Ухвала суду № 93459477, 10.12.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/2256/2020 Справа № 490/437/20

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Дудник Г.С., за участі представника позивача адвоката Долгова А.Г., представника відповідача Гончарова А.В. , представника відповідача Упраління ДАБК ММР,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог – ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог - Департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати протиправними дії та скасувати (анулювати) Повідомлення про початок будівельних робіт від 20.09.2019 року № МК 061192630344, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією у Миколаївській області Гончарову А.В. на об`єкт «Будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 »; визнати протиправними дії та скасувати (анулювати) Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта від 21.11.2019 року № 141193251012, видану Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради Гончарову А.В. на об`єкт «Будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 » та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державного реєстратора речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 , індексний номер 49966076 від 02.12.2019 року та зобов`язати державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради внести відповідні зміни в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що є воасником квартири АДРЕСА_2 . Наприкінці веремня 2018 року по сусуідсту з її квратирою по АДРЕСА_1 почали проводити незаконне самовільне будівництво з порушенням ДБН .Після її та ОСОБА_3 численних звернень Управлінням ДАБК ММР та Управлінням ДАБІ у Миколаївській області були скаосовані дозвільні документи на початок будівництва. Проте самовільне будівництво все одно продовжувалося. Позивачкою було замовлено проведення декілької будівельно-технічних експертиз, висновками яких підтверджується порушення при вказаному будівництві діючих норм та вимог ДБН відносно житлової квратири, що перебуває у її власності .

Проте згодом їй стало відомо, що ОСОБА_2 все ж таки отримано дозвільні документи на самовільне будівництво та зареєстрвоано право власності на на відповідний будинок- що вона вважає незаконним та просить скасувати оспорювані документи та державну реєстрацію права власності на житловий будинко в АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 12 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі. У зв`язку з великою навантаженістю, призначити підготовче судове засідання на 17.06.2020 року.В подальшому оголошувалася перерва в підготовчому провадженні за клопотанням сторін.

Представник відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради Іванковська Ю. заявила клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог за п.2 прохальної частини позовної заяви, а саме: визнати протиправними дії та скасувати (анулювати) Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта від 21.11.2019 року № 141193251012, видану Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради Гончарову А.В. на об`єкт «Будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 » - оскільки відповідно до ст. 20,21 КАС України такі вимоги підсутдні окуржному адмінстративному суду і повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокатка Єленич О.В. не заперечувала проти заявленого клопотання.

Представник позивача заперечував проти задволення клопотання, оскільки ухвалою Миколаївського окружного аддміністративного суду було відмовленоу відкритіт провадження за позовом ОСОБА_1 з тьакими самим позовними вимогами - оскільки справу слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Після цього вони і звернулися до Центрального районного суду м.Миколаєва з вказаним позовом в порядку цивільного судочинства.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Пункт 1 частини 1 статті 19 КАС України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних осіб із суб"єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Згідно з частиною першою статті 4 КАС України суб"єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб"єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб"єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення (виконання або невиконання такою стороною зазначених функцій).

Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України , суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб"єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Вирішуючи питання про юрисдикцію суду, необхідно з"ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

Позивач мотивував позов тим, що реєстрацією декларації були порушені його права на безпечне володіння, користування та розпоряджання майном, оскільки скаржник порушив під час будівництва сусіднього з позивачем будинку будівельні норми та правила.

Предметом позову є скасування декларації, свідоцтва та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Тобто, спірні правовідносини виникли щодо правомірності набуття фізичною особою-скаржником права власності на новостворений об"єкт нерухомості, що знаходиться на земельній ділянці, сусідній із ділянкою позивача.

Частина друга статті 16 Цивільного кодексу України передбачає серед способів захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. А також вказує, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Якщо порушення своїх прав особа обґрунтовує наслідками, спричиненими рішенням, дією чи бездіяльністю суб"єкта владних повноважень, які ця особа вважає неправомірними та такими, що призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, які мають майновий характер або пов"язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень, дій чи бездіяльності та скасування відповідних актів є способом захисту цивільних прав й інтересів.

Отже, не є публічно-правовим спір суб"єкта приватного права - фізичної чи юридичної особи - щодо управлінських дій суб"єкта владних повноважень, які були спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав третьої особи. Такий спір є спором про цивільне право, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб"єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовані нормами цивільного й адміністративного права.

У цій справі на підставі декларації, яка, на думку позивача, зареєстрована внаслідок протиправних дій Упраління ДАБК ММР , у скаржника виникло речове право, правомірність набуття якого оспорює позивач. А тому цей спір стосується приватноправових відносин і не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду у Постанові по справі № 127/93/17-ц від 21.11.2018 вважає необґрунтованим наявність в адміністративного суду юрисдикції щодо розгляду цього спору. Такий спір має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

Позивач мотивує вимоги порушенням її прав на безпечне володіння, користування та розпоряджання майном, а також порушенням скаржником будівельних норм і правил під час будівництва будинку.

Підставою для скасування декларації, на думку позивача, є зазначення у ній відповідачем недостовірних даних та вимог ДБН при його будівництві. Позовні вимоги про скасування свідоцтва і рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень позивач вважає похідними від вимоги про скасування декларації, про що зазначив у позовній заяві.

Отже, вимога позивача про скасування декларації, в якій, на його думку, відповідач ОСОБА_2 навів недостовірні дані, пов"язана з оспорюванням законності набуття останнім права власності на будинок.

З огляду на це суд вважає, що ініційований фізичною особою спір про скасування декларації про готовність об"єкта до експлуатації має розглядатися як спір, що пов"язаний з порушенням цивільних прав позивача особою, за якою на підставі вказаної декларації було зареєстроване право власності на цей об"єкт нерухомого майна. Так, скасування реєстрації декларації про готовність об"єкта до експлуатації, що стала підставою для оформлення замовником будівництва права власності на об"єкт нерухомого майна, вплине на права й обов"язки цього замовника, зокрема, в частині можливості експлуатації відповідного об"єкта нерухомості.

Відповідно до п. 1 ч.1 чт. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі вищевикладеного суд не вбачає підстав для задволення заявленого клопотання.

Керуючись ст. 197,200, 255 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради Іванковської Ю. про закриття провадження у справі.

Апеляційне оскарження ухвали відповідно до вимог ст. ст. 352-354 ЦПК України

Суддя Гуденко О.А.