Рішення № 93439184, 12.11.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4682/20

2/296/1896/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

"12" листопада 2020 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участі секретаря судових засідань Світко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії - Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка обґрунтована тим, що між Публічним акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України» в особі філії - Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк», найменування якого змінено на Акціонерне товариство «Державний Ощадний банк України», та відповідачем ОСОБА_1 відповідно до письмового Договору №560614 від 11.06.2013 року про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, відповідачу банком було відкрито поточний рахунок в гривнях України на умовах тарифного пакету «Зарплатний» та для його користування оформив та видав клієнту банківську платіжну картку типу Mastercard Debit Standart.

25 березня 2015 року сторонами укладено додатковий договір №1 до договору №560614, відповідно до якого банк встановив клієнту кредит у сумі 17200,00 грн. під 28 процентів річних за користування кредитними коштами.

В порушення зобов`язань за договором, відповідач своєчасно не надав грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, в зв`язку з чим позивач вимагає повернення кредиту з врахуванням відсотків за користування кредитом, комісії, пені, суми витрат від інфляції на суму простроченого кредиту, суми витрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів, 3% річних на суму простроченого кредиту, 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів.

Ухвалою судді від 08 липня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення по справі (а.с. 34).

Від відповідача відзив на позов до суду не надходив, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження від 08.07.2020, разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за місцем реєстрації відповідача (а.с. 31,32,39,41).

Крім того, відповідача повідомлено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке оприлюднено 17.09.2020, (а.с.37,38).

Проте, у судові засідання, призначені на 15.09.2020 та 12.11.2020 відповідач не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи.

Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

Судом встановлено такі фактичні обставини.

Згідно постанови КМУ від 5 червня 2019 року № 568 змінено тип Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з публічного на приватне та перейменовано його в Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».

Так, 11 червня 2013 року на підставі заяви-анкети на відкриття рахунку фізичній особі та видачу платіжної картки між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір №560614 «Про відкриття та обслуговування рахунку, випуску та надання платіжної картки », за умовами якого відповідачу відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 та видано платіжну картку Mastercard Debit Standart (а.с. 11-12,18).

Також сторонами погоджено тарифи на послуги АТ «Ощадбанк» по обслуговуванню поточного рахунку з використанням платіжної картки, відкритого за пакетом «Зарплатний», які є додатком №1 до договору №560614 (а.с.13-14).

За заявою ОСОБА_1 про встановлення кредиту по рахунку фізичної особи 25 березня 2015 року відповідачу встановлено кредит у гривнях по рахунку, операції за якими здійснюються з використанням платіжної картки в розмірі 17 200,00 грн. та повідомлено про умови кредитування (а.с. 17,19).

25 березня 2015 року позивачем та відповідачем підписано додатковий договір №1 до договору №560614, невід`ємними частинами якого, згідно пункту 5.5. цього договору, є додаток № 1 «Тарифи за користування платіжною карткою, відкритою до пакету, додаток 2 «Правила користування платіжними картками, емітованими АТ «Ощадбанк», додаток 3 «Вид та предмет супутніх послуг та обґрунтування їх вартості», додаток 4 «Таблиця визначення сукупності вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки», «Додатковий договір та додатки 1-4 підписані сторонами (а.с. 13-14,15,16).

Відповідно до умов пункту 1.1.4. додаткового договору, відповідач отримав кредит в розмірі 17200,00 гривень. Процентна ставка за кредитом є фіксованою і складає 28,00% річних і сплачується щомісяця, процента ставка за користування кредитом впродовж Грейс-періоду складає 0,001 % річних у випадку безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної картки, процентна ставка за несанкціонованим овердрафтом складає 35,00% річних, щомісячна плата за обслуговування невикористаної частини встановленого кредиту складає 0%.

Положеннями пункту 4.4. додаткового договору передбачено, що відповідач зобов`язався щомісячно отримувати звіт (виписку) по рахунку та сплачувати за кредитом всі платежі на підставі цього звіту (виписки) по рахунку, не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним або на початку операційного дня, наступного за вихідним, святковим днем чи неробочим згідно договору. В разі порушення строку сплати платежів за договором, клієнт зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 4.9. додаткового договору, банк має право вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та інших платежів за цим договором та застосувати процедуру звернення стягнення на майно клієнта згідно чинного законодавства України, у випадку невиконання або неналежного виконання клієнтом зобов`язань щодо вчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та інших платежів за цим договором.

Сторони передбачили порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, плату за користування кредитом, пеню та інших платежів за цим договором.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав ОСОБА_1 кредит, зарахувавши на рахунок позичальника кошти в сумі 17200,00 грн.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

Станом на 18.05.2020 року загальна сума заборгованості за кредитом з урахуванням інфляційних втрат та суми 3% річних від прострочених сум заборгованості по основному боргу та за відсотками, становить 23265,61 грн., з яких: 17165,74 грн. - основна заборгованість, 4942,97 грн. - проценти за користування кредитом, 10,00 грн. - комісія, 669,84 грн. - пеня, 0,00 грн. - сума втрат від інфляції на суму простроченого кредиту, 56,66 грн. - сума втрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів, 273,71 грн. - 3% річних на суму простроченого кредиту, 137,69 грн. - 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів.

Зазначені обставини підтверджуються розрахунком заборгованості станом на 18.05.2020 року (а.с.5-10).

У зв`язку з наявною заборгованістю 11.03.2019 року на адресу позичальника керуючий банку направляв лист-повідомлення № 353, за змістом якого повідомив боржника про наявність простроченої заборгованості по кредиту, наголосив на необхідності погасити заборгованість та попередив про заходи примусового стягнення у разі несплати боргу. Вказаний лист відповідач не отримав (а.с.20).

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦПК України, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір №560614 «Про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки» від 11 червня 2013 року та додатковий договір №1 до договору №560614 від 25 березня 2015 року, укладені між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 , є укладеними відповідно до вимог законодавства.

Згідно зі статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

На підставі положень статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов`язання за договором станом на 18 травня 2020 року не виконав, у зв`язку з чим виникла основна заборгованість за кредитом в сумі 17165,74 грн.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше Згідно правил статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Так, заборгованість за процентами за користування кредитом становить 4942,97 грн., комісія - 10,00 грн., пеня – 669,84 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем обраховано загальну суму інфляційних втрат від прострочених сум заборгованостей по основному боргу та по відсотках станом на 18 травня 2020 року. Загальна сума інфляційних втрат становить 56,66 (0,00 + 56,66) грн.

Загальна сума 3% річних від прострочених сум заборгованостей по основному боргу та по відсотках становить 411,40 (273,71 + 137,69) грн.

Згідно правил статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначено в частині 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

На підставі досліджених доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається із основної заборгованості по кредиту, відсотках, пені, комісії, сум інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості за основним боргом та за відсотками станом на 18 травня 2020 року, 3% річних від прострочених сум заборгованості за основним боргом та за відсотками станом на 18 травня 2020 року, ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 2102,00 гривні.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2102,00 гривні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 279-282, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних від прострочених сум заборгованості за кредитом в розмірі 23265,61 грн. та понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2102,00 грн.

З

аочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії – Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк», адреса місцезнаходження: м.Житомир, вул. Перемоги,15, ЄДРПОУ 09311380.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий суддя О. Й. Адамович

Дата складання повного рішення: 17.11.2020.