Рішення № 93447166, 04.12.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/13341/17

Провадження № 2/638/2100/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.12.2020 Дзержинський районний суду м. Харкова в складі

головуючого судді Штих Т.В.,

секретаря Овчаренко К.В.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмежено відповідальністю « СІ-ПІ-ЕМ», Приватної фірми « ІНВЕРКОМ» про визнання майнових прав, -

встановив:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнювався, в остаточній редакції позовних вимог позивач просить визнати майнові права, що виникають з договору про участі у будівництві 121 від 09.10.2007 на квартиру з двох кімнат, загальною площею 71,1 кв.м. на 12 поверсі з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою № НОМЕР_1 на земельній ділянці кадастровий номер 6310136300:07:006:0016 по АДРЕСА_1 .

Справа передана на розгляд судді ОСОБА_2 відповідно до розпорядження від 03 серпня 2020 року № 02-06/783.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилався на те, що вона, на підставі Договору про участь у будівництві, є учасником спільної діяльності, яка здійснюється на основі об`єднання вкладів учасників без створення юридичної особи (просте товариство), відповідно до ст. 1130 - ст. 1143 Цивільного кодексу України.

Договір про спільну діяльність №31/03/01 від 31.03.1998, що діє в редакції від 01.10.2013 (далі - «Договір про спільну діяльність»), взятий на облік в Київський ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області як окремий суб`єкт господарювання.

Метою Договору про спільну діяльність є будівництво об`єктів нерухомого майна житлового та нежитлового призначення. Предметом договору про спільну діяльність є будівництво: 1) Офісно - житлового комплексу з підземною та наземною автостоянками і об`єктами інфраструктури, розташованого за вказаною адресою ; 2) адміністративно - торгівельного центру, розташованого за вказаною адресою; 3) багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями і підземною автостоянкою, розташованого за вказаною адресою (п.п. 1.1,1.2 Договору про спільну діяльність та Додаток №1 до нього).

Сторонами Договору про спільну діяльність від початку були ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» - керуючий спільною діяльністю, з одного боку, компанія «Ацтека Девелопмент ЛТД» та інші учасники спільної діяльності, які приймають участь у спільній діяльності на підставі Договорів про участь у будівництві, та договорів про дольову участь у будівництві, з іншого боку (преамбула та п.3.1.Договору про спільну діяльність).

На підставі угоди про передачу функцій керуючого спільною діяльністю від 16.09.2013 в спільну діяльність було залучено нового учасника - ТОВ «Сі-Пі-Ем», та передано йому функції керуючого спільною діяльністю за Договором про спільну діяльність та функції Забудовника за Договорами про участь у будівництві та Договорами про дольову участь у будівництві.

Відповідно до п. 1.1, 3.1 Договору про участь у будівництві №121 від 09.10.2007,ТОВ «Сі-Пі-Ем» - Забудовник здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою по АДРЕСА_1 , а Позивач (учасник) приймає фінансову участь у будівництві шляхом внесення внеску в сумі 562663,00 гривень.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Договору про участь у будівництві ТОВ «Сі-Пі-Ен» - Забудовник зобов`язався в строк до 2-го кварталу 2009 з належною якістю побудувати та здати в експлуатацію багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою за вказаною адресою та передати власність позивача (учасника) одну квартиру з 2-х кімнат загальною площею орієнтовно 71,1 кв. м., розташовану на 12-му поверсі.

Обов`язок щодо внесення вкладу учасником було виконано позивачем в повному обсязі, що підтверджується довідкою квитанціями.

Таким чином, позивач повністю виконав свої договірні зобов`язання та набув майнових прав на обумовлені договором про участь у будівництві об`єкти нерухомості.

Однак, забудовник - ТОВ «Сі-Пі-Ем» до теперішнього часу будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою за вказаою адресою, не здійснив.

На думку позивача, така бездіяльність відповідача порушує права позивача, який правомірно очікує на отримання матеріальних благ за Договором про участь у будівництві.

Відповідачем ТОВ «Сі-Пі-Ем» не вживається жодних заходів спрямованих на виконання зобов`язань перед позивачем за договором про участь у будівництві, зокрема не отримано дозвіл на будівництво, не вживаються заходи з охорони та збереження вже зведених будівельних конструкцій. Строк будівництва неодноразово продовжувався.

Позивачем зазначено, що внаслідок бездіяльності відповідача строки введення в експлуатацію житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою за вказаною адресою давно порушені, а позивачем не набуто належне йому право власності на об`єкти нерухомості.

Водночас, первинного забудовника - ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» постановою господарського суду Харківської області від 21.01.2016 р. визнано банкрутом (справа №922/3903/14).

Останній строк завершення будівництва - 31.12.2015 визначений рішенням Харківської міської ради Харківської області № 1467/14 від 26.02.2014, минув.

Право власності на об`єкт незавершеного будівництва (багатоповерховий житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою), розташований на земельній ділянці, площею 0,4168 га, кадастровий номер 6310136300:07:006:0016 за вказаною адресою було зареєстровано 04.09.2017 приватним нотаріусом Малаховою Г.І. ХМНО за відповідачем ПФ «Інверком» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі технічного паспорту від 15.08.2017.

Вищевказана реєстрація права власності проводилась без повідомлення позивачки як учасника в будівництві, що фактично позбавило її майнових прав На даний час рішенням 16 сесії 7 скликання Харківської міської ради Харківської області від 08.11.2017 № 802/17 « Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів та припинення права користування земельними ділянками » було затверджено документацію із землеустрою для будівництва об`єктів особам, зазначеним у додатках 1,2.

У відповідності з п. п.9, 9.1 додатка 1 до вищевказаного рішення Харківської міської ради Харківської області ПФ « Інверком» надано в оренду до 31.12.2019 земельну ділянку із земель територіальної громади м. Харкова, площею 0,4168 га ( кадастровий номер 6310136300:07:006:0016) за рахунок земель житлової та громадської забудови для завершення будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою за вказаною адресою.

Внаслідок бездіяльності відповідача ТОВ «Сі-Пі-Ем» строки введення в експлуатацію І житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною стоянкою за вказаною адресою давно порушені, а позивачем не набуто належне йому право власності на об`єкти нерухомості.

Первинного забудовника - ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» постановою господарського суду Харківської області від 21.01.2016 р. визнано банкрутом справа № 922/3903/14).

У зв`язку з чим позивач звертається за захистом своїх майнових прав до суду.

У судовому засіданні позивачка наполягала на задоволенні вимог позовної заяви.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явились. Про час та дату судового розгляду повідомлялись належним чином, причину неявки не повідомили. Через канцелярію суду подане клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог до ТОВ «Сі-Пі-Ем».

У відповідності до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні

За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Суд, звертає увагу на те, що правосуддя здійснюється на засадах верховенства права та забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Дійсно, відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 09 жотвня 2007 між ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» та ОСОБА_1 укладений Договір про участь в будівництві № 121.

Відповідно до умов п.п. 1.1., 3.1. укладеного договору, відповідач ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна», як «Забудовник» здійснює спільну діяльність по будівництву житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та автостоянкою за індивідуальним проектом за адресою: по АДРЕСА_1 , а позивач, як «Учасник», приймає участь в спільній діяльності шляхом внесення вкладу в розмірі 562663,00 гривень, що еквівалентно 104161 доларів США, при розрахунку курсу долара США до національної валюти 5,402 на час укладення договору.

Позивач сплатив ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна»" свій вклад у розмірі 562663,00 гривень. Факт оплати підтверджено наявними в матеріалах доказами, а саме копіями квитанцій про внесення грошових коштів в якості сплати внесків за договорами про участь у будівництві № 121.

16.09.2013 на підставі угоди про передачу функцій керуючого спільною діяльністю - в спільну діяльність було залучено нового учасника ТОВ «Сі-Пі-Ем» та передано йому функції керуючого спільною діяльністю за договором про спільну діяльність та функції забудовника за договором про участь у будівництві та договорами про дольову участь у будівництві.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 квітня 2019 року прийнято заяву ТОВ «Сі-Пі-ЕМ» про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Постановою Господарського суду Харківської області від 14 травня 2019 року визнано товариство з обмеженою відповідальністю «Сі-Пі-ЕМ» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

У частині третій статті 3ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

У пунктах 1, 3 частини першоїстатті 15 ЦПК України(у редакції, чинній на час подання позову) передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Стаття 19ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, містить норми аналогічного характеру.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи у порядку цивільного судочинства необхідно керуватися передбаченими у статті 2ЦПК України завданнями цивільного судочинства, а саме: справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 12Господарського процесуальногокодексу України (далі - ГПК України; у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі за вказаним позовом господарським судам підвідомчісправи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначенийПодатковим кодексом України.

Аналогічні норми закріплено у статті 20 ГПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.

Норми аналогічного характеру містить і частина друга статті 7 Кодексу України з процедури банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII, який вступив у дію 21 жовтня 2019 року.

Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який був чинний під час розгляду справи в суді першої інстанції, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника.

Зазначені майнові спори розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, установлених Законом № 2343-XII, який діяв на час ухвалення судового рішення.

Таким чином, за наявності порушеної господарським судом справи про банкрутство відповідача цивільну справу за позовом до такого відповідача не можна порушити, а в разі її порушення вона підлягає закриттю. Якщо під час її розгляду з`ясується, що відносно відповідача у справі порушено провадження про його банкрутство господарським судом, то порушена справа підлягає закриттю у зв`язку з тим, що справа не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.205ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи спір в порядку цивільного судочинства, суд зазначених положень процесуального закону не врахував, не звернув уваги на те, що під час розгляду справи у суді першої інстанції було відкрито провадження у справі про банкрутство та відповідача ТОВ «Сі-Пі-Ем» визнано банкрутом, а тому вимоги до ТОВ «Сі-Пі-Ем» про визнання майнових прав за позивачем підсудні господарському суду та не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

В частині вимог щодо ПФ « Інверком» необхідно відмовити.

Право власності на об`єкт незавершеного будівництва (багатоповерховий житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною стоянкою), розташований на земельній ділянці, площею 0,4168 га, кадастровий номер 6310136300:07:006:0016 в м. Харків вул. Леніна ( Шатилівська) зареєстровано 04 вересня 2017 року приватним нотаріусом Малаховою Г.І. ХМНО Харківської області за відповідачем ПФ « Інверком» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі технічного паспорту від 15.08.2017

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд виходить із того, що виконання вимог позивачем умов договору не оспорюється, як не оспорюється і наявність у нього прав обумовлених договором. Обсяг наданих позивачем доказів та вказаних ним обставин не свідчать про наявність передбачених законом підстав для задоволення таких позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З аналізу статей 51, 175ЦПК України вбачається, що саме до повноважень позивача віднесено право визначати відповідача у справі.

Відповідно до змісту статей 12, 13, 81, 175 ЦПК України позивач самостійно визначає зміст позовних вимог, зазначає сторони та інших учасників спору, викладає зміст обставин, якими обґрунтовуються вимоги, та зазначає докази на підтвердження цих обставин.

Як вбачаєть з матеріалів справи ОСОБА_1 уточнювала позовні вимоги та остаточно уточнила позовну заяву 17 жовтня 2019 року, в якій зазначив відповідачем ТОВ «Сі-Пі-Ем» та ТОВ «Інверком».

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що саме ТОВ «Сі-Пі-ЕМ» не виконало взяті на себе зобов`язання, але зважаючи, що на час розгляду справи право власності на спірне незавершене будівництво зареєстровано за ТОВ «Інверком» просив задовольнити позов про визнання майнових прав.

За змістом ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загальноприйнятий момент набуття права власності, визначений статтею 328 ЦК Українина підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами визнаються будь-які права пов`язані з майном, відмінні від права власності у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо).

Тобто, моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності, визначений статтею 328ЦК України на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Виконання грошових зобов`язань за інвестиційною угодою, а саме повна сплата вартості об`єкта інвестування (стовідсоткова передоплата), свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт.

Враховуючи, що позивач виконав свої грошові зобов`язання за договором пайової участі у фінансуванні будівництва багатоквартирного житлового будинку №121 від 09 жовтня 2007 року, повністю сплативши вартість об`єкта будівництва (стовідсоткову передоплату), тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт.

До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб`єктам цивільного права.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що правовідносини з приводу спірного незавершеного будівництва виникли між ТОВ «Сі-Пі-Ем» та ОСОБА_1 .

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом частини першої статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Право власності на об`єкт незавершеного будівництва (багатоповерховий житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною стоянкою), розташований на земельній ділянці, площею 0,4168 га, кадастровий номер 6310136300:07:006:0016 в АДРЕСА_1 ) зареєстровано 04 вересня 2017 року приватним нотаріусом Малаховою Г.І. ХМНО Харківської області за відповідачем ПФ « Інверком» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі технічного паспорту від 15.08.2017 р.

З наявних в матеріалах справи не містяться жодного належного та допустимого доказу підтверджуючого, що ПФ «Інверком» є забудовником спірного об`єкту незавершеного будівництва.

В матеріалах справи містяться відомості, що ПФ «Інверком» надано в оренду земельну ділянку для завершення будівництва житлового будинку, але докази того, що ПФ «Інверком» є забудовником відповідно до договорів про участь у будівництві відсутні.

Статтею 76ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Положеннями ст.89ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом статті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 229ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов`язок суду.

За змістом статті 6ЦПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежновід будь-яких ознак.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Оскільки на час звернення з позовом, розгляду справи та ухвалення рішень не надано доказів, що ПФ «Інверком» є забудовником спірного об`єкту незавершеного будівництва та на нього покладено обов`язок забезпечення права учасників незалежно від того, чи є він стороною договору про участь у будівництві, у задоволені позову про визнання майнових прав за позовом ОСОБА_1 до ПФ «Інверком» слід відмовити.

Також не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення судового збору.

На підставі ст. 334,526,610,611,612,629 ЦК України, керуючись ст. 10,11,57,60,88,212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до Товариства з обмежено відповідальністю « СІ-ПІ-ЕМ» про визнання майнових прав - закрити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватної фірми « ІНВЕРКОМ» про визнання майнових прав - залишити без задоволення.

Судові витрати вважати сплаченими позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Дзержинський районний суд м. Харкова.

Повний текст документу складено 10 грудня 2020 року.

Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Позивач: ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариства з обмежено відповідальністю « СІ-ПІ-ЕМ» код ЄДРПОУ 35856596.

Відповідач : Приватної фірми « ІНВЕРКОМ» код ЄДРПОУ 30588921.

Суддя: Штих Т.В.