Ухвала суду № 93442606, 10.12.2020, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1083/20

Провадження № 1-кп/177/140/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2020 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Березюк М. В.

за участі: секретаря Проліз Є. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040450000369 від 20.07.2020 щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

за участі:

прокурора Левченко К.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 Верхуша Я.О.

захисника обвинуваченого Юрківа В.В. Кудрявцева А.Л.

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24.09.2020 кримінальне провадження призначено до судового розгляду.

30.11.2020 прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , яке вручено обвинуваченому ОСОБА_1 та його захиснику 30.11.2020 в судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , посилаючись на наявність вагомих доказів вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, тяжкість покарання яке загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, відсутність у нього постійного місця роботи та інших законних джерел доходу, в тому числі для задоволення природних потреб у їжі, одязі та житлі, наявності у нього судимостей за нетяжкі та тяжкі кримінальні правопорушення. Також вказувала на наявність та продовження існування ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування від суду, незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, а також ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Вважала відсутніми підстави для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший, більш м`який запобіжний захід.

Прокурор, підтримавши своє клопотання, просила його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 вказував на необґрунтованість висунутого відносно нього обвинувачення, відсутність у нього наміру переховуватися від суду. Просив врахувати наявність у нього сім`ї, зокрема малолітньої дитина та хворого батька.

Захисник ОСОБА_1 – Верхуша Я.О. просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та застосувати більш м`який запобіжний захід до ОСОБА_1 , вказуючи на необґрунтованість обвинувачення та ризиків, а також просив суд врахувати наявність у ОСОБА_1 сім`ї та хворого батька, який переніс операцію, про що суду надавалися медичні документи в минулі судові засідання.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали в обґрунтування поданих клопотань, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.08.2020 щодо ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з правом внесення застави в розмірі 38420,00 грн., дію якого продовжено ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 19.10.2020 до 17.12.2020 включно.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 спливає 17.12.2020, однак, з об`єктивних причин, судовий розгляд вказаного кримінального провадження до зазначеного строку, завершити не представляється можливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу, суд виходить із того, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, пов`язаного з погрозою застосування насильства, за яке передбачене покарання від 7 до 10 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Також суд приймає до уваги те, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за нетяжкі та тяжкий злочини проти власності (а.п. 179 т.1, 25-30 т.2).

Вказане, на переконання суду, дає достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, незважаючи на наявність у нього соціальних зв`язків (дружини та дитини), за відсутності законних джерел до існування, з метою уникнення покарання, може уникати явки до суду, так само, як і вчинити новий злочин.

Сама наявність у ОСОБА_1 хворого батька, сім`ї, враховуючи його особу, схильність до вчинення кримінальних правопорушень, на переконання суду, не є виключним стимулюючим фактором для запобігання ризикам визначеним п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він не переховувався від слідства та сам з`являвся до органу досудового розслідування, на переконання суду, не спростовує існування ризику можливого переховування від суду, беручи до уваги тяжкість покарання яке йому загрожує у випадку постановлення обвинувального вироку, а також з урахуванням його особи, зокрема наявності судимостей за злочини проти власності.

На даний час, кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, в якому допитано лише потерпілого та двох свідків сторони обвинувачення. З об`єктивних причин ще не допитано ряд свідків обвинувачення, не досліджено письмові матеріали провадження та не допитано самих обвинувачених. При цьому, беручи до уваги той факт, що стороні захисту відкривалися матеріали кримінального провадження, ОСОБА_1 обізнаний з приводу показань свідків на досудовому слідстві, знає їх місце проживання, що несе ризик незаконного впливу на свідків. Відповідно суд приходить до висновку, що ризик впливу на свідків не зменшився та продовжує існувати.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначених прокурором в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У зв`язку з чим, твердження сторони захисту, щодо необхідності оцінки судом обґрунтованості обвинувачення з точки зору наданих показань потерпілого та двох допитаних свідків, не ґрунтуються на нормах законодавства, адже оцінки всіх досліджених доказів здійснюється судом в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку.

На вказаній стадії судового розгляду, вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що встановленні при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 ризики не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд дійшов висновку, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає його особі, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Суд вважає виправданою необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, оскільки судом встановлено збереження та не зменшення ризиків переховування обвинуваченого від суду, можливості вчинення нових кримінальних правопорушень, а також ризику впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, тому суд вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду даного кримінального провадження, тому вважає необхідним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів.

Оскільки перед судом заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а до ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26.08.2020 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави у межах 20 розмірів прожиткових мінімумів громадян, що складає 38420 грн, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зі збереженням права на заставу та покладенням обов`язків, визначених в ухвалі слідчого судді.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 331, 392 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 Левченко К.В. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12020040450000369 від 20.07.2020, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 07.02.2021 включно, з можливістю внесення застави та виконанням покладених на обвинуваченого обов`язків згідно ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26.08.2020 у справі № 210/4377/20 провадження № 1-кс/210/1715/20.

Копію ухвали негайно направити до Криворізької УВП № 3.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Суддя М.В. Березюк