Рішення № 93466914, 07.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2020 р. Справа№200/9467/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за участю секретаря судового засідання Купріян В.Ю. адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецькій області від 18 вересня 2020 року № 289 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1; зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області зарахувати позивачу до пільгового стажу за списком №1 періоди роботи на ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» з 18.06.1990 по 31.07.1999 електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання 5 розряду; з 01.08.1999 по 10.08.1999 електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання 6 розряду; зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву позивача від 18 вересня 2020 року №589 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 з врахуванням включеного пільгового стажу роботи на ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» з 18.06.1990 по 31.07.1999 року, з 01.08.1999 по 10.08.1999 року, з часу звернення за призначенням пенсії.

19 жовтня 2020 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання дій протиправним та скасування рішення, зобов`язання вичинити певні дії - залишено без руху та надано позивачу строк не більше п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви та клопотання про відстрочення сплати судового збору, шляхом надання документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі встановленому законом або доказів на підтвердження неможливості його сплати.

28 жовтня 2020 року від позивача до суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору вмотивоване тим, що відповідач перешкоджає позивачу в призначенні та отриманні пенсії, скрутним матеріальним становищем позивача та складними життєвими обставинами.

02 листопада 2020 року ухвалою суду в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору відмовлено та продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви на строк не більше п`яти днів з дня отримання цієї ухвали шляхом надання документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі встановленому законом або доказів на підтвердження неможливості його сплати.

06 листопада 2020 року до суду надійшло клопотання позивача про усунення недоліків позовної заяви та долучення до матеріалів справи квитанції АТ «Укрпошта» від 04.11.2020 року про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

Ухвалою від 10 листопада 2020 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 07 грудня 2020 року.

30 листопада 2020 року представник відповідача надав засобами поштового зв`язку через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволені позовних вимог.

07 грудня 2020 року в судове засідання сторони повідомлені належним чином не з`явились, про причини неявки не повідомили.

Дослідивши матеріали адміністративного позову та відзиву на адміністративний позов суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації, згідно витягу з Єдиного державного демографічного реєстру №1443-1826035-2018 від 20.07.2018 року: АДРЕСА_1 .

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, про що свідчить довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 01.04.2016 №1426-69017, видана Управлінням праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради. Згідно вказаної довідки позивач фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 , звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Краматорськ Донецької області 16 вересня 2020 року з заявою за №589 за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 згідно пункту “1” частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач рішенням від 18 вересня 2020 року № 289 відмовив позивачу у призначенні пенсії зазначивши, що до стажу, який дає право на пенсію за віком за списком № 1 неможливо зарахувати періоди роботи в ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» з 18 червня 1990 року по 10 серпня 1999 рік (записи 6-9 трудової книжки) у якості електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання 5 та 6 розряду, оскільки довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 016-924 від 04.08.2020; довідки №016-989 від 30.06.2020, №016-742 від 27.04.2020, видані ЗАТ "Внєшторгсервіс" філіал №12 та завірені копії наказів №308, №418 містять штамп та печатку підприємств, які розташовані за адресою: м. Алчевськ, тобто на території, яка тимчасово не підконтрольна українській владі.

Також у рішенні відповідача зазначено, що відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.9 Закону України від 15.04.2014 № 1207 "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Позивачем додатково надавались відповідачу: сканкопія довідки №016-989 від 30.06.2020 видана ЗАТ "Внєшторгсервіс" філія №12 та сканкопія довідки №016-742 від 27.04.2020 видана ЗАТ "Внєшторгсервіс" філія №12 з яких вбачається наявність пільгового стажу та підтвердження діяльності підприємства відповідно до законодавства України, подання звітності, тощо. Також були надані накази про атестацію робочих місць на підприємстві.

Позивач в обґрунтування адміністративного позову посилається на практику Міжнародного суду ООН, яким сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Позивач зазначає, що при цьому витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку пільгової довідки особи не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії та посилається на практику Верховного Суду, викладену у постановах від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 242/3391/17 та від 29 квітня 2020 року у справі № 423/1418/17.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з огляду на те, що при розгляді наданої трудової книжки управлінням встановлено, що ОСОБА_1 працював в "Алчевському металургійному комбінаті": з 18.06.1990 по 31.07.1999 електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання 5 розряду; з 01.08.1999 по 10.08.1999 електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання 6 розряду.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань "Алчевський металургійний комбінат" перереєстрований у м. Сєвєродонецьку Луганської області.

При розгляді наданих документів встановлено, що довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №016-924 від 04.08.2020; довідки №016-989 від 30.06.2020, №016-742 від 27.04.2020, видані ЗАТ "Внєшторгсервіс" філія №12 та завірені копії наказів №308, №418 містять штамп та печатку підприємств, які розташовані за адресою: м. Алчевськ.

Також, відповідач посилається на те, що згідно переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затвердженого розпорядженням КМУ № 1085-р від 07.11.2014 (із змінами) місто Алчевськ належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

При розгляді наданих позивачем документів відповідач ч.ч. 2, 3 ст.9 Закону України від 15.04.2014 № 1207 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відповідно до яких будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, тому зарахувати період роботи з 18.06.1990 по 10.08.1999 до пільгового стажу за Списком №1 неможливо.

Враховуючи викладене, відповідач вважає свої дії законними та обґрунтованими.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано копію трудової книжки № НОМЕР_3 .

Спірні періоди роботи позивача підтверджується записами трудової книжки №№ 6-10.

Згідно запису № 6 позивача 18.06.1990 прийнято в обжимний цех електромонтером з ремонту та обслуговування електрообладнання 5 розряду на Комунарський металургійний комбінат.

Згідно запису № 7 від 01.02.1993 Алчевський державний металургійний комбінат перейменовано в Закрите акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат».

Згідно запису № 8 від 01.08.1995 позивача переведено в обжимному цеху електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання 6 розряду.

Згідно запису № 9 від 29.12.1997, внесеного на підставі Постанови № 308 від 29.12.1997, за наслідками атестації робочого місця та умов праці, підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 – електромонтер з ремонту та обслуговуванню електрообладнання на дільницях, де основні робітники, що здійснюють технологічний процес, пенсіонуються за Списком № 1.

Згідно запису № 10 від 11.08.1999 року позивача призначено майстром з ремонту електрообладнання обжимного цеху.

Постановою Верховної ради України від 26 березня 1992 року №2237-ХІІ місту Комунарськ відновлено колишнє найменування Алчевськ.

Дослідивши надані позивачем відповідачу на підтвердження наявності пільгового стажу документами, суд окремо звертає увагу на копію наказу № 308 від 29.12.1997 про результати атестації робочих міст та копію наказу №418 від 16.09.1994 про підтвердження права на пільгове забезпечення по Спискам 1 і 2, які видані роботодавцем за часів легітимної влади.

Також на підтвердження пільгового характеру роботи позивача в спірні періоди позивачем надано копію довідки №016-989 від 30.06.2020, виданої ЗАТ "Внєшторгсервіс" філія №12; копію довідки №016-742 від 27.04.2020, виданої ЗАТ "Внєшторгсервіс" філія №12; копію довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 016-924 від 04.08.2020; копію листа ЗАТ «Алчевський металургійний комбінат» № 016/401 від 26 квітня 2017 року.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 04.08.2020 року № 016-924, яка видана на ім`я ОСОБА_1 , позивач працював на Комунарському металургійному комбінаті в період з 18.06.1990 року по 10.08.1999 року за спеціальністю електромонтер з ремонту та обслуговуванню електрообладнання, зайнятою ремонтом обладнання в місцях його встановлення на дільницях (робочих місцях) діючих виробництв, провідні робітники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Спискам № 1, що передбачено Списком № 1, розділом ІІІ, підрозділом 3 пункт, 3.3а-3б, пільговий стаж склав 09 років 1 місяць 23 днів.

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, обставини та підстави не зарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу, визнаються відповідачем, та підтверджуються відповідними доказами, а тому не викликають у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства, є підставою для звільнення від доказування.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Стаття 3 Конституції України, відповідно, гарантує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Офіційне тлумачення положення статті 1 Конституції України міститься у рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно якого Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім`ї.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі – Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 44 Закону №1058-ІV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону №1058-1V встановлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 №1058-1V, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно пунктів 3, 4, 4.2, 4.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 ( 442-92-п ) (далі -Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць (442-92-п), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками ( 36-2003-п ), тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, зазначеним Порядком передбачено, що у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підтвердження трудового стажу уточнюючою довідкою.

За правилами пункту 4.7 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

За приписами ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Суд звертає увагу, що саме відповідачу Законом надано право щодо отримання відповідних документів від підприємств, організацій і окремих осіб (у тому числі позивача, але не виключно), видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевірка обґрунтованості їх видачі, достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню тощо.

За приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Трудовий стаж позивач набув у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснюють господарську діяльність, перебували під контролем легітимної влади, і зазначене підприємство також утворено відповідно до діючого на той час законодавства

Всі первинні документи, на підставі яких позивач отримав право на призначення пенсії, були сформовані до проведення антитерористичної операції і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув пільговий стаж роботи.

Тобто, відомості, які зафіксовані у довідці, випливають зі змісту документів, які були складені до тимчасової окупації території України.

При цьому, суд зазначає, що доказів щодо їх недостовірності відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, який заперечує проти адміністративного позову, не надано.

Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами.

В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності довідки, у зв`язку з наданням зазначеної довідки підприємством, що знаходиться на території, непідконтрольній українській владі.

Також, оцінюючи спірні правовідносини суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV, має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.

Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, “Loizidouv. Turkey”, “Cyprusv. Turkey”), проти Молдови та Росії (зокрема, “Mozerv/the Republic of Moldova and Russia”, “Ilascu and Othersv. Moldova and Russia”), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

За даних обставин пенсійний орган фактично переклав відповідальність за неможливість проведення ним перевірки відомостей трудової книжки на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження пільгового характеру роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що ПАТ "АЛЧЕВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ", перереєстровано за адресою: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 20А, на підконтрольній українській владі території, однак відповідач не надав суду доказів щодо запитування необхідних довідок на підтвердження спірного періоду роботи позивача.

Тож, оскаржуване рішення прийнято без дотримання норм пунктів 4.2., 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, відповідно до положень яких при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Проаналізувавши викладене, суд зазначає, що надані разом з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах документи, були надані позивачем до суду і судом досліджені.

Судом встановлено, що відомості трудової книжки, довідок та наказів про проведення атестації робочих місць в повній мірі підтверджують пільговий характер роботи позивача в спірні періоди на посадах, що відносяться до переліку згідно Списку № 1.

Крім того, суд встановив, що підчас прийняття оскаржуваного рішення реалізуючи свої дискреційні повноваження відповідач обрав несприятливий для позивача варіант поведінки, не скориставшись своїм правом на перевірку наданих позивачем документів.

Суд звертає увагу відповідача, що надання йому права вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб не надає йому можливості обирати на власний розсуд варіант поведінки в такому випадку, скористатися таким правом або ні. У даному випадку це право встановлює для підприємств, організацій і окремих осіб обов`язок надати необхідні документи органу ПФУ.

Дискреційні повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для виплати пенсії документами, - зарахування стажу, що свідчить про те, що за законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Враховуючи фактичні обставини даної справи, суд вважає, що зарахування спірних періодів до страхового стажу є варіантом правомірної поведінки, від якого відповідач безпідставно ухилився, тому це питання не може бути віднесено до дискреційних повноважень органу пенсійного фонду з огляду на приписи чинного пенсійного законодавства.

Аналогічні висновки викладено в постановах Першого ААС у справі № 360/4366/19 від 22 січня 2020 року, у справі № 360/4452/19, у справі № 200/11405/19-а.

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об`єднаного Королівства” (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права є ефективним.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що даний адміністративний позов позивачем було подано до суду виключно у зв`язку з діями відповідача, які судом визнано неправомірними, суд дійшов висновку щодо стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (ЄДРПОУ 23346787, 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецькій області від 18 вересня 2020 року № 289 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком №1 періоди роботи на ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» з 18.06.1990 по 31.07.1999 електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання 5 розряду; з 01.08.1999 по 10.08.1999 електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання 6 розряду.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 вересня 2020 року №589 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 з врахуванням пільгового стажу роботи на ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» з 18.06.1990 по 31.07.1999 року, з 01.08.1999 по 10.08.1999 року, з часу звернення за призначенням пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (ЄДРПОУ 23346787, 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 07 грудня 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 11 грудня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко