Рішення № 93455758, 24.09.2020, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/553/16-ц Провадження № 2/450/107/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2020 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Данилів Є.О.

при секретарі Ориняк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Шоста Львівська державна нотаріальна контора, РС Пустомитівського РУЮ Львівської області,

про (предмет позову):

встановити ОСОБА_1 , додатковий строк для прийняття спадщини, що була відкрита після смерті ОСОБА_3 , тривалістю три місяці;

визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на: 1 / 2 (одну другу) ідеальну частину земельної ділянки площею 0,1087 га (цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства), яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер відсутній), 1 / 2 (одну другу) ідеальну частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (одну другу) ідеальну частину земельної ділянки площею 0,0700 га (цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,

суд постановив

підстава позову (позиція позивача):

позивач ОСОБА_1 вказує, що є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . 26 травня 2003 року спадкодавець ОСОБА_3 склав заповіт, згідно із яким все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, заповів в рівних частках кожному: позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 .

Про смерть спадкодавця та заповіт позивач дізнався після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини та лише після цього мав змогу за місцем свого проживання (Російська Федерація) оформити 29.12.2014 заяву про прийняття спадщини і направити її у належну нотаріальну контору. Після смерті ОСОБА_3 , державним нотаріусом Шостої львівської державної нотаріальної контори 5-го березня 2014 року, заведена спадкова справа №57/2014 за заявою ОСОБА_2 та його матері ОСОБА_4 . Спадкодавцю ОСОБА_3 на праві власності на момент смерті належало таке майно: квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , земельна ділянка площею 0,1087 га (цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства), розташована на території АДРЕСА_4 , житловий будинок що розташований в АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0,0700 га (цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку), розташована на території с. Сокільники.

Право власності на квартиру позивач і відповідач успадкували, однак позивач отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, оскільки у нього були відсутні правовстановлюючі документи на це спадкове майно.

Позиція відповідача: в клопотанні від 01.11.2018 року представником відповідача вказано, що оскільки позивач не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 то у такого відсутні правові підстави визнання за ним права власності на спадкове майно. Представником відповідача ОСОБА_5 подано суду письмове клопотання про розгляд справи без їх участі.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Шостої Львівської державної нотаріальної контори.: подано суду письмове клопотання про розгляд справи без їх участі.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції: в процесі розгляду справи була ліквідована.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

11.03.2016 р. ухвала суду про залишення позовної заяви без руху, 15.04.2016 р. ухвала суду про відкриття провадження у справі, 18.08.2016 р., 19.09.2016 р., 09.11.2016 р. ухвали суду про витребування доказів.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

З копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 20.11.2013 року, виданого Сихівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 .

26 травня 2003 року спадкодавець ОСОБА_3 , склав заповіт, згідно із яким все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, заповів в рівних частках кожному: позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 .

Стаття 1217 Цивільного кодексу України встановлює, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ч.1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Згідно з ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Згідно із ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Ч.1 ст. 1269 ЦК України встановлює, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).

Після смерті ОСОБА_3 , державним нотаріусом Шостої львівської державної нотаріальної контори 5-го березня 2014 року, заведена спадкова справа №57/2014 за заявою відповідача ОСОБА_2 та його матері ОСОБА_4 .

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 08 квітня 2015 року по справі № 464/608/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Шостої Львівської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та визначено останньому додатковий строк три місяці, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_3 .

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 покликався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який є його дідом. Після смерті діда відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_5 . 26.05.2003 року ОСОБА_3 склав заповіт, згідно якого на випадок своєї смерті він зробив розпорядження, яким заповів все своє майно, в тому числі і квартиру АДРЕСА_5 , йому та ОСОБА_2 . Однак, ним було пропущено шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що він проживає в Російській Федерації та про смерть діда йому стало відомо лише у липні 2014 року.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 24.01.2017 року скасовано рішення Сихівського районного суду м. Львова від 08 квітня 2015 року по справі № 464/608/15-ц та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог. Рішення набрало законної сили 24.01.2017 року.

Як встановлено рішенням Апеляційного суду Львівської області від 24.01.2017 року, з заявою про прийняття спадщини позивач звернувся лише 29 грудня 2014 року шляхом подачі заяви через нотаріальну контору в м. Санкт-Петербурзі Російської Федерації. При цьому жодних причин, які б перешкоджали позивачу звернутися з такою ж заявою про прийняття спадщини раніше даного строку, останнім не наведено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2018 року касаційну скаргу ОСОБА_6 - представника ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Львівської області 24.01.2017 року залишено без задоволення та вказане рішення апеляційного суду Львівської області від 24 січня 2017 року залишено без змін.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

З наведеного вбачається, що в тих випадках, коли справа вже вирішена судом або коли сторони розпорядилися своїми правами певним чином і суд затвердив ці дії, повторне звернення до суду не допускається. Неможливість повторного розгляду справи, коли є судове рішення, що набрало законної сили і не скасоване у встановленому законом порядку, обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України.

На підставі вищевикладеного та враховуючи рішення Апеляційного суду Львівської області від 24.01.2017 року у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про встановлення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини, що була відкрита після смерті ОСОБА_3 , тривалістю три місяці.

Обставини про які вказує позивач, як підстави для задоволення позову в частині визначення йому додаткового строк для прийняття спадщини, що була відкрита після смерті ОСОБА_3 , а саме: перебування його під слідством, обставини встановлені вироком Кандалакшского районного суду Мурсанської області Російська Федерація від 15.02. 2015 року, то суд вважає, що такі не є підставою для розгляду справи спочатку в позовному провадженні. Такі докази, могли бути подані при розгляду справи Сихівським районним судом Львівської області, чи апеляційному розгляді. Про існування таких доказів і обставин стороні позивача було відомо під час розгляду справи вказаними вище судами.

Вимога позивача про визнання за ним ( ОСОБА_1 ) права власності на спірне майно задоволенню не підлягає, оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили (рішення Апеляційного суду Львівської області від 24.01.2017 року) встановлено, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ч. 1 ст. 141 КУпАП.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 76, 82, 141, 247, 258 ЦПК України , суд,

ухвалив:

у задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , АДРЕСА_6 ; ОСОБА_2 , АДРЕСА_7 ; Шоста Львівська державна нотаріальна контора, м. Львів, вул. вул. Зубрівська, 9.

Повне рішення суду складено 24.09. 2020 року.

СуддяЄ. О. Данилів