Ухвала суду № 93451299, 09.12.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/624/17

Провадження № 2-ві/307/3/20

У Х В А Л А

09 грудня 2020 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І. при секретарі Юсип В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому по справі судді Чопик Віталію Васильовичу в цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Тячівська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Стойка Надія Михайлівна, Тячівська міська рада Закарпатської області про визнання заповіту недійсним, встановлення нікчемності довіреності та правочину, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Тячівської міської ради Закарпатської області, де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Тячівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Тячівська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Стойка Надія Михайлівна, Тячівська міська рада Закарпатської області про визнання заповіту недійсним, встановлення нікчемності довіреності та правочину, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Тячівської міської ради Закарпатської області, де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Тячівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно.

ОСОБА_1 , яка є позивачем за первісним позовом та яка є відповідачем за зустрічним позовом, подала до суду заяву про відвід судді Чопик Віталія Васильовича. В заяві зазначила, що вказану справу було повернуто з Верховного суду України після скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції. Встановлено, що раніше у іншій справі вже виносилося рішення про визнання за ОСОБА_2 права власності на оспорювань земельну ділянку. Так, рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 04.05.2007 року у справі №2-671/07 (суддя Чопик В.В.) за ОСОБА_2 було визнано право власності на спадкове майно - земельну ділянку, площею 1,42 га, що розташована на території Тячівської міської ради і належала ОСОБА_6 на підставі державного акту ІІІ-ЗК №024751. На підставі даного рішення суду на її ім`я було оформлено оспорюваний державний акт про право приватної власності на земельну ділянку серії ЕЯ №459764 від 25.12.2008 року. За результатами розгляду її апеляційної скарги, рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 11.02.2016 року рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 07.05.2007 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справі від 08.02.2017 року рішення апеляційного суду від 11.02.2016 року залишено без змін. У даній справі предметом судового розгляду, зокрема є встановлення права власності на ту ж саму земельну ділянку, визнання недійсним державного акту на неї, позивачем так само є ОСОБА_2 . Таким чином, при розгляді даної справи суддею Чопик В.В. існують сумніви у його об`єктивності, оскільки даний суддя вже мав сформований погляд щодо питання визнання права власності на земельну ділянку за позивачкою ОСОБА_2 . Крім цього, 26.11.2020 року з реєстру судових рішень їй стало відомо про винесення 21.05.2020 року суддею Чопик В.В. ухвали, якою від Тячівського відділу ДРАЦСу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України витребувано документи, а саме: заяви про бажання укласти шлюб від імені її батьків, заяви про визнання батьківства та копії актових записів про укладення шлюбу з особистими підписами сторін, про зміну її прізвища та підстав внесення цих змін. Також, вона дізналася про винесення 03.11.2020 року суддею Чопик В.В. ухвали, якою витребувано від Тячівського відділу ДРАЦСу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України оригінали запису акта про народження №77 від 30.06.1993 року щодо її народження та запису акта про встановлення батьківства №22 від 30.06.1993 року, актового запису про шлюб її батьків №7 від 20.01.2006 року. Вказані ухвали винесено з грубим порушенням норм матеріального і процесуального законодавства, оскільки докази, що були витребувані даними ухвалами, не стосуються предметів позовів, що розглядаються у справі №307/624/17, не мають значення для її рішення; особи, їх представники, які заявляли клопотання про витребування доказів , згідно як чинного сімейного законодавства України, так і законодавства про шлюб та сім`ю, що були чинним до 2004 року, не відноситься до суб`єктів, які вправі оспорювати питання шлюбних, сімейних відносин її сім`ї, її походження та членів її сім`ї, питання батьківства щодо неї, оскільки законодавством чітко визначено коло осіб, яким право такого оспорювання надається, порядок та строки оспорювання; про час та місце розгляду клопотання про витребування доказів її та її представника не було повідомлено, що позбавило можливості довести до відома суду свої заперечення та доводи щодо його безпідставності та незаконності його вимог. Дослідження в справі таких доказів призводить не до повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, а навпаки до розпорошування уваги суду на обставини, що не мають значення для справи і затягування розгляду.

В порядку ч.8 ст.40 ЦПК України судом вирішено питання про відвід судді без повідомлення учасників справи

Вивчивши доводи заяви про відвід, оглянувши надані матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 3 грудня 2020 року заяву позивача за первісним позовом, яка є відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 про відвід судді Чопик В.В. визнано необґрунтованою.

У відповідності до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід та може бути заявлено відвід учасниками справи.

За умовами ч.3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Зміст заяви позивача за первісним позовом, яка є відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 про відвід судді Чопика В.В. не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України для відводу судді, а обставини, на які вказує ОСОБА_1 є її особистою суб`єктивною думкою, і не відносяться до обставин, які дають підстави для висновку про заінтересованість або неупередженість судді Чопика В.В. і не відносяться до тих обставин, з якими законодавець пов`язує відвід судді.

З огляду на наведені норми процесуального закону, обставини, викладені в заяві позивача за первісним позовом, яка є відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 про відвід судді Чопика В.В., нічим не стверджені, а тому суд вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого по справі судді Чопика В.В. слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви позивача за первісним позовом, яка є відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 про відвід головуючому по справі судді Чопик Віталію Васильовичу в цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Тячівська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Стойка Надія Михайлівна, Тячівська міська рада Закарпатської області про визнання заповіту недійсним, встановлення нікчемності довіреності та правочину, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Тячівської міської ради Закарпатської області, де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Тячівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий В.І. Бобрушко