Ухвала суду № 93465575, 10.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

10.12.2020Справа № 910/7596/20

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши

заяву Акціонерного товариства "Сбербанк"

про вжиття заходів до забезпечення позову

у справі № 910/7596/20

за позовом Акціонерного товариства "Сбербанк"

до 1) Державного реєстратора Комунального підприємства "Центр правової допомоги та реєстрації" м. Київ Мельника Дмитра Сергійовича, 2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича, 3) Приватного акціонерного товариства "Кріпта", 4) Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" м. Київ Чуйко Ганни Георгіївни, 5) Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м. Київ Микитенко Олени Віталіївни, 6) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чайки Ірини Григорівни, 7) Приватного акціонерного товариства "Квазар", 8) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампанила", 9) Товариства з обмеженою відповідальністю "Купе СВ", 10) Благодійної організації "Благодійний фонд "Енергія Альтернативи"

про визнання рішення загальних зборів недійсним, протиправними та скасування рішень державного реєстратора, договорів недійсними, припинення права власності

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року Акціонерне товариство "Сбербанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного реєстратора Комунального підприємства "Центр правової допомоги та реєстрації" м. Київ Мельника Дмитра Сергійовича, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича, Приватного акціонерного товариства "Кріпта", Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" м. Київ Чуйко Ганни Георгіївни, Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м. Київ Микитенко Олени Віталіївни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чайки Ірини Григорівни, Приватного акціонерного товариства "Квазар", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампанила", Товариства з обмеженою відповідальністю "Купе СВ", Благодійної організації "Благодійний фонд "Енергія Альтернативи" про:

- визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Квазар", оформлених протоколом позачергових загальних зборів акціонерів від 29.01.2018, в частині зменшення розміру статутного капіталу та передачі частини майна за розподільчим балансом до статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Кріпта";

- визнання недійсним правочину щодо переходу до Приватного акціонерного товариства "Кріпта" права власності на об`єкти нерухомого майна Приватного акціонерного товариства "Квазар", оформленого розподільчим балансом від 29.01.2018, що є додатком №1 до протоколу позачергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Квазар" від 29.01.2018, а також припинення права власності Приватного акціонерного товариства "Кріпта" на об`єкти нерухомого майна за наведеним у позовній заяві переліком;

- визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування внесених на підставі цих рішень державного реєстратора записів про право власності Приватного акціонерного товариства "Кріпта" на майно;

- визнання недійсними договорів іпотеки, а саме: від 27.02.2019, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Кріпта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кампаніла"; від 27.02.2019, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Кріпта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Купе СВ"; від 10.01.2020, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Кріпта" та Благодійною організацією "Благодійний Фонд Енергія Альтернативи".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-7, який є боржником позивача за кредитним договором від 29.04.2010 та за судовим рішенням у справі № 910/15888/17 про стягнення заборгованості за цим кредитним договором, що набрало законної сили та знаходиться на виконанні в органі державної виконавчої служби, вчинив дії, направлені на виведення власних майнових активів, зокрема прийняв на позачергових загальних зборах акціонерів спірні рішення про реорганізацію Приватного акціонерного товариства "Квазар" шляхом виділу, затвердження розподільчого балансу, на підставі цих рішень вчинив реєстраційні дії, передав частину свого майна за розподільчим балансом новоствореній юридичній особі - відповідачу-3, який є пов`язаною з відповідачем-7 особою, і ці дії підпадають під ознаки фіктивних правочинів. За твердженням позивача, спірні рішення, правочини та реєстраційній дії порушують права та інтереси позивача як кредитора відповідача-7 на задоволення його вимог щодо стягнення з відповідача-7 як боржника заборгованості.

У червні 2020 року разом із зазначеним позовом Акціонерне товариство "Сбербанк" подало до Господарського суду міста Києва заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просило:

1) накласти арешт на об`єкти нерухомого майна, які були передані Приватним акціонерним товариством "Квазар" за розподільчим балансом (серія та номер: б/н, виданий: 29.01.2018), що є додатком № 1 до Протоколу позачергових зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Квазар" б/н від 29.01.2018, до статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Кріпта", а саме: на об`єкти нерухомого майна, зазначені позивачем у заяві про вжиття заходів забезпечення позову;

2) заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо об`єктів нерухомого майна, зазначених позивачем у заяві про вжиття заходів забезпечення позову.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на наявність підтверджених доказами фактичних обставин, які вимагають застосування заходів забезпечення позову. Зокрема, заявник посилається на недобросовісну поведінку відповідача-7, який вчинив активні дії щодо відчуження власного майна на користь відповідача-3, направлені на ухилення від відповідальності перед позивачем по невиконаному кредитному зобов`язанню. З огляду на ці обставини, на думку позивача, існують обґрунтовані припущення щодо подальшого відчуження спірних активів відповідачем-3 третім особам, що зробить неможливим виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову. За твердженням заявника, заявлені ним заходи до забезпечення позову не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, є розумними, адекватними та обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, є співмірними з правами (інтересами), про захист яких він заявив, ці заходи спрямовані на ефективний захист позивача шляхом фактичного виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 у справі № 910/7596/20, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020, заяву Акціонерного товариства "Сбербанк" про забезпечення позову задоволено; накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, які належать на праві власності Приватному акціонерному товариству "Кріпта" на підставі розподільчого балансу (серія та номер: б/н, виданий: 29.01.2018), що є додатком № 1 до протоколу позачергових зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Квазар" б/н від 29.01.2018, а саме: на об`єкти нерухомого майна, зазначені позивачем у заяві про вжиття заходів забезпечення позову; заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо об`єктів, зазначених позивачем у заяві про вжиття заходів забезпечення позову.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.11.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у справі № 910/7596/20 скасовано, справу № 910/7596/20 направлено до Господарського суду міста Києва на новий розгляд заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" про вжиття заходів забезпечення позову.

Скасовуючи ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у справі № 910/7596/20 та направляючи справу № 910/7596/20 до Господарського суду міста Києва на новий розгляд заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" про вжиття заходів забезпечення позову Верховний Суд у постанові від 16.11.2020 вказав, що суди не дослідили обставин щодо наявності зв`язку між заявленими позивачем заходами забезпечення позову (накладенням арешту на майно та забороною органам і суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти дії) і предметом спору, тобто, не з`ясували, чи відповідають обрані позивачем заходи забезпечення позову вимогам, на забезпечення яких вони вживаються, залишили поза увагою обставини доцільності вжиття одночасно обох заявлених позивачем заходів забезпечення позову. Суди не надали належної оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, не з`ясували чи будуть мати вплив заявлені позивачем заходи забезпечення позову (у разі їх вжиття судом) на права та охоронювані інтереси інших учасників справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу, якщо будуть, то який саме та в якому обсязі, не дослідили співмірності заявлених заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, тобто не оцінили обставини щодо негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів. Суди не надали належну оцінку характеру заявлених позовних вимог у цій справі, та характеру спору, що виник між сторонами у справі, не дослідили, що саме є предметом позову, не з`ясували чи належить майно, на яке позивач просить накласти арешт, до предмета спору.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2020 заяву Акціонерного товариства "Сбербанк" про вжиття заходів забезпечення позову передано на розгляд судді Нечаю О.В.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Сбербанк" про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 та 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

За приписами частин 1, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову - це по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні рішення суду у випадку задоволення позову.

Зазначені вище норми процесуального закону пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням необхідності такого забезпечення у контексті положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України, яке застосовується як гарантія задоволення вимог позивача.

Згідно з ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Предметом позову у цій справі є позовні вимоги про:

- визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Квазар", оформлених протоколом позачергових загальних зборів акціонерів від 29.01.2018, в частині зменшення розміру статутного капіталу та передачі частини майна за розподільчим балансом до статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Кріпта";

- визнання недійсним правочину щодо переходу до Приватного акціонерного товариства "Кріпта" права власності на об`єкти нерухомого майна Приватного акціонерного товариства "Квазар", оформленого розподільчим балансом від 29.01.2018, що є додатком №1 до протоколу позачергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Квазар" від 29.01.2018, а також припинення права власності Приватного акціонерного товариства "Кріпта" на об`єкти нерухомого майна за наведеним у позовній заяві переліком;

- визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування внесених на підставі цих рішень державного реєстратора записів про право власності Приватного акціонерного товариства "Кріпта" на майно;

- визнання недійсними договорів іпотеки.

Отже, вимоги позивача носять одночасно майновий та немайновий характер.

У разі, якщо поданий позов, який особа просить забезпечити, має вимоги немайнового характеру, то у цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не застосовується та не досліджується, оскільки судове рішення у разі задоволення вимог немайнового характеру не вимагатиме їх примусового виконання. У такому разі має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому, піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 16.10.2019 у справі № 911/1530/19, від 25.09.2020 у справі № 925/77/20.

За змістом частини другої статті 136 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених цієї нормою, а саме якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Суд звертає увагу, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження під час розгляду спору по суті і не вирішується судом під час розгляду заяви про забезпечення позову, у зв`язку з чим посилання Акціонерного товариства "Сбербанк" у заяві про вжиття заходів до забезпечення позову на наявність правових підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Квазар", правочину щодо переходу до Приватного акціонерного товариства "Кріпта" права власності на об`єкти нерухомого майна Приватного акціонерного товариства "Квазар" є безпідставними.

Доводи Приватного акціонерного товариства "Квазар" стосовно невстановлення розміру заборгованості за кредитним договором також є безпідставними.

Приватне акціонерне товариство "Квазар" помилково вказує, що позов Акціонерного товариства "Сбербанк" носить виключно немайновий характер, оскільки однією із заявлених позивачем позовних вимог є вимога про припинення права власності Приватного акціонерного товариства "Кріпта" на об`єкти нерухомого майна за наведеним у позовній заяві переліком, тобто вимога майнового характеру.

Разом з тим, суд зазначає, що у матеріалах оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 у справі № 910/7596/20 відсутні будь-які докази на підтвердження вчинення Приватним акціонерним товариством "Кріпта" дій, спрямованих на відчуження спірного нерухомого майна.

Заявник у встановленому порядку після надходження матеріалів оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 у справі № 910/7596/20 на розгляд судді Нечая О.В. не звертався до суду з додатковими поясненнями, обґрунтуваннями щодо поданої ним заяви про забезпечення позову із наданням відповідних доказів.

Поряд з цим, суд встановив, що спір за позовом Акціонерного товариства "Сбербанк" у справі № 910/7596/20 Господарським судом міста Києва остаточно не вирішений.

Згідно з інформацією комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" наступне судове засідання у вказаній справі призначено на 15.12.2020.

Суд вважає, що Акціонерне товариство "Сбербанк" не позбавлене права та можливості звернутися до суду в межах справи № 910/7596/20 із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову.

З огляду на викладене, за наявних у матеріалах оскарження ухвали суду від 08.07.2020 доказів, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" про вжиття заходів до забезпечення позову.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 102,00 грн та за подання касаційної скарги в розмірі 2 102,00 грн, що разом становить 4 204,00 грн, відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Акціонерне товариство "Сбербанк", оскільки заява про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 136 - 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Сбербанк" (Україна, 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46; ідентифікаційний код: 25959784) на користь Приватного акціонерного товариства "Кріпта" (Україна, 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3; ідентифікаційний код: 41901960) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг в розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Нечай