Ухвала суду № 93440950, 10.12.2020, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4112/20

Провадження № 2-з/539/26/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2020 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді- Хоменка Д.Є.,

при секретарі судового засідання – Павличенко О.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 про розірвання договору позики та стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору позики та стягнення заборгованості.

Звертаючись до суду з вищевказаним позовом, ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, посилаючись на те, що існує необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення, магазин, площею 74.2кв.м. ( АДРЕСА_1 ), земельну ділянку кадастровий номер 5310700000603600560025 площею 0.5 га ( АДРЕСА_2 ) та житловий будинок РПВН 22303595 ( АДРЕСА_2 ), що зареєстровані на праві власності за ОСОБА_2 , оскільки невжиття вказаних вище заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі ухвалення його у спорі про стягнення заборгованості за договором позики від 03.06.2020р. на користь позивача.

Згідно ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Таким чином особи, які беруть участь у справі в судове засідання щодо розгляду заяви про забезпечення позову не викликалися.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, судом, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Згідно ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З`ясувавши обставини справи, вивчивши заяву та додані до неї документи, суд вважає за необхідне в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити, з огляду на наступне.

Як зазначено в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 надав суду Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, з яких вбачається, що майно відповідача по справі ОСОБА_2 перебуває в іпотеці ПАТ Державний Ощадний банк України» та ПАТ АБ «Укргазбанк».

Відповідно до ч.7 ст.3 ЗУ «Про іпотеку», пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів того, що на даний час самим боржником чи іпотекодержателями здійснюються будь-які дії щодо реалізації майна боржника ОСОБА_2 . Окрім того, накладення арешту на майно, що перебуває наразі в іпотеці, буде порушувати права іпотекодержателів(ПАТ Державний Ощадний банк України» та ПАТ АБ «Укргазбанк») які не залучені у справу, що потягне неможливість реалізації ними свого пріоритетного права іпотеки.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_1 не надано суду доказів того, що незабезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у даній цивільній справі відповідно до заявлених позовних вимог, а тому у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 149-153, 260 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду Д.Є. Хоменко