Вирок № 93444629, 10.12.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/6561/20

1-кп/415/1351/20

ВИРОК

Іменем України

"10" грудня 2020 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.,

за участі секретаря судового засідання Демченко Е.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020135240000350 від 06 жовтня 2020 року у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно - технічною освітою, неодруженого, не працюючого, не є особою з інвалідністю, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Беднарського А.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

05 жовтня 2020 року, в ранковий час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , проходячи в районі магазину «Свіжина», який розташований за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Жовтнева, 6, побачив велосипед з рамою червоного кольору, який стояв біля входу до магазину. Впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 , керуючись раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед марки «Україна», який належить ОСОБА_2 , спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму 550 грн.

Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_1 зник з місця скоєння кримінального правопорушення та у подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального проступку, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Суду пояснив, що на початку жовтня 2020 року, в ранковий час, більш точний час не пам`ятає, він дійсно, проходячи по вулиці Жовтнева міста Лисичанська, поруч з магазином «Свіжина», побачив велосипед червоного кольору, який вирішив вкрасти. Впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, він викрав вищезазначений велосипед, яким розпорядився на власний розсуд. У скоєному щиро кається, виказавши готовність нести кримінальну відповідальність за вчинене та усвідомивши свою провину, в судовому засіданні вибачався за вчинене, зобов`язався надалі такого не вчиняти. Просив суд надати йому шанс на виправлення та суворо не наказувати. Майнова шкода потерпілому відшкодована повністю, шляхом повернення майна співробітниками поліції.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути дане кримінальне провадження за його відсутності та призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду. Матеріальних претензій до ОСОБА_1 не має, викрадене майно повернуто.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком;

- особу винного, який неодружений, не працює, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно (а.с.41), амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря – психіатра м.Лисичанська не одержує, на консультативному та диспансерному нагляді у лікаря нарколога не перебуває (а.с.40), в силу ст. 89 КК України не судимий (а.с. 43),

- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та повне визнання вини.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся та неодноразово, в ході судового розгляду вибачався за вчинене та висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст.65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого та наявність обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, визнання вини та щире каяття винного, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, який як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні, усвідомлюючи характер своєї протиправної поведінки і її наслідків вибачався за вчинене, дав критичну оцінку своїм діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, а також беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого, який не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, враховуючи думку потерпілого, який щодо призначення покарання обвинуваченому посилався на розсуд суду, претензій матеріального характеру не має, у зв`язку з поверненням викраденого майна, а також те, що внаслідок вчинення кримінального проступку тяжких наслідків не настало, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт, в межах, передбачених санкцією ч.1 ст. 185 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності кримінальних протиправних діянь.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим не пред`явлений, у зв`язку з поверненням викраденого майна.

Відповідно до ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 :

-судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-1178е від 09.10.2020 (а.с. 36-39), що згідно довідки Луганського НДЕКЦ (а.с. 35) складає 980 (дев`ятсот вісімдесят) грн. 70 коп., - підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави (одержувач - УК у м.Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), р/р UA928999980313070115000012051, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

-велосипед марки «Україна», який згідно постанови дізнавача СД Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 19 жовтня 2020 року (а.с.54), повернуто під розписку про збереження потерпілому ОСОБА_2 (а.с.53), - підлягає поверненню власнику - потерпілому ОСОБА_2 .

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів, у зв`язку з проведенням судової товарознавчої експертизи 19/113/9/1-1178е від 09.10.2020 у сумі 980 (дев`ятсот вісімдесят) грн. 70 коп. (одержувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), р/р UA928999980313070115000012051, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Речові докази:

-велосипед марки «Україна», який згідно постанови дізнавача СД Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 19 жовтня 2020 року, повернуто під розписку про збереження потерпілому ОСОБА_2 , - повернути власнику - потерпілому ОСОБА_2 .

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілому в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова