Вирок № 93447424, 10.12.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1121/20

Номер провадження 1-кп/623/239/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Бобриш М.С.,

прокурора Чумаченко Ю.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Міщенко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020220320000165 від 18 лютого 2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, одруженого, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, інваліда 1-Б групи, раніше судимого:

1) 07 травня 2013 року Ізюмським міським судом Харківської області за частиною 1 статті 309 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі статті 75 КК України з іспитовим строком 1 рік;

2) 15 жовтня 2013 року Ізюмським міським судом Харківської області за частиною 2 статті 307, 71 КК України до 7 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова на підставі частини 2 статті 84 КК України,

який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 309, частиною 4 статті 358 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , у не встановленому місці та у не встановлений судом час, придбав у не встановленої досудовим розслідуванням особи завідомо підроблене посвідчення водія серія НОМЕР_1 на своє ім`я, з метою подальшого підтвердження свого права на керування транспортним засобом.

03 березня 2020 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, знаходячись в автомобілі «Mazda 323 F», р.н. НОМЕР_2 біля будинку №63 по вулиці Європейській в

м. Ізюм Харківської області, на вимогу працівників, діючи умисно, достовірно знаючи, що наявне у нього посвідчення водія серія НОМЕР_1 , в якому зазначено, що ОСОБА_1 має право на керування транспортними засобами категорій «А1», «А» та «В» підробне, продемонстрував вказане посвідчення працівникам поліції з метою підтвердження свого права на керування транспортним засобом, тобто у такий спосіб використав завідомо підробний документ.

03 березня 2020 року, в період часу з 12 години 43 хвилини по 13 годину 25 хвилин, співробітниками Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області під час проведення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області автомобілю «Mazda 323 F», р.н. НОМЕР_2 , який знаходився біля будинку № 63 по вул. Європейській в

м. Ізюм Харківської області, було виявлено та вилучено посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_1 видане 16 грудня 2019 року, яке, згідно з висновком судової технічної експертизи документів не відповідає бланкам аналогічних документів, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - України, що кваліфікуються за частиною 4 статті 358 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи раніше судимим 15 жовтня 2013 року Ізюмським міським судом Харківської області за частиною 2 статті 307, 71 КК України до 7 років позбавлення волі, обвинувальний акт стосовно якого по кримінальному упровадженню № 12018220320000477 від 16 травня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 309, частиною 2 статті 310 КК України, перебуває в Ізюмському міськрайонному суді, на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальне правопорушення.

Так він, повторно, у вересні 2019 року, (більш точної дати під час судового розгляду встановити не вдалось за можливе), зірвав кущі конопель, які він вирощував на городі, розташованому на території його домоволодіння АДРЕСА_1 , які переніс до свого будинку, за вказаною адресою, після чого висушив та подрібнив та розфасував у пакети та паперові згортки та зберігав у будинку в порушення вимог Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживання ними» від 15 лютого 1995 року, без мети збуту до 03 березня 2020 року.

03 березня 2020 року, в період часу з 13 години 49 хвилин до 15 години 48 хвилин співробітниками Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області під час проведення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, на території домоволодіння АДРЕСА_1 , в будинку, розташованому на території вказаного домоволодіння, виявлено та вилучено речовину рослинного походження в сухому стані, яка, згідно висновку судової експертизи дослідження матеріалів речовин та виробів, за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, загальною масою, в перерахунку на суху речовину, 367,9818 грам, яку ОСОБА_1 в порушення вимог Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року, зберігав за вказаною адресою для особистого вживання без мети збуту, що кваліфікуються за

частиною 2 статті 309 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 309, частиною 4 статті 358 КК України визнав повністю, покаявся, підтвердив обставини вчинених ним кримінальних правопорушень.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , за частиною 2 статті 309 КК України у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі, за частиною 4 статті 358 КК України у виді 6 місяців арешту, що відповідно до положень статті 72 КК України відповідає 6 місяців позбавлення волі, за сукупністю злочинів шляхом повного складання у виді 3 років позбавлення волі, застосувавши положення частини 1 статті 70 КК України, із застосуванням положень статей 75, 76 КК України з іспитовим строком на 3 роки, міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не обирати.

Захисник Міщенко І.І., та ОСОБА_1 , просили призначити покарання із застосуванням положень статей 75, 76 КК України, з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються - дата, час, місце скоєних кримінальних правопорушень, мотив, мета, наслідки скоєних кримінальних правопорушень, тощо. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 , захисник Міщенко І.І., та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 2 статті 309 КК України - незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинено повторно, за частиною 4 статті 358 КК України - використання завідомо підробленого документу.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 , є інвалідом 1-Б групи, офіційно не працевлаштований, не одружений, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується добре, має малолітню доньку, раніше неодноразово судимий, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно частини 2 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк не можливе, при виявленому високому ризику , становить середній ризик небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб).

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, скоєних останнім.

Кримінальні правопорушення, які вчинив обвинувачений ОСОБА_1 , передбачені частиною 2 статті 309, відповідно до статті 12 КК України віднесені до нетяжких злочинів, передбачені частиною 4 статті 358 КК України, відповідно до статті 12 КК України віднесені до кримінального проступку.

Обставини, які згідно статті 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_1 - щире каяття.

Обставин, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, рецедив злочинів.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою провину, щиро розкаявся, є інвалідом 1-Б групи, він раніше судимий за аналогічні кримінальні правопорушення, знову вчинив аналогічне кримінальне правопорушення, не має постійного місця роботи, то суд вважає, що наведене характеризує обвинуваченого як суспільно-небезпечну особу, яка наполегливо не бажає становитися на шлях виправлення та перевиховання, а тому ОСОБА_1 , має бути призначене має бути призначене покарання у межах санкції статті.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироку законної сили не обрати.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, а саме за проведення експертиз, у розмірі 9734 гривні 62 копійки підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 , на користь держави.

Арешт, накладений згідно ухвал Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06 березня 2020 року, 19 березня 2020 року у відповідності до частини 4 статті 174 КПК України підлягає скасуванню.

Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК.

Керуючись статтями 50, 65-67, частиною 2 статті 309, частини 4 статті 358 КК України, статтями 100, 124, 177, 349, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання:

-за частиною 2 статті 309 КК України у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі,

-за частиною 4 статті 358 КК України у виді 6 місяців арешту, що відповідно до частини 1 статті 72 КК України відповідає 6 місяцям позбавлення волі.

Відповідно до частини 1 статті 70 КК України, шляхом повного складання, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Застосувати до ОСОБА_1 вимоги статті 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк - (три) роки.

На підставі статті 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набранням вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов - відсутній.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судових експертизи №13/1/627 СЕ-20 від 16 березня 2020 року в сумі 7850 гривень 50 копійок, №10/7/100СЕ-20 від 12 березня 2020 року в сумі 942 гривні 06 копійок, №10/7/199СЕ-20 від 11березня 2020 року в сумі 942 гривні 06 копійок, які підлягають перерахуванню до державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р UA298999980313050115000020005, код банку 37999680, УК Слобідсь/мХарк Слобідськи/24060300, банк: Казначейство України (ЕАП).

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06 березня 2020 року, на майно, вилучене 03 березня 2020 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 а саме: на кухонні електричні ваги «Beurer KS 36», дві пластмасові миски, одну металеву миску, сито та внутрішню частину від сірникового коробку, які Належать ОСОБА_1 , від 19 березня 2020 року наводійське посвідчення на ім`я ОСОБА_1 , серія НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_2 , автомобіль «MAZDA 323F», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Речові докази - речовину рослинного походження в сухому стані, яка, згідно висновку судової експертизи дослідження матеріалів речовин та виробів, за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, загальною масою, в перерахунку на суху речовину, 367,9818 грам, здано до складу УСЛМТЗ в Харківській області (квитанція № 11849), кухонні електричні ваги «Beurer KS 36», дві пластмасові миски, одну металеву миску, сито та внутрішню частину від сірникового коробку, водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_1 - після набрання вироком законної сили - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, прокурору.

Головуючий суддя О.М. Герцов