Рішення № 93457092, 09.12.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/6800/19

2-а/465/41/20

РІШЕННЯ

Іменем України

09.12.2020 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Мигаль Г.П.,

при секретарі судових засідань Терлецькому В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови адміністративної комісії у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 25.11.2019 року звернулася до суду із позовом, у якому просить скасувати постанову № 334 адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради від 16.05.2019 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 152 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що 16 травня 2019 року адміністративною комісією при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради винесено постанову №334 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Крім того, вважає, що притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, є незаконним та необґрунтованим, у зв`язку із чим, просить позов задовольнити.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 03 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови адміністративної комісії у справі про адміністративне правопорушення.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, надіслала клопотання про слухання справи у її відсутності, просить позов задоволити

Представником Франківської районної адміністрації Львівської міської ради було подано заяву про заперечення позову, у якій представник просить суд у задоволенні заявленого позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, справу розглядати у відсутності представника Франківської РА ЛМР.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судом встановлено, що 16 травня 2019 року адміністративною комісією при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради було винесено постанову №334, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. у зв`язку із неукладенням угоди на вивезення твердих побутових відходів

Про згадану вище постанову адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради позивачці стало відомо лише 25.10.2019 року від державного виконавця, а 21 листопада 2019 року позивачка отримала постанову за допомогою отримання відповіді з Франківської РА ЛМР на її зверненя від 01 листопада 2019 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень гау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, зі змісту постанови вбачається, що позивачку ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за неукладення угоди за вивіз твердих побутових відходів з будинку АДРЕСА_1 . В той же час з протоколу вбачається, що власник приватного будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не надала копії укладеної угоди на вивіз твердих побутових відходів з приватного будинку.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 152 КУпАП передбачена відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, статтями 149-152 цього Кодексу.

Ст. 254 КУпАП встановлено що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (статті 149-152).

Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покрашення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Відповідно до ч. 2 статті 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: 1) утримувати в належному стані закріплені в установленому порядку за ними території; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.

Згідно ч. 2 ст. 18 цього Закону, підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: 1) утримувати в належному стані території, надані їм в установленому законом порядку; 2) утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об`єкти благоустрою (їх частини); 3) усувати на закріплених за ними об`єктах благоустрою (їх частинах) за власний рахунок та в установлені строки пошкодження інженерних мереж або наслідки аварій, що сталися з їх вини; 4) усувати на закріплених за ними об`єктах благоустрою (їх частинах) наслідки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в установленому порядку; 5) проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об`єктів благоустрою (їх частин); 6) у процесі утримання об`єктів благоустрою (їх частин) дотримуватися відповідних технологій щодо їх експлуатації та ремонту, регулярно здійснювати заходи щодо запобігання передчасному зносу об`єктів, забезпечення умов функціонування та утримання їх у чистоті й належному стані; 7) відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

При цьому, згідно з ч. 1 статті 16 вказаного Закону, на об`єктах благоустрою категорично забороняється: 1) виконувати роботи без дозволу у разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом; 2) самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева; 3) вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг; 4) складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків; 5) самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо; 6) встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України; 7) влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів; 8) випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях; 9) здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).

Суб`єктом адміністративного проступку вказаної статті є як громадяни, так і посадові особи. З аналізу наведених норм права слідує, що суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь- які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення І для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, враховуючи, що норми КАС України покладають на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов`язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що судом не встановлено, а відповідачем не представлено жодного належного, об`єктивного та обґрунтованого доказу, який би спростовував доводи позивача та вказував на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, відповідачем не доведено жодних наслідків зумовлених порушенням позивачкою норм Закону України "Про благоустрій населених пунктів", з пред`явлених доказів, суд позбавлений також встановити об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення.

Позивач просить поновити строк на оскарження постанови адміністративної комісії № 334 від 16.05.2019 року.

Суд вважає, що слід поновити пропущений строк на оскарження постанови адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради № 334 від 16 травня 2019 року, оскільки позивач вищевказану постанову отримала 21 листопада 2019 року

За перелічених вище обставин, суд приходить до переконання про те, що позовні вимоги знайшли своє належне підтвердження, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 20, 44, 47, 77, 90, 192, 210-211, 241-246, 250 КАС України,

у х в а л и в :

Поновити пропущений строк на оскарження постанови адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради № 334 від 16 травня 2019 року.

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову № 334 від 16.05.2019 року про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , винесену адміністративною комісією при Франківській районній адміністрації Львівської міської ради, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 а

Відповідач: Франківська районна адміністрація Львівської міської ради (ЄДРПОУ 04056121, м. Львів, вул. Г.Чупринки,85)

Повний текст рішення виготовлено 09 грудня 2020 року.

Суддя Г.П.Мигаль