Рішення № 93438812, 02.12.2020, Маневицький районний суд Волинської області

Справа: 164/96/20

п/с 2-а/164/79/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 грудня 2020 року Смт. Маневичі

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Токарської І.С.,

з участю: секретаря Панасюк Ю.В.,

позивача ОСОБА_1 , його представника Мухи В.І.,

відповідача Наумюка І.О.,

представника відповідача ДП «Маневицьке лісове господарство» Піддубного О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі адміністративний позов представника – адвоката Мухи Василя Івановича, діючого на підставі ордеру від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до Державного підприємства «Маневицьке лісове господарство», начальника охорони та захисту лісу Державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» Наумюка Івана Олексійовича про визнання протиправною та скасування постанови щодо накладення адміністративного стягнення за незаконну порубку і пошкодження дерев, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Муха В.І. звернувся до суду із вказаним позовом в інтересах ОСОБА_1 , який обґрунтовано тим, що 13 січня 2020 року в приміщенні Державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» (далі – ДП «Маневицьке ЛГ») проведено розгляд справи по факту скоєння ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 65 КУпАП. В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення із залученням громадян ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , повідомивши їх про відсутність дозволу на вирубку, здійснив незаконну рубку одного дерева породи сосна з діаметром пня 32 см, у 46 кварталі виділу 28 Оконського лісництва ДП «Маневицьке ЛГ». У результаті цього правопорушення заподіяно шкоду лісовому господарству на суму 2866 гривень, що розраховано за таксами, затвердженими постановою КМУ № 665 від 23 липня 2008 року. Таким чином ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 65 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. Вважають постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки фактичні обставини події не відповідають викладеним у постанові і будь – яких обставин щодо незаконної порубки дерев, перевезення, зберігання, збуту незаконних дерев безпосередньо позивачем не наведено. При складанні протоколу ОСОБА_1 не був присутнім, а повідомлення про розгляд справи, постанову та протокол щодо нього отримав вже після засідання та винесення оскаржуваної постанови.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник Муха В.І., кожен зокрема, позов підтримали повністю із наведених у ньому підстав та просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 та представник відповідача ДП «Маневицьке ЛГ» Піддубний О.О., кожен зокрема, позов заперечили та просили відмовити за його безпідставністю.

Заслухавши вступне слово сторони позивача та сторони відповідача, показання свідків та дослідивши письмові докази у справі, проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить наступних висновків.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 65 КУпАП передбачено, що незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п`ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти п`яти до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 – 244-21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів (стаття 255 КУпАП).

Стаття ж 241 КУпАП зазначає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.

З матеріалів справи вбачається, що 11 січня 2020 року начальником ВОЗЛ ДП «Маневицьке ЛГ» ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого у подальшому 13 січня 2020 року було винесено постанову № 000162 від 13 січня 2020 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 65 КУпАП у вигляді 510 гривень штрафу, оскільки він, залучивши ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яких не повідомив про відсутність дозволу на вирубку дерев у кварталі 46, виділу 28 Оконського лісництва, здійснив незаконну рубку одного сухостійного дерева породи сосна діаметром пня 32 см.

Положенням ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне порушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дотримуючись вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до п. 3.5, 3.6 Інструкції №262, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Посадова особа, яка виносить постанову про накладення адміністративного стягнення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Як вбачається із матеріалів справи, постановою від 13 грудня 2019 року старшого слідчого СВ Маневицького ВП ГУНП у Волинській області Долінчук Ю.П. було направлено в ДП «Маневицький лісгосп» копії матеріалів провадження, які стосуються вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КупАП щодо незаконної порубки одного сухостійного дерева породи сосна та копії матеріалів для проведення додаткової перевірки, встановлення та притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка вичнила незаконну порубку 1 сироростучого дерева породи сосна (а.с. 35).

Із пояснень відповідача ОСОБА_4 , які підтверджуються матеріалами справи, встановлено, що в основу обґрунтування винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 стали письмові показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , допитаних слідчим в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12019030160000361 від 5 жовтня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 353, ч.4 ст. 246 КК України.

Із пояснень допитаної в якості свідка слідчої ОСОБА_5 встановлено, що на даний час обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 перебуває на судовому розгляді.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 14 березня 2018 року у справі № 760/2846/17, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений ст. 71 КАС України, розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Положеннями ст. 129 Конституції України проголошено основні засади здійснення судочинства, серед яких - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд зазначає, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Положеннями ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права. ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).

Суд приходить висновку, що постанова від 13 грудня 2019 року старшого слідчого СВ Маневицького ВП ГУНП у Волинській області Долінчук Ю.П. про направлення в ДП «Маневицький лісгосп» копії матеріалів провадження, які стосуються вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КупАП щодо незаконної порубки одного сухостійного дерева породи сосна та копії матеріалів для проведення додаткової перевірки, встановлення та притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка вчинила незаконну порубку одного сироростучого дерева породи сосна, не тягне для особи будь-яких кримінально-правових наслідків, навпаки, спрямоване на захист прав цієї особи і не є безумовною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що відповідач, як орган уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, повинен надати оцінку діям позивача, який наполягав на відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, та доказам які підтверджують чи спростовують наявність складу адміністративного правопорушення.

Вказані обставини у своїй сукупності дають підстави дійти висновку про передчасність винесення відповідачем оскаржуваної постанови, оскільки ним не було вчинено всіх необхідних заходів, дотримання яких гарантувало б правомірність останньої.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність притягнення позивача до відповідальності за адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 65 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в підтвердження факту вжиття відповідачем всіх необхідних заходів, які б засвідчили про правомірність його дій та обґрунтованість висновків.

У справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. За логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Отже, якщо уповноваженим органом не обґрунтовано підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги вимоги ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а тому позов підставним і підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 77, 244-246, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 251, 245, 258 КУпАП, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов представника – адвоката Мухи Василя Івановича, діючого на підставі ордеру від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до Державного підприємства «Маневицьке лісове господарство», начальника охорони та захисту лісу Державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» Наумюка Івана Олексійовича про визнання протиправною та скасування постанови щодо накладення адміністративного стягнення за незаконну порубку і пошкодження дерев, - задовольнити.

Постанову начальника ВОЗЛ ДП «Маневицьке лісове господарство» Наумюка Івана Олексійовича № 000162 від 13 січня 2020 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 65 КУпАП у вигляді 510 гривень штрафу, - скасувати.

Апеляційна скарга на рішенням може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Маневицький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 2 грудня 2020 року.

Суддя Маневицького районного суду І.С. Токарська