Ухвала суду № 93451181, 30.11.2020, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/5552/15-ц

6/303/286/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

з участю секретаря судових засідань Славич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Заява мотивована тим, що 07.07.2008 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №010/03-3/182-М, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 300 000 доларів США з кінцевим терміном повернення до 06.07.2018 року.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 17.03.2016 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість у розмірі 123 831,81 доларів США.

26.02.2018 року на виконання даного рішення Мукачівським міськрайонним судом було видано виконавчий лист.

02.05.2019 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду було замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт».

06.11.2020 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт» та ТзОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» було укладено договір відступлення права вимоги і цього ж числа, між ТзОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» і ОСОБА_1 було укладено договір комісії та відступлення права вимоги, за умовами якого останній набув права кредитора по кредитному договору №010/03-3/182-М, генеральному кредитному договору №192 від 07.07.2008 року та за іпотечним договором, предметом якого є нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім цього, заявник ОСОБА_1 просить суд визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, оскільки вважає, що грошове зобов`язання відсутнє, а виконавчий лист не може виконуватися, оскільки він виданий на виконання рішення суду у межах примусового виконання цивільно-правової угоди, кредитного договору від 07.07.2008 року. Окрім цього, у разі не заміни сторони виконавчого провадження та невизнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню інші учасники (попередні кредитори) можуть використати своє право на стягнення заборгованості з відповідача, чим можуть завдати істотної шкоди новому кредитору, тобто ОСОБА_1 .

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, у поданій заяві просить суд розглянути заяву про зміну сторони виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню без його участі.

Представник боржника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд заяви про зміну сторони виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню без їх участі, щодо її задоволення не заперечують.

Представник ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт» - Тістик Р.Б. в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд заяви про зміну сторони виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню без його участі, щодо її задоволення не заперечує.

Представник Мукачівського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) в судове засідання не з`явився, заяву про розгляд заяви про зміну сторони виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню не подав.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, а також матеріали цивільної справи №303/5552/15-ц, 2/303/167/16, суд приходить до наступного висновку.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 17.03.2016 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №010/03-3/182-М від 07.07.2008 року у розмірі 123 831,81 доларів США (Т.1, а.с.147-149).

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 06.10.2016 року вищезазначене рішення Мукачівського міськрайонного суду від 17.03.2016 року було залишено без змін (Т.1, а.с. 200, 201).

Ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.02.2017 року заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 17.03.2016 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 06.10.2016 року залишено без змін (Т.2, а.с. 24-25).

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 02.05.2019 року було замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт» (Т.3, а.с. 63-65).

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 22.10.2019 року вищезазначену ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 02.05.2019 року було залишено без змін.

Тлумачення ч.1 ст.512 ЦК України дає суду підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: - купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК); - дарування (ч.2 ст.718 ЦК); - факторингу (гл.73 ЦК).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Отже, для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд України в постанові від 20.11.2013 у справі №6-122цс13.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

У свою чергу, заявник ОСОБА_1 не подав до суду належних, допустимих і достовірних доказів тих фактів, на які він посилається, зокрема не надав суду Договір відступлення прав вимоги за кредитним договором №010/03-3/182-М від 07.07.2008 року укладеного між ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт» і ТзОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал». Відсутність даного договору позбавляє суд можливості встановити наявність правових підстав для ТзОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» укладати в подальшому аналогічні договори чи інші дії, пов`язані з кредитним договором.

Також суд звертає увагу на той факт, який і викликає сумнів у його достовірності, що наданий Договір комісії №83-К, між ОСОБА_1 і ТзОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» був укладений 05.11.2020 року (а.с. Т.3, а.с. 157), тобто в той час коли стороною виконавчого провадження (стягувачем) було ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт», а Договір відступлення прав вимоги, як зазначає сам ОСОБА_1 , між ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт» та ТзОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» і ним самим, було укладено тільки 06.11.2020 року.

Крім цього, суд звертає увагу сторін на те, що відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.

У п.1 ч.1 ст.1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Таким чином, з наведених норм права вбачається, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ.

Як вбачається із змісту поданої заяви, зокрема те, що було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитодавця, який був фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу ОСОБА_1 , який не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права.

Відтак, Великою Палатою Верховного Суду було зауважено на тому, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням статтей 512 та 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа

Вищевикладену правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16, від 31 жовтня 2018 року у справі №465/646/11.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 10.11.2020 року у справі №638/22396/14-ц прийшла до висновку, що наступне відступлення права грошової вимоги має здійснюватися шляхом укладення саме договору факторингу з відповідним суб`єктним складом його сторін (ст.1079 ЦК України), а не шляхом укладення договору про відступлення права вимоги з фізичною особою. Фактично сторони спірних договорів уклали ряд угод, завдяки яким здійснили перехід права на вимогу іпотечного майна від банку до фізичної особи. При цьому, оскільки договір факторингу не може бути укладений між банком та фізичною особою, задіяли спосіб переходу формально начебто правильний, проте за змістом такий, що лише приховав дійсні наміри сторін.

Таким чином, аналізуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження є не обґрунтованою, безпідставною, а тому не підлягає до задоволення.

Одночасно не підлягає і до задоволення інша вимога заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки вона є похідною вимогою від попередньої, рішення по якій безпосередньо впливає на вирішення даної вимоги.

Керуючись ст.ст. 512, 1054 ЦК України та ст.ст. 258, 260, 442 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача, а саме ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт» (м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 212, код ЄДРПОУ 40658146) з примусового виконання виконавчого листа виданого Мукачівським міськрайонним судом 26.02.2018 року у справі №303/5552/15-ц яким стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №010/03-3/182-М від 07.07.2008 року в розмірі 123 831,81 доларів США на правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , а також визнання виконавчого листа №303/5552/15 виданого Мукачівським міськрайонним судом 26.02.2018 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за Кредитним договором №010/03-3/182-М від 07.07.2008 року у розмірі 123 831,81 доларів США, таким, що не підлягає виконанню – відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено 30.11.2020 року.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір