Рішення № 93466478, 10.12.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 грудня 2020 р. Справа № 120/2385/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.03.2020 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком № 2 відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Однак, відповідач своїм рішенням за № 023830009118 від 27.03.2020 року відмовив позивачу у призначенні пільгової пенсії за Списком № 2 з причин недостатності пільгового стажу.

Представник позивача вважає таке рішення протиправним, а також таким, що порушує право позивача на призначення пільгової пенсії за Списком № 2, в зв"язку з чим в інтересах позивача звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також даною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представниця відповідача зазначила, що позивач вперше звернувся до Головного управління із заявою про призначення пенсії, згідно ст.114 Закону №1058, що підтверджується його заявою від 14.02.2020.

Згідно з записами у трудовій книжці заявник:

- з 07.03.1986 - прийнятий на роботу у Вінницький завод радіотехнічної апаратури учнем монтажника радіоапаратури і пристроїв;

- з 01.06.1986 - переведений монтажником радіоапаратури і пристроїв;

- з 16.01.1987 - переведений транспортувальником;

- з 01.07.1987 - переведений в ливарно-пресувальний цех учнем ливарника пластмас;

- з 01.10.1987 - переведений ливарником пластмас в тому ж цеху;

- з 14.09.1988 - звільнений з роботи.

Позивачем надано уточнюючу довідку №255 від 18.12.2015, видану ПАТ «Вінницький завод «Маяк», яке є правонаступником Вінницького заводу радіоапаратури, згідно з якою він в період з 01.10.1987 по 14.09.1988 протягом повного робочого дня працював зі шкідливими умовами праці та був зайнятий на виготовленні виробів з пластмас за професією ливарник пластмас з посиланням на Список №2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Чинними на період роботи ОСОБА_1 . Списками правом на пільгове пенсійне забезпечення користувалися ливарники виробів з пластмас, що передбачено пунктом 10а) Розділу XV Списку №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956.

Враховуючи вищевикладене, до пільгового стажу було зараховано період роботи позивача ливарником пластмас з 01.10.1987 по 14.09.1988, що фактично становить 11 місяців 13 днів.

Також, згідно з записами у трудовій книжці заявник:

- з 01.10.2005 прийнятий на роботу в КП «Вінницяміськтеплоенерго» слюсарем-рсмонтником на РТМ №1;

- з 06.11.2006 - переведений вогнезахисником;

- з 01.12.2006 - переведений вогнетривником;

- з 18.01.2010 - переведений вогнетривником в РТМ №1;

- з 22.03.2012 - вогнетривник цеху з експлуатації котелень;

- 02.07.2015 - переведений в службу виробництва енергії вогнетривником цеху з експлуатації котелень; продовжує працювати.

Позивачем надано уточнюючу довідку про пільговий характер роботи №154 від 10.12.2019, видану КП «Вінницяміськтеплоенерго», згідно з якою він в період з 01.12.2006 по 10.12.2019 (по дату видачі довідки) протягом робочого дня працював зі шкідливими умовами праці за професією вогнетривника з посиланням на розділ XIII Списку №2, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №461 від 24.06.2016; накази по підприємству про результати атестації робочих місць №26 від 22.01.2007, згідно з якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2 для вогнетривників в РТМ №1 та цеху з експлуатації котелень; №41 від 27.01.2017, згідно з яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 для вогнетривників.

Згідно з уточнюючою довідкою №152 від 10.12.2019, виданою КП «Вінницяміськтеплоенерго», заявник в періоди з 04.10.2006 по 18.10.2006 та з 22.12.2010 по 28.12.2010 перебував у відпустках без збереження заробітної плати.

В даній довідці також зазначено, що згідно з наказами №77 від 17.03.2016, №79 від 15.02.2017 та №41 від 30.01.2018 «Про встановлення неповного робочого тижня» підприємство КП «Вінницяміськтеплоенерго» працювало у міжопалювальний період 2016-2019 роки неповний робочий тиждень.

Враховуючи вищевикладене, до пільгового стажу роботи за Списком №2 зараховано періоди з 01.12.2006 по 21.12.2010, з 29.12.2010 по 22.01.2012, з 26.01.2012 по 16.03.2016, що фактично становить 9 років 3 місяці 6 днів.

Для зарахування до пільгового стажу періоду з 23.01.2012 по 20.01.2012 законні підстави відсутні, з огляду на наявну перерву між наказами про результати атестації робочих місць.

Отже, рішенням Головного управління від 21.02.2020 заявнику було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з огляду на відсутність у нього необхідного пільгового стажу роботи.

Вдруге, за призначенням даного виду пенсії ОСОБА_1 звернувся 25.03.2020, надавши довідку №12/899 від 18.03.2020, видану Комунальним підприємством Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», про відпрацьовану кількість днів та годин на посаді вогнетривника з 01.01.2016 по 31.12.2019.

Згідно з поданою довідкою неможливо визначити, що позивач працював повний робочий день в пільгових умовах, тому зарахувати даний період до пільгового стажу законних підстав немає.

Отже, до моменту надходження детального акту зустрічної перевірки, до пільгового стажу неможливо зарахувати період з 17.03.2016 по 10.12.2019 (по дату видачі пільгової довідки).

Тому, згідно з наданими документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу страховий стаж заявника становить 36 років 11 місяців 4 дня. Пільговий стаж за Списком №2 - 10 років 2 місяці 19 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, відповідач оскаржуваним рішенням за № 023830009118 від 27.03.2020 року відмовив ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з огляду на те, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи за Списком №2.

За таких обставин, відповідач вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Суд, з"ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 14.02.2020 року вперше звернувся до Головного управління ПФУ у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком, згідно з Законом України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" за списком №2.

Рішенням відповідача від 21.02.2020 заявнику було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з огляду на відсутність у нього необхідного пільгового стажу роботи.

Вдруге за призначенням даного виду пенсії позивач звернувся до відповідача з заявою від 25.03.2020, до якої долучив: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру від 05.02.2007; паспорт серії НОМЕР_1 ; трудову книжку серії НОМЕР_2 ; довідку СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 року по день звернення від 14.02.2020, довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 р. №2140 та №2141 від 16.12.2019, №1 від 12.02.2020, №У-24-119570/24-30 від 23.12.2019; довідки про прийняття на роботу №У-24-119575/24-30 від 23.12.2019, №У-24-119567/24-30 від 23.12.2019 та №154 від 10.12.2019; документи про виконання роботи, яка дає право на певний вид пенсії, зокрема, наказ №41 від 27.01.2017, наказ №29/1 від 26.01.2012, наказ №26 від 22.01.2007, №59-к від 01.12.2006, №55-к від 06.11.2006, наказ №5-к від 13.10.2005, особову картку, довідку про неритмічне виконання роботи з шкідливими умовами праці; довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №154 від 10.12.2019.

Зі змісту заяви вбачається, що уповноваженою особою відповідача було зроблено запис щодо переліку документів, яких недостатньо для призначення пенсії, зокрема зазначено про необхідність подання заяви про спосіб виплати пенсії та іншого документу ( рішення комісії про підтвердження пільгового стажу 1988 - 1992 р.р.) та встановлено строк подання документів - 25.06.2020 року.

За наслідком розгляду заяви позивача, ГУ ПФУ у Вінницькій області прийняло рішення за № 023830009118 від 27.03.2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з огляду на відсутність у позивача необхідного пільгового стажу за Списком №2.

Так, зі змісту оскаржуваного рішення відповідача за № 023830009118 від 27.03.2020 року вбачається, що зарахувати до пільгового стажу період з 22.12.2010 по 28.12.2010 неможливо, з огляду на перебування заявника в даний період у відпустці без збереження заробітної плати.

Для зарахування до пільгового стажу періоду з 23.01.2012 по 25.01.2012 законні підстави відсутні, з огляду на наявну перерву між наказами про результати атестації робочих місць.

Також, до пільгового стажу роботи позивача неможливо зарахувати період з 17.03.2016 по 10.12.2019, оскільки, відповідно до наданої позивачем довідки №12/899 від 18.03.2020, яка видана КП Вінницькою міською радою «Вінницяміськтеплоенерго», про відпрацьовану кількість днів та годин на посаді вогнетривника з 01.01.2016 по 31.12.2019 неможливо встановити, що позивач працював повний робочий день в пільгових умовах.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, та визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (надалі Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (надалі - Закон №1058-IV).

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (пункт 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Відповідно до пунктів 1.6 - 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Пунктом 2.1 цього Порядку визначений перелік документів, які мають бути долучені до заяви про призначення пенсії, особою, яка звертається за призначенням пенсії. Зокрема, зазначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 ( далі - Порядок №637 ).

Пунктами 1 - 3 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 20 вказаного Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

На підтвердження пільгового стажу у період роботи з 2016 по 2019 роки позивачем додатково подано довідку КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» № 12/899 від 18.03.2020 про відпрацьовану кількість днів, годин, в тому числі годин на роботах із шкідливим і важкими умовами праці протягом 2016-2019 років.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з записами у трудовій книжці та відомостями, які містяться у наказах та довідках, позивач з 17.03.2016 по 10.12.2019 працював на посаді вогнетривника КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго».

Надаючи оцінку відмові відповідача у зарахуванні до пільгового стажу роботи позивача за Списком №2 періоду роботи з 17.03.2016 по 31.12.2019 суд зазначає, що довідкою КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» №12/899 від 18.03.2020 підтверджено, що ОСОБА_1 працював в комунальному підприємстві Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» на посаді вогнетривника, що передбачена Списком 2, зокрема в період з 17.03.2016 по 10.12.2019.

Крім того, суд зауважує, що спеціальний стаж роботи позивача на посаді вогнетривника, що передбачена Списком 2, в період з 17.03.2016 по 10.12.2019 підтверджується актом зустрічної перевірки довідки про пільговий характер роботи для призначення пенсії № 706 від 17.03.2020 року, якою підтверджено спеціальний стаж роботи позивача в період з 01.12.2006 по 10.12.2019 року.

Суд зауважує, що зазначений акт складено 17.03.2020 року Управлінням контрольно - перевірочної роботи ГУ ПФУ у Вінницькій області на замовлення відповідача №353/03-16 від 19.02.2020 року. Проте, не отримавши від свого ж структурного підрозділу зазначеного акту, відповідач 27.03.2020 року ( через день після отримання від позивача заяви від 25.03.2020 року ), прийняв рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що у відповідача були відсутні правові підстави для не зарахування до пільгового стажу роботи позивача періоду роботи з 17.03.2016 по 10.12.2019.

Щодо не зарахування до пільгового стажу період роботи позивача з 23.01.2012 по 25.01.2012 на КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», оскільки між наказами про результати атестації робочих місць наявна перерва, то суд зазначає наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посадах, віднесених до Списків №1 та № 2, робоче місце по яким підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. Особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списками № 1 та № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а.

Водночас, суд вказує, що атестація має проводитися у строки, передбачені п. 4 Порядку № 442, а відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Тобто, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Отже, позивач не може нести відповідальність за несвоєчасне проведення атестації неотриманням права на пільгову пенсію.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що у відповідача були відсутні підстави для не зарахування до пільгового стажу роботи позивача період роботи з 23.01.2012 по 25.01.2012.

На підставі вищенаведеного, суд зазначає, що пенсійним органом було протиправно відмовлено позивачу у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи на посаді вогнетривника з 17.03.2016 по 10.12.2019 та з 23.01.2012 по 25.01.2012.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи пільговий стаж, який був зарахований позивачу органом пенсійного фонду ( 10 років 2 місяці 19 днів ), пільговий стаж позивача складає понад 12 років 6 місяців, який є необхідним для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відтак, рішення відповідача № 023830009118 від 27.03.2020 року про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з положень частин 1 - 2 ст. 5 , ч. 2 ст. 9, ст. 245 КАС України суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача в даних правовідносинах буде зобов"язання Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (за Списком №2), з дня подання ним заяви (25.03.2020).

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 023830009118 від 27.03.2020 року Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (за Списком №2), з дня подання ним заяви (25.03.2020).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (1- АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21036, код ЄДРПОУ 13322403).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна