Постанова № 93450563, 09.12.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/4269/20

Провадження № 3/242/1803/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року м. Селидове

Суддя Селидівського міського суду Донецької області Переясловська Ю.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Головного управління Держпраці у Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Авдіївка Донецької області, ІПН НОМЕР_1 , фізичної особи-підприємця, що здійснює підприємницьку діяльність в салоні краси у Торгівельному центрі «Квадро», яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч. 3 ст. 41 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ДЦ 26444/2053/АВ/ПТ від 14 вересня 2020 року, ОСОБА_1 11 вересня 2020 року о 12 годині 15 хвилин за адресою: 86060, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Молодіжна, салон краси у Торгівельному центрі «Квадро» (2-й поверх), фактично допустила працівника ОСОБА_2 до роботи з виконанням трудових функцій майстра з нарощування вій, без укладання трудового договору в письмовій формі (у випадках, встановлених частиною першою статі 24 КЗУпП), без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України. Тим самим, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 41 КУпАП.

В судове засідання, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. В матеріалах справи містяться заяви ОСОБА_1 , в яких остання факт адміністративного правопорушення не визнала, просить суд слухати справу без її участі та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

04.11.2020 р. до суду надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій вона просила розглядати справу без її участі та витребувати від Головного управління Держпраці у Донецькій області докази, а саме: копії відеозапису фіксації процесу проведення контролю; інформації про відеотехніку, якою зафіксовано процес проведення контролю, а саме: про назву та кількість відеотехніки, її модель, рік випуску, ціну, інвентарний номер, дату повірки, дату колібровки, міжповірочний інтервал, номер договору та найменування підприємства, яке виконувало повірку та колібровку; копії документів щодо посадових обов`язків інспекторів Держпраці, які провели контроль за додержанням законодавства про працю; копії розпоряджень або наказів про призначення на посади зазначених осіб; копії документів, що підтверджують ознайомлення вищевказаних осіб з вимогами Закону України «Про запобігання корупції»; про призначення уповноваженої особи, відповідальної за запобігання корупції у діяльності Головного управління Держпраці у Донецькій області.

Крім того, ОСОБА_1 надіслала до суду письмові пояснення по справі, в яких зазначила, що вказана інспекторами в Акті інспекційного відвідування дівчина ОСОБА_2 ніякого відношення до її підприємницької діяльності не має; інспекторами Головного управління Держпраці у Донецькій області порушено мораторій на проведення перевірок суб`єктів господарювання, встановлений Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»; відсутність у Головного управління Держпраці у Донецькій області підстав для проведення перевірки; порушення останнім п.п. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю; ненадання інспекторами ОСОБА_1 направлення на проведення перевірки; відсутність в акті перевірки даних про особу ОСОБА_2 .

Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 05.11.2020 р. клопотання ОСОБА_1 задоволено частково, витребувано від Головного управління Держпраці у Донецькій області копію відеозапису фіксації процесу проведення контролю, яке мало місце з 11.09.2020 по 14.09.2020 року в приміщенні салону краси у Торгівельному центрі «Квадро» (2-й поверх), та інформацію про відеотехніку, якою зафіксовано процес проведення контролю: назви та кількість відеотехніки, її модель, рік випуску, інвентарний номер, дата повірки, дата колібровки, міжповірочний інтервал, номер договору та найменування підприємства, яке виконувало повірку та колібровку.

На виконання вищевказаної постанови суду Головне управління Держпраці у Донецькій області надіслало до суду письмові пояснення, в яких зазначило, що копії відеозапису проведення інспекційного відвідування були додані до матеріалів справи, направленої до суду, відеофіксація здійснювалась засобом відеотехніки, який знаходиться на балансі Головного управління Держпраці у Донецькій області, а саме, відеокамерою AtrixProAcnion F9 Full HD за інвентарним номером 11137054. Крім того, Головне управління Держпраці у Донецькій області зазначило, що засіб відеотехніки, яким проводилась відеофіксація інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , не входить до сфери законодавчого регульованої метрології, тому оцінка відповідності цього засобу відеотехніки відповідно до законодавства не є обов`язковою.

13.11.2020 р. до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про витребування від Головного управління Держпраці у Донецькій області копій документів щодо посадових обов`язків інспекторів Держпраці, які провели контроль за додержанням законодавства про працю; копій розпоряджень або наказів про призначення на посади зазначених осіб; копій документів, що підтверджують ознайомлення вищевказаних осіб з вимогами Закону України «Про запобігання корупції»; про призначення уповноваженої особи, відповідальної за запобігання корупції у діяльності Головного управління Держпраці у Донецькій області.

Вищевказане клопотання залишено судом без розгляду, оскільки це клопотання є аналогічним з частиною клопотання, наданого ОСОБА_1 до суду 04.11.2020 р., і у задоволенні клопотання в цій частині судом вже було відмовлено.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно із п. 7 даного Положення, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Наказом Держпраці України від 07.05.2015 року № 16 затверджено Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області (далі Управління Держпраці), згідно пункту 1 якого, Головне управління Держпраці у Донецькій області є територіальним органом, який діє у складі Державної служби України з питань праці у та їй підпорядковується.

Згідно ст. 38 Закону України «Про охорону праці», державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 (далі - Порядок № 823), заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підстави проведення інспекційних відвідувань визначені п. 5 Порядку № 823.

Відповідно до п.п. 3 п. 5 Порядку № 823, інспекційні відвідування можуть здійснюватись на підставі рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийнятого за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Відповідно до матеріалів справи, інспекційне відвідування ОСОБА_1 здійснювалось інспекторами Держпраці на підставі наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області від 10.09.2020 р. № 1022.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису процесу інспектування, на початку інспектування інспекторами було надано ОСОБА_1 направлення на проведення перевірки для ознайомлення і копію цього направлення надано для неї.

За результатами інспекційного відвідування інспектором Держпраці 14.09.2020 р. було складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ДЦ 26444/2053/АВ, відповідно до якого в процесі інспекційного відвідування було виявлено порушення ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, а саме, допуск працівника ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» № 413 від 17.06.2015 року встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Частиною 3 статті 41 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 41 КУпАП, є посадова особа підприємства (установи, організації) чи фізична особа-підприємець.

14.09.2020 р. інспектором Держпраці було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ДЦ 26444/2053/АВ/ПТ від 14 вересня 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 11 вересня 2020 року о 12 годині 15 хвилин за адресою: 86060, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Молодіжна, салон краси у Торгівельному центрі «Квадро» (2-й поверх), фактично допустила працівника ОСОБА_2 до роботи з виконанням трудових функцій майстра з нарощування вій, без укладання трудового договору в письмовій формі (у випадках, встановлених частиною першою статі 24 КЗУпП), без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України. Тим самим, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 41 КУпАП.

Відповідно до доданих до протоколу письмових пояснень ОСОБА_1 , вона здійснює господарську діяльність з надання послуг салону краси, станом на 11.09.2020 р. найманих працівників не має, на момент інспекційного відвідування 11.09.2020 р. в залі салону знаходилась її подруга ОСОБА_3 , яка проходила стажування для подальшого працевлаштування у неї, ОСОБА_1 , стажування проводилось без оплати 2 рази на тиждень по 3 – 4 години.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 , вона 11.09.2020 р. знаходилась в Торгівельному центрі «Квадро» на стажуванні з нарощування вій на безоплатній основі, стажування проходить з метою подальшого працевлаштування у ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України, трудовий договір з працівником укладається, як правило, в письмовій формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, законодавством України заборонено допуск до фактичного виконання трудових функцій працівників без укладення трудового договору. Законом не передбачено право роботодавця допускати працівника до виконання трудових функцій в якості стажування без оформлення трудових відносин відповідно до вимог КЗпП України.

Поняття «стажування» застосовується законодавцем лише у випадках, передбачених ст. 29 Закону України «Про зайнятість населення» щодо студентів, а також щодо осіб, які у встановленому законом порядку перебувають на обліку як безробітні. Однак, і в тому, і в іншому випадках роботодавець зобов`язаний оформити працівника у встановленому законом порядку.

Так, згідно із ч. 1 ст. 29 Закону України «Про зайнятість населення», студенти закладів фахової передвищої та вищої освіти, учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», освітньо-професійним ступенем «фаховий молодший бакалавр», освітнім ступенем «молодший бакалавр», «бакалавр», «магістр» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час. Метою стажування є набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов`язків, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетенцій. Порядок укладення договору про стажування та типову форму договору затверджує Кабінет Міністрів України. Строк стажування за договором не може перевищувати шести місяців. Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки.

За таких обставин, стажування з безпосереднім виконанням трудових функцій, яке не оформлено роботодавцем з працівником у встановленому законом порядку, суперечить вимогам законодавства України.

Якщо розглядати факт допуску громадянкою ОСОБА_1 громадянки ОСОБА_2 до фактичного виконання функцій з нарощування вій як випробування при прийнятті на роботу, на що зазначені особи посилались у своїх поясненнях, то випробування при прийнятті на роботу також має бути оформлено відповідно до вимог чинного законодавства України.

Так, відповідно до ст. 26 Кодексу законів України про працю, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Отже, як стажування, так і випробування при прийнятті на роботу мають бути оформлені роботодавцем у відповідності з вимогами законодавства України.

Той факт, що громадянка ОСОБА_2 фактично була допущена до виконання трудових функцій, а саме, до надання послуг з нарощування вій, підтверджується наявними у справі матеріалами, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серія ДЦ 26444/2053/АВ/ПТ від 14 вересня 2020 року;

-актом інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю серія ДЦ 26444/2053/АВ від 14 вересня 2020 року;

-відеоматеріалами,, що додані до акту від серія ДЦ 26444/2053/АВ від 14 вересня 2020 року;

-витягом з реєстру платників єдиного податку № 1905013400081 від 14.08.2019 року;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 11 вересня 2020 року, в яких остання зазначила, що здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , салон краси у Торгівельному центрі «Квадро» з наданням послуг салонами краси. На момент інспекційного відвідування 11 вересня 2020 року в залі салону знаходилася ОСОБА_3 , яка проходила стажування, для подальшого працевлаштування у неї. Стажування проводилося без оплати, оскільки у моделей, на яких тренуються, плата не береться. Стажування проводиться 2 рази на тиждень по 3-4 години;

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких остання пояснила, що знаходилася в м. Авдіївка у Торгівельному центрі «Квадро», на стажуванні з нарощування вій, у ОСОБА_1 . Стажування на безоплатній основі. Проходить стажування для подальшого працевлаштування у ОСОБА_1 . З моделей, які проходили для стажування гроші не брали та за виконану роботу також.

Факт виконання громадянкою ОСОБА_2 зазначених функцій ніким не спростований, оскільки ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 не заперечили те, що послуги з нарощування вій фактично надавались громадянкою ОСОБА_2 в приміщенні, де ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність.

Вищенаведеними обставинами спростовуються посилання ОСОБА_1 на те, що вказана інспекторами в Акті інспекційного відвідування дівчина ОСОБА_2 ніякого відношення до її підприємницької діяльності не має. Зокрема, ці заперечення ОСОБА_1 спростовуються її особистими письмовими поясненнями, відповідно до яких вона мала намір прийняти ОСОБА_2 на роботу після закінчення випробування.

Посилання ОСОБА_1 на відсутність у Головного управління Держпраці у Донецькій області підстав для проведення перевірки, порушення останнім п.п. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю спростовується вищевикладеними обставинами щодо підстав інспекційного відвідування.

Посилання ОСОБА_1 на ненадання інспекторами ОСОБА_1 направлення на проведення перевірки спростовуються наявним у справі відеозаписом.

Посилання ОСОБА_1 на відсутність в акті перевірки даних про особу ОСОБА_2 судом не приймаються до уваги, оскільки ці дані зазначені в письмових поясненнях ОСОБА_2 .

Посилання ОСОБА_1 на те, що інспекторами Головного управління Держпраці у Донецькій області порушено мораторій на проведення перевірок суб`єктів господарювання, встановлений Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Ст. 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено, що органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Однак, на думку суду, в даному випадку дія ст. 3 зазначеного Закону не розповсюджується на проведення інспекційних відвідувань органами Держпраці, оскільки, по-перше, інспектори Держпраці здійснюють нагляд не у сфері господарської діяльності, а у сфері дотримання законодавства про працю, по-друге, зазначеним законом заборонено проведення планових та позапланових перевірок, а не інспекційних відвідувань.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року у справі №360/1139/19, а також в низці інших судових рішень.

Отже, суд вважає, що дія вищевказаного закону не розповсюджується на проведення інспекційних відвідувань органами Держпраці.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП.

При обранні міри адміністративного стягнення, суд враховує обставини та характер правопорушень, ступінь провини правопорушника і дані про її особу, тому обирає мінімальний розмір штрафу, передбачений санкцією відповідної статті.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, суд вважає, що накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, достатньо вплине на правопорушника.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно ст. 40-1 КУпАП, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, ч. 3 ст. 41, 280, 283 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок на № UA 118999980313080106000005070, отримувач Селидівське УК/Дон.обл./210811000, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37791274, найменування коду класифікації доходів бюджету: «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. на розрахунковий рахунок № UA 798999980000031211256026001, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, МФО 899998, код бюджетної класифікації 22030106, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Постанова судді пред`являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання її законної сили.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області.

Суддя Ю.А. Переясловська