня 2014 року народила ОСОБА_4 , місце народження м. Донецьк, актовий запис від 02.10.2014.

Згідно з копією свідоцтва про народження від 27 грудня 2019 року серія НОМЕР_3 позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 народила ОСОБА_5 , місце народження м. Донецьк, актовий запис від 27.12.2019.

ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 мають довідки від 15.12.2016 № 1438-46547, № 1438-46548 і від 10.03.2020 № 1438-5000276542 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, місце проживання яких зареєстровано на території проведення антитерористичної операції (м. Донецьк), а фактичне місце проживання/перебування - на території України (Волноваський район, смт. Донське), що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

ОСОБА_1 звернулася до УСЗН із заявою від 10.03.2020 № 660/3 про призначення: допомоги при народженні дитини, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей одиноким матерям; державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

На вказаній заяві є підпис позивача про необхідність додати додаткові документи.

Також позивач подала заяву від 10.03.2020 для призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

На вказані заяві також наявна відмітка позивача про обізнаність щодо необхідності подати додаткові документи.

До суду надана копія акта № 80393 обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, в якому зазначено щодо 31.03.2020 залишене повідомлення.

Також до суду наданий витяг з результатом перевірки позивача в системі «Аркан», з якого випливає, що позивач 10.03.2020 здійснила повернення і виїзд.

Згідно з витягом з протоколу комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 190 від 02.04.2020 вирішено відмовити в призначенні соціальних виплат ОСОБА_1

Рішенням УСЗН від 07.04.2020 позивачу відмовлено в призначенні допомоги при народженні дитини, згідно з витягом з протоколу № 190 комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 02.04.2020 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на дітей одиноким матерям згідно з витягом з протоколу № 190 комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 02.04.2020 та у зв`язку з неповним пакетом документів.

Розпорядженням УСЗН від 06.04.2020 відмовлено позивачу в призначенні допомоги внутрішньо переміщеним особам з 10.03.2020. підставою відмови зазначено рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 02.04.2020 № 190.

Позивач разом з позовом надала копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00018322676 від 7 липня 2017 року відповідно до якого, ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 0002509365 від 27 грудня 2019 року випливає, що ОСОБА_8 є батьком ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Листом відповідача № 13-05/6667 від 03.09.2020 адвоката позивача повідомлено про те, що відповідно до вимог Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», на підставі акта обстеження, відсутності повного пакету документів, а також за наявності інформації з системи «Аркан» від 06.04.2020 про відсутність ОСОБА_1 з 10.03.2020 на території підконтрольній владі України, рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утвореною Волноваської райдержадміністрацією № 190 від 02.04.2020 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні допомоги. Також зазначено, що в подальшому на підставі рішення комісії (витяг з протоколу № 190), управлінням, 07.04.2020 прийнято рішення про відмову в призначенні соціальної допомоги.

Частинами 1 і 4 ст. 1 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (далі - Закон № 2811) передбачено, що громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2 і 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 2811-XII визначено, що відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми: допомога при народженні дитини; допомога на дітей одиноким матерям.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 2811-XII встановлено, що всі види державної допомоги сім`ям з дітьми, крім допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 вказаного Закону передбачено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Приписами ст. 11 Закону № 2811-XII передбачено, що допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.

Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.

Також статтею 11 Закону № 2811-XII передбачено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Статтею 18-1 указаного Закону передбачено, що право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю".

Якщо одинока мати, одинокий усиновлювач, мати (батько) у разі смерті одного з батьків зареєстрували шлюб, то за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).

Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Згідно з ч. 1 ст. 18-2 Закону № 2811-XII установлено, що допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.

Вказані приписи Закону № 2811-XII кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок № 1751).

При цьому, відповідно до п. 35 Порядку № 1751 передбачено, що для призначення допомоги на дітей одиноким матерям подаються такі документи: 1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2) декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - декларація); 3) довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; 4) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або виданий компетентним органом іноземної держави документ про народження, в якому відсутні відомості про батька, за умови легалізації такого документа в установленому законодавством порядку; 5) копія свідоцтва про народження дитини..

Статтями 22 і 23 Закону № 2811-XII встановлено, що одержувачі державної допомоги зобов`язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги.

Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом.

Органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, мають право перевіряти матеріальний стан сімей з дітьми.

Рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", у редакції, чинній на момент припинення позивачу виплат, установлено, що: призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296).

Пунктом 7 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 (далі - Порядок № 365), установлено, що призначення (відновлення) соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за власною ініціативою або за зверненням органів, що здійснюють соціальні виплати, протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви внутрішньо переміщеної особи або з дня надходження звернення від органів, що здійснюють соціальні виплати, проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи.

Пунктом 13 Порядку № 365 передбачено, що комісія, крім підстав відмови у призначенні (відновленні) соціальної виплати, передбачених законодавством, може відмовити заявникові у призначенні (відновленні) такої виплати в разі його відсутності за фактичним місцем проживання/перебування, зазначеним у заяві про призначення (відновлення) соціальної виплати.

Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2019 року у справі № 226/79/17 погодився з тим що підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили. Також Верховний Суд зазначив, що Закон України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" не містить такої підстави для відмови у призначені допомоги, як відсутність особи за фактичним місцем проживання/перебування. <…> Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Варто зазначити, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. У цьому випадку відмова відповідача, в першу чергу, призводить до порушення інтересів дитини.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 591/610/16-а, допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Верховний Суд у постанові від 2 травня 2018 року у справі № 226/318/17 зазначив, що Закон України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» не містить такої підстави для відмови у призначені допомоги, як відсутність особи за фактичним місцем проживання/перебування.

З огляду на викладене суд вважає, що з урахуванням інтересів дітей та встановлених судом обставин, позивач має право на призначення їй допомоги при народженні дитини ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині призначення і виплатити соціальної допомоги як малозабезпеченій особі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 1 червня 2000 року № 1768-III "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" (далі - Закон № 1768-III), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, зазначено, що право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім`ї, які постійно проживають на території України.

Згідно з ст. 4 Закону №1768-III заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім`ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації.

У заяві дається згода сім`ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього Закону.

До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються: документ, що посвідчує особу; довідка про склад сім`ї. До складу сім`ї включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої і вищої освіти до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II груп або особами з інвалідністю I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і здійснює догляд за нею; жінка та чоловік, які проживають однією сім`єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім`ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої і вищої освіти до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. До складу сім`ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні; декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім`ї (в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до цього Закону; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім`ї аліменти; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на час її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на час здійснення зазначених заходів); довідка про наявність та розмір земельної частки (паю); довідка встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Форми заяви, довідки про склад сім`ї, декларації про доходи та майно встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту.

Місцеві державні адміністрації для мети цього Закону мають право користуватися всіма офіційними джерелами інформації, в тому числі й інформацією податкових органів.

Державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.

Рішення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається місцевою державною адміністрацією протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім`ї.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту, організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги має бути вмотивованим і містити роз`яснення порядку його оскарження.

Порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №1768-III передбачено, що державна соціальна допомога виплачується раз на місяць за місцем проживання уповноваженого представника сім`ї державними підприємствами зв`язку чи перераховується на особовий рахунок уповноваженого представника сім`ї в банківській установі.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 указаного Закону державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли: працездатні члени малозабезпеченої сім`ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої і вищої освіти протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, за особами з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку; фізичних осіб, які надають соціальні послуги); з`ясовано, що малозабезпечена сім`я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім`ї; у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім`ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім`ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).

Пунктом 6 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 (далі - Порядок № 250), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, також визначені документи, що подаються для призначення соціальної допомоги.

Пунктом 2 Порядку № 250 передбачено, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім`ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Пунктом 8 указаного Порядку передбачено, що соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє уповноваженого представника сім`ї, які документи повинні бути подані додатково.

Орган соціального захисту населення видає уповноваженому представнику сім`ї повідомлення про прийняття заяви та документів із зазначенням дати прийняття.

Законом №1768-III та Порядком № 250, у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень, не було передбачено такої відстави для відмови в призначенні вказаної допомоги як неподання у встановлений строк необхідних документів.

Отже, оскільки позивачу відмовлено в наданні соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у зв`язку з неповним пакетом документів, така відмова є неправомірною.

При цьому, суд зазначає, що п. 20 Порядком № 250, у редакції, чинній на момент розгляду цієї справи, установлено, що якщо протягом 30 календарних днів після отримання повідомлення про необхідність виправлення помилки уповноважений представник малозабезпеченої сім`ї не виправив її та/або не подав документи, передбачені пунктом 5 цього Порядку, орган соціального захисту населення приймає рішення про відмову у призначенні державної соціальної допомоги, про що інформує уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї в порядку, встановленому абзацом другим пункту 21 цього Порядку.

Суд зазначає, що, з урахуванням повідомлених і підтверджених відповідними доказами обставин, суд позбавлений в межах цієї справи дослідити питання виконання всіх умов, визначених законодавством, для прийняття рішення про призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Тому суд не може підміняти орган, уповноважений на призначення і виплату громадянам соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, та на свій розсуд зобов`язати відповідача здійснити призначення такої допомоги.

З огляду на викладене, ураховуючи ненадання в повному обсязі необхідних документів, про що було повідомлено позивача, суд вважає позовну вимогу про зобов`язання призначити державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям передчасною, а позовні вимоги в цій частині мають бути задоволенні шляхом зобов`язання повторно розглянути відповідну заяву позивача.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині призначення і виплатити соціальної допомоги щомісячної адресної допомоги переміщеним особам, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 (далі - Порядок № 505), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно з п. 5 Порядку № 505 для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім`ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім`ї до уповноваженого органу із письмовою заявою, складеною у довільній формі, про надання грошової допомоги і подає документи, визначені цим пунктом.

До заяви додаються копія довідки з військової частини про залучення до проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (для військовослужбовців з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації), копія довідки з місця роботи або копія іншого документа, що посвідчує зайнятість (для працездатних осіб), копія свідоцтва про шлюб, копії свідоцтв про народження дітей, засвідчені власним підписом уповноваженого представника сім`ї, копія довідки від уповноваженого банку із зазначенням реквізитів поточного рахунка, письмова згода (у довільній формі) про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім`ї від інших членів сім`ї та згода на обробку персональних даних, а також письмовий дозвіл на розкриття уповноваженим банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо поточного рахунка, відкритого уповноваженому представнику сім`ї в установі уповноваженого банку. У разі наявності житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, додається копія акта обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) (далі - акт технічного стану), складеного комісією, утвореною районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, військово-цивільною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі утворення) ради, виконавчим органом ради об`єднаної територіальної громади, за формою згідно з додатком.

Якщо документи, подані уповноваженим представником сім`ї, не відповідають вимогам цього Порядку, уповноважений орган протягом семи робочих днів після отримання таких документів надсилає у письмовому вигляді уповноваженому представнику сім`ї інформацію про відмову у призначенні грошової допомоги з обґрунтуванням причин такої відмови.

З огляду на викладене, ураховуючи ненадання в повному обсязі необхідних документів, про що було повідомлено позивача, суд вважає позовну вимогу про зобов`язання призначити щомісячну адресну допомогу такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення в цій частині правомірними.

Оскільки позивачу відмовлено в наданні соціальної допомоги переміщеним особам на компенсацію оренди житла у зв`язку з неповним пакетом документів, така відмова є правомірною.

Відтак, позов підлягає задоволенню частково.

Ухвалою суду від 16 листопада 2020 року відстрочено позивачу сплату судового збору.

Частинами 1 та 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачу було відстрочено сплату судового збору при поданні позовної заяви, а позов задоволено частково, судовий збір у розмірі 420,40 грн підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Інша частина судового збору в розмірі 420,40 грн підлягає стягненню на користь Державного бюджету України з позивача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 371, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код: 03197227, 85700, Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, вул. Гагаріна, буд. 36) про скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації від 07.04.2020 в частині відмови ОСОБА_1 в призначенні соціальної допомоги при народженні дитини і державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Скасувати рішення комісії з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам про призначення (відновленні) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 02.04.2020 № 190 в частині відмови ОСОБА_1 в призначенні соціальної допомоги при народженні дитини і державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2020 про державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_4 і дитини ОСОБА_5 .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України суму судових витрат у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.

Стягнути на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації суму судових витрат у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.

Повне рішення суду складено 11 грудня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.О. Куденков