Вирок № 93454330, 10.12.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Провадження №1-кп/337/481/2020

ЄУН №337/3680/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2020 р. Хортицький районний суд м.Запоріжжя

в складі: головуючого - судді Ширіної С.А.,

за участю секретаря -Бикової С.Б.,

за участю прокурора – Копєйкіна Д.С., Пелеша М.Р.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,суд -

В С Т А Н О В И В :

20.08.2020 року приблизно о 04 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 ,за попередньою змовою з невстановленою особою, відомості про яку виділені в інше кримінальне провадження,маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, через комунікаційний колодязь потрапив до теплотраси,розташованої біля будинку № 14 по вул.Хортицьке шосе в м. Запоріжжя, звідки намагались таємно викрасти майно, яке належить ПАТ «Укртелеком», а саме кабель ТППеп 300*2*0,4, довжиною 75 метрів, вартістю 20749,00 грн. з урахуванням ПДВ, але свій злочинний умисел не зміг довести до кінця, з причин, які не залежали від його волі,так як був затриманий співробітниками поліції,а невстановлена особа, відомості про яку виділені в інше кримінальне провадження, зникла з місця події.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та цивільний позов визнав повністю, щиро каявся, дав показання про те, що 20.08.2020року приблизно о 4 годині ранку він разом з знайомим на ім`я ОСОБА_2 пішли до будинку АДРЕСА_2 до колодязя, щоб витягни звідти мідний кабель. Вони витягли 75 метрів кабелю, поклали його на землю, але в цей час приїхали співробітники поліції. ОСОБА_2 встиг втекти, більше він ОСОБА_2 не бачив, а його було затримано співробітниками поліції.

Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вище наведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд з`ясував та впевнився, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, що їхня позиція добровільна та роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та обмежив дослідження обставин справи допитом обвинуваченого, а також дослідження характеризуючого матеріалу відносно ОСОБА_1 .

Таким чином, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення доказано повністю зібраними по справі доказами, достовірність та істинність, яких обвинуваченим не заперечується, що дає суду підстави кваліфікувати його дії за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб .

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про ОСОБА_1 ,враховує обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого.

Так, ОСОБА_1 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Також, суд враховує те, що ОСОБА_1 визнав себе винним у скоєнні кримінального правопорушення, щиро покаявся у скоєном , що суд визнає обставинами, які пом`якшують його відповідальність.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі, згідно санкції ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, оскільки вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, і таке покарання буде законним, справедливим та сприятиме виправленню ОСОБА_1 .

Водночас суд зауважує, що призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеної у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015, в яких ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Що стосується відшкодування матеріальних збитків, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Укртелеком» підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку з знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовується норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ст.1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Представником потерпілого ПАТ «Укртелеком» по справі заявлено цивільний позов ОСОБА_1 про відшкодування вартості викраденого майна, відновлювальних та ремонтних робіт, яка становить 33036 грн. 84 коп в т.ч. ПДВ. Представник потерпілого зазначив , що вказаний кабель не може бути повторно використаний ,просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 вартість кабелю у сумі 23442 грн.70 коп. з урахуванням ПДВ та вартість ремонтних та відновлювальних робіт у сумі 9594 ,14 грн., який визнається обвинуваченими, доведений матеріалами справи.

За вказаним епізодом у ОСОБА_1 при затриманні було вилучено 75 м. кабелю, які передано на передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Хортицького ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області.

Враховуючи вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» суд приходить до висновку про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укртелеком» суми матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 27 530,70 грн. ( без урахування ПДВ) .

Долю речових доказів суд вирішує у порядку ст.100 КПК України.

Судові витрати на залучення експерта у кримінальному провадженню відсутні.

Керуючись ст.ст. 349,373, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання з випробуванням строком на один рік шість місяців з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України: - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов ПАТ «Укртелеком» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ПАТ «Укртелеком» (ЄДРПОУ 01184385) суму матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 27 530 (двадцять сім тисяч п`ятсот тридцять) грн. 70 коп.( без урахування ПДВ) .

В задоволені інших позовних вимог-відмовити.

Речові докази по кримінальному провадженню : телефонний мідний кабель «ТППеп 300*2*0,4» довжиною 75 (метрів) метрів – квитанція №12020080070001277 від 27.08.2020р.; 2 фрагменти оболонки чорного кольору - квитанція №12020080070001277 від 26.08.2020р.,які передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Хортицького ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області – знищіти.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя.

Суддя C.А. Ширіна

10.12.2020