Рішення № 93439489, 10.12.2020, Народицький районний суд Житомирської області

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 284/799/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

10 грудня 2020 року смт.Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді Діброви О.В.,

з секретарем Жавнер І.А.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2020 року Акціонерне товариство Комерційний Банк „ПриватБанк” (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 18 січня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк „ПриватБанк” (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Зазначало, що своїм підписом у заяві відповідач підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір, надала згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку.

Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконувала, на вимоги банку не реагувала, внаслідок чого станом на 14 червня 2020 року утворилась заборгованість у розмірі 11243 гривень 69 копійок, з яких: 7709 гривень 80 копійок – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3533 гривень 89 копійок – заборгованість за простроченими відсотками.

Ураховуючи викладене, АТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з відповідача на його користь вказану суму кредитної заборгованості, а також понесені банком судові витрати.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідач про причину неявки суду не повідомила, відзив не подала, представник позивача у надісланій до суду письмовій заяві щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов такого висновку.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 18 січня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» із анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 21).

З нової редакції копії статуту Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 05 червня 2019 року №594 вбачається, що згідно рішення Єдиного акціонера Банку від 21 травня 2018 року №519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк», яке є правонаступником всіх прав та зобов`язань Публічного Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» (а.с.55-56).

У розрахунку заборгованості за договором позивач зазначив, що заборгованість відповідача станом на 14 червня 2020 року становить 11243 гривні 69 копійок, в тому числі: 0 гривень – заборгованість за поточним тілом кредиту; 7709 гривень 80 копійок – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками; 3533 гривень 89 копійок – заборгованість за простроченими відсотками; 0 гривень – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України; 0 гривень – нарахована пеня; 0 гривень – заборгованість по комісії.

Перевіряючи законність та обґрунтованість вимог позивача, суд зважає на наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за простроченим тілом кредиту та заборгованість за простроченими відсотками. При цьому, вимоги про стягнення тіла кредиту (суми, яку фактично отримав в борг позичальник) та заборгованості за нарахованими відсотками позивач не заявляв, зазначивши у позовній заяві, що таких видів заборгованості відповідач перед позивачем не має.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, позивач посилався на копії анкети-заяви відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (надалі – Анкета-заява, а.с. 21) та довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (надалі – Довідка про умови, а.с. 22), а також на витяг з Умов та правил надання банківських послуг (надалі – Витяг з умов, а.с. 23-36).

Оскільки наданий позивачем Витяг з Умов не підписаний відповідачем, з урахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), суд не вважає їх складовою Договору.

Досліджені судом копії Анкети-заяви та Довідки про умови, які були підписані відповідачем 18 січня та 12 березня 2011 року, відповідно, не містять обов`язку відповідача сплатити заборгованість за простроченим тілом кредиту та простроченими відсотками.

Крім цього, позивачем не зазначено норм закону, на підставі яких ним було пред`явлено вимогу про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту і простроченими відсотками, та які б слугували достатньою правовою підставою для її задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданих позивачем доказів не вбачається, що фактично отримані відповідачем кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, а тому, суд дійшов переконання, що вимога про стягнення з відповідача суми боргу є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 2102 гривні, який, за правилами статті 141 ЦПК України, відшкодуванню не підлягає.

Керуючись статтями 3, 10, 141, 259, 263, 265, 273, 430 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором від 18 січня 2011 року на загальну суму 11243 гривень 69 копійок, з яких: 7709 гривень 80 копійок – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3533 гривень 89 копійок – заборгованість за простроченими відсотками, відмовити за безпідставністю.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Про перегляд заочного рішення відповідачем до Народицького районного суду Житомирської області може бути подана заява протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Народицький районний суд Житомирської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м.Київ, вул.Грушевського, 1-Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Рішення суду складено 10 грудня 2020 року.

Суддя: О. В. Діброва