Рішення № 93455543, 10.12.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/1128/20

Справа №760/15992/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Горупа В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції ОВИЧ 4 батальйону 6 роти УПП в м. Києві Рєзніка Володимира Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову старшого лейтенанта поліції ОВИЧ 4 батальйону 6 роти УПП в м. Києві Рєзніка В.А. серії ЕАМ №2793346 від 08.07.2020 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 08.07.2020 року старшим лейтенантом поліції ОВИЧ 4 батальйону 6 роти УПП в м. Києві Рєзніком В.А. відносно позивача винесено постанову за порушення правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом без полісу обов`язкового страхування та здійснення руху на заборонений сигнал світлофора, за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425,00 грн.

Позивач вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зокрема не було зафіксовано покази свідків які були присутні, відсутній відеозапис.

Вважає, що відповідач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення формально підійшов до розгляду справи, не бажав встановити дійсні обставини справи.

Суб`єктивна думка, припущення та бажання лейтенанта поліції 3 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції у м. Києві Король Б.В. не відповідає положенням ст. 251 КУпАП та є недостовірною.

Висновок, про те, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення є недоведеним належними доказами.

На підставі викладеного просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.09.2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

27.10.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що відповідач здійснюючи патрулювання визначеної території м. Києва особисто став свідком вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Зокрема, позивач у своєму позові не спростовує факту руху на заборонений сигнал світлофору та керування без полісу.

Постанова винесена в межах повноважень відповідача в порядку та у спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження учасники справи в судове засідання не викликались.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Встановлено, що 08.07.2020 року старшим лейтенантом поліції ОВИЧ 4 батальйону 6 роти УПП в м. Києві Рєзніком В.А. відносно позивача винесено постанову за порушення правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом без полісу обов`язкового страхування та здійснення руху на заборонений сигнал світлофора, за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425,00 грн.

Підставою для прийняття зазначеної постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності у виді штрафу стала відсутність у позивача, який керував транспортним засобом, полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та проїзд на заборонений сигнал світлофора, на що слід зазначити наступне.

Згідно ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію України» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМ України від 10.10.2001 року №1306 встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Відповідно до п.п. «а» п. 2.4 ПДР України на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1.

Отже, відповідно до зазначених положень актів законодавства є очевидним, що водій транспортного засобу зобов`язаний виконувати розпорядження поліцейського, а також зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія відповідної категорії та страховий поліс.

Суд вважає, що відповідачем недоведено обставин, що викладені у його постанові про накладення на позивача адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національна поліція).

Згідно ст. 254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Статтею ст. 251 КпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Доказів відеофіксації або фото фіксації порушення старшим лейтенантом поліції ОВИЧ 4 батальйону 6 роти УПП в м. Києві Рєзніком В.А. надано не було.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення.

П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Отже, виходячи з тексту постанови, обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, інспектором патрульної поліції не досліджувались.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про Національну поліцію України», статтями 126, 251, 268, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 3, 5, 47, 49, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 192, 193, 194, 199, 202, 203, 204, 205, 211, 224, 225, 227, 229, 241, 242, 243, 244, 246, 250, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії старшого лейтенанта поліції ОВИЧ 4 батальйону 6 роти УПП в м. Києві Рєзніка Володимира Анатолійовича стосовно винесення постанови серії ЕАМ №2793346 від 08.07.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі протиправними.

Скасувати постанову серії ЕАМ №2793346 від 08.07.2020 року, винесену старшим лейтенантом поліції ОВИЧ 4 батальйону 6 роти УПП в м. Києві Рєзніком Володимирем Анатолійовичем у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя