Рішення № 93466243, 03.12.2020, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2020 року, м. Херсон, справа № 923/719/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛМИС", м. Маріуполь Донецької області,

до: Приватного акціонерного товариства "Южмормонтаж", м. Херсон

про стягнення 578 880,00 грн

за участі секретаря судового засідання Рудченко І.О.,

представників сторін:

від позивача: уповн. представник Варламова Л.В., довіреність № 293/01-01 від 03.09.2020, наказ №1/10-к від 16.10.2013; уповн. представник Старчикова О.І. довіреність № 292/01-01 від 03.09.2020, наказ № 1/10-к від 16.10.2013;

від відповідача: не прибув.

у с т а н о в и в:

Позиція та докази позивача

Правовими підставами позову ТОВ "ОЛМИС" (позивач) до ПрАТ "Южмормонтаж" (відповідач) про стягнення 578880,00грн заборгованості з оплати продукції вказано ст.ст.526,530, 692, 712 Цивільного та ст.193 Господарського кодексів України, а в якості обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги зазначено про невиконання відповідачем зобов`язань щодо оплати товарно-матеріальних цінностей, які відповідач отримав від позивача на підставі договору поставки від 26.07.2019 № 30п. На підтвердження вказаних у позовній заяві обставин, якими обґрунтовано позов, у позовній заяві зазначено та подано разом з нею 1) договір поставки від 26.07.2019 № 30п; 2) рахунок від 23.10.2019 №155; 3)довіреність від 23.10.2019 № 128; 4) видаткову накладну від 24.10.2019 №138; 5)товарно-транспортну накладну від 24.10.2019 № Р138 (а.с.4-10).

У відповіді на відзив позивач вказав: 1) договір поставки від 26.07.2019 № 30п та довіреність відповідача від 23.10.2019 № 128 на отримання продукції позивача за цим договором підписано Ферубко М.І. - виконавчим директором відповідача, у відповідності до його повноважень згідно з довіреності від 28.12.2018 № 6; 2) всі документи, які стосуються договору поставки від 26.07.2019 № 30п та виконання цього договору містять печатку відповідача; 3) факт передачі позивачем відповідачеві продукції, на виконання цього договору, підтверджений товарно-транспортною накладною від 24.10.2019 № Р138.

Додатково до відповіді на відзив (у день надсилання її до суду електронною поштою) позивач, також, надіслав до суду електронною поштою сканкопії документів, які пов`язані з укладанням та виконанням договору поставки від 26.07.2019 № 30п, а також подібними господарськими відносинами сторін даної справи (а.с.38-57), з клопотанням, що скріплено ЕЦП керівника позивача, про залучення цих документів до справи як доказів.

В подальшому, на виконання ухвали суду від 08.09.2020 про витребування, за клопотанням позивача, доказів до суду надійшли:

- від ПАТ "Запоріжсталь" належно засвідчені копії таких документів: 1) договір поставки від 30.05.2019 № 20/2019/2178 між ПАТ "Запоріжсталь" та відповідачем, з специфікаціями №/№ 1-5 та додатковою угодою від 01.11.2019 до цього договору; 2)видаткова накладна № 53 від 25.10.2019; 3) накладна на повернення № 958 від 11.11.2019 (а.с.98-112);

- від ПП "Л.В.С." належно засвідчені копії таких документів: 1) рахунок № 1054 від 24.10.2019 на оплату транспортних послуг; 2) акт № 1395 від 25.10.2019 про надання транспортних послуг; 3) товарно-транспортна накладна від 24.10.2019 № Р138; 4) договір від 24.10.2019 № 2410/1 перевезення вантажу між ПП"Л.В.С." та ТОВ "Інтребуд-Авто", з заявкою на перевезення; 5) договір від 24.10.2019 транспортного експедирування між ПрАТ "Южмормонтаж" та ПП"Л.В.С." (а.с.132-141);

- від відповідача, ПрАТ "Южмормонтаж", належно засвідчені копії таких документів: 1)довіреність ПрАТ "Южмормонтаж" № 6 від 28.12.2018; 2) довіреність №128 від 23.10.2019; 3) вісім податкових декларацій за період з листопада 2019 року по червень 2020 року (а.с.149-176).

Позиція та докази відповідача

Відповідач надав відзив на позовну заяву, за яким просить відмовити в повному обсязі у задоволенні позову, оскільки Гібадуллін І.С. - керівник відповідача, не підписував ані договір поставки від 26.07.2019 № 30п, за яким виникла заявлена до стягнення заборгованість, ані довіреність від 23.10.2019 № 128 від імені відповідача на отримання продукції позивача на умовах вказаного договору. Разом з відзивом, на підтвердження його доводів суду надано: 1) нотаріально засвідчену заяву від 12.08.2020 Гібадулліна І.С. - керівника відповідача, як свідка у даній справі; 2) договір про надання правничої допомоги від 03.08.2020, як документ зі зразком підпису ОСОБА_1 .

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 22.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи, судове засідання у справі призначене на 20.08.2020 о 10-30год., встановлено відповідачу строк надання відзиву на позов 12.08.2020, позивачу - строк надання відповіді на відзив 19.08.2020.

Відзив на позовну заяву був надісланий до суду поштою 12.08.2020 та отриманий судом 14.08.2020. Відповідь на відзив надійшла до суду 19.08.2020 електронною поштою, за ЕЦП керівника позивача. Протокольною ухвалою суду від 08.09.2020 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи у зв`язку з необґрунтованістю даного клопотання: за недоведенням неможливості вирішення спору на підставі інших засобів доказування, без призначення експертизи (а.с.81). Також, з урахуванням наведеного у відповіді позивача на відзив обґрунтування подання позивачем додаткових доказів разом з цією його відповіддю на відзив, суд залучив до матеріалів справи ксерокопії документів, які було надано позивачем разом із відповіддю на відзив, з метою оцінки їх судом при розгляді справи.

Ухвалою суду від 08.09.2020 постановлено про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання у справі на 22.10.2020, а також, у зв`язку з задоволенням клопотання позивача про витребування доказів, витребувано докази від ПАТ "Запоріжсталь", ПП"Л.В.С." та відповідача.

Підготовче провадження проведене в судових засіданнях 22.10.2020 та 12.11.2020, а розгляд справи по суті 03.12.2020. Після завершення розгляду справи в судовому засіданні 03.12.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини, які встановлено судом

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛМИС" (надалі - позивач), як постачальник, та Приватне акціонерне товариство "Южмормонтаж" (надалі - відповідач), як покупець, уклали 26.07.2019 між собою договір поставки № 30п, за яким позивач взяв на себе зобов`язання поставити відповідачу продукцію, а саме ківш "Щелепа" (креслення М-26933) у кількості 6-ть одиниць, загальною вартістю 578880,00грн (з урахуванням податку на додану вартість) протягом 90 (дев`яноста) календарних днів з моменту підписання договору, а відповідач, в свою чергу, зобов`язався прийняти цю продукцію позивача та оплатити її вартість протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту поставки продукції. Згідно з п.4.4. договору постачальник вважається таким, що виконав свої зобов`язання з поставки в момент завантаження продукції на транспортний засіб призначений для перевезення продукції. Згідно з п.4.6 договору постачальник надає разом з продукцією - видаткову накладну, товарно-транспортні документи, рахунок-фактуру, копії сертифікатів на товари.

На виконання умов договору поставки від 26.07.2019 № 30п позивач передав відповідачеві, який, в свою чергу, прийняв від позивача за видатковою накладною від 24.10.2019 № 138, товарно-транспортною накладною від 24.10.2019 № Р138 та згідно з довіреністю відповідача від 23.10.2019 № 128 продукцію, а саме, ківш "Щелепа" (креслення М-26933), у кількості 6-ть одиниць, загальною вартістю 578880,00грн.

На оплату цієї продукції позивач виставив відповідачу рахунок від 23.10.2019 №155 на суму 578880,00грн, який відповідач дотепер не сплатив ані повністю, ані частково.

Правові норми, що підлягають застосуванню

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько–господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.6 ст.265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Відповідно ж до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець після прийняття товару (або товаророзпорядчих документів на товар) зобов`язаний сплатити продавцю повну ціну переданого товару, якщо договором не встановлений інший строк оплати.

Оцінка судом встановлених обставин, з урахуванням положень правових норм, що підлягають застосуванню при вирішенні спору

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи в межах заявлених особою вимог та на підставі поданих учасниками справи доказів. Відповідно до ч.1 ст.73 цього ж Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч.1, ч.3 ст.74 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, докази подаються сторонами. Відповідно до ст.78 цього ж Кодексу достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст.79 цього ж Кодексу достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (за частиною першою цієї статті), питання про достатність доказів суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (за частиною другою).

Відповідно до ч.1 ст.91 цього ж Кодексу письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно ж до ст.236 Господарського процесуального кодексу України:

- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (за частиною першою цієї статті);

- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (за частиною п`ятою цієї ж статті).

З урахуванням вказаних у відзиві на позовну заяву підстав, з яких відповідач не визнає позовні вимоги та просить відмовити в повному обсязі у задоволенні позову, судом здійснена оцінка обставин, на які посилається відповідач в обґрунтування власної позиції у даному судовому спорі.

Згідно з п.2 довіреності від 28.12.2018 № 6 відповідачем, ПрАТ "Южмормонтаж", в особі його генерального директора Гібадулліна І.С., надано виконавчому директору відповідача Ферубко Михайлу Івановичу повноваження підписувати від імені відповідача господарські та цивільно-правові договори, додаткові угоди до них, та пов`язані із їх виконанням документи, зокрема, але не виключно, акти здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг, листи. Належно засвідчена копія цієї довіреності від 28.12.2018 № 6 надана до справи відповідачем (поряд з її сканкопією, що надав до справи позивач).

Таким чином, від відповідача, ПрАТ "Южмормонтаж", договір поставки від 26.07.2019 №30п з позивачем підписаний Ферубко М.І., виконавчим директором відповідача, який мав повноваження на підписання цього договору від імені відповідача, у відповідності до своїх повноважень згідно з довіреністю від 28.12.2018 № 6 за підписом генерального директора відповідача, що скріплений відбитком печатки відповідача.

Дефект підписання з боку відповідача цього договору поставки від 26.07.2019 №30п, який полягає у тому, що у друкований спосіб за текстом договору вказано про підписання цього договору від відповідача генеральним директором Гібадулліним І.С., а фактично цей договір від відповідача підписаний, з скріпленням підпису відбитком печатки відповідача, виконавчим директором Ферубко М.І., що мав згідно з п.2 довіреності від 28.12.2018 № 6 відповідача, повноваження на підписання цього договору від імені відповідача, ніяким чином не тягне за собою недійсність цього договору або необов`язковість його виконання для відповідача.

Наявність укладеного між сторонами справи договору поставки від 26.07.2019 №30п свідчить на користь виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, в силу яких, як-то встановлено приписами ст.ст.173-175 Господарського кодексу України, одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Позивачем виконано встановлений для нього законом (ст.265 Господарського кодексу України) та умовами укладеного між сторонами даної справи договору поставки від 26.07.2019 №30п (п.2.1., п.4.1.,п.4.2.), як для постачальника продукції, обов`язок щодо поставки відповідачу продукції - а саме, ківш "Щелепа" (креслення М-26933), у кількості 6-ть одиниць, загальною вартістю 578880,00грн, протягом 90-та календарних днів з моменту підписання договору поставки. Дана продукція була передана відповідачу 24.10.2019, на підставі видаткової накладної від 24.10.2019 № 138, товарно-транспортної накладної від 24.10.2019 № Р138 та згідно з довіреністю відповідача від 23.10.2019 № 128.

Дефект підписання відповідачем цієї довіреності від 23.10.2019 № 128, який полягає у тому, що у друкований спосіб за текстом довіреності вказано про її підписання генеральним директором Гібадулліним І.С., а фактично вказану довіреність підписано виконавчим директором Ферубко М.І., що мав згідно з п.2 довіреності від 28.12.2018 № 6 відповідача, повноваження на підписання вказаної довіреності від 23.10.2019 № 128, ніяким чином не тягне за собою недійсність довіреності відповідача від 23.10.2019 №128, та не є доказом відсутності у Остапенка Руслана Володимировича, що зазначений у довіреності від 23.10.2019 №128 як начальник комерційного відділу відповідача, повноважень на отримання від імені відповідача продукції позивача на підставі видаткової накладної від 24.10.2019 № 138, товарно-транспортної накладної від 24.10.2019 № Р138. Вказані видаткова та товарно-транспортна накладні були підписані відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень щодо отриманої відповідачем за цими накладними продукції позивача (щодо строків поставки, якості, вартості, кількості або інше).

Проте, відповідачем не виконано встановлений для нього законом (ст.265 Господарського та ст.692 Цивільного кодексів України) та умовами договору поставки від 26.07.2019 №30п (п.3.3.1), як для покупця продукції позивача, обов`язок по оплаті вартості прийнятої від позивача продукції, протягом 20 календарних днів з моменту поставки цієї продукції. Несплачена відповідачем за станом на теперішній час вартість вказаної продукції позивача складає 578880,00грн та утворює заборгованість відповідача перед позивачем за укладеним між ними договором поставки від 26.07.2019 № 30п.

Суд констатує про те, що під час судового розгляду справи відповідач, в обґрунтування власної позиції у даному судовому спорі, за якою позов ним не визнаний в повному обсязі, не вказав будь-яких інших підстав своїх заперечень проти позовних вимог, окрім того, що Гібадуллін І.С. - генеральний директор відповідача, не підписував договір поставки від 26.07.2019 № 30п та довіреність від 23.10.2019 № 128 відповідача.

Висновки суду

З урахуванням вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем щодо оплати у встановлений договором строк продукції позивача вартістю 578880,00грн, яку відповідач отримав від позивача на підставі укладеного між ними договору поставки від 26.07.2019 №30п, позов про стягнення з відповідача 578880,00грн заборгованості з оплати цієї продукції підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у справі є витрати позивача на сплату судового збору за платіжним дорученням від 15.07.2020 № 620 у сумі 8683,20грн, які у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, а саме "у спорах, що виникають при виконанні договорів... судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог", покладаються на відповідача, оскільки позов задоволений повністю.

Керуючись ст.ст.238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Южмормонтаж" (місцезнаходження: 73021, Херсонська обл., м. Херсон, Острівське шосе,5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14122468) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛМИС" (місцезнаходження: 87502, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Станіславського, буд.5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20344888) 578880,00грн заборгованості з оплати продукції та 8683,20грн компенсації по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 10.12.2020.

Суддя К.В. Соловйов