Вирок № 93458061, 10.12.2020, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/731/18

Провадження №1-кп/944/132/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2020 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря судового засідання Вербенець Т.Р.

прокурора Малькович М.С.

захисників Швеця І.Я., Федора Б.Ю.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140350001578 від 21.12.2017 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Яворова Львівської області, українця, громадянина України, неодруженого, має трьох неповнолітніх дітей, з середньою освітою, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє - вироком Яворівського районного суду Львівської області від 19.10.2020 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді 07 (семи) років 10 (десяти) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, покарання відбув повністю,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Яворова Львівської області, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, востаннє - вироком Яворівського районного суду Львівської області від 06.03.2017 року за ч.3 ст. 186, ч.3 ст. 357 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком 2 роки

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( щодо якого кримінальне провадження 06.11.2020 закрито у зв`язку із смертю), 20 грудня 2017 року близько 17 год, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме на вчинення крадіжки з будинку АДРЕСА_3 , діючи з корисливий мотивів, прибули на територію вищевказаного господарства, де шляхом пошкодження вікна проникли в житловий будинок, звідки умисно, таємно викрали комп`ютерний монітор торгівельної марки «ViewSonic» моделі VA1912w-4 вартістю 850 грн, маршрутизатор (роутер W1-F1) торгівельної марки «ТР- LINK» моделі «TL-MR3220» вартістю 237 грн 60 коп, головну гарнітуру (навушники) вартістю 700 грн, оптичний маніпулятор (миша) торгівельної марки «ріко» вартістю 84 грн, пpoгpaвач (DVD/CD) торгівельної марки «Panasonic» моделі «S 325» вартістю 356 грн, блок живлення моделі «ADP- 65VHD» вартістю 140 грн, акустичну колонку торгівельної марки «Gemix» модель «TF-5 Beech» вартістю 317 грн, дві акустичні колонки марки «SHARP» вартістю 215 грн, які належать ОСОБА_4 , спричинивши останньому матеріальну шкоду на суму 2899 грн 60 коп, та в подальшому залишили місце події і розпорядились викраденим на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 11.07.2018 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав частково та пояснив, що 20.12.2017 року до нього прийшов ОСОБА_3 та попросив допомогти забрати його речі у колишнього тестя - ОСОБА_4 . Вийшов з дому, по дорозі зустріли ОСОБА_2 та повідомили йому, що йдуть до потерпілого забрати речі ОСОБА_3 , на що той погодився та вони пішли разом. Підійшовши до будинку, ОСОБА_3 сказав, що ключів у нього немає, речі йому необхідно забрати, а тому потрібно лізти через вікно. З ОСОБА_3 вони викруткою зняли шибу вікна та залізли у будинок. ОСОБА_2 в той час залишився на дорозі. Коли він з ОСОБА_3 вже перебували у будинку, останній закликав ОСОБА_2 і той також заліз у будинок. ОСОБА_5 речі (всі ті, що вказані в обвинувальному акті) у пакет, ОСОБА_2 першим виліз через вікно з будинку, він подавав йому речі та після цього сам виліз, а третім був ОСОБА_6 . Після цього вони пішли до квартири ОСОБА_3 , щоб занести вказані речі до нього додому. Коли прийшли до квартири, їх побачили сусіди та почали кричати, що то за речі та де вони їх взяли. Біля під`їзду ОСОБА_2 передав йому ті речі, які він ніс, сам залишився на вулиці, а він разом із ОСОБА_3 занесли їх на третій поверх, до нього додому. Про те, що здійснили крадіжку зрозумів, коли сусіди ОСОБА_6 почали до них кричати. В цей день алкоголю не вживали, про те, що ОСОБА_3 проживає на вул. Л.Українки знав та знав про те, що на вул. Пушкіна, 20 проживає ОСОБА_7 .

В подальшому, в судовому засіданні 12.06.2020, обвинувачений ОСОБА_1 змінив покази та пояснив, що ОСОБА_3 попросив його допомогти забрати речі з будинку ОСОБА_7 , про крадіжку мови не було. На його запитання - чому вони мають лізти через вікно, ОСОБА_3 відповів, що забув ключі вдома. ОСОБА_7 вдома не було, він перебував на роботі. Інструментів для зняття шиби у них не було. Він з ОСОБА_3 залізли через вікно у будинок та збирали речі, потім закликали ОСОБА_2 , який стояв на дорозі. З будинку забрали речі ОСОБА_3 та понесли до його квартири. Вже біля будинку ОСОБА_3 сусіди почали кричати «де ви це взяли, знову накрали?». Після чого все залишили у квартирі ОСОБА_3 та з ОСОБА_2 пішли з будинку ОСОБА_6 .

Під час судових дебатів обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що вину у крадіжці визнає та розкаюється у вчиненому, однак зазначив, що крадіжку вчиняв з ОСОБА_3 , а обвинувачений ОСОБА_2 не знав, що відбувається, лише допомагав нести речі.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні 11.07.2018 року вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, не визнав та пояснив, що 20.12.2017 року близько 17 год, в центрі м.Яворова його зустріли ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та попросили їм допомогти забрати речі ОСОБА_6 в будинку ОСОБА_7 – колишнього тестя ОСОБА_6 , на що він погодився. Підійшовши до будинку, він залишився на дорозі, а ОСОБА_3 та ОСОБА_1 залізли через вікно в будинок. Коли вони перебували в будинку, ОСОБА_3 , сказав, щоб він також залазив через вікно та брав те, що він говорить. Він заліз через вікно у квартиру, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 почали складати речі: комп`ютерний монітор та всі інші, які вказані в обвинувальному акті в пакет. Він речей не брав, йому стало погано, почало нудити та крутилась голова. Винесені речі понесли до ОСОБА_6 додому, він ніс два кульки. Він вважав, що ОСОБА_6 забирає свої речі, оскільки ОСОБА_4 хотів повернути речі ОСОБА_3 , однак той вирішив їх забрати самостійно. Про те, що це була крадіжка дізнався вже в поліції.

В подальшому, в судовому засіданні 12.06.2020 року пояснював, що не бачив яким чином ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заходили у будинок. Вже підійшовши до будинку, він побачив, що знята шиба. Заліз у вікно, однак перебувачи у будинку, він нічого не робив, оскільки погано себе почував, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 збирали речі у пакети. Він у будинку перебував близько 3 хв.

Обвинувачений ОСОБА_3 (щодо якого кримінальне провадження 06.11.2020 закрито у зв`язку із смертю), в судовому засіданні 11.07.2018 року вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив, що 20.12.2017 року він запропонував ОСОБА_1 викрасти з будинку ОСОБА_4 ноутбук та продати його, щоб отримати кошти, на що ОСОБА_1 погодився. Цього ж дня, близько 17 год, по дорозі вони зайшли до ОСОБА_2 та розповіли йому про ситуацію. Всі були згідні на крадіжку. Після чого взяли інструмент (який точно не пригадує) та троє пішли до будинку ОСОБА_4 на АДРЕСА_3 . Підійшовши до будинку він з ОСОБА_1 одягнули рукавички та через вікно залізли у будинок. Першим у будинок заліз ОСОБА_8 , а потім він. ОСОБА_2 залишили на дворі, щоб він в разі чого подав сигнал. Після того, як він з ОСОБА_1 залізли у будинок, вони покликали ОСОБА_2 , і тоді він також заліз через вікно у будинок. У будинку він пішов на кухню, взяв пакет та вони троє почали складати речі в нього. Речі були всі ті, що вказані в обвинувальному акті. Викрадені речі передавали через вікно, хто вийшов з будинку першим не пам`ятає, однак він першим не був. Викрадені речі несли всі троє до нього додому. Про те, що ноутбук був його, він ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не говорив, просто зазначив, що такий є у власності ОСОБА_7 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знали про те, що він проживає за адресою АДРЕСА_4 , а не за адресою потерпілого, оскільки були в нього гостях. Вказані речі добровільно видав працівникам поліції, у вчиненому щиро розкаявся.

В подальшому, в судовому засіданні 12.06.2020 року, обвинувачений ОСОБА_3 змінив покази та показав, що просив ОСОБА_2 помогти перенести його речі, які саме не говорив, також не говорив і про те, чи ці речі були його. Не пригадує, чи говорив ОСОБА_1 чи вони йдуть за його речами чи викрадати. Обіцяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 поставити випивку за те, що вони допоможуть йому. Підійшовши до будинку він зрозумів, що у нього немає ключів та вирішив, що потрібно лізти через вікно. ОСОБА_9 стояв на дорозі, оскільки потреби в тому, щоб він ліз з ними у будинок не було, а він з ОСОБА_1 проникли в будинок через вікно. ОСОБА_1 відкрив вікно, чим саме не бачив. Він з ОСОБА_1 проникли в будинок та брали речі, які саме не пам`ятає, можливо щось з комп`ютерної техніки. Коли він з ОСОБА_1 були в будинку та брали речі, тоді закликали ОСОБА_2 , оскільки назбиралось більше пакетів, ніж планувалось. Після чого він заліз до них через вікно, однак сів на крісло, оскільки йому стало погано. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не запитували чому вони лізуть через вікно у будинок. Речей ОСОБА_2 не допомогав збирати. В будинку він з ОСОБА_1 перебували хвилин 10-15, ОСОБА_2 – десь 4-5 хв. З будинку виходили теж через вікно. Коли несли речі до його квартири, то сусіди почали кричати до них. В під`їзд вони зайшли всі троє, вийшли на четвертий поверх. Коли сусіди почали кричати, тоді ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пішли з під`їзду, а він лишився в квартирі. Зазначає, що злочин вчинив сам, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не повідомляв про те, що вони будуть здійснювати крадіжку.

Зважаючи на часткове визнання вини обвинуваченими ОСОБА_1 та незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї виниу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, їхня вина в повному обсязі доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

показами потерпілого ОСОБА_4 , який пояснив, що 20.12.2017 року близько 16 год до нього зайшов його колишній зять ОСОБА_3 та повідомив, що кошти, які він у нього позичав, на даний момент повернути не може, поверне їх пізніше та пішов з будинку, де його чекав ОСОБА_1 . Після чого він поїхав на військову службу. На другий день йому подзвонив сусід та повідомив, що у його будинку розбите вікно. Після завершення добового наряду він повернувся додому та побачив у будинку безлад, розбите вікно і телевізор, були відсутні деякі речі. Викликав працівників поліції, які встановили відсутність речей (які зазначені в обвинувальному акті) у будинку. Згодом з`ясувалось, що крадіжку вчинили ОСОБА_3 та ще двоє осіб. Претензій до обвинувачених не має, просить суд не позбавляти їх волі, оскільки викрадені речі видали працівникам поліції добровільно;

показами обвинуваченого ОСОБА_3 (щодо якого кримінальне провадження 06.11.2020 закрито у зв`язку із смертю), який в судовому засіданні 11.07.2018 року пояснив, що 20.12.2017 року він запропонував ОСОБА_1 викрасти з будинку ОСОБА_4 ноутбук та продати його, щоб отримати кошти, на що ОСОБА_1 погодився. Цього ж дня, близько 17 год, по дорозі вони зайшли до ОСОБА_2 та розповіли йому про ситуацію. Всі були згідні на крадіжку. Після чого взяли інструмент (який точно не пригадує) та троє пішли до будинку ОСОБА_4 на АДРЕСА_3 . Підійшовши до будинку він з ОСОБА_1 одягнули рукавички та через вікно залізли у будинок. Першим у будинок заліз ОСОБА_8 , а потім він. ОСОБА_2 залишили на дворі, щоб він в разі чого подав сигнал. Після того, як він з ОСОБА_1 залізли у будинок, вони покликали ОСОБА_2 , і тоді він також заліз через вікно у будинок. У будинку він пішов на кухню, взяв пакет та вони троє почали складати в нього речі. Речі були всі ті, що вказані в обвинувальному акті. Викрадені речі передавали через вікно, хто вийшов з будинку першим не пам`ятає, однак він першим не був. Викрадені речі несли всі троє до нього додому. Про те, що ноутбук був його, він ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не говорив, просто зазначив, що такий є у власності ОСОБА_7 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знали про те, що він проживає за адресою АДРЕСА_4 , а не за адресою потерпілого, оскільки були в нього гостях;

показами свідка ОСОБА_10 даними в судовому засіданні про те, що ОСОБА_3 є її сусідом на АДРЕСА_5 . 20.12.2017 року у вечірній час вона була на балконі. Побачила ОСОБА_3 з іншими двома хлопцями, які несли речі, зокрема були коробки та комп`ютер. Вона запитала в ОСОБА_3 , що то за речі, на що він відповів, що то його речі та несе їх додому. Тоді вона вийшла на сходову площадку та знову запитала, що то за речі. Вказані речі вони залишили в квартирі та пішли назад. Хто саме був разом із ОСОБА_3 вона сказати не може;

показами свідка ОСОБА_11 даними в судовому засіданні про те, що ОСОБА_3 є її сусідом на АДРЕСА_5 . 20.12.2017 року близько 17.30 год вона повернулась з роботи додому. Почула шум, заглянула в під`їзд та побачили ОСОБА_3 та двоє інших хлопців, які несли комп`ютер та три пакунки. Тоді вона в них запитала, що вони вкрали та де вони це несуть. Вказані речі вони занесли до квартири ОСОБА_3 , він залишився вдома, а ті двоє пішли;

протоколом прийняття заяви від потерпілого про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 21.12.2017 року, згідно якого 21 грудня 2017 року ОСОБА_4 повідомив оперуповноваженого СКП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області про те, що невідома особа у період часу з 17.30 год 20.12.2017 року по 16.00 год 21.12.2017 року, шляхом розбиття вікна проникла у його будинок та вчинила крадіжку його речей;

протоколом огляду місця події від 21.12.2017 року, з фототаблицею, відповідно до якого об`єктом огляду було господарство, яке розташовано в АДРЕСА_3 , який відбувся з участю ОСОБА_4 , в ході якого встановлено, що на одному з вікон будинку відсутня шиба. Також в ході огляду місця події перекопійовано на відрізках прозорої клейкої стрічки та вилучено 4 сліди пальців рук людини;

заявою від 22.12.2017 року, якою обвинувачений ОСОБА_3 добровільно видав наступні речі: монітор марки «ViewSonic», навушники, роутер марки «ТР- LINK», 3 колонки, комп`ютерну мишку марки «ріко», зарядний пристрій до ноутбука марки «Safety», DVD пpoгpaвач марки «Panasonic», які він спільно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 20.12.2017 року викрав з приміщення будинку ОСОБА_4 ;

постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 22.12.2017 року, згідної якої комп`ютерний монітор торгівельної марки «ViewSonic» моделі VA1912w-4, роутер марки «ТР- LINK» моделі «TL-MR3220», навушники з мікрофоном чорно-синього кольору, комп`ютерну мишку білого кольору марки «ріко», DVD-пpoгpaвач марки «Panasonic» моделі «S 325», зарядний пристрій марки «SAFETI», акустичну колонку марки «Еmix» модель «TF-5», дві акустичні колонки марки «SHARP» моделі «4ОНMS» визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №1201714350001578 та передано на відповідальне зберігання у камеру схову Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області;

висновком експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №9/4 від 24.01.2018 року, згідно якого ринкова вартість бувших у використанні маршрутизатор (роутера W1-F1) торгівельної марки «ТР- LINK» моделі «TL-MR3220», оптичного маніпулятора (миші) торгівельної марки «Ріко», блоку живлення моделі «ADP- 65VHD», пpoгpaвача (DVD/CD) торгівельної марки «Panasonic» моделі «S 325», акустичної колонки торгівельної марки «Gemix» модель «TF-5 Beech», акустичних колонок марки «SHARP», монітора торгівельної марки «ViewSonic» моделі VA1912w-4 станом на 20.12.2017 року становила 2199 грн 60 коп; встановити ринкову вартість головної гарнітури (навушників) не виявилось можливим;

висновком експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №4/13 від 23.01.2018 року, згідно якого один слід пальця та один слід долоні перекопійовані на відрізках прозорої клейкої стрічки, вилучені під час огляду місця події за фактом крадіжки майна з будинку ОСОБА_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно залишені безіменним пальцем лівої руки ОСОБА_2 та долонею лівої руки ОСОБА_3 ;

протоколом проведення слідчого експерименту від 02.02.2018 року з підозрюваним ОСОБА_3 та долученим відеозаписом слідчого експерименту на ДВД диску, у яких зафіксовано, як ОСОБА_3 показує та розказує як він спільно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проникли 20.12.2017 року у будинок ОСОБА_4 у м. Яворові та викрали його речі;

протоколом проведення слідчого експерименту від 02.02.2018 року з підозрюваним ОСОБА_1 та долученим відеозаписом слідчого експерименту на ДВД диску, у яких зафіксовано, як ОСОБА_1 показує та розказує як він спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_2 проникли 20.12.2017 року у будинок ОСОБА_4 у м. Яворові та викрали його речі;

протоколом проведення слідчого експерименту від 02.02.2018 року з підозрюваним ОСОБА_2 та долученим відеозаписом слідчого експерименту на ДВД диску, у яких зафіксовано, як ОСОБА_2 показує та розказує як він спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_2 проникли 20.12.2017 року у будинок ОСОБА_4 у м. Яворові;

висновком судово-психіатричної експертизи КЗ ЛОР ЛО «Клінічна психіатрична лікарня» №81 від 15.02.2018 року, згідної якої ОСОБА_2 психічною хворобою не страждає, виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, що не позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих дій ОСОБА_2 також хронічними психічними захворюваннями чи недоумством не страждав та не виявляв ознак тимчасово або будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

В межах кримінального провадження судом було досліджено зібрані сторонами кримінального провадження письмові докази у обсязі, визначеному за згодою всіх учасників процесу з урахуванням змісту ст. 95 КПК України.

Відповідно до ст. 94 КПК України, зокрема суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

До змінених показів обвинуваченого ОСОБА_3 суд ставиться критично, оскільки вони надані через тривалий час після первинного допиту та суперечать одні одним, зважаючи на те, що під час первинного допиту обвинувачений заявляв, що події пам`ятає в повному обсязі, ОСОБА_3 чітко і послідовно надав визнавальні покази, деталізував події та зазначав, що усі обвинувачені були свідомі того, що вчиняється крадіжка, вказані повністю узгоджуються з іншими доказами у справі, а тому виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності змінених показів обвинуваченого ОСОБА_3 , відтак суд вважає, що такі було надано з метою допомогти уникнути кримінальної відповідальності обвинуваченому ОСОБА_2 .

Також суд критично відноситься до показів обвинуваченого ОСОБА_1 стосовно того, що обвинувачений ОСОБА_2 не був в курсі, що відбувається крадіжка і що попередньої домовленості на вчинення крадіжки між обвинуваченими не було, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 під час розгляду справи декілька разів змінював свої покази, та надав такі з метою допомогти уникнути кримінальної відповідальності обвинуваченому ОСОБА_2 .

Суд критично відноситься до показів обвинуваченого ОСОБА_2 стосовно необізнаності у вчиненні крадіжки та вважає, що обвинувачений намагається подати розвиток подій у своїй інтерпретації з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що не знав про те, що речі не належать обвинуваченому ОСОБА_3 , однак підозри щодо того, що речі вони забирають із будинку, в якому ОСОБА_3 не проживає та через вікно із витягнутою шибою у нього не виникало.

Оцінюючи та перевіряючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України

Оцінюючи та перевіряючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України

Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм злочину ґрунтується на даних у судовому засіданні показаннях обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , яким суд надає віри, оскільки такі є послідовними, логічними, не містять суперечностей, а тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості. Крім того, вина обвинувачених підтверджується дослідженими в судовому засіданні та описаними вище письмовими документами.

При призначенні покарання обвинуваченим, суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують його покарання, думку потерпілого, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він нейтрально характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, вважає за необхідне обрати йому покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до вироку Яворівського районного суду Львівської області від 19.10.2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 185 КК України та на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 7 (семи) років 10 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна. Вирішено строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме з 27.04.2016 року, зарахувати у строк відбування покарання час перебування під вартою за період з 27.04.2016 року по 23.06.2017 року та з 13.02.2018 року до дня набрання вироком законної сили. Зараховано в строк відбування покарання час його перебування під вартою в Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» за період з 27.04.2016 по 23.06.2017 року та з 13.02.2018 до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за цим вироком та за вироком Яворівського районного суду Львівської області від 19.10.2020 року, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі. При цьому, враховуючи, що обвинувачений відбув покарання за вироком Яворівського районного суду Львівської області від 19.10.2020 року та звільнений 23.11.2020 року у зв`язку з відбуттям призначеного покарання, вважати покарання відбутим.

Відповідно до ст.66 КК України обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , не встановлено.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують його покарання, думку потерпілого, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він нейтрально характеризується за місцем проживання, раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став та вчинив злочин в період іспитового строку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, стан здоров`я, позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого, вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі на певний строк.

Крім цього, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що ОСОБА_2 вироком Яворівського районного суду Львівської області від 06.03.2017 року засуджено до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 2 роки, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком до покарання, що призначається за даним вироком. Зазначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових злочинів та на переконання суду відповідатиме гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у виді домашнього арешту, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Долю речових доказів по справі належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави 2288 грн за проведення експертних досліджень.

Керуючись ст. ст.100, 124, 174, 368, 370, 371, 373-375 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, за цим вироком та за вироком Яворівського районного суду Львівської області від 19.10.2020 року, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 7 (семи) років 10 (десяти) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Покарання вважати відбутим повністю.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.ч. 1, 4 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Яворівського районного суду Львівської області від 06.03.2017 року та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у виді домашнього арешту, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Речові докази у кримінальному провадженні – комп`ютерний монітор торговельної марки «Viem-Sonic» моделі VA1912w-4, роутер марки «ТР-LINK» модель TL-MR3220, навушники з мікрофоном чорно-синього кольору, комп`ютерну мишку білого кольору марки «piko», DVD-програвач марки «Panasonic» моделі S325, зарядний пристрій «SAFETI», акустичну колонку марки «Emix» модель «TF-5», дві акустичні колонки марки «SHARP» моделі «4OHMS», які передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 – залишити за ним.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 1144 (тисячу сто сорок чотири) грн 00 коп витрат за проведення судово-товарознавчої та судової трасологічної експертизи Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 1144 (тисячу сто сорок чотири) грн 00 коп витрат за проведення судово-товарознавчої та судової трасологічної експертизи Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляції вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Учасники кримінального провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Н.А. Кондратьєва