Ухвала суду № 93457011, 09.12.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/82/18

Провадження № 1-кп/947/414/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2020 року Київський районний суд м. Одеси, в складі:

Головуючого - судді Войтова Г.В.,

за участю секретаря Маркової О.І.,

прокурора Рекеди Д.Ю.,

захисників Варфоломеєвої Н.В., Кліменко В.П., Паук А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі об`єднанні обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12017160480002123 від 06.06.2017 року та за № 12017160480005251 від 20.12.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.303 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси знаходиться кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.303 КК України.

Прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з обранням застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб посилаючись на те, щоОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за яке передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до десяти років, він раніше судимий, притягувався іншим судом до кримінальної відповідальності, відсутні міцні соціальні зв`язки, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні,та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з обранням застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, посилаючись на те, що ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за яке передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до десяти років,раніше судимий, обвинувачується у вчиненні умовно- дострокового звільнення, офіційно не працевлаштований, відсутнє джерело доходу, відсутня міцність соціальних зв`язків, що вказує на те, що він може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не може усунути існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 .

Прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби строком на 60 днів, з призначенням обов`язків, посилаючись на те, що ОСОБА_2 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та за яке передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до десяти років, з метою уникнення кримінальної відповідальності, вона може переховуватись від суду, здійснювати тиск на свідків, та більш м`який запобіжний захід не забезпечить запобігання наведеним ризикам, та не забезпечить надійного механізму контролю за діями обвинуваченої ОСОБА_2 .

Захисник Паук А.І. заперечував щодо задоволення клопотання про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки обвинувачена постійно з`являлася у судові засідання, не притягувалася до кримінальної та адміністративної відповідальності, та не порушували раніше покладені на неї обов`язки. Також, обвинувачена має постійне місце мешкання, та просив враховувати, що вона працює офіціанткою в ресторані в місті Одесі до 23:00 годині ночі.

Обвинувачена ОСОБА_2 підтримала думку свого захисника.

Захисник Варфоломеєва Н.В. заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора щодо обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки доказів щодо тиску на свідків, жодним чином не доведено. Обвинувачений перебуваючи на свободі, не вчиняв жодного кримінального та адміністративного правопорушення, та просила обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника, та пояснив, що він перебував під вартою рік, він з`являється в судові засідання та заінтересований в розгляді зазначеної справи.

Захисник Кліменко В.П. заперечував щодо задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , оскільки клопотання можливо розглядати в межах заявлених прокурором ризиків. Так, ризик тиску на свідків не підтверджений відповідними доказами, всі докази на які посилається прокурор датовані 2018 роком, тому як ОСОБА_4 був у слідчому ізоляторі. Обвинувачений ОСОБА_4 до теперішнього часу будь якого злочину не вчиняв, не переховувався, тому як його ніхто не розшукував, жодний свідок не показав на ОСОБА_4 . Тому слід відмовити в клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, клопотання прокурора щодо обрання відносно обвинувачених запобіжних заходів прийшов до наступного.

Згідно зі ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри є підставою для позбавлення свободи, і прокурор має навести всі підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров`я, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, що він раніше судимий, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину в період відбуття умовно- дострокового звільнення, не працює, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_3 винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_3 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду, а саме він не одноразово не з`являвся в судові засідання без поважних причин, може чинити тиск на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого під вартою, переважає над особистими інтересами обвинуваченого, прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України та вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Все вищевикладене у сукупності свідчить, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 та обмеження його прав, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 беручи до уваги, що злочин вчинено без застосування насильства, суд вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Також, згідно з вимогами ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Що стосується клопотання прокурора щодо обрання відносно обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд враховує, що вона раніше не судима, працевлаштована, сумлінно з`являлася до суду, та враховуючи дані про її особу, той факт, що вона обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та обрати обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на неї відповідних обов`язків.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Розглядаючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує, що ОСОБА_1 має постійне місце мешкання, працює за наймом, сумлінно з`являється за викликом до суду, одружений, тобто має міцні соціальні зв`язки, тому вважає що на момент розгляду клопотання прокурора, відсутні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, і тому достатнім для їх запобігання є обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, а в задоволенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відмовити.

Також, суд обираючи відповідні запобіжні заходи обвинуваченим, враховує стадію даного судового провадження, що судом не допитані свідки та не досліджені письмові докази на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення. В разі переховування обвинувачених, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює обрання відносно обвинувачених запобіжних заходів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.31,176-178,181,183,184,194,199,331,369-372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, щодо обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ ОСІ, строком на 60 днів, тобто до 08.02.2020 року.

Одночасно визначити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 405 400,00 гривень при внесенні якої ОСОБА_3 з під варти звільнити.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки строком на 60 днів, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- являтися в суд за кожною вимогою суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання прокурору та залучити до матеріалів кримінального провадження свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

- не відлучатися за межі Одеської області без дозволу суду;

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 08.02.2021 року, та покласти на неї відповідно до ст. 194 КПК України наступні обов`язки: обов`язки:

- знаходитися за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 00 годин до 09:00 години ранку наступної доби;

- являтися в суд за кожною вимогою суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання прокурору та залучити до матеріалів кримінального провадження свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

- не відлучатися за межі Одеської області без дозволу суду;

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 .

Обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 08.02.2021 року, та покласти на нього відповідно до ст. 194 КПК України наступні обов`язки:

- знаходитися за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 22:00 годин до 07:00 години ранку наступної доби;

- являтися в суд за кожною вимогою суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання прокурору та залучити до матеріалів кримінального провадження свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

- не відлучатися за межі Одеської області без дозволу суду;

Виконання ухвали та контроль за поведінкою обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_1 покласти на ГУНП в Одеській області, якому відповідно до вимог ч.4 ст.181 КПК України необхідно негайно поставити обвинувачену на облік, про що повідомити суд.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_1 що відповідно до ч.2 ст.179 КПК України у разі невиконання умов запобіжного заходу у виді домашнього арешту або покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на них може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_1 що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій особі місця ув`язнення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копія ухвали вручається обвинуваченим, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув`язнення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Войтов Г. В.