Рішення № 93443496, 09.12.2020, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/261/20

71

2/339/150/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2020 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Латик В.Є.

з участю позивача ОСОБА_1

представника третьої особи органу опіки та піклування виконкому Болехівської міської ради Досяк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки і піклування виконкому Болехівської міської ради про позбавлення батьківських прав і визначення місця проживання дитини,-

в с т а н о в и в:

02 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити місце проживання її разом із позивачем.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що протягом 2014-2015 років позивач проживав з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу та в результаті таких сімейних відносин у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Однак, спільне життя з відповідачем не склалося, в 2015 році вони розійшлися, оскільки, відповідач вела аморальний спосіб життя, часто не ночувала вдома, не займалася веденням домашнього господарства, вихованням дочки, залишавши її без нагляду. У зв`язку з цим у них часто виникали сварки та конфлікти, що призвело до припинення спільного проживання.

Після цього, відповідач забрала дочку ОСОБА_3 та переїхала проживати до матері в с. Гузіїв Болехівської міської ради. Позивач щодня приходив до дочки, купляв її одяг, продукти, забезпечував всіма необхідними речами, забирав дитину до себе.

Відтак, через кілька місяців відповідач переїхала проживати до свого співмешканця в м. Стрий Львівської області, а дочку привела до нього, сказала, що має іншого чоловіка і хоче створити сім`ю, а тому дитина залишиться тимчасово проживати з ним. Він не заперечив, оскільки любить дочку та й хотів виховувати її, піклуватися за нею, а також, щоб вона з ним проживала.

За час проживання дочки ОСОБА_3 з ним відповідач з 2016 року по січень 2020 року кілька разів провідувала дитину. Протягом цього часу вона народила ще двоє дітей, перебуваючи у цивільному шлюбі з іншим чоловіком.

В 2019 році відповідач прийшла до нього додому і з подвір`я де бавилася дочка забрала її не сказавши нікому, по телефону повідомила його, що дочка буде жити з нею, оскільки має намір оформити соціальну допомогу, як багатодітна мати. В лютому 2020 році до нього подзвонив цивільний чоловік ОСОБА_2 і повідомив, що остання залишила без нагляду у небезпеці трьох малолітніх дітей на протязі кількох днів.

Після цього, позивач забрав дочку ОСОБА_4 до себе на проживання і з лютого 2020 року вона проживає з ним.

Відтак, відповідач не проживає з родиною, не цікавиться життям дочки, її фізичним та духовним розвитком, матеріально дитину не забезпечує.

Така поведінка свідчить про те, що вона, як матір, самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, яка знаходиться на його утриманні, він забезпечую дитину всім необхідним для нормальної життєдіяльності: купує харчові продукти, сезонний одяг, покриває витрати на медичний догляд, купує інші речі, які потрібні дитині.

Дитина проживає в будинку з усіма зручностями, створено усі необхідні умови для проживання, виховання та розвитку.

Відповідач не бере участі у вихованні дитини, не надає матеріальної допомоги на її утримання, хоча це є її обов`язком.

Відповідач має реальну можливість виконати свій обов`язок по вихованню та утриманню дочки, але не вчиняє відповідних дій, оскільки взагалі не спілкується з дочкою, не проявляє щонайменшої батьківської турботи без поважних причин, веде аморальний спосіб життя.

04 вересня 2020 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено судове засідання.

16 жовтня 2020 року позовні вимоги, щодо залишення місця проживання дочки ОСОБА_3 залишено без розгляду за заявою позивача.

16 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду.

Відповідач в судові засідання не з`явилася повторно та не подала відзив на позовпро дату, час і місце цього засідання повідомлялася у встановленому законом порядку, а саме через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.30;51;56;63).

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За правилами ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

- відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

- відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

- відповідач не подав відзив;

- позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

При таких обставинах, враховуючи згоду позивача, суд, керуючись вимогами ст.280 ЦПК України, ухвалив про проведення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши вступне слово позивача, представника органу опіки та піклування, пояснення свідків, повно та всебічно з"ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією Організації Об`єднаних Націй про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція ООН про права дитини) про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції ООН про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Судом встановлено, що строни є батьками малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Відповідно до частини першої статті 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Як передбачено частиною першою статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною;4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Статтею 166 СК України, закріплено, що позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення у справі «Мамчур проти України» заява № 10383/09, від 16 липня 2015 року).

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України, ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Як вбачається з обставин справи, звернувшись до суду, позивач стверджував про ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків, надавши наступні докази.

Згідно актів обстеження від 24 червня 2016 року, 24 квітня 2018 року, 28 лютого 2020 року, 11 червня 2020 року, 10 серпня 2020 року вбачається, що ОСОБА_2 не бере участі у вихованні доньки ОСОБА_3 , сусіди не бачили матір дитини, щоб провідувала дочку, яка при розмові не згадує про матір. Також за період проживання дочки з батьком сусіди не чули крику на дитину, дитина стала веселою, життєрадісною, доглянутою, батько добре відноситься до дочки, забезпечивши її одягом та іграшками (а.с.8-12).

Вдповідно до акту обстеження домогосподарства ОСОБА_6 встановлено, що з ОСОБА_1 проживає разом з ним дочка ОСОБА_3 , дитина є доглянута. У вихованні дитини ОСОБА_1 допомагає його мати ( бабуся малолітньої ОСОБА_3 ), яка повідомила, що рідна мати дитину не провідує, у вихованні участі не приймає, кошти, які утримує із соцзахисту до досягнення дитини трьохрічного на дитину не витрачає. А тому, за їх зверненням ОСОБА_2 припинено виплату допомоги, оскільки дитина проживає з ними, а отримані кошти відповідач використовує за не призначенням .

В судовому засіданні ОСОБА_6 , будучи допитаною як свідок, дала аналогічні пояснення та повідомила, що відповідач взагалі не не цікавиться життям її дочки, не відвідала її, коли вона іншла в перший клас, не підготувала дитину до школи всім необхідним, не вітає з днем народженням. Догляд за дитиною здійснює її син, а вона допомагає йому.

Крім того, свідок ОСОБА_7 , яка проживає поруч з позивачем і часто відвідує сім"ю, повідомила, що дочка ОСОБА_3 проживає з батьком, а її мати жодного разу не поцікавилася, як живе дочка. Також, повідомила, що вона була очевидцем , коли позивач забрав дочку від відповідача, дитина була в жахливому стані, не доглянута, худенька, замкнута, боялася людей. Коли дочка ішла в перший клас, то відповідач навіть не прийшла до дитини на перше вересня. Зі слів людей, ій відомо, що ОСОБА_2 наданий час живе з циганами ум. ОСОБА_8 та крім дочки ОСОБА_3 , вона ще народила двоє дітей. Вважає, що відповідач забрала ОСОБА_3 до себе, для того, щоб вона бавила менших дітей та отримувала на неї допомогу від держави. Від того часу як дитина живе із батьком, вона стала життєрадісною, веселою, перестала боятися людей, ходить до школи, має багато подруг, з якими спілкується. вона бавиться.

Як свідчать матеріали справи, малолітня дочка ОСОБА_4 зареєстрована по АДРЕСА_1 , а фактично проживає разом з батьком по АДРЕСА_2 .

Орган опіки і піклування виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області дійшов до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який затверджений рішенням № 67 від 28 вересня 2020 року (а.с.35-37).

Таким чином, аналіз вищевикладених обставин, наводить суд до висновку, що відповідача слід позбавити батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_4 , оскільки вона свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, взагалі не спілкується з донькою, не проявляє щонайменшої батьківської турботи без поважних причин.

При цьому, таке втручання у демократичному суспільстві у сімейне життя є виправданим і пропорційним з огляду на те, що цього нагально потребують інтереси дитини, яка називає батьком іншого чоловіка, проживаючого разом з матір"ю однією сім"єю.

Така поведінка ОСОБА_2 відносно своєї дитини дає підстави вважати у її неспроможності виконувати свої природні материнські обов`язки і свідчить про ризик неналежного виховання дитини.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з інтересів дитини, суд вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідача відносно малолітньої ОСОБА_5 , оскільки під час розгляду справи було достеменно встановлено факт умисного ухилення відповідачки від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Розподіл судових витрат суд вирішує згідно вимог ст. 141 ЦПК України: у разі задоволення позову на відповідача покладаються витрати, пов"язані з розглядом справи, що в даному спорі становлять 840 грн. 80 коп. (за сплату судового збору).

На підставі викладеного, ст.150,164 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 258-259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовзадоволити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання :

ОСОБА_1 – реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , місце реєстраціїАДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 – місце реєстрації с. Гузіїв Болехівської міської ради Івано-Франківської області.

Орган опіки та піклування виконкому Болехівської міської ради – площа Івана Франка, 12 м. Болехів Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04054270.

Повний текст рішення виготовлено 10 грудня 2020 року

Суддя Головенко О.С.