Рішення № 93466616, 11.12.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 140/14777/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у списанні недоїмки нарахованої згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) №1116-52 від 10.09.2020 та зобов`язання відповідача прийняти рішення про списання недоїмки нарахованої ОСОБА_1 згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) №1116-52 від 10.09.2020 в сумі 20 378,66 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що ОСОБА_1 у період з 01.01.2017 по 12.05.2020 перебуваючи в статусі суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця, не отримувала дохід (прибуток) від підприємницької діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Зазначає, що 12.05.2020 нею припинено підприємницьку діяльність. У зв`язку з набранням 03.06.2020 чинності змінами, внесеними до Прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», позивач звернулася до відповідача із заявою про списання нарахованої суми недоїмки, проте отримала відмову. Відповідач, як на підставу відмови покликається на те, що ОСОБА_1 не дотримано умов, передбачених пунктом 9-15 Закону України №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» для списання сум недоїмки, штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, у зв`язку з чим не підлягає списанню заборгованість, оскільки припинено підприємницьку діяльність 12.05.2020. Позивач вважає, що такі дії податкового органу про відмову у списанні недоїмки зі сплати єдиного внеску є невмотивованими та протиправними, а тому наявні підстави для зобов`язання відповідача прийняти рішення про списання недоїмки нарахованої позивачу згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) №1116-52 від 10.09.2020 в сумі 20 378,66 грн. Просила позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення засідання та виклику сторін відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.22).

03.11.2020 електронним зв`язком, від представника позивача, на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій просила суд визнати протиправними дій відповідача щодо відмови у списанні недоїмки нарахованої згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) №1116-52 від 10.09.2020 та зобов`язання відповідача прийняти рішення про списання недоїмки нарахованої ОСОБА_1 згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) №1116-52 від 10.09.2020 в сумі 20 378,66 грн. та нарахованих згідно рішення №0117100417 від 08.10.2020 штрафних санкцій та пені в сумі 2244,66 грн. (а.с.25-26).

Представник відповідача скористався правом на подання відзиву, який надійшов на адресу суду 03.11.2020 (а.с.33-34), у якому останній заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, вказав, що оскільки позивачем не дотримано вимог положення п.9-15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме подано заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності 12.05.2020, у списанні суми недоїмки ЄСВ було відмовлено правомірно. Враховуючи наведене, відповідач вважає доводи позовної заяви безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просив у задоволені позову відмовити повністю.

05.11.2020 на адресу суду від представника позивача поштовим зв`язком надійшла оригінал заяви про уточнення позовних вимог з додатками (а.с.39-45).

Ухвалою суду від 11.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін (а.с.48-49).

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Відповідно до частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно із частиною першою статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відтак, справу розглянуто по суті відповідно до вимог частини першою статті 258 та частини другої статті 262 КАС України.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що згідно з інформацією наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 була зареєстрований як фізична особа-підприємець з 25.05.2015 по 12.05.2020.

Запис про припинення підприємницької діяльності за власним рішенням позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.05.2020 №21940060004001637.

ОСОБА_1 10.08.2020 звернулася до Ковельського управління ГУ ДПС у Волинській області із заявою, в якій просила списати нараховані їй суми недоїмки, штрафних санкцій і пені по єдиному внеску за період з 01.01.2017 по 12.05.2020, несплачені станом на день набрання чинності пунктом 5 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників».

ГУ ДПС у Волинській області за результатами розгляду вказаної заяви листом №7518/ФОП/03-20-52-33 від 31.08.2020 повідомлено позивача, що відповідно до п.9 прим.15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 3 червня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з 3 червня 2020 року платниками, зазначеними у п.4 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу - звітності відповідно до вимог ч.2 ст. 6 цього Закону за період з 01.01.2017 по 03.06.2020. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Відповідач зазначив, що оскільки позивачем прийнято рішення про припинення 12.05.2020, відтак не дотримано умов для списання сум недоїмки з єдиного внеску.

Також, ГУ ДПС у Волинській області було сформовано вимогу №Ф-1116-2-52 10.09.2020 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі в сумі 20 378,66 грн.

Не погоджуючись із таким діями відповідача, ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону №2464-VI).

Пунктами 2 і 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VIII), яким було внесено зміни, зокрема, до пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI щодо нарахування єдиного внеску його платниками.

Так, відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI (у редакції Закону №1774-VIII зі змінами, внесеними Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»), єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, у зв`язку із внесеними до Закону №2464-VI змінами щодо нарахування єдиного внеску його платниками у фізичних осіб-підприємців з 01 січня 2017 року виник обов`язок щодо нарахування та сплати єдиного внеску незалежно від того, чи отримували вони дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу.

Відповідно до частин 2 - 4, 8, 12 статті 9 Закону №2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п`ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з абзацами 1, 3 - 5 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом №2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі - Інструкція №449).

Абзацом 2 пункту 2 розділу VI Інструкції №449 установлено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 грн. (абзаци перший - третій, одинадцятий пункту 3 розділу VI Інструкції №449).

Згідно з пункту 9-15 Розділу VIII Закону №2464-VI, підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 3 червня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з 3 червня 2020 року:

а) платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону не підлягають поверненню.

З аналізу наведених норм слідує, що підставою для списання несплачених станом на день набрання чинності пункту 5 розділу VIIІ Закону №2464-VI сум недоїмки, нарахованої платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зокрема є те, що з такою заявою повинна звернутися саме фізична-особа підприємець.

Як зазначено вище, ГУ ДПС у Волинській області відповідачем відмовлено в списанні ОСОБА_1 недоїмки по єдиному внеску, оскільки станом на момент набрання чинності пункту 9-15 розділу VIII Закону №2464 позивач подала заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності а саме 12.05.2020.

Судом з долучених до матеріалів справи доказів встановлено, що за власним рішенням ОСОБА_1 12.05.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис №21940060004001637 про припинення підприємницької діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на час набрання чинності пункту 9-15 розділу VIII Закону №2464 та подачі до відповідача заяви від 10.08.2020 про списання суми недоїмки по єдиному внеску, позивач вже не перебувала в статусі фізичної-особи підприємця, відтак норми пункту 9-15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 щодо списання заборгованості по єдиному внеску на позивача не поширювались.

З огляду на встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів та обґрунтованих аргументів в підтвердження доводів про порушення відповідачем норм Закону №2464.

В той же час відповідачем доведено правомірність відмови позивачу в списанні недоїмки зі сплати єдиного внеску, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення про списання недоїмки нарахованої ОСОБА_1 згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) №1116-52 від 10.09.2020 в сумі 20 378,66 грн. та нарахованих згідно рішення №0117100417 від 08.10.2020 штрафних санкцій та пені в сумі 2244,66 грн., то така задоволенню також не підлягає, оскільки відсутні законні підстави для списання такого боргу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Щодо судового збору, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський