Ухвала суду № 93441395, 10.12.2020, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/1516/20

Провадження № 2-з/550/15/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року смт.Чутове

Чутівський районний суду Полтавської області в складі головуючого судді - Ланни Я.О., за участю секретаря судового засідання – Томас Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чутове заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про забезпечення позову у цивільній справі про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів трудового колективу та про визнання права на земельну частку (пай), -

у с т а н о в и в :

В провадження Чутівського районного суду Полтавської області надійшла цивільна справа №550/1516/20 (провадження №2/550/302/20) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Державного підприємства «Чутове», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів трудового колективу та про визнання права на земельну частку (пай).

Позивачі через канцелярію суду надали заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони органам та посадовим особам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав та державну реєстрацію земельних ділянок вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі, з реєстрації речових прав на земельні ділянки за проектом землеустрою щодо приватизації земель ДП «Чутове» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Чутівського району Полтавської області, розробником якого є ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачі зазначили, що 04 вересня 2018 року на загальних зборах трудового колективу ДП «Чутове» прийнято рішення, в порядку ст. ст. 25, 118 Земельного кодексу України звернутися з заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту щодо приватизації земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДП «Чутове» та затверджено перелік осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю), обрано уповноваженого представника від трудового колективу.

Позивачі вказують що під час їх роботи на цьому підприємстві, ДП «Чутове» 26 вересня 2018 року отримало рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у формі наказу № 6544-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким вирішено надати ДП «Чутове» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо приватизації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у його постійному користуванні на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області. Наказ від 26 вересня 2018 року № 6544-СГ був виданий на підставі заяви уповноваженого Загальними зборами представника трудового колективу ОСОБА_10 , яку представник подав до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області 05 вересня 2018 року (вхідний номер Р-12941/0/25-18 від 05.09.2018) про прийняття рішення щодо приватизації земель та надання дозволу на розробку проекту приватизації земель ДП «Чутове».

Як стало відомо позивачам у листопаді 2020 року, 04 жовтня 2019 року були проведені Загальні збори трудового колективу ДП «Чутове» на яких, серед іншого, вирішувались наступні питання щодо внесення змін до протоколу Загальних зборів трудового колективу № 2 від 04 вересня 2018 року в частині визначення та затвердження списку осіб, які мають право на отримання у власність земельної частки (паю) ДП «Чутове». За наслідками проведення зборів прийнято рішення внести зміни до протоколу Загальних зборів трудового колективу № 2 від 04 вересня 2018 року в частині визначення та затвердження списку осіб, які мають право на отримання у власність земельної частки (паю) ДП «Чутове» шляхом виключення осіб із попереднього списку, які на час прийняття рішення про приватизацію земель ДП «Чутове» були включені до списку осіб, що мають право на земельну частку (пай) відповідно до вимог ст. 25,188 Земельного кодексу України.

Таким чином, позивачів було виключено із вищевказаного списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) у ДП «Чутове».

Позивачі вважають, що своїми протиправними діями, які виражені у безпідставному виключенні їх із списку осіб, які мають право на отримання земельних ділянок при приватизації земель ДП «Чутове» адміністрація підприємства, всупереч законодавству порушують їх право на отримання земельної частки (паю). Оскільки на час отримання рішення про приватизацію земель ДП «Чутове» та дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо приватизації земель ДП «Чутове» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Чутівського району Полтавської області за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2775,5 га у формі наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 26 вересня 2018 року № 6544-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» вони були працівниками ДП «Чутове» та були включені до списку осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю) ділянок та відповідно подали заяви до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про надання у власність земельної ділянки в процесі приватизації земель ДП «Чутове».

Також позивачі стверджують, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, буде проведено державну реєстрацію земельних ділянок в Державному земельному кадастрі. Після чого на земельні ділянки буде зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тобто після проведення відповідних реєстраційних дій існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. За наслідками проведення таких дій, особи, які незаконно виключені із списку, а саме позивачі у справі, будуть позбавлені свого права та змушені звертатись до суду для відновлення порушеного права на отримання земельної частки (паю).

Вивчивши заяву про забезпечення позову, матеріали цивільної справи №550/1516/20 (провадження №2/550/302/20), суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3, 5 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У ч. 1 та 2 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

При цьому, процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Відповідно до роз`яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Судом встановлено, що в провадження Чутівського районного суду Полтавської області надійшла цивільна справа №550/1516/20 (провадження №2/550/302/20) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Державного підприємства «Чутове», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів трудового колективу та про визнання права на земельну частку (пай).

Як встановлено судом, предметом спору по цивільній справі є визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів трудового колективу ДП «Чутове» від 04.10.2019, згідно якого позивачів було виключено із списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) та визнання за позивачами права на отримання земельної частки (паю) в процесі приватизації земель сільського господарського призначення, що перебувають у користуванні вищевказаного підприємства.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має також врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Однак, в заяві про забезпечення позову, позивачами не обґрунтовано належними та достовірними доказами необхідність та доцільність застосування заходів забезпечення позов, а мається лише посилання на норми чинного законодавства, стосовно процедури передачі земельних ділянок у власність громадянам – працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам.

Разом з тим, зі змісту заяви реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається.

Суд наголошує, що співмірність виду забезпечення позову змісту позовних вимог, передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони третім особам здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи для забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Отже забезпечення позову, шляхом заборони органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав та державну реєстрацію земельних ділянок, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо реєстрації речових прав на земельні ділянки, може порушити права та інтереси третіх осіб, не зазначених у позовній заяві. Тобто, запропонований позивачами, захід забезпечення позову, не є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Суд вважає, що сам по собі факт пред`явлення позову про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів трудового колективу та про визнання права на земельну частку (пай), не може бути безумовною підставою для забезпечення позову в спосіб визначений позивачами. Неможливість виконання рішення суду, у разі задоволення позову, без забезпечення позову у такий спосіб, заявниками не доведено.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що така заява не підлягає до задоволення, оскільки позивачі не обґрунтували підстав для забезпечення позову та не надали суду будь-яких належних та переконливих доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або не забезпечить ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України суд,-

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про забезпечення позову у цивільній справі про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів трудового колективу та про визнання права на земельну частку (пай) – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Я. О. Ланна