Рішення № 9346279, 24.02.2010, Лисичанський міський суд Луганської області

2-236/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 4 лютого 2010 року. Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Калитки О.М.,

при секретарі судового засідання Карловій А.Б.,

за участю: представника відповідача Руденко Л.Ф., розглядаючи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «Нафтохімекологія», треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі,-

встановив:

Позивач звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 16.01.2007року в якості головного бухгалтера ТОВ «НПП«Нафтохімекологія». Їй було визначено робоче місце та коло трудових обовязків, які вона виконував належним чином, за що отримувала заробітну плату. 13.01.2009 року їй стало відомо, що наказом №4-к від 16.06.2008 року її звільнено з роботи на підставі того, що вона була прийнятий на роботу не уповноваженою на те особою. Вважає наказ про її звільнення незаконним. Просила суд, уточнивши позовні вимоги, визнати наказ №4-к від 16.06.2008 року про її звільнення незаконним, поновити її на роботі на посаді головного бухгалтера з початку його дії.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, надав суду пояснення, аналогічні викладеному у позові, доповнивши, що була прийнята на роботу директором по виробництву ОСОБА_4, який мав довіреність від керуючої санацією ОСОБА_6 на прийняття та звільнення працівників. Керуюча санацією ОСОБА_6 знала про те, що вона прийнята на роботу, оскільки виробничі наради проходили за її участі. Вона надавала їй бухгалтерські документи на підпис. Вважає, що ОСОБА_4 мав повноваження на прийняття на роботу. Копію наказу про звільнення отримала 13.01.2009 року.

Представник позивача ОСОБА_7 у судовому засіданні підтвердив вищевикладене позивачем, в своїх поясненнях посилався на обставини викладені у позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що на час прийняття позивача на роботу ТОВ «НВП «Нафтохімекологія» перебувало у стадії банкрутства. Керівником товариства була керуюча санацією ОСОБА_6 ОСОБА_4 був прийнятий на роботу директором по виробництву ОСОБА_6 За посадовою інструкцією ОСОБА_4 не мав права прийняття працівників на роботу. Отже, наказ про прийняття позивача на роботу виданий не уповноваженою особою. ОСОБА_3 є легітимним директором товариства, оскільки був обраний рішенням загальних зборів ТОВ «НВП «Нафтохімекологія». Приступивши до своїх обовязків, ОСОБА_3 дізнався про незаконне прийняття позивача на роботу, тому видав наказ про її звільнення. Не визнає факт роботи позивача на підприємстві, оскільки не має даних на підтвердження цього. Копія наказу про звільнення з роботи дійсно була вручена позивачу 13.01.2009 року. Посилаючись на те, що наказ № 8-к від 16.01.2007 року про прийом позивача на посаду головного бухгалтера у ТОВ НВП «Нафтохімекологія» скасований 31.03.2009 року наказом № 7-к як не відповідний ст.21 КЗпП України, просив суд у позові відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не зьявився, поро час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своїй заяві до суду просив відмовити позивачу в задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_4 просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що у липні 2006 року наказом керуючої санацією ОСОБА_6 він був призначений на посаду директора по виробництву ТОВ НВП «Нафтохімекологія». Право підпису наказів, розпоряджень про прийом на роботу було йому делеговано ОСОБА_6 шляхом видачі довіреності. Позивач виконувала обовязки, покладені на неї трудовим договором з відома керуючої санацією ОСОБА_6

Третя особа ОСОБА_5 позов позивача просив задовольнити посилаючись на те, що він працював заступником директора ТОВ НВП «Нафтохімекологія» і мав права першого підпису за відсутності директора. Позивач була прийнята на роботу уповноваженою особою, виконувала обовязки, покладені на неї трудовим договором з відома керуючої санацією ОСОБА_6

Судом досліджено наступні докази:

показання свідка ОСОБА_6, яка у судовому засіданні показала, що 24.02.2006 року ухвалою господарського суду Луганської області призначена керуючою санацією ТОВ НВП «Нафтохімекологія». Наказом від 11.07.2006 року на посаду директора по виробництву був призначений ОСОБА_4А, в обовязки якого входив плановий розвиток підприємства та дослідження ринку виробництва. Права прийому, звільнення працівників, як і права підпису фінансових, кадрових документів, табелів обліку робочого часу ОСОБА_4 вона не делегувала, довіреності не видавала. Про те, що на підприємстві є працівники, вона дізналася у 2008 році при допиті у прокуратурі. На спірному підприємстві виробнича - фінансова діяльність не велась, заробітна плата не виплачувалась, Василенко на роботу вона не приймала і звітності по ній не було.

Суд, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, показання свідка, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Наказом №8-к від 16.01.2007 року заступника директора ОСОБА_5 та директора по виробництву ОСОБА_4 позивач була прийнята на роботу на посаду головного бухгалтера з 16 січня 2007 року з посадовим окладом згідно штатного розпису (а.с.20).

Наказом №4-к від 16.06.2008р. директора НВП «Нафтохімєкологія» ОСОБА_3 позивач звільнена з 16 червня 2008 року з посади головного бухгалтера як прийнята на роботу не уповноваженою на те особою (а.с.2).

Наказом № 7-к від 31.03.2009 року наказ № 8-к від 16.01.2007 року про прийом на роботу головного бухгалтера ОСОБА_2 скасований як не відповідний ст. 21 КЗпП України (а.с.38-39).

У судовому засіданні сторони визнали факт вручення позивачу копії наказу № 4-к від 16.06.2008 року про звільнення - 16.06.2008 року, тому відповідно до ст. 61 ЦПК України вказана обставина доказуванню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходить з наступного.

Згідно ст.. 21 КЗпП України трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органом чи фізичною особою, …

Відповідно до статті 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Фактичний допуск до роботи вважається укладанням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома уповноваженого ним органу.

Відпоідно до ст.. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» керуючий санацією має право укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди.

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою господарського суду Луганської області від 24.02.2006 року ОСОБА_8 була призначена керуючою санацією ТОВ НВП «Нафтохімекологія». Наказом керуючою санацією ТОВ НВП «Нафтохімекологія» ОСОБА_8 ОСОБА_4 був призначений на посаду директора по виробництву. Ці обставини не оспорювалися сторонами, третіми особами в судовому засіданні і не підлягають доказуванню. Суд не бере до уваги показання ОСОБА_4 про делегування йому як директору по виробництву прав підпису наказів (розпоряджень) про прийом на роботу, оскільки вони спростовуються показаннями свідка ОСОБА_6 та посадовою інструкцією директора по виробництву ТОВ «НВП «Нафтохімекологія». (а.с.43-45).

Докладною позивача керуючому санацією ОСОБА_6 підтверджується, що ОСОБА_5 на підприємстві не працював і штатний розклад щодо неї відсутній.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що позивач була прийнята на роботу наказом не уповноважених на те особами на укладення трудового договору робота якою провадилась без розпорядження та відома уповноваженого на той час керуючого санацією ОСОБА_6, тому не можна вважати наказ № 8-к від 16.01.2007 року про прийняття на роботу позивача укладеним, тому немає підстав для поновлення позивача на роботі головного бухгалтера ТОВ НВП «Нафтохімекологія».

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Оскільки у судовому засіданні сторонами визнано факт вручення позивачу копії наказу про звільнення 13.01.2009 року, суд вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду за вирішенням трудового спору, передбачений ст. 233 КЗпП України.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 8 грн. 50 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 7 грн. 50коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче підприємство «Нафтохімекологія», треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі в якості головного бухгалтера з 13 січня 2009 року відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у сумі 8 (вісім) гривень 50 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 7 гривень 50 копійок перерахувати на розрахунковий рахунок 31211259700051 КЕКД 22050000 УДК в м. Лисичанську Код 24180679 ГУДКУ в Луганській області МФО 804013.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду Луганської області.

Суддя: