Постанова № 93453587, 09.12.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

09.12.2020

ЄУН 331/4728/20

Провадження № 3/331/1962/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Клименко Л.В., розглянувши об`єднану справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта – професійно-технічна, не працевлаштованого, сімейний стан – не одружений, дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2020 року, приблизно о 04 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем проживання його співмешканки ОСОБА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно останньої, а саме висловлювався грубою лайкою, штовхав, принижував, хватав за ноги.

Крім того, 09 грудня 2020 року, приблизно о 08 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем проживання його співмешканки ОСОБА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру, що виразилось в образах, висловлюванні нецензурної лайки, вимаганні грошей та погрозах відносно останньої.

Крім того,09 грудня 2020 року, приблизно о 08 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем проживання його співмешканки ОСОБА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері свої співмешканки – ОСОБА_3 , а саме ображав, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою провину визнав та пояснив суду, що впродовж тривалого часу він перебуває в стосунках з ОСОБА_2 , з якою вони сумісно проживають в квартирі останньої. Так, 09.12.2020 року о 04-ій годині ранку він та ОСОБА_2 не спали, знаходячись в кімнаті АДРЕСА_4 , де крім них також знаходилась її мати - ОСОБА_3 . Маючи намір поговорити з ОСОБА_2 , він попросив її вийти з ним з кімнати, на що остання відповіла відмовою, що його образило. Після цього він, не стримавши емоцій почав її ображати нецензурною лайкою та стягувати з ліжка. На захист останньої стала її мати, яку він відштовхнув своєю ногою. Після чого останні викликали працівників патрульної поліції. Крім того, приблизно о 08-30 годин він знову бажав поговорити з ОСОБА_2 , тоді як остання викликала працівників поліції.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що впродовж тривалого часу вона перебувала в стосунках з ОСОБА_1 . Так, 09.12.2020 року приблизно о 04-ій годині ранку в кімнату гуртожитку, що розташований по АДРЕСА_4 , де вона проживає разом з матір`ю ОСОБА_3 прийшов ОСОБА_1 , який наполягав на розмові з ним, на що вона йому відповіла, посилаючись на те, що втомилась після роботи та має намір виспатись. Вказана відповідь не влаштувала останнього і він, застосувавши фізичну силу, стягнув її за ноги з ліжка, внаслідок чого вона вдарилась об камін, який стояв поруч. Після чого, її мати прокинулась та стала на її захист, за що ОСОБА_1 вдарив її в живіт. Крім того, зазначила, що ОСОБА_1 кричав на неї, принижував, використовуючи грубу нецензурну лексику. Разом з тим, того ж дня о 08-30 годині ОСОБА_5 продовжив вчиняти у відношенні неї домашнє насилля, а саме погрожував, вимагав гроші та ображав.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 пояснила суду, що на даний час вона проживає у кімнаті гуртожитку, що розташований по АДРЕСА_4 разом з донькою ОСОБА_2 09.12.2020 року рано вранці ОСОБА_1 почав ображати ОСОБА_2 , стягувати її з ліжка за ноги, внаслідок чого остання вдарилась об камін, який стояв поруч та отримала синець на нозі. Після чого вона почала захищати доньку, проте ОСОБА_1 відштовхнув її ногою, внаслідок чого вона викликати працівників патрульної поліції. Крім того, того ж дня о 08-30 годині ОСОБА_5 продовжив вчиняти у відношенні неї та ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме погрожував фізичною розправою, ображав, використовуючи грубу нецензурну лексику, вимагав гроші.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілих, суд приходить до висновку, що провина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, окрім її визнання особою, що притягається до відповідальності, повністю підтверджена фактичними даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 027501 від 09.12.2020 року в сукупності з протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від гр. ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , копієютермінового заборонного приписи стосовно кривдника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 09.12.2020 року; фактичними даними протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 626582 від 09.12.2020 року в сукупності з рапортом працівника поліції, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від гр. ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , фактичними даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 027502 від 09.12.2020 року в сукупності з рапортом працівника поліції, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від гр. ОСОБА_3 , письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , копієютермінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 09.12.2020 року, які долучені до матеріалів справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім`ї», насильство в сім`ї це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї по відношенню до іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Диспозицією та об`єктивною стороною правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення

У практиці Європейського суду з прав людини існують рішення, що стосуються порушення прав людини, встановлених у Європейській конвенції в ситуаціях насильства в сім`ї. Це, зокрема, «А проти Сполученого Королівства» (1998), «Контрова проти Словаччини» (2007), «Беваква та С. проти Болгарії» (2008), «Опуз проти Туреччини» (2009). Останнє вказане рішення ЄС стосується багаторічного насилля в сім`ї відносно жінки та її матері. Системних характер насильницьких дій протягом багатьох років в результаті призвів до смерті матері заявниці. Не зважаючи на неодноразові спроби жінки привернути увагу своїми скаргами правоохоронні органи, та захистити себе та свою родини з боку держави, залишились безрезультатними. В даній справі Європейський суд прийшов до висновку, що насильство в сім`ї не є приватною чи сімейною справою, але є питанням, що зачіпає суспільні інтереси, що в свою чергу вимагає ефективних дій з боку держави.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Стаття 28 Конституції України декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Статтею 15 Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» передбачено, що члени сім`ї, які вчинили насильство в сім`ї, несуть кримінальну, адміністративну чи цивільно-правову відповідальність згідно з законом.

Одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підставі викладеного, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме, вчинення домашнього насильства.

Призначаючи адміністративне стягнення, підлягає врахуванню суспільна небезпечність адміністративного проступку та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі чого, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, суду відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, належить піддати правопорушника адміністративному стягненню, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, яке буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень, а так само співмірним стягненням за вчинене.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу правопорушника, який офіційно не працевлаштований, у зв`язку з чим не має стабільного та законного джерела доходу, беручи до уваги, що вчинене останнім протиправне діяння завдало значної шкоди як фізичному, так і емоційному стану потерпілих, що, безумовно, завдало моральних страждань, з урахуванням того, що ОСОБА_1 не має статусу інваліда І або ІІ груп, суд вважає за необхідне застосувати відносно нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту, який за своїм видом та розміром буде необхідним та достатнім для виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 23.11.2018 року № 10-р/2018 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними): положення частини першої статті 294 КУпАП, яким встановлено, що постанови про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 цього кодексу, набирають законного сили з моменту їх винесення; положення статті 326 КУпАП, яке передбачає, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати відносно ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 5 (п`ять) діб.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок. (Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Початок строку адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту обчислювати з моменту адміністративного затримання.

Виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту покласти на начальника Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області після набрання постановою суду законної сили.

Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження і повинна бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя Л.В. Клименко