Ухвала суду № 93447585, 08.12.2020, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2877/20

УХВАЛА

08 грудня 2020 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участі секретаря Слободянюк Е.І.

та учасників судового провадження:

прокурора Лащука В.М.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Бабуха Л.А.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 30.08.2020 за № 12020020100000630, по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України,

УСТАНОВИВ:

20.10.2020до Вінницького районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020020100000630 від 30.08.2020, відповідно до якого ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.

21.10.2020 ухвалою судді вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 26.10.2020 призначено судовий розгляд обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020020100000630 від 30.08.2020, по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.

В судовому засіданні 08.12.2020 потерпілий ОСОБА_1 заявив клопотання про скасування арешту з транспортного засобу – автомобіля марки «Cherry Аmulet», який було накладено ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2020. Автомобіль вилучено та поміщено на штрафмайданчик. Арешт на даний автомобіль порушує його права, оскільки він займається перевезенням, а вилучення транспортного засобу позбавило його засобів для існування. Автомобіль тривалий час знаходиться на штрафмайданчику, що призводить до його псування, тому просить скасувати арешт та повернути йому транспортний засіб.

Також потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні 08.12.2020 просить прийняти до розгляду в даному кримінальному провадженні його цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Прокурор Лащук В.М. в судовому засіданні 08.12.2020 не заперечував щодо прийняття до розгляду цивільного позову потерпілого, а також не заперечує щодо скасування арешту, накладеного слідчим суддею, на транспортний засіб – автомобіль, за умови, що потерпілий забезпечить належне зберігання автомобіля, оскільки він являється речовим доказом.

Обвинувачений ОСОБА_2 не заперечує щодо скасування арешту, а у вирішенні питання щодо прийняття цивільного позову покладається на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого – адвокат Бабух Л.А. заперечує щодо скасування арешту з транспортного засобу, так як таке клопотання є передчасним, транспортний засіб є речовим доказом і може потребувати огляду під час судового розгляду, а з приводу цивільного позову зазначив, що законодавством визначено чіткі умови щодо його подання.

Заслухавши клопотання та думки учасників судового провадження, оглянувши цивільний позов, поданий потерпілим, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 (далі – Порядок), визначено, що речові докази, крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку. Якщо через громіздкість чи з інших причин речові докази не можуть бути передані суду, вони зберігаються в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку, до набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчується кримінальне провадження або вирішується спір про їх належність у порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 20 вищевказаного Порядку зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Статтею 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт допускається, крім іншого, з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вирішуючи дане клопотання потерпілого про скасування арешту, суд враховує, що воно заявлено до початку судового розгляду кримінального провадження, судом на даний час ще не встановлювався обсяг та порядок дослідження доказів, а транспортний засіб є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, на який накладено арешт з метою його збереження.

Згідно зі ст. 7 КПК України основними засадами кримінального провадження є, в тому числі, безпосередність дослідження показань, речей і документів.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що бажає використовувати даний автомобіль до завершення судового розгляду справи, однак будь-яких доказів, що автомобіль належить йому, суду не надає.

Крім того, суд також враховує, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, під час його використання він може бути знищений чи пошкоджений, що призведе до втрати речового доказу у вигляді, встановленому під час досудового розслідування.

Оскільки транспортний засіб – автомобіль марки «Cherry Аmulet» у даному кримінальному провадженні визнаний речовим доказом та на нього накладено арешт, при цьому судом речові докази у справі ще не оглядалися, судовий розгляд ще не розпочинався, докази того, що потерпілий являється власником даного транспортного засобу, у суду відсутні, будь-яких доказів неналежного зберігання чи пошкодження під час зберігання речового доказу суду не надано, тому в задоволенні клопотання потерпілого про скасування арешту слід відмовити в зв`язку з недоведеністю підстав для його задоволення.

Згідно з п. 10 ст. 56 КПК України потерпілий має право протягом кримінального провадження на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Форма і зміст позовної заяви ОСОБА_1 не відповідають вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства, а саме: позовна заява не містить поштові індекси, реєстраційні номери облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти цивільного позивача та цивільного відповідача; не містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; позивачем не обгрунтована сума майнової шкоди; відсутнє будь-яке обгрунтування в позові щодо долучених до нього додатків – відомостей про телефон (як зазначено в позові); до позову не долучено усіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; до позовної заяви не долучено її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

В зв`язку з даними недоліками позовної заяви вирішення питання про її прийняття до спільного розгляду з кримінальним провадженням № 128/2877/20 буде передчасним.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, цивільний позов ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати цивільному позивачу термін усунути недоліки позовної заяви, а саме: зазначити в позовній заяві поштові індекси, реєстраційні номери облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти цивільного позивача та цивільного відповідача; викласти в позові обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини; обгрунтувати суму майнової шкоди; обгрунтувати в позові долучені до нього додатки – відомості про телефон (як зазначено в позові); долучити до позову усі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

Керуючись ст.ст. 128, 174, 376, 392 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_1 про скасування арешту з транспортного засобу – відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди – залишити без руху. Надати потерпілому ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання ним копії повного тексту даної ухвали, роз`яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Ю.Ф. Карпінська