Ухвала суду № 93449043, 09.12.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/6409/18

Номер провадження 1-кп/629/86/20

УХВАЛА

09 грудня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого – судді Смірнової Н.А., суддів: Каращука Т.О., Мицик С.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., прокурора Черкаса О.О., потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника потерпілого-адвоката Литвинової Г.В., захисників – адвокатів Пікуна Б.І., Полячука С.І., Свистуна А.В., обвинуваченого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому засіданні в м. Лозова, Харківської області питання доцільності продовження запобіжного заходу відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, інваліда ІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 02 січня 2021 року.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, оскільки ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 296 КК України, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не відпали та є достатніми для продовження існуючого запобіжного заходу.

Потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представник потерпілих-адвокат Литвинова Г.В. підтримали клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора. Вказав, що вину в скоєнні злочинів не визнає, , злочини не вчиняв, кримінальна справа сфальсифікована, докази неналежні, працівниками поліції на досудовому слідстві вчинено відносно нього психологічний тиск, з приводу чого він звертався до ДБР, прокуратури та суду.

Захисники-адвокати Пікун Б.І., Полячук С.І., Свистун А.В. в судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора, вважали його необґрунтованим, не відповідаючим вимогам чинного законодавства, оскільки ОСОБА_3 не вчиняв злочину, кримінальна справа розслідувалася з порушеннями, слідство проводилося формально, прокурором не доведені ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вказали, що ОСОБА_3 не має наміру переховуватися, впливати на свідків та перешкоджати судовому слідству. Просили змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме цілодобовий домашній арешт.

Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.

Згідно вимог ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , колегія суддів вважає, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують тримання під вартою обвинуваченого, а також враховуючи характер та ступінь тяжкості обвинувачення, колегія суддів вважає, що існують достатні підстави, відповідно до ст.331 КПК України, вважати необхідним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_3 обвинувачується, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від семи до п`ятнадцяти років. Таким чином, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень та покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, який не має постійного джерела доходу, не одружений, неповнолітніх дітей не утриманні не має, відсутність даних про неможливість подальшого перебування під вартою, належних гарантій, які б переважали ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитані в суді, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд приходить до висновку, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, суд звертає увагу, що однією з важливих гарантій здійснення проголошеного ст.ст. 3, 27 Конституції України права людини на життя і здоров`я є беззастережне виконання вимог кримінального процесуального закону щодо забезпечення прав потерпілих від зазначених злочинів.

ОСОБА_3 , зокрема, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я людини, тобто у вчиненні умисного протиправного діяння проти найвищої соціальної цінності, визнаної в Конституції Україні, а саме життя і здоров`я людини, яка охороняється державою.

З огляду на викладене, враховуючи, що на даний час запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінуються обвинуваченому та позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, незаконного впливу на свідків по справі, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшились.

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим та його захисниками, проте в даному конкретному випадку суд доходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.

Будь-яких медичних документів на підтвердження незадовільного стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_3 , який би не дозволяв останньому на теперішній час перебувати під вартою, суду не надано.

Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним, вік, дані про його особу, репутацію обвинуваченого, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні, застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, колегія суддів вважає можливим продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 05 лютого 2021 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 371, 372 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 06 лютого 2021 року включно.

Відлік строку запобіжного заходу рахувати з дня постановлення ухвали, а саме з 09 грудня 2020 року.

В задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисників-адвокатів Пікуна Б.І., Полячука С.І., Свистуна А.В. про зміну запобіжного заходу відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захисникам, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

Головуючий суддя Н.А. Смірнова

Судді: Т.О. Каращук

С.А. Мицик