Рішення № 93466979, 03.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2020 р. Справа№200/7197/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стойки В.В.,

при секретарі Дідевич І.О.

за участю:

представника відповідача Голуб М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Вода Донбасу» до Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальне підприємство «Вода Донбасу» звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень: № 0003583307 від 18.12.2019 року за збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб 7 352 032,25 грн. та № 0003603307 від 18.12.2019 року за збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору у сумі 639 181,41 грн.

Обґрунтовує позовні вимоги тим, що за податковим повідомленням-рішенням № 0003583307 від 18.12.2019 року частково сплачена сума грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі - 2 161 009,81 грн., та за податковим повідомленням-рішенням № 0003603307 від 18.12.2019 року сплачена у повному обсязі сума грошового зобов`язання з військового збору - 639 181,41 грн. Таким чином, сума грошових зобов`язань, які вказані у Рішеннях від 18.12.2019 року № 0003583307, № 0003603307 на момент їх винесення відсутня та не відповідає дійсності, а штрафи та пеня вже були раніше предметом стягнення з КП “Компанія “Вода Донбасу”. Зазначає, що за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України. Крім того посилається на сертифікат торгово-промилової палати та зазначає, що позивача звільнено з 10.06.2014 від відповідальності за неналежне виконання свої податкових зобов`язань, у тому числі по штрафних санкцій, а в даному випадку за несвоєчасну сплату військового збору та податку на доходи фізичних осіб. Просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення.

Відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив, в якому зазначив, що за результатами судового оскарження ГУ ДПС у Донецькій області було складено нові податкові повідомлення-рішення від 18.12.2019 відповідно до Порядку, які містять зменшену суму грошового зобов`язання: № 0003583307 (ПДФО) на загальну суму 7 352 032,25 грн.; № 0003603307 (військовий збір) на загальну суму 639 181,41 грн. Суми грошових зобов`язань вказані в податкових повідомленнях-рішеннях від 18.12.2019 № 0003583307 та № 0003603307 є сумами несплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначені актом перевірки 22.06.2018 № 674/05-99-13-03/35580927. Грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору протягом 2018 - 2019 років КП «Компанія «Вода Донбасу» відповідно інтегрованих карток платника було сплачено частково: ПДФО на загальну суму 2 219 156,81 грн.; військовий збір - на загальну суму 630 281,41 грн. Сертифікат торгово-промислової палати, на який посилається позивач не стосується спірних правовідносин та форс-мажорні обставини на майбутнє. Просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року відкрито провадження пор справі в порядку загального провадження та призначено підготовче засідання на 07.10.2020 року

07.10.2020 року підготовче засідання було відкладено на 15.10.2020 року.

15.10.2020 року підготовче засідання було відкладено на 03.11.2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року було закрито підготовче провадження та призначено справу для розгляду по суті на 03.11.2020 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав зазначених у відзиві.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Комунальне підприємство «Вода Донбасу» (далі КП «Вода Донбасу») (ЄДРПОУ 00191678; 87547, Донецька обл., м.Маріуполь вул.Карла Лібкнехта, 177а), пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, є юридичною особою та згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС-України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Головне управління ДПС Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Донецькій області було проведено документальну планову виїзну перевірку КП «Компанія «Вода Донбасу», зокрема, з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.04.2015 по 31.03.2018, за висновками якої складений акт від 22.06.2018 №674/05-99-13-03/35580927.

Згідно з висновками акта перевірки від 22.06.2018 №674/05-99-13-03/35580927 встановлені порушення п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, ст.18, абз. 2 п. 57.1. ст. 57, п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5 п. 168.1, п.п. 168.4.7 п. 168.4, ст. 168, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме під час виплати оподатковуваного доходу в періоді, що перевірявся (з 01.04.2015 по 31.03.2018) підприємством не сплачено (перераховано) до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 7352032,26 грн.

Крім того, було встановлено порушення п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, ст. 18, абз. 2 п. 57.1. ст. 57, п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5 п. 168.1, п.п. 168.4.7 п. 168.4, ст. 168, абз. «а» п. 176.2 ст. 176, п.п. 1.4 п. 161 підрозділ 10 розділу ХХ ПК України, а саме під час виплати оподатковуваного доходу в періоді, що перевірявся (з 01.04.2015 по 31.03.2018) підприємством не сплачено (перераховано) до бюджету військового збору в сумі 639181,41 грн.

За результатами вищезазначених встановлених порушень, Головним управлінням ДФС у Донецькій області винесено податкові повідомлення-рішення (форма «Д») від 26.07.2018:

- № 0008961303 (ПДФО) на загальну суму 14 705 649,90 грн., в тому числі основний платіж 7 352 032,25 грн., штрафні санкції 5 803 369,11 грн., пеня 1 550 248,54 грн.;

- №0008981303 (військовий збір) на загальну суму 1 292 043,33 грн., в тому числі основний платіж 639 181,41 грн., штрафні санкції 514 804,47 грн., пеня 138 063,45 грн.

КП «Компанія «Вода Донбасу» податкові повідомлення-рішення (форма «Д») від 26.07.2018 № 0008961303 (ПДФО) та №0008981303 (військовий збір) оскаржило в судовому порядку в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та нарахування пені .

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.04.2019 (справа № 200/37/19-а), яке набрало законної сили, адміністративний позов Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.07.2018 № 0008961303 та №0008981303 задоволено повністю,та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.07.2018 № 0008961303 в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 5 803 369,11 грн. та пені 1 550 248,54 грн., а також скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.07.2018 № 0008981303 в частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 514 804,47 грн., пені 138 063,45 грн.

За результатами прийнятого Донецьким окружним адміністративним судом рішення по справі № 200/37/19-а ГУ ДПС у Донецькій області 18.12.2019 року були прийняті нові податкові повідомлення-рішення, в яких зазначено зменшену суму грошового зобов`язання: № 0003583307 (ПДФО) на загальну суму 7 352 032,25 грн.; та № 0003603307 (військовий збір) на загальну суму 639 181,41 грн.

Як було зазначено відповідачем, суми грошових зобов`язань вказані в податкових повідомленнях-рішеннях від 18.12.2019 № 0003583307 та № 0003603307 є сумами несплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначені актом перевірки 22.06.2018 № 674/05-99-13-03/35580927 та не оскаржені позивачем.

Предметом даної справи є правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Підпунктом 16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України встановлено обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. ( п. 31.1. ст.31 Податкового кодексу України).

Згідно з п.36.1- п.36.5. ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податок на доходи фізичних осіб «сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету».

Підпунктом 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з п.п. 1.4 п. 161 підрозділ 10 розділу ХХ ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 п. 161 підрозділ 10 розділу ХХ ПК України в сумі 1,5% від об`єкта оподаткування.

Відповідно до п.п. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168 ПК України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Відповідно до підпункту 54.3.5. п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3. ст.57 Податкового кодексу України) .

Відповідно до п.58.1., п.58.2. ст.58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян)

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 із змінами та доповненнями (далі - Порядок), якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Частиною 4 п. 1 розділу V Порядку встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.

У випадках, визначених підпунктами 2 і 4 пункту 1 цього розділу, податкове повідомлення- рішення вважається відкликаним з дня отримання платником податків податкового повідомлення- рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства (п. 3 розділу V Порядку).

Аналіз зазначених приписів дозволяє зробити висновок, що у разі набрання законної сили судового рішення про зменшення суми грошового зобов`язання визначеного податковим повідомленням рішенням, податковий орган зобов`язаний винести нове податкове повідомлення-рішення зі зменшеною сумою грошового зобов`язання, встановленого судовим рішенням.

Отже, у податкового органу були законодавчо визначені підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Разом з цим, позивач зазначає про протиправність винесених спірних податкових рішень та просить їх скасувати.

Як вбачається з інтегрованих карток КП «Вода Донбасу» на час винесення спірних податкових повідомлень-рішень позивачем були частково погашені податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 2 219 156,81 грн. та військового збору на суму 630 281,41 грн. Тобто на час винесення спірних податкових рішень грошові зобов`язанні по ним не були сплачені в повному обсязі.

При цьому, приписи чинного законодавство дозволяють податковому органу при прийнятті нового податкового повідомлення зменшувати грошові зобов`язання тільки на підставі судового рішення. З інших підстав таке зменшення грошового зобов`язання не передбачено.

Тому суд не приймає доводи позивача в цій частині.

Стосовно посилання позивача на наявність Сертифікатів Торгово - промислової палати України , суд зазначає наступне.

Статтею 10 Закону № 1669-VII передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов`язань є наявність у такого суб`єкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

Так, щодо вирішення питання обов`язкової наявності в підприємства сертифікату Торгово-промислової палати України у відповідності до статті 10 Закону № 1669-VII, суд зазначає, що стаття 6 Закону № 1669-VII є спеціальною нормою по відношенню до статті 10 цього Закону, оскільки Сертифікат ТПП є єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань (не обов`язково з земельного податку), отже Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені.

Так, наведена стаття Закону № 1669-VII передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов`язань є наявність у такого суб`єкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 1669-VII закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

На виконання вимог цієї норми, позивачем надано сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили:

- №1735 від 25.11.2014 року засвідчує настання обставин непереборної сили позивачу з 10.06.2014 року відповідно до п.п. 100.4-100.5 ст. 100 Податкового кодексу України, які в жодному разі не стосуються своєчасності та повноти сплати податків та зборів;

- №1195 від 29.10.2014 року засвідчує настання обставин непереборної сили позивачу з 10.06.2014 року відповідно до п.п. 100.4-100.5 ст. 100 Податкового кодексу України, які в жодному разі не стосуються своєчасності та повноти сплати податків та зборів;

- №1736 від 25.11.2014 року засвідчує настання обставин непереборної сили позивачу з 10.06.2014 року відповідно до п.п. 102.6-102.7 ст. 102 Податкового кодексу України, які в жодному разі не стосуються своєчасності та повноти сплати податків та зборів.

У відповідних сертифікатах також зазначено, що на момент видачі останніх, обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" (в редакції від 02 вересня 2014 року) визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною першою статті 14 вказаного вище Закону визначено, що Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18 грудня 2014 року № 44(5), який набрав чинності з 18 грудня 2014 року та чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 6.1 вказаного Регламенту передбачено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в редакції від 02 вересня 2014 року, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів (стаття 6.2.)

Якщо сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України/регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення. Засвідчення форс-мажорних обставин у такому випадку проводиться на загальних засадах відповідно до цього Регламенту.

Аналізуючи вищезазначені норми, суд приходить до наступних висновків:

- на час виникнення спірних правовідносин, діяв Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом, що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18 грудня 2014 року № 44(5), який і має застосовуватись до спірних правовідносин;

- порядком передбачено, що засвідченню підлягають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по кожному окремому податковому та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання якого настало згідно нормативно - правових актів проте таке виконання стало неможливим через наявність зазначених обставин;

- сертифікат не може засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє. У разі якщо сертифікат про форс-мажорні обставини виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення.

Таким чином, надані позивачем Сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати не є належним доказом, який посвідчує обставини непереборної сили відносно спірних податкових правопорушень, оскільки вони видані до виникнення спірних правовідносин, і фактично засвідчує обставини непереборної сили у період з 10 червня 2014 року до моменту їх видачі - 25 листопада 2014 року (щодо Сертифікатів № 1735) та 29 жовтня 2014 року (щодо Сертифіката № 1195) та 25 листопада 2014 року ( щодо сертифіката № 1736).

Також, зазначення у вказаних Сертифікатах того, що на момент його видачі обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо не є доказом того, що такий Сертифікат засвідчує відповідні обставини безстроково, тобто на майбутнє, навпаки, враховуючи, що у грудні 2014 року Порядок засвідчення форс-мажорних обставин був затверджений в новій редакції, який має застосовуватись до спірних правовідносин та в якому фактично було уточнено, що якщо на момент видачі Сертифікату обставини непереборної сили тривають та період дії яких встановити неможливо, то, заявник має право звернутися до ТПП України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату.

Відтак, на переконання суду, позивач у спірних правовідносинах мав би звернутись до ТПП України після виникнення відповідних обставин, оскільки засвідченню підлягають обставини непереборної сили по кожному окремому податковому обов`язку та відносно обов`язку, виконання якого вже настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом, проте на момент видачі позивачу Сертифікатів від 29 жовтня 2014 року та 25 листопада 2014 року, податкових обов`язків за спірний період, не виникало.

Аналогічний висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 1 жовтня 2019 року у справі № 805/385/17-а, адміністративне провадження К/9901/32011/18.

Отже, доводи позивача, пов`язані із наявністю у нього Сертифікатів ТПП не можуть бути підставами для задоволення позову.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про те, що спірні податкові повідомлення - рішення прийняті Головним управління ДПС у Донецькій області у межах та у спосіб визначений чинним законодавством.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", в особі Селидівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень – рішень.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Вода Донбасу» до Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 03 грудня 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 11.12.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Роз`яснити сторонам, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Стойка