Рішення № 93466876, 07.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2020 р. Справа№200/8874/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення №80 від 04.09.2020 та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до тексту позовної заяви, позивач просить суд (з урахуванням уточнених позовних вимог):

- визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЕДРПОУ 42171861) № 80 від 04.09.2020 року про відмову у призначенні пенсії віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку, відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи на підприємстві ПРАТ “ММК ім. Ілліча” на посаді “сталевара установок позапічного оброблення сталі”: з 08.01.2004 по 29.09.2004, з 22.08.2011 по 30.09.2015, з 19.05.2018 по 21.04.2020 та періоди роботи на посаді “підручного сталевара”: з 05.05.1996 по 27.12.1996, 15.07.1997 по 21.01.2002, з 07.02.2002 по 07.01.2004, з 06.10.2004 по 21.08.2011, період роботи на посаді “майстра зайнятого на ділянках гарячих робіт”: з 01.10.2015 по 31.10.2015, з 01.11.215 по 18.05.2018 та період навчання у Маріупольському механіко-металургійному технікумі: з 01.09.1993 по 30.06.1994, з 23.08.1994 по 03.07.195, з 01.09.1995 по 04.05.1996. з 28.12.1996 по 26.06.1997;

- зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” позивачу період його роботи у приватному акціонерному товаристві “ММК ім. Ілліча” на посаді сталевара установок позапічного оброблення сталі з 08.01.2004 по 29.09.2004, з 22.08.2011 по 30.09.2015, з 19.05.2018 по 21.04.2020 з врахуванням до пільгового стажу додаткових 1 рік 3 місяців за кожний повний рік роботи, згідно з роз`ясненнями Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №8, що складає 1 рік 9 місяців .

- зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.08.2020 №7753 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку, відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що має необхідний трудовий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах, тому звернувся до відповідача з відповідною заявою. Однак, рішенням Маріупольського ПФУ №80 від 04.09.2020 йому було відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, не погодившись із таким рішенням відповідача звернувся за оскарженням порушеного права.

Ухвалою суду від 05.10.2020 позовна заява залишалася без руху та позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позову позивачем усунуто, шляхом надання уточненого позову.

Ухвалою суду від 26.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Суддя Буряк І.В. з 19.11.2020 по 04.12.2020 перебувала у відпустці, отже розгляд справи здійснено у перший робочий день, а саме 07.12.2020.

Відповідачем, у встановлений судом строк, надано відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

03.08.2020 ОСОБА_1 , за допомогою послуг Веб-порталу Пенсійного фонду України звернувся до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №80 від 04.09.2020 року позивачу було відмовлено у призначені пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу роботи. Вказане рішення відповідач вважає обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до трудової книжки позивача у період з 07.02.2002 по 07.01.2004 ОСОБА_1 працював в ПрАТ «Азовелектросталь» на посаді підручного сталевара електропечі сталеплавильного виробництва 5 та 6 розрядів, з 08.01.2004 по 29.09.2004 року - сталеваром електропечі сталеплавильного виробництва 6 розряду. Згідно до Довідок ПрАТ «Азовелектросталь» позивач в періоди з 07.02.2002 по 29.09.2004 року працював в чорній металургії, в сталеплавильному виробництві, що надає право на призначення пенсії за Списком №1. Згідно Роз`яснення №28 від 27.11.1992 - посади сталевара електропечі та його підручного надають право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно довідки ПрАТ «Азовелектросталь» №89 від 25.10.2017, позивач у період з 08.01.2004 по 29.09.2004 фактично відпрацював на пільгових умовах не весь період, а 8 місяців, 13 днів, що на 9 днів менше від фактичного періоду.

За вказаних обставин управлінням зараховано до стажу роботи відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ №1058 періоди з 07.02.2002 по 07.01.2004 та з 08.01.2004 по 20.09.2004 (8 місяців, 13 днів).

У період з 06.10.2004 по 21.08.2011 позивач працював на посаді підручного сталевара установки позапічної обробки сталі 4-7 розрядів ПрАТ «ММК ім. Ілліча», з 22.08.2011 року по 30.09.2015 на посаді сталевара установки позапічної обробки сталі конверторного відділення ПрАТ «ММК ім. Ілліча». З 01.10.2015 по 18.05.2018 позивач працював на посаді майстром основного виробництва на дільницях гарячих робіт, з 19.05.2018 по 21.04.2020 на посаді сталевара установок позапічного оброблення сталі.

Згідно довідок про підтвердження пільгового стажу роботи ПрАТ «ММК ім. Ілліча» позивач у період з 06.10.2004 по 30.09.2015, з 01.10.2015 по 21.04.2020 працював на посадах які надають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 по досягненню 50 років, (постанови КМУ від 16.01.2003 №36, від 24.06.2016 №461, від 14.08.2019 року №708).

Згідно довідки ПрАТ «ім. Ілліча» №421 в період з 01.11.2015 року по 18.05.2018 позивач був зайнятий повний робочий день на посаді, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах не весь період, а 2 роки, 04 місяці, 19 днів, а в період з 19.05.2018 року по 21.04.2020 року – 1 рік, 11 місяців, 04 дні.

Відповідно до постанови КМУ №461 від 24.06.2016 року - Список №1 розділ 3 підрозділ 6, посада працівника, який здійснює безпосередню організацію та контроль за виконанням робіт під час технологічних процесів у зазначених виробництвах надає право для призначення пенсії за Списком №1.

Згідно Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників ВИПУСК 40, сталевари, підручні сталеварів електропечей, електрошлакового переплавлення, мартенівських печей та конверторів мають різні функціональні обов`язки, завдання.

Відповідачем також зазначено, що позивач просить зарахувати періоди роботи з 07.02.2002 року по 29.09.2004 року, з 06.10.2004 року по 30.09.2015 року до пільгового стажу із врахуванням тільки норм ч. 3 ст. 114 Закону №1058, згідно до якої: працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), мають право на призначення пенсії незалежно від віку - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Якщо не приймати до уваги зміст Роз`яснення №18 від 01.07.1992 року та №28 від 27.11.1992 року, згідно даних трудової книжки позивач працював на посаді сталевара лише в періоди: з 08.01.2004 року по 29.09.2004 року; з 22.08,2011 року по 30.09.2015 року; з 19.05.2018 року по 21.04.2020 року.

В усі інші періоди позивач працював на посаді підручного сталевара, проте ця посада не передбачена ч. 3 ст. 114 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Роз`ясненнями Міністерства соціального забезпечення України №18 від 01.07.1992 року та №28 від 27.11.1992 року визначено безпосередньо перелік провідних посад, професій.

Сталевари та підручні сталеварів згідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників ВИПУСК 40, мають різні завдання та кваліфікаційні вимоги.

Щодо зарахування до загального та пільгового стажу роботи часу навчання:

Диплом НОМЕР_1 від 30.06.1997 року не містить дані про форму навчання, а також дату початку навчання. Дані про період навчання внесено до трудової книжки - з 01.09.1993 року по 26.06.1997 року. В свою чергу в період з 01.07.1994 року по 27.12.1996 року, згідно до даних трудової книжки позивач перебував у трудових відносинах з різними підприємствами, що виключає можливість проходження навчання на денному відділенні.

Відповідач звернув увагу суду на позицію, щодо неможливості зарахування до загального стажу роботи часу навчання на заочному відділенні викладена в ухвалі Вищого адміністративного Суду України по справі №813/6047/14 від 03.06.2015 року.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).

Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Згідно до диплому від 30.06.1997 року, позивачу присвоєно кваліфікацію технік - металург. Згідно до трудової книжки позивач, після закінчення навчання працевлаштувався на посаду підручного сталевара мартенівської печі. Тобто після закінчення навчання позивач працевлаштувався не за набутою в навчальному закладі процесією.

Щодо зарахування до спеціального стажу роботи позивача, що дає право для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи з 22.08.2011 року по 30.09.2015 року та з 19.05.2018 року по 21.04.2020 року

Відповідно до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 року „Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах передбачених ст. 14 Закону України „Про пенсійне забезпечення” працівники зайняті на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

- кожного повного року роботи гірником очисного забою, прохідником, вибійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виймальних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату — за 1 рік роботи 3 місяці.

- кожного повного року роботи, передбаченого у відповідних розділах Списку 31 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення - за 9 місяців.

Згідно розрахунку стажу роботи позивача стаж роботи останнього на посадах відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ №1058 (ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення») становить менше 10 років, а саме 7 років, 09 місяців, 23 днів.

Можливість застосування Роз`яснення №8 від 20.01.1992 року передбачена у разі наявності у заявника не менше 10 років на посадах відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ №1058.

Враховуючи означене управлінням не проводилось обчислення стажу роботи позивача із застосуванням Роз`яснення №8 від 20.01.1992 року. Відповідач вважає вимогу позивача в цій частині передчасною.

Щодо вимоги позивача про зарахування до стажу роботи на пільгових умовах періоди роботи з 08.01.2004 року по 20.09.2004 року, з 01.11.2015 року по 18.05.2018, з 19.05.2018 року по 21.04.2020 року - як повністю відпрацьовані в шкідливих умовах праці, в той час, як довідки підприємств містять посилання про фактично відпрацьований час в спірний період в меншій кількості ніж фактична його тривалість.

Отже, Управлінням означені періоди зараховані до пільгового стажу роботи позивача згідно фактично відпрацьованого часу в шкідливих умовах праці.

Періоди роботи з 06.10.2004 року по 21.04.2020 року зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №1 пропорційно фактично відпрацьованому часу в шкідливих умовах праці - загалом 15 років, 05 місяців, 23 дні.

Відповідно Роз`яснення №8 за наявності у заявника 10 років стажу роботи відповідно до ч. 3 с. 114 ЗУ №1058, стаж роботи за Списком №1, як менш пільговий зараховується до більш пільгового стажу роботи відповідно до ч. 3 с. 114 ЗУ №1058 як один рік Списку №1=9 місяців роботи відповідно до стажу роботи відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ №1058.

Щодо посилання позивача на рішення Верховного суду України від 04.06.2019 року по справі N9333/3704/16-а, від 09.09.2019року №242/5448/16-а відповідачем зазначено, що

у вказаних рішеннях Суди дійшли висновку про можливість застосування Роз`яснення №8 від 20.01.1992 року до спірних правовідносин, але позивачі у справах мали стаж роботи відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України №1058 більше 10 років. Позивач, же на момент звернення за призначенням пенсії не мав стажу роботи - не менше 10 років як передбачено ч. 3 ст. 114 ЗУ №1058 (ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»). За таких обставин, відповідач вважає безпідставність такого посилання.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносин.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями: паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

03.08.2020 позивач звернулася через Веб-портал до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

До заяви додано трудову книжку, військовий квиток, диплом про навчання, довідку Комунального некомерційного підприємства ММР «Маріупольська міська лікарня №1» від 25.03.2020 року №01/615-01-17 про стаж роботи, довідку про реорганізацію лікарні, довідки Приватного акціонерного товариства «АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ» про підтвердження пільгового характеру роботи від 25,10.2017 року №87, №88, №89, Довідки Приватного акціонерного товариства «ММК ім. Ілліча» про підтвердження пільгового характеру роботи від 23.04.2020 року №421 (4 довідки), картки обліку робочого часу за період з 2015-2020 року, довідки Приватного акціонерного товариства «МК Азовсталь» про підтвердження пільгового характеру роботи від 30.06.2020 року №03.03.01-293, довідки ПрАТ «МК Азовсталь» про реорганізацію, паспорт, індивідуальний податковий номер, заява про виплату пенсії через банківську установу.

Рішенням відповідача від 04.09.2020 №80 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу роботи.

Відмовне рішення обґрунтовано наступним.

Відповідно до ч. 3 ст.114 розділу XIV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах мають право на пенсію працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійною виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок), за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Розглянув надані документи, було виявлено, що в наданій копії військового квитка НОМЕР_3 відсутній період служби.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи враховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Період навчання згідно диплому НОМЕР_1 з 01.09.1993 р. по 26.06.1997 р. неможливо врахувати до страхового стажу оскільки час навчання перетинається з періодом роботи. Форма навчання не зазначена. Також у наданих довідках про заробітну плату для обчислення пенсії №02.03/2249 від 19.06.2020 р 02.03./2250 від 19.06.2020р. прізвище українською мовою « ОСОБА_2 » не співпадає з даними паспорті « ОСОБА_3 ».

Відповідно до ч.5 ст.114 розділу XIV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Пільговий стаж роботи за списком №1 згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 15 років 5 місяців 23 дні. Пільговий стаж роботи відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 7 років 9 місяців 23 дні. Разом пільговий стаж роботи за списком" складає -23 роки 3 місяці 16 днів. Таким чином загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 46 років 10 місяців 23дні.

За таких обставин, через відсутність необхідного пільгового стажу роботи ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Інших підстав для відмови у спірному рішенні не зазначено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Аналогічна норма закріплена і в частині 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1788-XII), в якій зазначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383), який регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема, трудовою книжкою НОМЕР_4 позивач працював

з 05.05.1996 по 27.12.1996 підручним сталевара мартенівського цеху;

з 15.07.1997 по 29.01.2002 підручним сталевара мартенівського цеху 4 та 5 розрядів;

з 07.02.2002 по 07.01.2004 підручним сталевара електропечі сталеплавильного виробництва 5 та 6 розрядів;

з 08.01.2004 по 29.09.2004 сталеваром електропечі сталеплавильного виробництва 6 розряду;

з 06.10.2004 по 21.08.2011 підручним сталевара установки позапічної обробки сталі 4-7 розрядів ПрАТ «ММК ім. Ілліча»;

з 22.08.2011 по 30.09.2015 сталеваром установки позапічної обробки сталі конверторного відділення ПрАТ «ММК ім. Ілліча»;

з 01.10.2015 по 18.05.2018 майстром основного виробництва на дільницях гарячих робіт;

з 19.05.2018 сталеваром установок позапічного оброблення сталі.

Вказані дані підтверджено довідками Приватного акціонерного товариства «АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ» про підтвердження пільгового характеру роботи від 25,10.2017 року №87, №88, №89, Довідки Приватного акціонерного товариства «ММК ім. Ілліча» про підтвердження пільгового характеру роботи від 23.04.2020 року №421 (4 довідки), картки обліку робочого часу за період з 2015-2020 року, довідки Приватного акціонерного товариства «МК Азовсталь» про підтвердження пільгового характеру роботи від 30.06.2020 року №03.03.01-293.

Вищевказані довідки також містять інформацію стосовно проведення атестації робочих місць.

Відповідно до переліків робочих місць, виробництв, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення включено професії «сталевар установки позапічної обробки сталі», «підручний сталевара позапічної обробки сталі», «підручний сталевара установки позапічної обробки сталі».

Суд зазначає, що Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 р., що діяв до 16.01.2003 р., містять в собі такі професії як підручні сталеварів мартенівських печей (1030200а-16760), підручні сталеварів електропечей (1030200а-16767), сталевари мартенівських печей (1030200а-18773), сталевари установок позапічної обробки сталі (1030200а-18777), сталевари електропечей.

Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 р. "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено, зокрема Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до списку яких входять професії підручні сталеварів мартенівських печей, підручні сталеварів електропечей, сталевари мартенівських печей, сталевари установок позапічної обробки сталі, сталевари електропечей.

Таким чином, професії позивача "підручний сталевара установки позапічної обробки сталі" і "сталевар установки позапічної обробки сталі" віднесені до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що обставини на які посилається відповідач є необґрунтованими та не можуть порушувати законні права позивача на включення періодів його роботи підручним сталевара мартенівського цеху, підручним сталевара електропечі, підручним сталевара установки позапічної обробки, сталеваром установки позапічної обробки сталі до пільгового стажу, який надає право на призначення пенсії незалежно від віку, як особі, що відпрацювала на провідних посадах в металургії не менше 20 років відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I "Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії" Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1).

Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Частиною другою статті 82 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Тобто, відмовляючи особі в призначенні пенсії, орган, що призначає пенсію, має зазначити причини такої відмови, у тому числі обґрунтувати мотиви незарахування до пільгового стажу окремих періодів роботи та/або навчання.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

Суд зауважує, що в рішенні від 04.09.2020 № 80 зазначено, що відповідно наданих документів пільговий стаж роботи за списком №1 згідно п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 15 років 05 місяців, 23 дні. Пільговий стаж роботи відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 07 років, 09 місяців, 23 дні.

Виходячи з цього, позивачу відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку за нормами ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.

Суд зауважує, що вказане рішення не містить зазначення періодів роботи позивача, які не включено до пільгового стажу, конкретних підстав для не включення таких періодів, разом із тим, не вказано, які саме первинні документи не надано позивачем, що свідчить про недотримання відповідачем принципів обґрунтованості та добросовісності рішення суб`єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України, і недотримання яких є підставою для скасування такого рішення, оскільки неможливо з тексту такого рішення визначити, які саме періоди роботи не включено до пільгового стажу.

Оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях і домислах, відсутність у рішенні від 04.09.2020 № 80 «Про відмову в призначенні пенсії» мотивів незарахування до пільгового стажу окремих періодів трудової діяльності позивача, до того ж відповідачем не дотримано вимог пункту 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1, яким встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідачем до суду не надано доказів повідомлення позивача про необхідність подання додаткових документів, на підтвердження права зарахування до пільгового стажу періоду навчання.

Відповідно до абзац третього п. 4.1 розділу IV Порядку № 22-1 передбачено, що заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

З наведених норм чинного законодавства випливає дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійний орган повинен використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Відповідачем не надано доказів того, що позивача було ознайомлено з переліком відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви, як це передбачено п. 4.1 розділу IV Порядку № 22-1, при цьому заява позивача подана через Веб-портал містить адресу електронної пошти, тобто можливість для повідомлення, надання відповідної розписки з переліком не достатніх документів у відповідача була.

Щодо питання про застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 20.01.1992 року № 8, при розрахунку пільгового стажу суд зазначає наступне.

22.02.1992 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №81 "Про заходи щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", що містить Додаток, в якому наведено перелік нормативних актів щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення". Серед цих документів є роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.

На час трудової діяльності позивача і наразі є чинними роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 року і постанова Кабінету Міністрів України № 81 від 22.02.1992 року.

В роз`ясненні Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 року зазначено, що працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці.

У своєї практиці ЄСПЛ застосовує принцип «належного урядування» який знайшов своє відображення у рішенні «Рисовський проти України» (заява № 29979/04). Так, у п.71 вказаного рішення Суд зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelasv. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatismutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovaandPinev. theCzechRepublic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgov. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelasv. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatismutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovaandPinev. theCzechRepublic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgov. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Суд зазначає, що у даному випадку незважаючи на те, що Законами № 1788-XII, та № 1058-IV не передбачено додавати 3 місяці за кожен відпрацьований рік, проте суб`єкт владних повноважень узяв на себе такий обов`язок, а тому позбавлення такого права є втручання у майнові права позивача.

Таким чином, на думку суду, при розрахунку пільгового стажу, що дає право на пенсію за частиною 3 статті 114 Закону №1058-ІV має застосовуватись роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 20.01.1992 року № 8.

Втім, у зв`язку із не зарахуванням певних періодів трудової діяльності позивача при розрахунку стажу для призначення пенсії за частиною 3 статті 114 Закону №1058-ІV позивач за розрахунками відповідача має менше 10 років стажу роботи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога про зобов`язання врахувати до пільгового стажу додаткові 1 рік 3 місяці за кожен повний рік роботи є передчасною, оскільки застосування роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 року передбачає наявність не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Оскільки в силу частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV передбачено обов`язок органу Пенсійного фонду щодо прийняття відповідного рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунок) пенсії, суд вважає, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (перерахунку) пенсії. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

Таким чином, зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок прийняття відповідачем протиправного рішення від 04.09.2020 № 80 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах тому належним та достатнім способом захисту порушеного права в даному випадку є визнання протиправним та скасування цього рішення, а також зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 03.08.2020 та прийняти рішення за наслідками її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Решта позовних вимог задоволенню не підлягає з наведених вище підстав щодо неможливості перебирання судом дискреційних повноважень органу Пенсійного фонду України.

На підставі викладеного позовні вимоги належать до часткового задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне присудити на користь позивачки судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелинського, 27а, ЄДРПОУ 42171861) про визнання протиправним та скасування рішення №80 від 04.09.2020 та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЕДРПОУ 42171861) № 80 від 04.09.2020 року про відмову у призначенні пенсії віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.08.2020 року №7753 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку, відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, та прийняти рішення за наслідками її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелинського, 27а, ЄДРПОУ 42171861) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн.. 80 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 07.12.2020.

Суддя І.В. Буряк