Рішення № 93455241, 09.12.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/15495/20

пр. № 2/759/5508/20

09 грудня 2020 року м. Київ

суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега -Автопоставка» Дубовик Вікторії Іванівни, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

14.09.2020 року в провадження Святошинського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа ОСОБА_1 до директора ТОВ «ОМЕГА» Дубовик Вікторії Іванівни , третя особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування позову вказав, що 21.07.2020 року між ним та ТОВ «ОМЕГА» було укладено трудовий договір. Наказом від 21.07.2020 року № 188-ки його було прийнято на посаду експедитора (водія на авто компанії) у відділ доставки Київ-3, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. В. Чайки, 4.

Разом і тим, вже 12 серпня 2020 року представником Святошинського районного в місті Києві військового комісаріату його було повідомлено про те, що на виконання вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №167 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року №730), а також згідно з Наказом Командувача об`єднаних сил Збройних України від 24 липня 2020 року №9 (по особовому складу), позивач, як підполковник запасу, 1973 року народження, був призваний на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу до Збройних Сил України строком на три роки у зв`язку з чим, 13 серпня 2020 року та наказано прибути до РВК для отримання відповідних документів, а також наказано 14 серпня 2020 року прибути до військової частини.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням щодо призову позивача на військову службу за контрактом до Збройних Сил України строком на три роки, відповідач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА в особі директора Дубовик Вікторії Іванівни навмисно створив умови для подальшого звільнення його на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України (звільнення з роботи за прогул без поважних причин). Так, на підставі Наказу №231-ки від 19 серпня 2020 року його було звільнено на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Разом з тим, оскаржуючи незаконне звільнення з роботи, позивач посилається на порушення ст. 119 КЗпП України, згідно з якою на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можу здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Крім того, вказав, що він працював в одну суботу місяця, як це було визначено його начальником ОСОБА_4 , 13.08.2020 року був на роботі, зранку оскільки надавав документи у відділ кадрів щодо призову позивача на військову службу за контрактом до Збройних Сил України строком на три роки, та особисто здав керівнику ОСОБА_4 картки на паливо та згідно з Актом прийому-передачі робоче авто та ключі до нього. По закінченню процедури здачі справ йому було повідомлено лише про обов`язок надати Контракт на проходження військової служби.

Наказом відповідача № 231-кн від 19.08.2020 р. позивача було звільнено з 13.08.2020 р. відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку прогулом без поважних причин.

Позивач вважає, що його незаконно було звільнено з займаної посади, оскільки жодних перевірок його відсутності на робочому місці відповідачем проведено не було, також не було відібрано у позивача письмових пояснень, не отримано згоду профспілки на звільнення.

З урахуванням уточнень до позову від 09.10.2020 року просив суд визнати незаконними дії відповідача щодо його звільнення, визнати незаконним та скасувати наказ № 231-кн від 19.08.2020 р. про його звільнення, поновити на посаді експедитора (водія на авто компанії) у відділ доставки Київ-3 та зобовязати протягом 15-ти днів з дня набрання рішення законної сили, внести відповідний запис до трудової книжки, стягнути невиплачену заробітну плату за період: липень 2020 року по серпень 2020 року, та за час вимушеного прогулу, починаючи з 13.08.2020 року, стягнути моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн. та зобов`язати відповідача виконати вимоги ст.. 119 КЗпПУ, допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 16.09.2020 р. відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. (а.с. 33-34)

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 12.10.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_5 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. (а.с. 70-71)

Директор ТОВ «Торгово-промислова компанія «Омега -Автопоставка» Дубовик В.І. 16.11.2020 року надала відзив на позов, у якому просила в задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю, оскільки позивача звільнено за відсутність без поважних причин на роботі без поважних причин 01.08.2020 року, 08.08.2020 року, що підтверджується доповідними запискамиЧичинюка В.Л. та актами про відсутність працівника на робочому місці, а також був відсутній без поважних причин 13.08.2020 року з 10:45 год. до 18:00 год. Після 13.08.2020 року позивач до роботи також не приступав. Також, відповідач посилається на те, що у разі укладення контракту у випадку призову на службу працівник повинен надати копію повістки роботодавцю, проте позивачем не було надано повісток ні до, ні після мобілізації. Крім того зазначила, що позивач надав відповідачу припис № В03ІК/37 від 12 серпня 2020 р., за яким підполковнику ОСОБА_1 пропонується 14 серпня 2020 р. вибути до Командування об`єднаних сил Збройних Сил України, строк прибуття 17 серпня 2020 р. Про 13 серпня 2020 р. припис не згадує ані слова. За правилами п. 23 положення «Про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 р. № 1153/2008, контракт про проходження військової служби позивача набрав чинності 17 серпня 2020 р. До цього дня ОСОБА_1 повинен був виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «ОМЕГА», в тому числі повідомляти і звітувати про причину неявки на роботу. (а.с. 79-84)

04.12.2020 року представник позивача ОСОБА_5 подала до суду додаткові пояснення. (а.с. 143-145)

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення. Заперечень проти слухання справи у спрощеному порядку не надходило.

Дослідивши докази в справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З матеріалів справи вбачається, що 21.07.2020 року ОСОБА_1 та ТОВ «ОМЕГА» було укладено трудовий договір. Наказом від 21.07.2020 року № 188-ки його було прийнято на посаду експедитора (водія на авто компанії) у відділ доставки Київ-3, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. В. Чайки, 4. (а.с. 87)

Наказом директора ТОВ «Торгово-промислова компанія «Омега -Автопоставка» Дубовик В.І. № 231 ки від 19.08.2020 року ОСОБА_1 звільнено з роботи 13 .08.2020 року за прогул без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП України, підстава: Доповідні записки начальника відділу доставки (Київ 3) ОСОБА_4 від 13.08.2020р, від 14.08.2020р., від 17.08.2020р.; доповідна записка інспектора відділу безпеки (Київ) ОСОБА_8 від 15.08.2020р.; Акти про відсутність ОСОБА_1 на роботі від 13.08.2020р., від 14.08.2020р., від 15.08.2020р.; Акт відмови ОСОБА_1 від надання пояснень від 19.08.2020р.; Протокол зборів трудового колективу від 19.08.2020р. щодо звільнення ОСОБА_1 по п.4 ст.40 КЗпП України. (а.с. 94)

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Із системного аналізу зазначеної норми права вбачається, що прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно або в цілому). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня.

Згідно п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06.11.1992 року при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність закону.

В пункті 22 вказаної постанови зазначено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Як роз`яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 6 листопада 1992 року, при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Встановлено, що згідно доповідних записок начальника відділу доставки (Київ 3) ОСОБА_4 від 13.08.2020р, від 14.08.2020р., від 17.08.2020р., доповідної записки інспектора відділу безпеки (Київ) ОСОБА_8 від 15.08.2020р., Акту про відсутність ОСОБА_1 на роботі від 13.08.2020р., від 14.08.2020р., від 15.08.2020 р. працівник ТОВ «Торгово-промислова компанія «Омега -Автопоставка» ОСОБА_1 був відсутні на роботі 13.08.2020 року з 10 год. 45 хв. до 18 год. 00 хв., 15.08.2020 року про причину відсутності не повідомив, будь-які відомості щодо наявності поважних причин відсутності працівника на роботі відсутні, що підтверджується актом про відмову надати пояснення від 19.08.2020 року. (а.с. 94, 95,97,98,99,100,101)

Втсановлено, що згідно Витягу з наказу Командувача об`єднаних сил Збройних сил України від 24.07.2020 року з полковником запасу ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України на посадах осіб офіцерського складу строком на 3 роки. (а.с. 156)

Згідно припису № В03ІК/37 від 12 серпня 2020 року підполковнику ОСОБА_1 запропоновано 14 серпня 2020 р. вибути до Командування об`єднаних сил Збройних Сил України, строк прибуття 17 серпня 2020 р. (а.с. 159)

Відповідно до Витягу з наказу Командира військової частини А 0135 (по стройовій частині) від 17.08.2020 року № 141 підполковника ОСОБА_1 , призначеного наказом Командувача об`єднаних сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 24 липня 2020 року №9 на посаду начальника групи аналізу обстановки відділу узагальнення обстановки центру управління операціями об`єднаного штабу військової частини А0135, який прибув з Святошинського районного у місті Києві військового комісаріату (м. Київ), з 17 серпня 2020 року зарахувати до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважати таким, що 17 серпня 2020 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. (а.с. 160)

Документи, а саме: припис № В03ІК/37 від 12 серпня 2020 року яким підполковнику ОСОБА_1 запропоновано 14 серпня 2020 р. вибути до Командування об`єднаних сил Збройних Сил України, з зазначенням строку прибуття 17 серпня 2020 р. та Витяг з наказу Командувача об`єднаних сил Збройних сил України від 24.07.2020 року позивач надав ТОВ «Торгово-промислова компанія «Омега -Автопоставка» 14.08.2020 року, що також визнається позивачем у його позовній заяві.

Позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів щодо поважності причин його відсутності на роботі 13.08.2020 року з 10 год. 45 хв. до 18 год. 00 хв., що стало підставою для звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП України, як це передбачено ст.81 ЦПКУкраїни і є процесуальним обов`язком, суд же згідно ст. 13 ЦПК України розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Позивач вказує, що за згодою начальника ОСОБА_4 залишив місце роботи 13.08.2020 року після підписання акту прийому передачі авто, проте, на підтвердження зазначених обставин позивачем не надано будь-яких доказів.

У відповідності до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

В статті 149 КЗпП України зазначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у цивільній справі № 6-2801цс15.

Актом про відмову від дачі пояснення від 19.08.2020 року, складеним начальником відділу безпеки ОСОБА_9, начальником відділу доставки «Північ» ОСОБА_6 , інспектором з кадрів ОСОБА_7 встановлено, що ОСОБА_1 після з`явлення на роботу 19.08.2020 року на пропозицію надати усні чи письмові пояснення щодо причин відсутності на роботі 13.08.2020 року з 10 год. 45 хв. до 18 год. 00 хв. відмовився, причин відмови надати пояснення не вказав, будь-які відомості щодо наявності поважних причин відсутності ОСОБА_1 на роботі відсутні. (а..с 95)

Крім того, факт відмови від надання пояснень щодо причин відсутності на роботі 13.08.2020 року з 10 год. 45 хв. до 18 год. 00 хв. визнається і самим позивачем.

Актом про ознайомлення з Наказом «Про звільнення» від 19.08.2020 року складеним начальником відділу безпеки ОСОБА_9, начальником відділу доставки «Північ» ОСОБА_6 , інспектором з кадрів ОСОБА_7 встановлено, що ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом № 231-ки від 19.08.2020 року та відмовився отримати трудову книжку. (а.с. 96)

Трудову книжку ОСОБА_1 отримав 28.08.2020 року, що визнається сторонами.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Зазначені обставини свідчать про те, що відповідачем було дотримано процедури отримання від працівника письмових пояснень, передбаченої частиною першоюстатті 149 КЗпП України, що є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Як вже зазначалося вище, позивач звільнений з посади працівника ТОВ «Торгово-промислова компанія «Омега -Автопоставка» за порушення трудової дисципліни з підстав, передбачених п.4 ст.40 КЗпП України, а тому, до даних правовідносин, які склалися між сторонами по справі, положення статті 119 КЗпП України щодо збереження місця роботи та середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, не поширюються.

Щодо позовних вимог про стягнення невиплаченої заробітної плати за період: липень 2020 року по серпень 2020 року, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач перерахував ОСОБА_1 заробітну плату за липень, що підтверджується довідкою № 700-3/1963 від 09.11.2020 року АТ «ОТП Банк» у сумі 1335,70 грн.(а.с. 110), та за серпень 2020 року у сумі 1053,99 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 7 від 19.08.2020 року . (а.с. 113)

Крім того, згідно відомості № 816 від 09.11.2020 року ОСОБА_1 була виплачена компенсація за час затримки виплати заробітної плати за період з 13.08.2020 року по 19.08.2020 року у розмір 848,75 грн. (а.с. 114)

Щодо позовних вимог про зобов`язання протягом 15-ти днів з дня набрання рішення законної сили, внести запис про скасування наказу про звільнення до трудової книжки, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, починаючи з 13.08.2020 року, стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн. та зобов`язання відповідача виконати вимоги ст.. 119 КЗпПУ, допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимоги про поновлення на роботі, яка не підлягає задоволенню у зв`язку з безпідставністю.

З урахуванням вищевикладеного та досліджених матеріалів справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач та його представник відповідно до ст. 81 ЦПК України не довели позовні вимоги, а тому позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 40, 119, 235 КЗпП України, ст. 27 ЗУ «Про оплату праці», ст.ст. 13, 81, 258, 258, 265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега -Автопоставка» Дубовик Вікторії Іванівни, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Учасники справи мають можливість отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки: http://sv.ki.court.gov.ua.

Суддя: Л.М. Шум