Ухвала суду № 93462501, 25.11.2020, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 4-с/742/28/20

Єдиний унікальний № 2517/937/12

УХВАЛА

іменем України

25 листопада 2020 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Циганка М.О., за участю секретаря судового засідання Харченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення головного державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Клименко Л.Г.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії та рішення головного державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Клименко Л.Г.

Свою скаргу мотивувала тим, що 15 вересня 2016 року головним державним виконавцем Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Клименко Л.Г. на підставі виконавчого листа № 2/2517/937/12, виданого Прилуцьким міськрайонним судом від 10 липня 2012 року, про стягнення з неї на користь КС «Президент-Клуб» боргу в розмірі 3612,45 грн., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 52438414.

09 червня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.

13 червня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення документа стягувачу із можливістю повторного пред`явлення документа для виконання до 13 червня 2020 року.

У зв`язку із непред`явленням документа повторно до виконання, скаржниця звернулася до органів виконавчої служби про зняття арешту з майна, накладено на підставі постанови державного виконавця.

12 серпня 2020 року вона отримала відповідь від в.о. начальника Прилуцького міськрайонного відділу ДВС М. Бойко про те, що станом на 03 липня 2020 року вищевказаний виконавчий лист на виконання не надходив, а тому, відсутні підстави для зняття арешту.

Відсутність виконавчого провадження та наявність арешту на майно, змусили ОСОБА_1 звернутися до суду із скаргою на дії державного виконавця та зобов`язання зняття арешту з належного їх майна, накладеного постановою про арешт майна боржника від 09 червня 2017 року.

Скаржниця в судове засідання не з`явилася, проте, згідно її заяви та письмових пояснень, просила розгляд справи проводити без її участі. Скаргу підтримала в повному обсязі, просила її задовольнити.

Державний виконавець в судове засідання не з`явилася, згідно письмового клопотання просила розгляд справи проводити без її участі, щодо вирішення данної скарги, покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо, відповідно, до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку про необхідність задоволення скарги з наступних підстав:

15 вересня 2016 року головним державним виконавцем Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Клименко Л.Г. на підставі виконавчого листа № 2/2517/937/12, виданого Прилуцьким міськрайонним судом від 10 липня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Президент-Клуб» боргу в розмірі 3612, 45 грн., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 52438414 (а.с. 5).

09 червня 2017 року головним державним виконавцем Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Клименко Л.Г. винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 52438414 (а.с. 6).

13 червня 2017 року головним державним виконавцем Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Клименко Л.Г. винесено постанову про повернення документа стягувачу із можливістю повторного пред`явлення документа для виконання до 13 червня 2020 року(а.с.7).

У відповідності до інформації про виконавче провадження № 52438414, зазначається:

-15 вересня 2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження;

-09 червня 2017 року винесена постанова про арешт майна боржника;

-13 червня 2017 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (строк повторного пред`явлення – 13 червня 2020 року). Стан виконавчого провадження - завершено (а.с. 8-10).

На час розгляду справи в суді, виконавчий документ на виконання повторно не направлявся, виконавче провадження не відкривалося, але арешт на майно, накладений у вже завершеному виконавчому провадженні, залишається.

У відповідності до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Положеннями ст.447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Крім того, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

У відповідності до вимог ст. ст. 81, 82 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. ст. 386, 391 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що арешт з усього майна (коштів) боржника або його частини може бути знятий за рішенням суду.

За таких обставин, оскільки судом встановлено, що виконавче провадження № 52438414 завершено, виконавчий лист № 2/2517/937/12, виданий Прилуцьким міськрайонним судом від 10 липня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Президент-Клуб» боргу в розмірі 3612,45 грн. на виконання, станом на 24 листопада 2020 року, повторно не направлявся, а арешт на майно боржника залишився не скасований, тому, скарга про знаття арешту з майна, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись вищевикладеним, на підставі ст. ст. 450-451 ЦПК України , суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення головного державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) Клименко Любові Григорівни

- задовольнити.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) Клименко Любові Григорівни щодо не зняття арешту з майна у виконавчому провадженні № 52438414, який накладений 09 червня 2017 року на підставі постанови про арешт майна боржника.

Зобов`язати головного державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) Клименко Любов Григорівну, скасувати арешт на майно у виконавчому провадженні № 52438414, який накладений 09 червня 2017 року на підставі постанови про арешт майна боржника та вчинити дії, визначені ч. 5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М.О. Циганко