Вирок № 93440909, 08.12.2020, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 528/126/20

Провадження № 1-кп/539/125/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2020 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

у складі: головуючого - судді Даценка В.М.,

при секретарі - Шрейтер С.О.,

з участю прокурора - Нор Ж.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

та захисника - Запорожця І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни кримінальне провадження №12019170150000221 від 29.07.2019 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, розлученого, раніше судимого 20.03.2019 Пирятинським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.125, ч.1 ст.286 КК України до 2 років обмеження волі з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 роки

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.389 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 березня 2019 року був засуджений за ч.2 ст.125, ч.1 ст.286 КК України до 2 років обмеження волі з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 роки. Вирок суду набрав законної сили 20.04.2019.

Будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування основного та додаткового покарання, наслідками порушення умов відбування покарання за вказаним вироком, попереджений про настання кримінальної відповідальності у разі ухилення від відбування додаткового покарання, умисно ухилився від виконання додаткового покарання у вигляді позбавлення права займатися певною діяльністю, а саме позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Так, ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою ухилення від відбування додаткового покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, будучи особою засудженою до цього виду покарання, ознайомленим про умови відбування зазначеного виду покарання, без наявності поважних причин, 21 травня 2019 року, приблизно о 16 год. 45 хв., знаходячись в м. Гребінка на вул. Магістальній, без посвідчення водія керував транспортним засобом «MERSEDES» номерний знак НОМЕР_1 та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами.

Продовжуючи свій злочинний намір, діючи з єдиним умислом, з метою ухилення від відбування покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, а саме позбавлення права керування транспортними засобами, ОСОБА_1 , будучи особою засудженою до цього виду покарання, без наявності поважних причин, 29.07.2019 приблизно о 17 го. 30 хв., знаходячись в м. Гребінка на вул. Коцюбинського, керуючи транспортним засобом «MERSEDES» номерний знак НОМЕР_1 , вчинив порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та відповідно до постанови Гребінківського районного суду Полтавської області від 01.10.2019 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП (постанова набрала законної сили 03.12.2019).

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.389 КК України, а саме: ухилення засудженого від відбуття покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за вищевикладених обставин не визнав. Суду пояснив, що правопорушення, за якими він був притягнутий до адміністративної відповідальності він не вчиняв.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 , його вина у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується наступними доказами.

-Вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 20.03.2019 року, яким ОСОБА_1 засуджено ч.1 ст.125, ч.1 ст.286, ч.1 ст.70, ст.75 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на один рік, звільнено від відбування основного покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком на 2 роки.

-Підпискою від 06.05.2019 року, якою ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання та попереджений про кримінальну відповідальність за ст.389 КК України у випадку ухилення від відбування покарання.

-Постановою начальника СРПП №4 від 21.05.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.

-Постановою Гребінківського районного суду Полтавської області від 01.10.2019 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 03.12.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.

Судом відхиляється посилання захисника на те, що в цьому випадку має місце подвійне провадження в рамках кримінального та адміністративного права.

Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною в рішенні його Великої Палати від 15 листопада 2016 року у справі "А та Б проти Норвегії", держави повинні мати можливість законно обрати додаткові юридичні заходи у відповідь на соціально небезпечну поведінку особи за допомогою різних процедур, що утворюють єдине ціле, для вирішення різних аспектів соціальної проблеми, яка виникла, за умови, що застосовані заходи в сукупності не являють собою надмірного тягаря для такої особи. У згаданій справі ЄСПЛ не знайшов порушень ст. 4 Протоколу N 7, оскільки застосування подвійних видів штрафів до заявників здійснювалося належним чином, передбачалось у рамках однієї з процедур, які були тісно пов`язаними між собою за своєю суттю та в часі. Як зазначено у вказаному рішенні, ст. 4 Протоколу N 7 не виключає проведення подвійного провадження (у рамках кримінального та адміністративного права) у разі виконання певних умов. Зокрема, для того, щоб не відбулося забороненого подвійного засудження чи покарання, провадження мають бути об`єднані на комплексній основі та утворювати єдине ціле. Наведене означає не тільки те, що мета й засоби, які використовуються для її досягнення, мають доповнювати одне одного за своєю суттю і бути пов`язані в часі, але й те, що можливі наслідки такого правового реагування на відповідну поведінку повинні бути пропорційними та передбачуваними для осіб, яких вони стосуються.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП встановлює відповідальність за порушення в сфері безпеки дорожнього руху, тоді як ст.389 КК України розміщена в розділі «Злочини проти правосуддя» та має на меті забезпечення обов`язковості призначеного вироком суду покарання.

В цьому випадку застосування різних юридичних заходів покликані вирішити різні аспекти соціальної проблеми. Такі заходи доповнюють одне за своєю суттю і є пов`язаними в часі. Вказані норми КУпАП та КК не є суміжними та конкуруючими, не перебувають в колізії між собою. На думку суду, такі заходи є пропорційними та передбачуваними, про що, зокрема, свідчить особисто підписана обвинуваченим підписка від 06.05.2019 року.

Отже відмінність у складі правопорушення (як у цілому, так і в конкретних елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності (аналогічна позиція викладена ОП ККС ВС у справі № 612/712/16-к, від 2.12. 2019р.).

Таким чином, доводи захисника про подвійне провадження в рамках кримінального та адміністративного права є безпідставними.

Крім того, суд відхиляє доводи захисту щодо копії судових рішень під час досудового розслідування були отриманні в незаконний спосіб, а саме - без ухвали суду про тимчасовий доступ. Відповідні докази були здобуті шляхом звернення до компетентних органів з запитом, що відповідає положенням ч.2 ст.93 КПК України.

Також суд відхиляє доводи захисника про те, що слідчим в ЄРДР у короткому викладі обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зазначено про позбавлення ОСОБА_2 права керування тз на підставі ухвали Гребінківського районного суду, а не вироку Пирятинського районного суду від 20 березня 2019 року. Такі обставини, на думку захисту, свідчать про те, що досудове розслідування у цій справі проведено до внесення відомостей до реєстру, що є порушенням ч.3 ст.214 КПК України.

Судом встановлено, що відомості до ЄРДР були внесені відповідно до рапорту поліцейського СРПП № 2 Гребінківського ВП ГУНП Кочерги М., який на підставі наявних у нього даних правильно встановив факт того, що ОСОБА_2 позбавлений права керування транспортним засобом, однак помилково вказав відповідне рішення суду.

Таким чином, посилання захисту на те, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснено до внесення відомостей в ЄРДР є безпідставними.

В свою чергу відомості до ЄРДР вносилися слідчим на підставі наявних у нього даних та були перевірені під час досудового розслідування в результаті чого в пред`явленій ОСОБА_1 підозрі та в обвинувальному акті правильно визначено рішення суду - вирок Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 березня 2019 року.

Такі неточності у витягу з ЄРДР не дають підстави вважати, що докази отриманні під час цього досудового розслідування є недопустимими доказами.

Посилання захисника на те, що обвинувачений не був належним чином попереджений про порядок відбування покарання, призначеного вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 березня 2019 року спростовується його власноручним підписом на підписці від 06.05.2019 року (а.с. 93).

Посилання обвинуваченого на відсутність його вини у вчиненні адміністративних правопорушень спростовуються рішеннями судів, які набрали законної сили.

Враховуючи викладене, суд вважає встановленою та доведеною в повному обсязі вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.389 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують чи обтяжують його покарання.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання судом не встановлено.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він має постійне місце роботи, де характеризується позитивно. Є військовозобов`язаним, на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. За місцем проживання характеризується позитивно. Має освіту з освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.

Суд, враховуючи наведене, дані про особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, висновок органу пробації з констатацією того, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства приходить до висновку, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_1 буде покарання у виді обмеження волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ч.1 ст. 389 КК України.

Приймаючи до уваги, що це кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_1 після постановлення вироку 20.03.2019 року Пирятинським районним судом Полтавської області, суд вважає необхідним до покарання за новим вироком, на підставі ч.1 ст. 71 КК України, частково приєднати покарання за попереднім вироком.

Враховуючи, що на час розгляду справи обвинувачений відбув додаткове покарання, підстав для його приєднання суд не вбачає.

Під час досудового та судового слідства запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався, клопотання щодо цього не подане і потреби його обирати не має.

Керуючись ст.ст.349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.389 КК України та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину основного покарання за вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 20.03.2019 року і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 (двох) років і 1 (одного) місяця обмеження волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання в порядку виконання вироку.

Речові докази у справі:

-легковий автомобіль марки «MERCEDES» д.н.з. НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_2 залишити останньому,

-компакт-диск з відеозаписом залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Полтавської області через Лубенський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Лубенського міськрайонного суду В.М. Даценко