Ухвала суду № 93453838, 04.12.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.12.2020

Справа № 335/8903/20

Провадження № 2/334/4038/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Гнатюк О.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, -

ВСТАНОВИВ:

Концерн «МТМ» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просять стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з централізованого опалення нежитлового приміщення №96, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є відповідач, за період з 01.11.2015 року по 01.04.2020 року в розмірі 1323,25 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 107,40 грн., та 3% річних у розмірі 64,33 грн..

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.10.2020 цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення направлено за підсудністю до Ленінського районного суду м. Запоріжжя.

Перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що справа не підсудна Ленінському районному суду м. Запоріжжя з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної її частини.

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Як роз`яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Така ж правова позиція, викладена й у постанові Касаційного цивільного суд у складі Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17.

Як вбачається із позовної заяви, позивач просить стягнути заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, яка виникла за адресою: АДРЕСА_2 .

Предметом позову у цій справі є зобов`язання, які випливають з надання послуг з централізованого опалення. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.

З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з централізованого опалення має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За наведених обставин, враховуючи, що предмет позовної заяви стосується стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , суд приходить до висновку, що вказана справа підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, тобто за місцем знаходження нерухомого майна та вважає за необхідне на підставі п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України передати дану справу на розгляд до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, як до суду, територіальна юрисдикція (підсудність) якого поширюється на адресу місця знаходження зазначеного нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 27, 162, 165 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Матеріали цивільної справи за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення надіслати за підсудністю до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Ленінського районного суду м. Запоріжжя в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, протягом 15 днів з дня вручення їй копії ухвали суду.

Суддя: О.М. Гнатюк