Рішення № 93463952, 02.12.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/17934/19

Категорія 35

2/295/3588/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Кузнєцова Д.В.,

при секретарі судового засідання Поліщук О.В., Наральник Н.А.,

за участі представника позивача Хижняка О.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Козирєва І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення, -

В С Т А Н О В И В:

КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради звернулося до суду з вказаним позовом, в якому із урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за послуги централізованого опалення за період з 01.03.2014 року по 01.04.2019 у сумі 1 731,67 грн., із ОСОБА_2 у сумі 22 322,62 грн. за той же період, а також стягнути з відповідачів сплачені позивачем судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що квартира АДРЕСА_1 є спільною частковою власністю відповідачів та забезпечується послугами централізованого опалення. Опалювальна площа квартири складає 68,3 кв.м, а 1/2 частини опалювальної площі становить відповідно 34,15 кв.м. Відповідач ОСОБА_1 як інвалід війни II групи користується пільгою з оплати централізованого опалення у розмірі 100% встановленої плати, проте вказана пільга поширюється лише на 31,5 кв.м. опалювальної площі відповідно до п. 2 ч. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року №409. Тобто відповідач ОСОБА_1 зобов`язаний оплачувати послуги централізованого опалення за 2,65 кв.м. опалювальної площі, яка не покривається пільгою. Із 01.03.2014 по 01.04.2019 року відповідачі не сплачували за надані послуги, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 18.12.2019 року відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 11.02.2020, занесеною до протоколу судового засідання, прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до спільного розгляду із первісним позовом.

22.01.2020 на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні вимог до нього у зв`язку із тим, що позов пред`явлено до неналежного відповідача. Зокрема, ОСОБА_1 визнав, що разом із сином є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , однак зазначив, що син ОСОБА_2 ухиляється від сплати спожитих ним послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість. За словами ОСОБА_1 , він є інвалідом війни ІІ групи та користується пільгою (знижкою) в розмірі 100 відсотків із встановленої плати за користування опаленням.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог, просив їх задовольнити. Додав, що на ОСОБА_2 пільга на оплату послуг централізованого опалення не поширюється, проплат по заборгованості немає, а строки позовної давності переривались внаслідок звернення КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради із заявою про видачу судового наказу. Звертав увагу суду, що ОСОБА_2 , за словами іншого співвідповідача ОСОБА_1 , є його сином, хоча існує певна плутанина в літерах прізвищ у різних документах.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях щодо заяви про збільшення розміру позовних вимог. Додав, що згідно з абзацом другим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №409 користується пільгою в розрахунку 42 кв.м опалювальної площі на людину, а також просив суд застосувати строки позовної давності до вимог позивача.

В судовому засіданні 14.07.2020 представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Козирєвим І.М. були надані письмові заперечення на позовну заяву, у яких представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до його довірителя. Як і відповідач ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 просив застосувати строки позовної давності, а також звернув увагу, що його довіритель не має жодних речових прав на квартиру АДРЕСА_1 і дана обставина підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. У подальших судових засіданнях представник ОСОБА_2 так само в усній формі заперечував проти задоволення позову з підстав, наведених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача ОСОБА_2 , а також відповідача ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що КП «Житомиртеплокомуненерго» є постачальником теплової енергії та гарячого водопостачання в квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 01.12.2020 відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , а саме ОСОБА_1 належить 1/2 ідеальних частки квартири, а ОСОБА_2 - 1/3 частки. Інша 1/6 ідеальної частки квартири зареєстрована за ОСОБА_4 .

Однак, судом звернуто увагу на те, що згідно із наявним у матеріалах справи свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 17.10.2011 року державним нотаріусом Другої житомирської державної нотаріальної контори Бочелюк В.М., відповідач ОСОБА_2 є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та спадкоємцем майна померлої матері у вигляді 1/6 частини згаданої вище квартири.

У матеріалах справи відсутні докази державної реєстрації відповідачем ОСОБА_2 (за даними паспорта громадянина України ОСОБА_2 ) права власності на 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 .

За змістом ст.ст. 1220, 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Та обставина, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_1 та є фактичним власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 підтверджуються наявними у матеріалах справи рішеннями Богунського районного суду м. Житомира від 17.06.2014 у справі №295/20540/13-ц, від 20.08.2014 у справі №295/11918/14-ц, від 29.02.2012 у справі №2-1460/12, що набрали законної сили. У всіх зазначених справах приймали участь відповідачі по даній справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а тому ці обставини не доказуються при розгляді справи №295/17934/19 в силу вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України.

Суд критично ставиться до тверджень адвоката Козирєва І.М., що його довіритель немає жодних речових прав на квартиру АДРЕСА_1 так як наведене спростовується згаданими у попередньому абзаці рішеннями суду. Відсутність відповідної інформації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно викликана лише особливостями запиту, а саме прізвищем « ОСОБА_2 », а не « ОСОБА_2 » та даними щодо РНОКПП ОСОБА_2 , який просто не вносився у попередні роки до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 162 Житлового кодексу Української РСР плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Законодавством про житлово-комунальні послуги регулюються відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Так, згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо-та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом першим частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положення п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до п. 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (п.18 Правил).

Частиною шостою статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Зобов`язання, згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наведеними положеннями законів передбачено, що споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо такі послуги централізованого опалення були надані та вони фактично користувалися ними або мали можливість користуватись.

Із наявних у матеріалах справи розрахунків вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 рахується заборгованість із оплати послуг централізованого опалення за період із 01.03.2014 по 01.04.2019 у загальній сумі 24 054,29 грн.

Встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується безтерміновим посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим УПСЗН Богунської районної ради м. Житомира 12.07.2007.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги на оплату житлово-комунальних послуг, установлено соціальну норму житла для оплати централізованого та індивідуального опалення (теплопостачання) незалежно від джерела та виду енергії - 21 кв. метр опалюваної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю.

При цьому у абзаці другому пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 зазначалось, що для сімей ветеранів війни, що складаються лише з непрацездатних осіб (статті 12, 13, 14 і 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у разі користування газопостачанням зазначена норма становить 42 кв. метри опалюваної площі на одну особу, яка має право на знижку плати, та додатково 21 кв. метр на сім`ю.

Суд погоджується із запереченням відповідача ОСОБА_1 на вимоги позивача до нього про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення із урахуванням опалювальної площі 2,65 кв.м, яка, на думку представника позивача, не покривається пільгою. Так, згідно з матеріалами справи відповідач ОСОБА_1 є співвласником 1/2 частини квартири по бульвару Польському , опалювальна площа якої становить 68,3 кв.м, а тому він зобов`язаний сплачувати за послуги централізованого опалення із урахуванням опалювальної площі в 34,15 кв.м як 1/2 частини від загальної опалювальної площі квартири.

В свою чергу інший відповідач не може вважатись членом сім`ї ОСОБА_1 згідно з положенням статті 64 Житлового кодексу УРСР, так як ОСОБА_2 є співвласником квартири та не проживає у ній постійно із батьком, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема копіями згаданих вище рішень Богунського районного суду м. Житомира від 17.06.2014 у справі №295/20540/13-ц, від 20.08.2014 у справі №295/11918/14-ц, від 29.02.2012 у справі №2-1460/12, свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.10.2011, відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області щодо ОСОБА_2 , паспорту громадянина України ОСОБА_2 тощо.

З огляду на викладене, соціальна норма житла для оплати централізованого опалення (теплопостачання) ОСОБА_1 як непрацездатної особи - ветерана війни складає згідно з абзацом другим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 - 42 кв. метри опалюваної площі.

Зважаючи на звернення одразу обох відповідачів із заявами про застосування строку позовної давності суд вважає за доцільне вказати наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради зверталося до суду із заявою про видачу судового наказу та Богунським районним судом м. Житомира 17.12.2018 року було видано судовий наказ по справі за заявою КП «Житомиртеплокомуненерго» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за оплату житлово-комунальних послуг. У свою чергу ухвалою від 17.01.2019 за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 судовий наказ від 17.12.2018 року був скасований.

Відповідно до положень статтей 257, 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

При вирішенні питання щодо обставин переривання позовної давності суд, керуючись положенням ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховує висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №712/8916/17 за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.

У згаданій постанові Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно з частиною другою статті 264 ЦК України з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи за її частиною. На підставі припису частини другої статті 264 ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб`єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі.

У зв`язку із тим, що строк позовної давності застосовується судом виключно за заявою сторони та лише у тому випадку, коли наявні підстави для задоволення позовних вимог, суд, із урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради частково, а саме в межах загального трирічного строку позовної давності.

Як було встановлено судом раніше, відповідач ОСОБА_1 має право пільгу на оплату послуг централізованого опалення (теплопостачання) в межах соціальної норми у 42 кв. метри опалюваної площі на одну особу, у зв`язку із чим із урахуванням меж заявлених вимог та строку позовної давності суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову до ОСОБА_1 .

Натомість із іншого відповідача - ОСОБА_2 із урахуванням меж заявлених вимог та строку позовної давності підлягає стягненню заборгованість за надані послуги централізованого опалення в сумі 8 100,05 грн. ((загальний розмір заборгованості 24 054,29 грн. - 7 854,19 грн. заборгованості поза межами строку позовної давності (до 01.12.2016) / 2)).

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 646,88 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 257, 264, 525, 526, 530, 1220, 1268 ЦК України, законами України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за надані послуги централізованого опалення в сумі 8 100 грн. 05 коп. та судовий збір в сумі 646 грн. 88 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради, адреса: 10014, м. Житомир, вул. Київська, 48 код ЄДРПОУ 35343771).

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 РНОКПП НОМЕР_3 .

Дата складання повного судового рішення - 09.12.2020.

Суддя