Рішення № 93460008, 04.12.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/12150/20

Провадження №2/592/3407/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми у складі: головуючого судді – Алфьорова А.М., за участю секретаря – Літовченко С.М., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Ізотова В.А. про визнання договору іпотеки припиненим та виключення відомостей з Державного реєстру іпотеки та Державного реєстру на відчуження майна, зняття заборони,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду і свої позовні вимоги мотивує тим, що 11.10.2005 р. вона придбала квартиру АДРЕСА_1 . 11.10.2005 р. між нею та АТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір № SUH0GK001140028, на отримання коштів для купівлі квартири, договір іпотеки між АТ КБ «Приватбанк» 12.10.2005 р. приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Рибалка К.Д., реєстр заборон № 228, згідно з яким, в якості забезпечення зобов`язання було передане нерухоме майно, а саме спірна квартира. 19.03.2007 р. приватним нотаріусом Ізотовою В.А. 19.02.2007 р. приватним нотаріусом ДМНО Козіною А.В. зареєстровано обтяження – тип обтяження іпотека, підставою обтяження є договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договорами про іпотечні кредити, об`єктом обтяження є квартира АДРЕСА_1 . 27.02.2007 р. заключний договір про внесення змін до договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договорами про іпотечні кредити. З повідомлення АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що право вимоги за зазначеним договором відступлено банком на користь Ukraine Mortgage Loan Finanse NO.1PLS/Великобританія/ 19.02.2007 р. для збереження зручності розрахунків застрахованими документами ЮМЛ уповноважив Приватбанк на прийом платежів та ведення всіх справ, пов`язаних з страховими документами, у тому ж порядку, як це відбувалося до відступлення прав вимоги. З відомостей державного реєстру іпотек вбачається, що на вказаній квартирі є обтяження, однак приватним нотаріусом вказане обтяження не скасоване. Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» від 30.09.2020 р. заборгованості по кредитному договору № SUH0GK001140028 від 11.10.2005 р. немає. Дата закриття кредиту 31.10.2015 р. Просить суд: скасувати заборону на відчуження нерухомого майна квартири АДРЕСА_2 , припинити обтяження, зареєстроване в реєстрі заборон за № 228 на квартиру АДРЕСА_2 та припинити іпотеку в Державному реєстрі речових прав на квартиру АДРЕСА_2 .

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з`явився.

Третя особа приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Ізотова В.А. у судове засідання не з`явився.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу з розстроченням платежу від 11.10.2005 р.

11.10.2005 р. між позивачем ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір № SUH0GK001140028, за умовами якого позивачу було надано кредитні кошти у розмірі 9805 доларів США на наступні цілі: купівля квартири у сумі 8500 доларів США та на сплату страхових платежів у сумі 1305 доларів США, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,33 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісією за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,16 % від суми виданого кредиту.

Відповідно до договору іпотеки від 12.10.2005 р. укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , за умовами якого іпотекою забезпечується виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором № SUH0GK001140028 від 11.10.2005 р.

Згідно договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договорами про іпотечні кредити від 19.02.2007 р. між ЗАТ КБ «Приватбанк» та «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» вбачається, що право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки належить «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ».

З Державного реєстру іпотек вбачається, що 19.03.2007 р. приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Ізотовою В.А. на підставі договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договорами про іпотечні кредити накладено обтяження на квартиру АДРЕСА_3 .

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи зі змісту ст.ст. 526, 599 ЦК України, зобов`язання вважається виконаним належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені у договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За приписами статей 3, 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм права іпотека припиняється, зокрема, в разі припинення основного зобов`язання у зв`язку з його повним виконанням. При цьому, законодавець не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов`язаних з припиненням іпотеки, оскільки іпотека за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом припинення виконання основного зобов`язання.

За положеннями ч. 1 ст. 593 ЦК України, припинення права іпотеки в разі належного виконання основного зобов`язання презюмується.

Встановлення факту припинення основного зобов`язання належним його виконанням, є свідченням припинення додаткових (акцесорних) зобов`язань за договорами іпотеки.

Відповідно до ч.3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з п. 5 гл. 15 р. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок), нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, зокрема: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 6.1 глави 15 розділу II Порядку передбачено, що про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на майно нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.

Отже, законодавством передбачено підстави та порядок зняття заборони відчуження нерухомого майна.

Враховуючи необхідність документального закріплення підстав зняття нотаріусом заборони відчуження нерухомого майна (нотаріус не може зняти заборону без офіційного звернення), у разі особистого звернення до нотаріуса осіб, які є ініціаторами зняття заборони, та мають на це необхідні права та повноваження, нотаріусу слід відбирати від таких осіб відповідну заяву, в якій міститиметься прохання про зняття заборони відчуження нерухомого майна та до якої додаються необхідні підтверджуючі документи.

При одержанні заяви та підтверджуючих документів, на виконання п. 6.1. гл. 15 р. II вказаного Порядку, нотаріус реєструє таку заяву в журналі реєстрації вхідних документів та робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.

Після зняття заборони відчуження нерухомого майна нотаріус, який зняв заборону, може провести державну реєстрацію припинення обтяження (заборони), а також припинення іншого речового права (іпотеки) - у разі, коли знімається заборона з предмета іпотеки, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тобто, у процедурі зняття заборони первинними є дії щодо завершення початої нотаріальної дії з накладення заборони (з проставленням відміток у відповідному реєстрі та алфавітній книзі та проставлення відмітки на правочині) та лише після цього можливе внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення заборони та іпотеки.

З припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплений принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 та ст. 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена лише у випадку і порядку, встановлених законом. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Як визначено ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Звертаючись до суду з цим позовом ОСОБА_1 просила визнати іпотеку такою, що припинена з огляду на належне виконання ним умов кредитного договору.

Судом встановлено, що заборгованість за кредитним договором № SUH0GK001140028 від 11.10.2005 р. відсутня, дата закриття кредиту 31.10.2015 р.

Як вбачається зі змісту Постанови Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 500/4127/16-ц (провадження №61-22142св18), правильним є висновок про те, що основне зобов`язання за кредитним договором виконано у зв`язку з повним виконанням судового рішення про дострокове стягнення з боржників всієї суми заборгованості за цим договором, отже, таке зобов`язання припинилось на підставі ст. 559 ЦК України, внаслідок чого припинилось право застави (іпотеки).

У пункті 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року зроблено висновок, що за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання (аналогічний висновок сформулював Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 910/16461/16; також пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц).

За таких обставин, у силу частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» у зв`язку з припиненням основного зобов`язання, суд приходить до висновку, що договір іпотеки також є припиненим.

Таким чином, зобов`язання позивача за іпотечним договором, які є похідними від основного зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором, є припиненими, а наявна заборона відчуження належної ОСОБА_1 квартири за адресою: АДРЕСА_4 та відомості, внесені до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна щодо цієї квартири, обмежують право власності позивача, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Ізотова В.А. про визнання договору іпотеки припиненим та виключення відомостей з Державного реєстру іпотеки та Державного реєстру на відчуження майна, зняття заборони – задовольнити.

Скасувати заборону на відчуження нерухомого майна – квартири АДРЕСА_2 , припинити обтяження, зареєстроване в реєстрі заборон за № 228 на квартиру АДРЕСА_2 та припинити іпотеку в Державному реєстрі речових прав на квартиру АДРЕСА_2 .

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у сумі 840 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.М. Алфьоров