Рішення № 93466846, 09.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2020 р. Справа№200/9316/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Галатіної О.О. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 42171861, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-А, 87548) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в донецькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак, при призначенні пенсії відповідач не зарахував весь період трудової діяльності позивача, на підставі цього представник позивача звернувся до відповідача 04.08.2020 року з заявою в якій просив повідомити про підстави не врахування стажу та проханням його врахувати. 07 вересня 2020 року відповідачем була надіслана відповідь в якій значилось, що період з 30.07.1984 року по 30.11.1987 року у зв`язку з відсутністю дати наказу про прийняття на роботу в трудовій книжці та з 12.04.2005 року по 11.04.2009 року у зв`язку з роботою позивача у цей період в іншій державі.

Позивач вважає, що відповідач грубо порушує його конституційні права на пенсію та просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи з 30.07.1984 року по 30.11.1987 року, а також періоду з 12.04.2005 року по 11.04.2009 року, починаючи з моменту призначення пенсії, а саме: з 19.03.2020 року;

зобов`язати відповідача перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи з 30.07.1984 року по 30.11.1987 року, а також періоду з 12.04.2005 року по 11.04.2009 року, починаючи з моменту призначення пенсії, а саме: з 19.03.2020 року.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії і відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні без повідомленням (виклику) сторін. Призначено засідання по справі.

04 листопада 2020 року відповідачем до суду було надано відзив, в якому зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області є неналежним відповідачем.

09 листопада 2020 року на електрону адресу суду надійшла заява представника позивача про заміну належного відповідача.

Ухвалою суду від 09 листопада 2020 року замінено відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на належного відповідача - Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

01 грудня 2020 року на адресу суду надійшов відзив Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому зазначив, що 19.03.2020 року позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Періоди роботи з 30.07.1984 року по 30.11.1987 року в монтажному управлінні № 2 тресту «Електроюжмонтаж» позивачу не враховано до страхового стажу, оскільки дата наказу прийняття на роботу не містить число та місяць, що не відповідає вимогам інструкції.

До страхового стажу також не враховано період роботи з 12.04.2005 року по 11.04.2009 року на ВАТ «Корпорация Акционерной компании «Электросевкавмонтаж» згідно довідок про заробітну плату від 16.03.2020 року № 54/12 від 27.04.2020 року № 88 в яких зазначено, що особа, яка має статус працюючого за межами Російської Федерації не є застрахованою особою. Оскільки ОСОБА_1 виконував роботи в Ірані страхові внески на обов`язкове пенсійне страхування не нараховувались. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , 29.07.2020 року звернувся до відповідача 04.08.2020 року з заявою в якій просив повідомити про підстави не врахування стажу та проханням його врахувати.

07 вересня 2020 року листом Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області була надіслана відповідь на звернення щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , відповідно до якого зазначено, що з 30.07.1984 року по 30.11.1987 року в монтажному управлінні № 2 тресту «Електроюжмонтаж» позивачу не враховано до страхового стажу, оскільки дата наказу прийняття на роботу не містить число та місяць, що не відповідає вимогам інструкції, та період роботи з 12.04.2005 року по 11.04.2009 року на ВАТ «Корпорация Акционерной компании «Электросевкавмонтаж» згідно довідок про заробітну плату від 16.03.2020 року № 54/12 від 27.04.2020 року № 88 в яких зазначено, що особа, яка має статус працюючого за межами Російської Федерації не є застрахованою особою. Оскільки ОСОБА_1 виконував роботи в Ірані страхові внески на особисте пенсійне страхування не нараховувались.

Згідно записів в трудовій книжці ОСОБА_1 з 30.07.1984 року по 30.11.1987 року працював електромонтажником в монтажному управлінні № 2 тресту «Електроюжмонтаж»; з 12.04.2005 року по 11.04.2009 року на ТОВ «Корпорация Акционерной компании «Электросевкавмонтаж».

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2статті 4 КАС Україниїх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вже встановлено судом, відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи з 30.07.1984 року по 30.11.1987 року в монтажному управлінні № 2 тресту «Електроюжмонтаж» та з 12.04.2005 року по 11.04.2009 року на ВАТ «Корпорация Акционерной компании «Электросевкавмонтаж».

Згідно абз. 1 ч.1 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).

За приписами ч.6 ст.20 Закону №1058 страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058).

Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Зокрема ч.1 ст.4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Як передбачено частиною 2 ст. 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171).

Згідно ч.1 ст.16 Закону №1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі; вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

За змістом вищезазначених норм вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Таким чином суд наголошує, що обов`язок по сплаті страхових внесків не може обмежувати права робітника на отримання пенсійних виплат.

Як зазначено вище, згідно записів в трудовій книжці ОСОБА_1 з 30.07.1984 року по 30.11.1987 року працював електромонтажником в монтажному управлінні № 2 тресту «Електроюжмонтаж»; з 12.04.2005 року по 11.04.2009 року на ТОВ «Корпорация Акционерной компании «Электросевкавмонтаж».

Статтею 48 Кодексу законів про працю України, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній" у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Тобто, зазначеною нормою встановлено, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Відповідно суд наголошує, що трудова книжка позивача містить достатні дані для визначення зазначених періодів в якості страхового стажу.

Таким чином, періоди роботи позивача з 30.07.1984 року по 30.11.1987 року та з 12.04.2005 року по 11.04.2009 року підлягають зарахуванню до страхового стажу.

Згідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 42171861, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-А, 87548) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи з 30.07.1984 року по 30.11.1987 року, а також періоду з 12.04.2005 року по 11.04.2009 року, починаючи з моменту призначення пенсії, а саме: з 19.03.2020 року;

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи з 30.07.1984 року по 30.11.1987 року, а також періоду з 12.04.2005 року по 11.04.2009 року, починаючи з моменту призначення пенсії, а саме: з 19.03.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27-А, 87548) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840 (сімсот шістдесят вісім) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.О. Галатіна